1.Етапи розвитку укр. Реалізму. Напрями, методи.

РЕАЛІЗМ – літ.напрям, прийшовши на зміну романтизмові, від якого він перебрав захоплення етнографізмом та героїзацію історичних постатей, худ.метод за яким завдання літератури й мистецтва полягає у зображенні життя таким, яким воно є, в образах, що відповідають явищам самого життя за умови типізації фактів дійсності. Розкриває конкретно історичні явища світу.

Реалістичні твори дають правдиве відтворення життя,але не всяже прагнення правдиво відтворює дійсність є реалізм.

Література періоду реаліст.спрямування стверджує цінність моральних і духовних пошуків особистості.

«Р» у 50-ті 19 ст зявився на Укр. він існував у галузі філософії.

Сам літ.напрям зявився раніше ніж термін.Від натуралізма термін прямував до реалізма. В Росії «Р» зявився у 40-ві р.

Не має чітко окреслених етапів розвитку реалізму, але можна виокремлити:

1.У 1861 р. скасування кріп.права.-лише формальність. посилюється нац..гноблення, переслідується укр. мова, освіта, літ-ра,преса.ПРОТЕ звернення письменників до живої мови допомогло укр. нації стати на новий шлях відродження.

2.Важливе місце займала діяльність громад-гуртків.займалися освітою.

3.1863 Валуєвський указ про заборону укр. мови.

4.Емський указ спрямований проти укр. культури:укр. мови, ввезення книг, перекладання, читання. Починаються арешти.

5.У 70-ті-90-ті зявляється ряд талановитих укр. письм.які крім літ.творчості ведуть роботу у галузях фольклористики, історії, мово-ва.Розвивається укр. драматургія, театр, журналістика. Зявл.велика кількість перекладів на укр. мову.

6.Перші демократ.видання: «Друг» 74-77, «Світ» 81-82, «Житє і слово» 94-97, «Правда» 67-98, «Зоря» 80-97, «Києвская старина» 82-1907; альманахи: «Рада» 1881, «Луна» 1881», «Нива» 1885.

7.Театр вплинув на маси, прищеплював любов до укр. мови.Першим організував проф..трупу М.Кропивницький., потім приєдналась аматорська группа Старицького.Після цього було створену нову профес.трупу, де зібрались найкращі професійні актори та режисери. Значний внесок належить Тобілевичам:Микола Садовський, Панас Саксаганський, Іван Карпенко-Карий, Марія Садовська.

МЕТОДИ:

-типізація(відтворення типових хар-ів в типових обставинах, але за наявності певної індивідуалізації);

-пізнавально-аналітичний метод світорозуміння;

-соціально-економчна обумовленість характеру разом зі вчинками;

-прагнення до психологізму;

-тяжіння, віра у гуманістичні ідеї;

-конфліктність, як сюжетно-композиційний спосіб формування художньої правди, дійсності;

-викривальна спрямованість, викликана неприйняттям соц..дійсності.

НАПРЯМИ:

1)наявність теми національного гніту;

2)наявність декількох течій реалістичного напряму( побутово-просвітницький – Марко Вовчок, революційний – Павло Грабовський, натуралістичний – Панас Мирний);

3)моральна інтерпретація зла;

4)трагічна роздвоєність, викликана віддаленістю стилю доби романтичної укр. душі.

2.Ідейно-тематичне та жанрово-стильове розмаїття літератури.

Твори реалістів др..пол.19 ст.були спрямовані на розкриття закономірностей життя,зокрема на показ його суперечностей. Це стало підставою для визначення нового етапу реалізму – критичного.

У творах.укр реалістів помітне місце посідають КАРТИНИ ПОБУТУ. Дехто вважав, що починає розвиватися побутовий реалізм, але інші літ-ці заперечували це, бо письменники змальовували побут у зв’язку з суспільними проблемами. Для них основним і характерним була БОРОТЬБА З КРІПОСНИЦТВОМ.

Центральною темою прози залишається СЕЛЯНСЬКА, що зумовлено:

-тема життя і побуту хлібороба – одна з найдавніших у всесвітній культурі;

-селянська цивілізація найстародавніша, най довговічніша, найпоетичніша;

-царські власті забороною писати про соц..верстви, які не спілкуються укр. мовою, змушували письменників постійно звертатися до сел.теми.

У сферу худ.спостережень поступово входять теми життя міщанства, чиновництва, вчительства, офіцерства, але західноукраїнським белетристам заборонялося писати на такі теми.

ЖАНРОВЕ ЗБАГАЧЕННЯ:поряд з ОПОВІДАННЯМ (Грінченко-екзамен, Франко-задля празника) зявляється НОВЕЛА з стрімким, часто несподіваними сюжетними поворотамипанас мирний-Лови), народжується поезія в прозі.

Зявляються нові різновиди ПОВІСТІ:родинно-побутова («кайд.сімя»Н-Л), соціально-побутова («Бурлачка»Н-Л), ідеологічно-проблемна («Лихі люди»мирний), публіцистична, соціальна(«Захар Беркут» Франко).

На новий рівень підноситься РОМАН. соціально-психологічний роман «Хіба ревуть воли».

Замість оповіді зображення від першої особи тепер домінує розповідь від третьої особи, густо насичена монологами, діалогами. Ц допомагає вводити у твір портретні, пейзажні, інтерєрні описи.

Окреме місце займають ПЄСИ.