ЗАВДАННЯ ДО ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ З ЛОГІКИ ЗА ТЕМОЮ "ПОНЯТТЯ"
1. Наведіть при клади зі сфери готельно-ресторанної справи:
понять, які належать до одиничного класу
до сумісних понять
до несумісних понять
до збірних понять
до незбірниї понять
до непорі́вняних понять
2. Наведіть приклади зі сфери готельно-ресторанної справи:
1) рівнозначних понять.
2) понять, які перебувають у відношеннях підпорядкування (родо-видових відношеннях).
3) понять, які перебувають у відношеннях субпідпорядкування.
4) понять, які перебувають у відношеннях перехрещування (перетинання)
5) понять, які перебувають у відношеннях протиріччя (контрадикторності)
6) понять, які перебувають у відношеннях протилежності (контрарності)
ТЕОРІЯ
ЛОГІКА
Поняття як форма мислення Загальна характеристика поняття. Відношення між поняттями
Питання
1. Поняття і предмет. Принцип утворення поняття.
2. Функції поняття.
3. Види понять за їх змістом.
4. Види понять за їх обсягом.
5. Відношення між поняттями.
Зміст основних питань
1. Поняття і предмет. Принцип утворення поняття.
В історії логіки при вирішенні питання про поняття допускалися перш за все дві крайності. Одна – це відрив поняття від дійсності, протиставлення їй, невміння розуміти органічний зв’язок з нею. А інша – прирівнювання поняття до дійсності, нездатність осмислити його глибоку якісну відмінність, його специфіку. Щоб уникнути цих крайнощів, потрібно спочатку встановити генезис (походження) поняття і розкрити його природу (сутність).
Виникнення поняття – об’єктивна закономірність становлення і розвитку людського мислення. Іншими словами, цей процес має свої передумови, умови, а також причини.
Утворення поняття – не простий дзеркальний акт відображення предметів дійсності, а дуже складний процес. Він припускає активність суб’єкта, включає в себе безліч логічних прийомів. Найважливішими з них виступають аналіз і синтез, порівняння, абстрагування і узагальнення.
Аналіз – мислене розчленування предмета на його ознаки.
Синтез – мислене поєднання ознак предмета в єдине ціле.
Порівняння – мислене співставлення одного предмета з іншим, виявлення ознак подібності і відмінності в тому чи іншому відношенні.
Абстрагування (від лат. Abstraction – відволікання) – мислене спрощення предмета шляхом виділення в ньому одних ознак і відволікання від інших. Результат цього процесу називається абстракцією, що слугує синонімом поняття.
Узагальнення – мислене об’єднання однорідних предметів, їх групування на основі тих чи інших спільних ознак. Усі ці логічні прийоми тісно пов’язані між собою, утворюючи єдиний процес. Його кінцевим результатом стає думка, що має різноманітний зміст, але має незмінно одну й ту саму форму – поняття.
Знання генези поняття дає можливість розкрити його дійсну природу. Поняття – це форма мислення, засобами якої відображаються спільні та істотні ознаки предметів, взяті в їхній єдності. Під предметом тут і далі будуть матися на увазі не тільки конкретні речі, явища, процеси, але і їхні властивості, а також зв’язки і відношення; предмети матеріальні й духовні, дійсні і вигадані, уже існуючі і можливі в майбутньому – тобто все те, на що може бути спрямована людська думка, будь-який об’єкт думки. Цим підкреслюється універсальність поняття як форми мислення, його здатність відобразити все якісне багатоманіття і єдність світу.
Будучи корелятором предметної дійсності, поняття характеризуються відносною самостійністю свого існування. Предмет може зникнути, а поняття його зберігається, передаючись від покоління до покоління.
Зі зміною і розвитком дійсності виникають нові поняття. Так, наприклад, з виникненням приватної власності з’являється можливість і її порушення – крадіжка, а також засіб її захисту від крадіжки – право. Все це знаходить своє відображення у відповідних поняттях, зокрема в понятті „право”. Виникнення нових понять пов’язано і з процесом поглиблення і розвитку самого поняття, відкриттям в предметах нових сторін, властивостей, зв’язків, відношень.