- •1.Педагогіка як наука, її становлення і розвиток.
- •2. Теоретичні засади правового виховання
- •3. Дослідницький метод навчання та методика його використання.
- •1. Об'єкт, предмет і завдання педагогіки.
- •2. Мета виховання в сучасній українській школі. Ідеал національного виховання.
- •3. Сутність, функції та класифікація засобів навчання. Методика застосування обраного засобу навчання.
- •1. Основні педагогічні категорії
- •2. Принципи національного виховання. Їх характеристика.
- •3. Шкільний підручник як засіб навчання. Структурні компоненти шкільного підручника.
- •1. Система педагогічних наук
- •2. Характеристика процесу фізичного виховання.
- •3. Текст як структурний компонент підручника.
- •Сутність, функції та класифікація методів наукового дослідження.
- •3. Сутність, функції та класифікація форм навчання. Методика використання обраної форми навчання.
- •Методологія педагогіки та її рівні
- •2. Шляхи реалізації трудового виховання в сучасній школі.
- •3. Урок — основна форма організації навчання
- •1. Філософські основи педагогіки.
- •2. Теоретичні засади трудвого виховання.
- •1. Соціологічні методи дослідження
- •Характеристика процесу естетичного виховання.
- •1. Тестування, проективні методи
- •2.Сутність, завдання та зміст естетичного виховання.
- •2. Моральне виховання
- •3.Програмоване навчання та методика його використання.
- •1. Логіка (етапи) психолого-педагогічного дослідження
- •1. Поняття про особистість, її розвиток та формування
- •Дидактичні та виховні умови формування світогляду.
- •3. Класифікація методів проблемно-розвиваючого навчання
- •Спадковість та розвиток особистості.
- •3 . Проблемна ситуація як умова пізнавальної активності учнів
- •1.Вплив середовища на розвиток особистгості.
- •1. Виховання, навчання і розвиток особистості
- •2. Формальні та неформальні групи
- •3. Закономірності процесу навчання та шляхи їх реалізації
- •1. Взаємозв'язок зовнішніх і внутрішніх умов розвитку
- •3. Принципи процесу навчання та шляхи їх реалізації
- •1. Вікові періоди розвитку особистості
- •2. Сутність, зміст, функції виховного колективу
- •1. Особливлсті виховання учнів середнього шкільного віку
- •2 Колектив і його види
- •3 Теоретичні знання як компонент змісту освіти.
- •2. Форми оргіназації виховного процесу.
- •3 Поняття як компонент змісту освіти.
- •1. Врахування індивідуальних особливостей розвитку особистості.
- •2. Генетико-моделюючий метод виховання
- •1. Педагогічний процес як система
- •3. Навички і вміння як компонент змісту освіти.
- •2. Мета і завдання виховання
- •Проблемний метод навчання.
- •1. Категорії дидактики. Зв'язок дидактики з іншими науками
- •2. Процес виховання, його структура і рушійні сили
- •3 Частково-пошуковий метод навчання.
1. Соціологічні методи дослідження
Останнім часом у педагогіці активно використовують соціологічні методи дослідження: анкетування, визначення рейтингу, узагальнення незалежних характеристик. Анкетування - Це метод збору фактів на основі письмового самозвіту досліджуваних за спеціально складеною програмою. Його застосовують для одержання інформації про типовість певних явищ навчально-виховного процесу. Анкетне опитування проводять для з'ясування біографічних даних, поглядів, ціннісних орієнтацій, соціальних установок та особистісних рис опитуваних. Метод рейтингу - Полягає в оцінюванні діяльності, її окремих аспектів компетентними експертами, здатними вирішувати творчі завдання, контролювати процес експертизи, виявляти наукову об'єктивність, аналітичність, широту і конструктивність мислення, самокритичність, мати власну думку і вміти її обстоювати. За допомогою рейтингу відбувається первинна класифікація соціальнопсихологічних об'єктів за ступенем вираження загальної для них властивості — експертних оцінок. Метод узагальнених незалежних характеристик - Розроблений російським психологом К. Платоновим. Передбачає узагальнення відомостей про учнів, одержаних з різних джерел (вчителі, батьки, особи, що спостерігали за учнями у важливих для дослідника ситуаціях, однолітки, друзі), зіставлення цих відомостей, їх осмислення. При зіставленні незалежних характеристик необхідно зважати на ймовірність існування розбіжностей в оцінках, зумовлені необ'єктивністю, поспішністю, непрофесійністю суджень “експертів”. В такому разі з'ясовують причини розбіжностей, аналізують чинники, що зумовили їх. Різновидом даного методу є педагогічний консиліум. Передбачає колективне обговорення результатів вивчення вихованості учнів (за певною програмою єдиними критеріями), оцінювання конкретних якостей особистості, з'ясування причин можливих відхилень в їх поведінці, вироблення засобів щодо запобігання недоліків. Дає змогу оцінювати не тільки наявний рівень розвитку конкретних рис особистості, але й динаміку їх. Соціометрія — галузь соціології, яка вивчає міжособистісні взаємини у малих групах кількісними методами, зосереджуючись на внутрігрупових симпатіях і антипатіях; прикладна наука, метод вивчення структури й рівня міжособистісних емоційних зв'язків у групі. Цей метод застосовують для дослідження міжособистісних стосунків і міжгрупових відносин з метою їх поліпшення. Він дає змогу вивчити особливості неформальних (неофіційних) стосунків, одержуючи соціологічну інформацію, яку іншим шляхом дістати майже неможливо. Грамотне його використання є передумовою для ґрунтовних теоретичних висновків про функціонування і розвиток груп, досягнення очікуваних результатів у формуванні колективів, підвищенні ефективності їх діяльності.
Характеристика процесу естетичного виховання.
Гармонійний, всебічний розвиток особистості неможливий без її естетичної вихованості. Естетичне виховання — педагогічна діяльність, спрямована на формування здатності сприймати і перетворювати дійсність за запонами краси. Метою естетичного виховання є високий рівень естетичної культури особистості, її здатність до естетичного освоєння дійсності. Естетична культура — сформованість у людини естетичних знань, смаків, ідеалів, здібностей до естетичного сприймання явищ дійсності, творів мистецтва, потреба вносити прекрасне в оточуючий світ, оберігати природну красу. Її рівень виявляється як у розвитку всіх компонентів естетичної свідомості (почуттів, поглядів, переживань, смаків, потреб, ідеалів), так і в розвитку умінь і навичок активної перетворюючої діяльності у мистецтві, праці, побуті, людських взаєминах. Естетична свідомість — форма суспільної свідомості, яка є художньо-емоційним освоєнням дійсності через естетичні сприйняття, почуття, судження, смаки, ідеали і виражається в естетичних поглядах та мистецькій творчості.
Структуру естетичної свідомості складають: 1. Естетичні сприйняття. Виявляються у спостережливості, вмінні помітити найсуттєвіше, що відображає зовнішню і внутрішню красу предмета, явища, процесу, відчувати радість від побаченого, відкритого. 2. Естетичні почуття. Почуття насолоди, які відчуває людина, сприймаючи прекрасне в оточуючій дійсності, творах мистецтва. 3. Естетичні судження. Передають ставлення особистості до певного об'єкта, явища. У педагогічній практиці недопустиме нав'язування учням вчителем своїх міркувань. Навпаки, він повинен допомагати їм виявляти самостійність при з'ясуванні естетичної вартості предметів. 4. Естетичні смаки. Постають як емоційно-оціночне ставлення людини до прекрасного. Мають вибірковий, суб'єктивний характер. Стандартних смаків не існує, вони пов'язані з індивідуальним баченням і сприйняттям. 5. Естетичний ідеал. Це своєрідний зразок, з позиції якого особистість оцінює явища, предмети дійсності. Відображає уявлення про красу, її критерії. Найважливішим завданням естетичного виховання є формування і розвиток естетичного сприйняття, яке складає основу естетичного почуття. Зміст естетичного виховання конкретизується у програмах з літератури, музики, образотворчого мистецтва, основ наук, у різних самодіяльних об'єднаннях учнів (хори, оркестри, ансамблі, літературні, драматичні, хореографічні гуртки, кіно- і фотогуртки), у роботі студій (художніх, спортивних тощо), під час факультативних занять з етики, естетики, різних видів художньої творчості, історії мистецтва тощо. Джерелами естетичного виховання є художня література, музика, образотворче, театральне мистецтво, кіно, природа, естетика шкільних приміщень, зовнішній вигляд учителів та учнів, взаємини між учнями і вчителями та ін. В естетичному вихованні учнів величезне значення має особистість педагога. Його поведінка, одяг, осанка, рухи, міміка, голос, тон — все це має бути взірцем для учнів. Показники естетичної вихованості учнів — це і їх зовнішній вигляд, манера поводитися, розмовляти, вигляд їхніх підручників, зошитів тощо.
3. Урок засвоєння нових знань. Засвоєння знань передбачає їх сприймання, усвідомлення, осмислення внутрішніх зв'язків і залежностей в предметах та явищах, запам'ятовування, узагальнення і систематизацію. Успішність засвоєння знань залежать від мети і мотивів. З урахуванням цього урок такого типу містить елементи: перевірка домашнього завдання, актуалізація та корекція опорних знань; повідомлення учням теми, мети й завдання уроку; мотивація учіння; сприймання й усвідомлення учнями матеріалу, осмислення зв'язків і залежностей між його елементами; узагальнення і систематизація знань; підсумки уроку; повідомлення домашнього завдання.
Білет №9