2. Щебеневі основи і покриття.

а) влаштування шарів з фракціонованого щебеню. за способом заклинки.

Суть методу полягає в проведенні декількох розподілів щебеню різних фракцій і пошарового його ущільнення. У нижній шар зтовщиною до 20см укладають щебінь найбільш крупної фракції, наприклад 70-120мм, а у верхній – завтовшки 10-15см менш крупний, але міцніший щебінь.

Технологічна послідовність робіт:

• транспортування щебеню з допомогою автомобілів самоскидів;

• - розподіл з допомогою щебенеукладальника (ДС-54), або бульдозера, рідше автогрейдера, з урахуванням коефіцієнта ущільнення (1,25 - 1,3).

При піщаній основі і за відсутності самохідних розподільників щебінь можна розвантажувати у кінці ущільненого щебеневого шару і далі пересувати за допомогою бульдозера. У кориті щебінь розрівнюють автогрейдером або бульдозером. Для забезпечення високої рівності шарів на розподільниках щебеню, автогрейдерах і бульдозерах встановлюють стабілізуючі, спостережні і програмні пристрої.

Роботи по ущільненню основного шару з найбільш крупного щебеню виконують в два прийоми:

• у перший період ущільнюють щебінь до стійкого положення окремих зерен (обтискання) з допомогою легких катків масою 5 – 6 т типу ДУ-50 за 5-6 проходів по сліду);

• у другий – створюють жорсткість щебеневого шару за рахунок взаємозаклинювання щебеню з допомогою котків середньої маси (10 - 12 т) типу . ДУ-48 за 25 проходівпо 1 сліду.

Після ущільнення основної фракції виконують розподіл другої фракції щебеню відповідно до табл. 2.1.

При влаштуванні щебеневого шару методом заклинки шар щебеню першої групи перед розподілом розклинювального матеріалу треба обробляти органічним в'яжучим з розрахунку від 2 л/м² до 3 л/м².

Витрати розклинювального матеріалу потрібно призначати залежно від розміру та міцності щебеню основної фракції щебеню та типу конструктивного шару відповідно до таблиці 21.1.

Таблиця 21.1 – Витрати розклинювального матеріалу

Тип шару	Розмір основної фракції щебеню, мм	Міцність щебеню на стиск, МПа	Витрата розклинювальної фракції, м^3, на 1000 м^2при її розмірі, мм
			20-40	10-20	5-10	0-5
Основа	40-80 (70)	800 та більше	-	25/15	15/10	-
Основа	40-80 (70)	600 та менше	-	15	10	-
Основа	80 (70)-120 (150)	600 та більше	10 (20)	-	10	10
Основа	80 (70)-120 (150)	400 та менше	10 (20)	-	-	-
Покриття	20-80 (70)	800 та більше	-	20/15	15/10	15/10
Покриття	20-80 (70)	600	-	15	10	10
Примітка 1. В чисельнику наведені витрати розклинювального матеріалу з вивержених, метаморфічних та осадових некарбонатних порід; в знаменнику – з осадових карбонатних порід. Примітка 2. При будівництві основи з щебеню фракції від 40 мм до 70 мм допускається одноразове розклинювання з використанням суміші щебеневих та щебенево-піщаних фракцій від 5 мм до 20 мм, від 0 до 20 мм, від 0 до 10 мм, а при використанні щебеню від 70 мм до 120 (150) мм – фракцій від 5 мм до 40 мм.

При влаштуванні основ можливе одноразове розклинювання сумішшю більш мілких фракцій.

Ущільнення щебеню котками треба починати від крайок з наступним наближенням місця проходу котка до середини та перекриттям попереднього сліду на 1/3 ширини смуги ущільнення. Ознаками закінчення ущільнення є відсутність рухомості щебеню, припинення утворення хвилі перед котком, відсутність сліду від проходу котка масою від 8 т до 13 т.

При роботі котків з гладкими вальцями ущільнення можна вважати завершеним, якщо щебінка, покладена на поверхню щебеневого шару, роздрібнюється під вальцем котка.

Після закінчення ущільнення шару з шлакового щебеню активних та високоактивних шлаків, якщо відразу не влаштовується верхній шар дорожнього одягу, необхідно поливати шлаковий щебінь водою протягом 10 - 12 днів, кількість води на добу повинна становити від 2,0 л/м² до 2,5 л/м².

Оптимальну за зерновим складом щебеневу, щебенево-піщану, гравійну та гравійно-піщану суміш треба виготовляти за ДСТУ Б В.2.7-30.

При будівництві щебеневих, гравійних і шлакових основ потрібно контролювати зерновий склад, а у щебеневих і гравійних матеріалів – вміст пилуватих і глинистих часток, вміст глини в ґрунтах, вміст слабких зерен і зерен пластинчастої і голчастої форми. Дані випробування потрібно проводити один раз на партію або об'єкт. Контролювати треба шляхом відбору проб на кожні 2000 м³ матеріалу.

Рух транспортних засобів по конструктивному шару дозволяється відкривати тільки після повного його ущільнення.

Після ущільнення розклинюючих шарів у верхній частині створюється щільна щебенева кірка.

Остаточне ущільнення здійснюється важкими котками типа ДУ-9В масою 12-18т за10-15 проходів.

Швидкість руху в 1-й період і на початку 2-го від 1,5 до 2-х км/год. В кінці 2-го і в 3-му періоді швидкість повинна бути максимально можливою.

Кількість проходів по одному сліду визначається пробним ущільненням.1-й період–3-5 пр.; 2-й період–10-25 пр.; 3-й період–10-15 пр. У суху і жарку погоду для забезпечення ущільнення щебеню його поливають з розрахунку:1-й період при мало міцному щебені 8-10 л/м²;

2-й період – 15-20 л/м²; 3-й період – 10-12 л/м²

Ознаками остаточного ущільнення є:

у 1-й період – припинення утворення хвилі перед п'ятитонним котком і помітного на око осідання щебеню;

у 2-й і 3-й період – відсутність рухливості щебеню, припинення утворення хвилі відсутність сліду від дванадцятитонного котка, стабілізація роботи двигуна котка.

б) влаштування шарів основи з рядового щебеню

Щебінь розміром від 0 до 70мм, навіть до 120мм відразу розподіляють шаром необхідної товщини з урахуванням Кущ = 1,3 за допомогою щебенеукладальника ДС-54 або з куп автогрейдером або бульдозером.

Ущільнення ведуть за допомогою різного виду котків, з масою, що поступово збільшується, починаючи від країв з перекриттям слідів до середини.

Початкова швидкість руху котків 1,5 - 2км/год , в кінці укочування до 5км/год.

У жарку погоду здійснюють поливання з витратою 6 - 12л/м², а в У-III і У-IV дорожньо - кліматичних зонах до 15л/м².

Число проходів котка встановлюється експериментально. Ознакою завершення ущільнення є відсутність сліду від проходу заднього вальця важкого котка.