Взаємозв'язок задоволеності навчанням і психологічного благополуччя у студентів психологів

Час навчання у ВНЗ це не тільки період формування компетентного фахівця, але це етап розвитку особистості, час становлення цінностей і від того, наскільки успішним і благополучним буде відчувати себе людина, може залежати весь життєвий шлях особистості. У зарубіжній психології продуктивно розробляється проблемапсихологічної задоволеності (R. Ryan, E. Deci) і благополуччя (C. Ryff, N. Bradburn, Ed.Diener). У Росії проблему психологічного благополуччя розробляє П. П. Фесенко, яким адаптована методика спрямована на вивчення психологічного благополуччя.  Метою нашого дослідження виступило вивчення взаємозв'язку задоволеності навчанням і психологічного благополуччя у студентів психологів.  В якості гіпотези, виступило припущення, що психологічне благополуччя, виступаючи як важливий параметр відображає стан особистості, що розвивається, буде позитивно пов'язано з задоволеністю вченням.  Психологічне благополуччя виступає як інтегральний показник, що відображає стан благополуччя особистості, суб'єктивне відчуття щастя, задоволеністю життям і включає в себе ряд параметрів: баланс афекту, осмисленістьжиття, людина як відкрита система і автономія, які відповідають шкалами опитувальника «Шкали психологічного благополуччя» (C. Ryff в адаптації П. П. Фесенко). Даний опитувальник ми використовували у дослідженні, для вивчення параметрів психологічного благополуччя.  Задоволеність ученням, розглядається як задоволеність психологічним кліматом навчальної групи, відносинами з викладачами, в цілому задоволеністю процесом навчання та навчальною діяльністю. У нашому дослідженні ми скористалися версією опитувальника R. Ryan і E. Deci «Learning Climate Questionnaire». Даний опитувальник являє собою набір з 15 тверджень щодо відносин у процесі навчанням діяльності, на які пропонується відповістиступенем згоди щодо семи бальної шкали від повного незгоди до повної згоди. Наше дослідження виступило як один з етапів створення російської версії опитувальника, і ми скористалися узгодженої версією з декількох незалежних прямих і зворотних переказів. Внутрішня узгодженість пунктів опитувальника за коефіцієнтом α - Кронбаха становить 0,87.  У дослідженні взяли участь 75 студентів факультету клінічної психології Курського державного медичного університету, 2-5 курсів.  Для статистичного аналізу ми використовували пакет STATISTICA 6.0, коефіцієнт рангової кореляції R Спірмена і аналіз достовірності елемента α - Кронбаха.  У ході дослідження були отримані наступні результати.  При знаходженні кореляційних зв'язків між шкалами опитувальника «Шкали психологічного благополуччя» та показником задоволеність вченням були виявлені значущі кореляції за наступними пунктами:  1. Задоволеність ученням позитивно пов'язана з свідомістю життя (R = 0,315, р = 0,005). Це говорить нам про те, що якщо у людини є чітко поставлені цілі в житті, минуле і сьогодення оцінюється як має сенс, якщо він випливає переконанням надає сенс життя, то процес навчання оцінюється як позитивний.  2. Задоволеність ученням негативно пов'язана з показником баланс афекту (R =- 0,385, р = 0,0006). Це свідчить про те, що люди задоволені вченням, також емоційно більш позитивно оцінюють себе і своє життя, у них переважає позитивна самооцінка і прийняття себе, високу думку про власні можливості, почуття компетентності.  3. Задоволеність ученням позитивно пов'язана показником людина як відкрита система (R = 0,323, р = 0,004). Це значить, що люди більшою мірою задоволені вченням здатні адекватно сприймати і інтегрувати новий досвід, вони реалістично сприймають як позитивні, так і негативні аспекти життя.  Загалом, необхідно відзначити, що задоволеність вченням позитивно пов'язана з психологічним благополуччям і може розглядатися як важливий показник відображає успішність особистості в процесі навчання та розвитку.