1.Літерат.Процес у кінці 18поч.19ст.Історичні передумови та закономірності народження нової української літератури.

Становлення НУЛ пов’язане зі становленням укр.літ.мови на загальнонародній основі. На кінці 18поч. 19ст. виникають дискусії щодо існування укр..нації. Літературну мову НАЖИВО оформив ще Шевченко,виробивши мовний стандарт серед народу.Боротьба за національну незалежність великою мірою зумовила розвиток почуття власної гідності, що дістало відображення в героїчному народному епосі та сприяло виникненню світських жанрів.

Виступаючи, як явище світського життя, сприймаючи культурні надбання інших народів,українська література проймається ІДЕЯМИ ДЕМОКРАТИЗМУ, дедалі активніше долучається до сфери тогочасної суспільної боротьби,сприяє розвитку національної свідомості.Це зумовлює відхід її від традиційних форм книжної мови,розрахованої на обслуговування тільки освічених кіл суспільства.В новій літ.поступово утверджується жива народна розмовна мова,в неї проникають елементи народного світосприйняття,що свідчить про свідому орієнтацію літ.на демократичного читача,його художні смаки й ідеали.

Наприкінці 18поч.19ст.Україну остаточно прибрала до рук царська Росія, запровадивши у всіх сферах політичного,громадського і культурного життя загальноросійські порядки. З 1783р.царським урядом було запроваджено кріпосне право.Представники офіційних кіл Росії відкидали саму ідею національного відродження і самостійності України.

Одним з осередків формування нової суспільної та художньої думки на поч.19ст. стає Харк.університет.Діяльність його сприяла заснуванню в Україні періодичної преси(ж-ли Харьковский Демокрит, Украинский вестник, Украин.Журнал).

2.Роль україн.Жур-ів у становленні улм і розвитку нул.

Одним з осередків формування нової суспільної та художньої думки на поч.19ст. стає Харк.університет (1805).Діяльність його сприяла заснуванню в Україні періодичної преси(ж-ли Харьковский Демокрит (1816), Украинский вестник(1816-19), Украин.Журнал(1825-26)).

«Харьковский Демокрит»друкував твори місцевих літераторів (Кв-Основяненка, Гонорського).

На сторінках «Укр. вестника» та «Укр.журнала» крім окремих творів укр.авторів, друкувалися статті, в яких обговорювалися питання культурного розвитку, висувалася ідея рівності людей незалежно від їхнього соціального становища.У статтях присвячених стану й завданням розвитку словесності, автори виступали проти наслідування іноземних зразків, акцентували увагу на необхідності пізнання свого, національного життя та історії,вивчення й розвитку рідної мови.

Пробудження любові до рідної мови було одним із програмових в «Укр.журн.»і орієнтувало молоду укр..літ.на художнє дослідження народного життя.

Під час миколаївської реакції,що настала після поразки декабристів,журнали в Харк.припинили своє існування.вдалося видати лише в 1831р. «Укр.альманах» з творами Боровиковського, Гребінки, та в 1833р.дві книги збірки «Утренняя звезда» з творами Кв-Основ., Гул-Артемов, альманах "Ластівка" Є.Гребінки (у Петербурзі, 1841 р.), альманах "Сніп" О.Корсуна (у Харкові, 1841 р.), чотири випуски альманаху "Молодик" (3 - в Харкові, 1 - у Петербурзі, 1843-1844 рр.), "Южный русский сборних" А.Метлинського (у Харкові, 1848 р.) У Києві 1840р.вийшла у світ перша книжка альманаху «Киевлянин» Максимовича.

Наприкінці 18ст., коли етнос почали вважати за основу нації,народна мова як справді національне явище дістає право на розвиток і повноцінне функціонування.Утвердження мови й певного етносу нерозривно пов’язане з визнанням історичної ролі народу, його права на совє політичне життя й державну самобутність.