5. Відношення між поняттями

Відношення між самими предметами знаходять своє відображення у відношеннях між поняттями. Усе різноманіття цих відношень можна класифікувати також на основі найважливіших логічних характеристик поняття: його змісту й обсягу.

Відношення між поняттями за їхнім змістом.

За змістом між поняттями можуть бути два основних види відношень – порі́внянність і непорі́внянність. При цьому самі поняття відповідно називаються порі́вняними і непорі́вняними.

Порівняння – це поняття, що мають у своєму змісті загальні істотні ознаки (за якими вони і порівнюються – звідси назва їхніх відношень). Наприклад, поняття "право" і "мораль" містять загальну ознаку – "суспільне явище".

Непорі́вняні – поняття, що не мають скільки-небудь істотних у тім чи іншім відношенні загальних ознак: наприклад, "право" і "всесвітнє тяжіння", "право" і "діагональ", "право" і "любов".

Однак і такий розподіл носить досить умовний, відносний характер, тому що ступінь непорі́вняності теж може бути різним. Наприклад, що загального між настільки, здавалося б, різними поняттями, як "космічний корабель" і "авторучка", крім деякої, чисто зовнішньої подібності у формі будови? А тим часом і те й інше – витвір людського генія.

Непорі́вняні поняття є в будь-якій науці. Є вони й у юридичній науці і практиці: "алібі" і "пенсійний фонд", "провина" і "версія", "юрисконсульт" і "незалежність судді" тощо. Непорі́внянісь характеризує навіть, здавалося б, близькі за змістом поняття: "підприємство" і "адміністрація підприємства", "трудова суперечка" - "розгляд трудової суперечки" і "орган розгляду трудової суперечки", "колективний договір" і "колективні переговори з приводу колективного договору". Цю обставину важливо враховувати в процесі використання подібних понять, щоб усупереч бажанню не впасти в комічне положення.

Подальший логічний аналіз непорівнянних понять неможливий. Тому нижче знову піде мова лише про порі́вняні поняття.

Відношення між поняттями за їхнім обсягом

Порі́вняні поняття можуть за обсягом також мати два основних види відношень – сумісність і несумісність. А самі поняття, що співвідносяться, називаються сумісними та несумісними.

Сумісні – це такі поняття, обсяг яких чи цілком чи хоча б частково збігаються (суміщується сама назва їхніх відношень). Несумісні обсяги не збігаються цілком.

Між сумісними, у свою чергу, складаються такі відношення.

1. Рівнозначність (рівноосяжність) – у подібному відношенні перебувають поняття, обсяги яких збігаються цілком, хоча їхній зміст може в тім чи іншому ступені розрізнятися. Такі поняття називаються рівнозначними (чи рівноосяжними). Графічно їхнє відношення виражається в логіці за допомогою такої кругової схеми:

де А та В – рівнозначні поняття, а коло – їх загальний обсяг.

Приклади: "Персія" та "Іран" (до 1935 р. Іран називався Персією); "Ленінград" та "Санкт-Петербург".

Рівнозначні поняття нерідко використовуються в юридичній практиці. Такі, наприклад, поняття "громадянство" та "підданство". У державах з республіканською формою правління, де є конституція, вживається поняття "громадянство", а при монархічній формі правління йому відповідає "підданство".

2. Підпорядкування (субординація). У такому відношенні знаходяться поняття, з яких одне входить до обсягу іншого, але не вичерпує його, а складає тільки частину. Більш загальне називається підпорядковуючим, а менш загальне – підлеглим. Графічне зображення цього відношення:

А – підлегле поняття, а В – підпорядковуюче.

Такі, наприклад, поняття "золото" і "метал" (усяке золото є металом, але не всякий метал є золотом), "береза" і "дерево", "фізична праця" і "праця".

З двох загальних понять більш загальне інакше називається родом, а менш загальне – видом. Тому відношення між ними іменуються також відношенням роду і виду (родо-видовим відношенням). Рід містить у собі не менш двох видів.

Розподіл понять на родові і видові в логіці відносні. Цей розподіл стосується лише двох взятих понять, що знаходяться у відношеннях підпорядкування. У більш складних випадках, коли співвідносяться три поняття і більш, рід і вид міняються місцями. Те саме поняття може бути родовим в одному відношенні і видовим в іншому, і навпаки. Так, поняття "республіка" виступає як родове стосовно поняття "федеративна республіка" і як видове – стосовно поняття "держава" узагалі. Графічне зображення цієї логічної ситуації:

де, В – родове поняття по відношенню до А та видове по відношенню до С.

Згадаємо аналогічний приклад зі співвідношенням понять "українець" - "слов'янин" - "людина", де поняття "слов'янин" і родове і видове одночасно, але в різних відношеннях.

Винятком із правил про те, що будь-яке поняття може бути і родовим і видовим одночасно, складають лише дві групи понять. З одного боку, це гранично загальні поняття – категорії: вони є родовими для інших, менш загальних, але самі не можуть бути видовими, тому що для них немає ще більш загального, родового поняття. А, з іншого боку, поняття про окремий предмет – одиничні: вони навпаки мають більш загальне поняття, але самі не можуть бути родовими для інших.

3. Перехрещування (перетинання) – це відношення, що існує між поняттями, обсяги яких сполучаються тільки частково. Графічно це виглядає так:

де А та В – перехресні поняття, а загальна частина – область часткового збігу їхніх обсягів. .

Наприклад, поняття "українець" і "українці" перехресні. Це означає, що не всі мешканці України – українці (в Україні живуть ще інші народи: росіяни, татари, білоруси і т.д.), і в той же час не будь-який українець – українець: деякі українці живуть за межами України: в Росії, у Білорусії, Балтії і т.д.). Або: "оратори" і "дипломати", "поети" і "драматурги".

Несумісні поняття можуть знаходиться в таких відношеннях:

1. Субпідпорядкування (координація) – відношенні, що характеризує поняття, які мають загальний рід і, узяті окремо, підпорядкованіі йому як види, а разом субпідрядні і, отже, мають один і той самий ступінь спільності. Графічно:

де А та В – субпідпорядковані видові поняття, а загальне коло – їхнє родове поняття.

Наприклад, поняття "рослинний світ" і "тваринний світ" - види родового поняття "органічний світ", що знаходяться на одній сходинці узагальнення; отже, це субпідпорядковані поняття. Поняття "хвойні дерева" і "листяні дерева" - теж субпідпорядковані: їхній загальний рід "дерева". Вище відзначалося, що рід має у собі велику їхню кількість. Наприклад, родове поняття "суспільні явища" охоплює і політику, і право, і мораль і т.д. Усе це субпідпорядковані поняття.

2. Протиріччя (контрадикторність) – це відношення існує між поняттями, з яких одне відображає наявність у предметів яких-небудь ознак, а інше – їхня відсутність (тобто відношення між позитивними і негативними поняттями). Найважливіші особливості взаємин суперечних понять: крім один одного за змістом в рамках загального для них роду, вони за обсягом цілком вичерпують обсяг родового поняття. Це видно на схемі:

де А та не-А – протирічні поняття, а круг – їх загальний рід.

Такими, наприклад, виступають відношення між поняттями "щедрість" і "нещедрість" з погляду відношення людей до матеріальних благ. Неважко помітити, що область не-А розпливчаста, невизначена. Вона охоплює самі різні категорії "нещедрих" людей, поєднуваних тільки за однією ознакою – відсутністю щедрості. Також відношення між поняттями "метал" і "неметал" у хімії, "живе" і "неживе" у біології, "виробнича сфера" і "невиробнича сфера" в економічних науках. У юридичній галузі так співвідносяться поняття "трудові відношення" і "нетрудові відношення", "правові відношення" і "неправові відношення", "справедливість" і "несправедливість", "винуватий" і "невинуватий" і ін.

Протилежність (контрарність) – у відношенні протилежності знаходяться поняття, кожне з яких виражає наявність у предметів яких-небудь ознак, але самі ці ознаки носять протилежний характер. Найважливіша відмінність відношень між протилежними поняттями зводиться до того, що, поряд із ними до обсягу родового поняття входять ще "ощадливість", "економність" і т.д. Подібні ж відношення між поняттями "багатство" і "бідність", "мудрість" і "дурість", "добро" і "зло". Багато протилежних понять – в арсеналі юристів: "суддя" - "підсудний", "позивач" - "відповідач", "обвинувальний вирок" - "виправдувальний вирок" і ін.

Яке значення має знання відношень між поняттями? Без перебільшення, величезне і різноманітне – для правильного вживання, понять в усній і письмовій мові. І навпаки, незнання цих відношень здатне спричинити собою перекручене відображення дійсності – відношень між самими речами.

Особливе значення має вживання різних понять про одне й те саме чи події осіб в політиці. Політична ситуація найчастіше міняється дуже швидко, і слідом за цим міняються оцінки тих самих подій. Згадаємо з історії епізод з Наполеоном, коли він самовільно відбув з Ельби на материк і за короткий термін знову скорив Францію. От так швидко мінялися поняття про нього в міру його наближення до Парижа. Перші повідомлення говорили: "Корсиканське чудовисько висадилося в бухті Хуан"; "Людожер йде до Грасу"; "Узурпатор ввійшов у Гренобль". Далі: "Бонапарт зайняв Ліон", "Наполеон наближається до Фонтенбло". І останнє: "Його імператорська величність очікується завтра у своєму вірному Парижу". Це всі приклади рівнозначних понять, але яку інтенсивну еволюцію перетерпів їхній зміст: від непримиренно ворожого до нейтрального і потім до вірноподданного.

Знання родо-видових відношень між поняттями має значення для правильного написання відповідних слів. Якщо в одне складне слово поєднуються слова, що виражають рід і вид, то воно пишеться разом: "сільськогосподарське виробництво", "західноєвропейські держави", "незаконнонароджений" і т.д.

Якщо взяти як порівняння субпідпорядковані поняття, то тут ситуація інша. Рівноправність субпідпорядкованих понять у змісті ступеня узагальнення вимагає написання їх через дефіс: "південно-захід Києва", "газетно-журнальна справа", навіть "червоно-коричневі" (при всім бажанні зблизити, ототожнити те й інше самі слова приходяться в силу законів логіки розділяти дефісом).

Сказаного досить, щоб усвідомити собі, яке різноманітне пізнавальне і практичне значення має вивчення і знання відношень між поняттями, оволодіння прийомами їхнього аналізу в тих чи інших інтелектуально-мовних фрагментах.