5. Оформлення наукової праці

У чому полягають загальні вимоги до оформлення наукової праці?

Оформлення курсової, дипломної роботи являє собою важливий елемент її виконання і є одним із багатьох факторів, які враховуються комісією в процесі оцінюванні на її захисті. Перш за все звертається увага на змістовну сторону викладу матеріалу: логічність і послідовність, повноту й репрезентативність, тобто, широта використання наукових джерел, загальну грамотність та відповідність стандартам і прийнятим правилам, на текст роботи, список літератури і додатків, а також на зовнішнє оформлення титульного листка.

Обсяги рефератів можуть бути різними, як правило від 8 до 15 сторінок.

Обсяг першої курсової роботи має становити 20–25 сторінок друкованого тексту, другої курсової роботи – 30–40 сторінок. Обсяг дипломної роботи за освітньо–кваліфікаційним рівнем «бакалавр» повинен становити 50–60 сторінок, за освітньо–кваліфікаційним рівнем «спеціаліст», «магістр» – 70–90 сторінок (без списку літератури, додатків).

Роботу друкують за допомогою комп'ютера на одній сторінці аркуша білого паперу формату А4 (210Х297 мм) через 1,5 інтервали з використанням шрифту текстового редактора Word – Times New Roman, 14 розмір кегля.

Текст роботи слід друкувати, додержуючись таких розмірів берегів: верхній і нижній – 20 мм, лівий – 30 мм, правий – 10 мм.

Під час оформлення роботи необхідно дотримуватися рівномірної щільності, контрастності й чіткості зображення впродовж усього документу. Усі лінії, літери, цифри й знаки повинні бути однаково чіткими.

Окремі слова, формули, знаки, які можуть вписуватися в надрукований текст, мають бути чорного кольору; щільність вписаного тексту має максимально наближуватися до щільності основного зображення.

Помилки, описки та графічні неточності, як виняток, допускається виправляти підчищенням або зафарбовуванням білою фарбою й написанням на тому ж місці або між рядками виправленого зображення машинописним способом або від руки. Виправлене повинно бути чорного кольору.

Прізвища, назви установ, організацій, фірм у роботі наводять мовою оригіналу. Скорочення слів і словосполучень виконують відповідно до чинних стандартів із бібліотечної й видавничої справи.

Як пишуться заголовки структурних частин наукової праці?

Заголовки структурних частин роботи «ЗМІСТ», «ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ», «ВСТУП», «РОЗДІЛ», «ВИСНОВКИ», «СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ», «ДОДАТКИ» друкують великими літерами симетрично до тексту. Заголовки підрозділів – маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу. Крапка в кінці заголовку не ставиться. Якщо заголовок складається із двох або більше речень, їх розділяють крапкою. Заголовки пунктів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу в розрядці в підбір тексту. У кінці таким чином надрукованого заголовка ставиться крапка.

Кожну структуру частину роботи починають із нової сторінки. Абзацний відступ має бути однаковим впродовж усього тексту й дорівнювати п'яти знакам.

Як здійснюється нумерація в наукової праці?

Сторінки слід нумерувати арабськими цифрами, додержуючись наскрізної нумерації впродовж усього тексту. Номер сторінки проставляється при комп'ютерному друці роботи в правому верхньому куті без крапки в кінці.

Титульний аркуш включають до загальної нумерації сторінок роботи, номер сторінки на титульному аркуші не проставляють.

Ілюстрації й таблиці, розміщені на окремих сторінках, включають до загальної нумерації сторінок магістерської роботи.

Розділи, підрозділи, пункти й підпункти слід нумерувати арабськими цифрами. Розділи повинні мати порядкову нумерацію в межах викладання суті роботи й позначатися цифрами без крапки, номер ставиться після слова «РОЗДІЛ». Заголовок розділу друкують із нового рядка.

Підрозділи повинні мати порядкову нумерацію в межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу й порядкового номера підрозділу, відокремленого крапкою. В кінці номера підрозділу повинна стояти крапка, наприклад, «1.1.» (перший підрозділ першого розділу). Потім у тому ж рядку йде заголовок підрозділу.

Пункти нумерують у межах кожного підрозділу. Номер пункту складається з порядкових номерів розділу, підрозділу, пункту, між якими ставиться крапка. У кінці номера ставиться крапка, наприклад, «2.3.2.», потім у тому ж рядку йде заголовок пункту. Пункт може не мати заголовка. Підпункти нумерують у межах кожного пункту за такими ж правилами, як пункти.

Як оформляються ілюстрації (фотографії, рисунки, схеми, графіки, карти, креслення тощо)?

Ілюстрації (фотографії, рисунки, схеми, графіки, карти, креслення тощо) слід розміщувати безпосередньо після тексту, де вони згадуються вперше. На всі ілюстрації мають бути посилання.

Ілюстрації можуть мати назву, яку розміщують під ілюстрацією. За необхідністю під ілюстрацією розміщують пояснювальні дані (підрисунковий текст).

Ілюстрації позначаються словом «Рис.» і нумеруються послідовно в межах розділу, за винятком ілюстрацій, поданих у додатках. Номер ілюстрації складається з номеру розділу й порядкового номера ілюстрації, між якими ставиться крапка. Наприклад: Рис.3.1 (перший рисунок третього розділу). Номер ілюстрації, її назва і пояснювальні підписи розміщують послідовно під ілюстрацією.

Як подається цифровий матеріал?

Цифровий матеріал, як правило, оформлюють у вигляді таблиць. Горизонтальні й вертикальні лінії, які розмежовують рядки таблиці, а також лінії, що обмежують таблицю, можна не проводити, якщо їх відсутність не утруднює користування таблицею.

Таблицю слід розташовувати безпосередньо після тексту, у якому вона згадується вперше, або на наступній сторінці. На всі таблиці повинні бути посилання в тексті роботи. Нумерація таблиць здійснюється в межах розділу. Номер таблиці складається з номера розділу й порядкового номера таблиці, наприклад, «Таблиця 2.1».

Таблиця повинна мати назву, котру розміщують над нею і друкують симетрично до тексту. Назву й слово «Таблиця» починають із великої літери. Назву не підкреслюють.

Якщо рядки або графи таблиці виходять за межі формату сторінки, таблицю поділяють на частини, розміщуючи одну частину під одною, або поруч, або переносячи частину таблиці на наступну сторінку, повторюючи в кожній частині таблиці її головку й відповідно номерами граф чи рядків, нумеруючи їх арабськими цифрами в першій частині таблиці. Слово «Таблиця « вказують один раз справа над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть: «Продовження таблиці» із зазначенням номера таблиці.

Заголовки граф таблиці починають із великої літери, а підзаголовки – з малої, якщо вони складають одне речення із заголовком. Підзаголовки, що мають самостійне значення, пишуть із великої літери. У кінці заголовків і підзаголовків таблиць крапки не ставлять. Заголовки й підзаголовки граф указують в однині.

Які вимоги до цитування?

Для підтвердження власних аргументів посиланням на авторитетне джерело або для критичного аналізу того чи іншого друкованого твору слід наводити цитати. Науковий етикет вимагає точно відтворювати цитований текст, бо найменше скорочення наведеного витягу може спотворити зміст, закладений автором.

Загальні вимоги до цитування такі:

а) текст цитати починається й закінчується лапками й наводиться в тій граматичні формі, у якій він поданий у джерелі, зі збереженням особливостей авторського написання;

б) цитування повинно бути повним, без довільного скорочення авторського тексту;

в) кожна цитата обов'язково супроводжується посиланням на джерело.

Посилання в тексті роботи на джерело має відповідати бібліографічному опису за переліком із зазначенням номера. Наприклад, цитата в тексті: «Курсові проекти (роботи) виконуються з метою закріплення, поглиблення й узагальнення знань, одержаних студентами за час навчання та їх застосування до комплексного вирішення конкретного фахового завдання» [9,6]. Відповідний опис у списку літератури: 9. Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах: Затверджено міністерством освіти України від 2 червня 1993 №173. – (Електронний ресурс). – К.: CD вид–во «Інфодиск», 2008. – 1 електрон.опт.диск(CD–ROM).

Посилання на ілюстрації та формули роботи вказують порядковим номером ілюстрації чи формули – останній беруть у дужки, наприклад, «рис.1.2», «…у формулі (2.1)».

На всі таблиці роботи повинні бути посилання в тексті, при цьому слово «таблиця» пишуть скорочено, наприклад: «… в табл. 1.3».

Список літератури розміщується після основного тексту роботи, його обсяг не перевищує 5% обсягу рукопису. Він свідчить про обсяг використаних автором джерел, про рівень вивчення стану досліджуваної проблеми й навичок роботи з науковою літературою. У цей список рекомендується включати основну спеціальну літературу з теми, яка досліджується й на яку в роботі є посилання або з якою автор ознайомився, хоч на неї й немає посилань.

Найпоширенішим способом упорядкування бібліографічних описів у списку є алфавітне групування матеріалу. Усі описи виконуються в алфавітній послідовності за прізвищами авторів або назвами джерел. Кожний опис має свій порядковий номер. Існує також традиція, що до списку використаної літератури спочатку вносяться: Конституція України, закони України (за хронологією), укази Президента, постанови та розпорядження Кабінету Міністрів України, тобто документальні джерела. Інша література, включаючи виступи та доповіді державних діячів України, подається в алфавітному порядку.

Якщо в роботі використовуються цитати, цифрові дані чи згадуються твори або запозичуються думки із праць інших авторів, близьких до оригіналу, то слід обов'язково робити бібліографічні посилання на джерела.

Відповідно до яких стандартів укладають бібліографічний опис?

Бібліографічний опис джерел складають відповідно до чинних стандартів із бібліотечної та видавничої справ. Опис складається з елементів, які поділяються на обов’язкові та факультативні. У бібліографічному описі можуть бути тільки обов’язкові чи обов’язкові та факультативні елементи. Обов’язкові елементи містять бібліографічні відомості, які забезпечують ідентифікацію документа. Їх наводять у будь–якому описі. Бібліографічний опис роблять мовою документа.

Як оформлюють додатки?

Додатки оформлюють як продовження роботи на наступних її сторінках або у вигляді окремої частини (книги), розміщуючи їх у порядку появи посилань у тексті роботи.

Якщо додатки оформлюють як продовження роботи, кожен із них починають із нової сторінки, їм дають заголовки, надруковані в горі малими літерами. З першої великої друкується слово «Додаток» і велика літера, що позначає додаток.

Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Ґ, Є, І, Ї, Й, О, Ч, Ь, наприклад, Додаток А, Додаток Б і т.д. Єдиний додаток позначається як додаток А.

При оформленні додатків окремою частиною (книгою) на титульному аркуші під назвою роботи друкують великими літерами слово «ДОДАТКИ».

Текст кожного додатку за потреби може бути поділений на розділи й підрозділи, пронумеровані в межах кожного з них: перед кожним номером ставлять позначення додатку (літеру) і крапку, наприклад, А.2 – другий розділ додатку А; В.3.1 – підрозділ 3.1 додатку В.

Ілюстрації, таблиці і формули, розміщені в додатках, нумерують у межах кожного додатку, наприклад: рис. Д.1.2 – другий рисунок першого розділу додатку Д; формула (А.1) – перша формула додатку А.

Якщо в роботі як додаток використовують документ, що має самостійне значення і оформлюється згідно вимогам до документів даного виду, його копію вміщують у роботі без змін в оригіналі. Перед копією вміщують аркуш, на якому посередині друкують слово «Додаток» і його назву, праворуч у верхньому куті проставляють порядковий номер сторінки. Сторінки копії документа нумерують, продовжуючи наскрізну нумерацію.

Як уникнути помилок у підготовці наукової праці (змісті, сам тексті, оформленні тощо)?

Практика підготовки курсових, дипломних робіт дозволяє сказати й про помилки студентів, які нерідко зустрічаються:

• зміст роботи не відповідає плану дипломної роботи;

• мета роботи не пов’язана з проблемою або сформульована абстрактно;

• назва одного з розділів збігається з назвою теми роботи;

• зміст розділу не узгоджується з його назвою;

• не зроблено аналізу літератури та нормативної бази;

• у кінці розділів відсутні короткі висновки;

• у тексті роботи немає посилань на використані джерела;

• у списку літератури відсутні джерела, на які є посилання в тексті;

• оформлення посилань, списку літератури не відповідає прийнятим стандартам;

• у тексті зустрічається чимало граматичних помилок.

Попередня робота щодо усунення подібних та інших помилок дозволить студентам одержувати більш високу оцінку за свою творчу працю.

На закінчення зазначимо, що курсову й особливо дипломну роботи рекомендується виконувати спочатку в чорновому варіанті (перший варіант ). Це дозволяє вносити до тексту необхідні зміни й доповнення як з ініціативи самого автора, так і в зв'язку із зауваженнями керівника. Перший варіант роботи може не претендувати на бездоганне зовнішнє оформлення, однак виконання загальноприйнятих вимог полегшить досягнення якісного кінцевого результату в оформленні роботи.

Додаток А

Зразок заяви на затвердження теми курсової (дипломної) роботи

Завідувачеві кафедри соціальної роботи

і кадрового менеджменту доц. Васильєву В.В.

студента гр. СР–2009–1 Петренка Івана Миколайовича

З А Я В А

Прошу затвердити тему курсової (дипломної) роботи «Соціальний захист населення в діяльності недержавних організацій» і наукового керівника (наукове звання, посада, прізвище та ініціали).

Підпис (Петренко І.М.)

Дата

Додаток Б

Зразок графіка виконання курсової (дипломної) роботи

Затверджено на засіданні кафедри соціальної роботи і кадрового менеджменту

«______» ________________________200 р.

Графік

виконання курсової (дипломної) роботи

___________________________________________________________________

(назва теми)

№ пп	Назва етапу роботи	Терміни подання
		заплановано	фактично
1	2	3	4
	Розробка попереднього плану роботи
	Робота над літературою, джерелами
	Остаточне уточнення плану роботи. Написання першої глави
	Написання другої глави
	Написання третьої глави
	Написання висновків і вступу
	Оформлення списку літератури
	Остаточне оформлення роботи
	Подання роботи на кафедру

Студент(ка)

(Підпис)

Прізвище, ініціали

Дата

«Узгоджено»

(Підпис)

Науковий керівник (звання, прізвище, ініціали)

Додаток В

Зразок титульного аркуша

Міністерство освіти і науки України

Дніпропетровський національний університет ім. Олеся Гончара

Соціально–гуманітарний факультет

Кафедра соціальної роботи і кадрового менеджменту

Дипломна РОБОТА

освітньо–кваліфікаційного рівня (бакалавра, спеціаліста, магістра)

(назва теми, затвердженої наказом ректора університету)

Виконавець

студент(ка) групи

(назва групи) (особистий підпис ) (Прізвище, ім'я, по батькові)

Науковий керівник:

(науковий ступінь, вчене звання) (особистий підпис ) (Ініціали, прізвище)

Допускається до захисту:

Зав. кафедри

(науковий ступінь, вчене звання) (особистий підпис ) (Ініціали, прізвище)

Дніпропетровськ 200

Додаток Г

Схема написання реферату

РЕФЕРАТ

Магістерська робота:_____ с., _____ рис., _____табл., _____ джерел, _____додатки.

Об'єктом дослідження є ..........

Мета роботи ..........

Методика (метод) дослідження ..........

Одержані висновки та їх новизна.

Результати досліджень можуть бути застосовані при ..........

Перелік ключових слів ( 5–10 слів або словосполучень) із тексту проекту (роботи), які характеризують зміст проекту (роботи), друкуються у називному відмінку великими літерами в рядок через кому.

Зразок написання резюме

RESUME

The graduation research of the _____year student _______________________

(DNU, (faculty) ___________ Departament of ________________________

____________) deals with _________________________________________

_______________________________________________________________

The work is interesting for _________________________________________

Bibliogr _________. Tables _______. III________

Примітка: RESUME виконується однією із романо–германських мов.

Додаток Д

Зразок завдання на дипломну роботу

Міністерство освіти і науки України

Дніпропетровський національний університет ім. Олеся Гончара

Соціально–гуманітарний факультет

Кафедра соціальної роботи і кадрового менеджменту