- •1.Педагогіка як наука, її становлення і розвиток.
- •2. Теоретичні засади правового виховання
- •3. Дослідницький метод навчання та методика його використання.
- •1. Об'єкт, предмет і завдання педагогіки.
- •2. Мета виховання в сучасній українській школі. Ідеал національного виховання.
- •3. Сутність, функції та класифікація засобів навчання. Методика застосування обраного засобу навчання.
- •1. Основні педагогічні категорії
- •2. Принципи національного виховання. Їх характеристика.
- •3. Шкільний підручник як засіб навчання. Структурні компоненти шкільного підручника.
- •1. Система педагогічних наук
- •2. Характеристика процесу фізичного виховання.
- •3. Текст як структурний компонент підручника.
- •Сутність, функції та класифікація методів наукового дослідження.
- •3. Сутність, функції та класифікація форм навчання. Методика використання обраної форми навчання.
- •Методологія педагогіки та її рівні
- •2. Шляхи реалізації трудового виховання в сучасній школі.
- •3. Урок — основна форма організації навчання
- •1. Філософські основи педагогіки.
- •2. Теоретичні засади трудвого виховання.
- •1. Соціологічні методи дослідження
- •Характеристика процесу естетичного виховання.
- •1. Тестування, проективні методи
- •2.Сутність, завдання та зміст естетичного виховання.
- •2. Моральне виховання
- •3.Програмоване навчання та методика його використання.
- •1. Логіка (етапи) психолого-педагогічного дослідження
- •1. Поняття про особистість, її розвиток та формування
- •Дидактичні та виховні умови формування світогляду.
- •3. Класифікація методів проблемно-розвиваючого навчання
- •Спадковість та розвиток особистості.
- •3 . Проблемна ситуація як умова пізнавальної активності учнів
- •1.Вплив середовища на розвиток особистгості.
- •1. Виховання, навчання і розвиток особистості
- •2. Формальні та неформальні групи
- •3. Закономірності процесу навчання та шляхи їх реалізації
- •1. Взаємозв'язок зовнішніх і внутрішніх умов розвитку
- •3. Принципи процесу навчання та шляхи їх реалізації
- •1. Вікові періоди розвитку особистості
- •2. Сутність, зміст, функції виховного колективу
- •1. Особливлсті виховання учнів середнього шкільного віку
- •2 Колектив і його види
- •3 Теоретичні знання як компонент змісту освіти.
- •2. Форми оргіназації виховного процесу.
- •3 Поняття як компонент змісту освіти.
- •1. Врахування індивідуальних особливостей розвитку особистості.
- •2. Генетико-моделюючий метод виховання
- •1. Педагогічний процес як система
- •3. Навички і вміння як компонент змісту освіти.
- •2. Мета і завдання виховання
- •Проблемний метод навчання.
- •1. Категорії дидактики. Зв'язок дидактики з іншими науками
- •2. Процес виховання, його структура і рушійні сили
- •3 Частково-пошуковий метод навчання.
3. Сутність, функції та класифікація форм навчання. Методика використання обраної форми навчання.
У педагогічній літературі є різні визначення “форми навчання” як категорії дидактики: форма роботи, засіб роботи, організація навчання. Форма організації навчання — спосіб організації навчальної діяльності, який регулюється певним, наперед визначеним розпорядком; зовнішнє вираження узгодженої діяльності вчителя та учнів, що здійснюється у визначеному порядку і в певному режимі. Педагогічній практиці відомі понад тридцять конкретних форм навчання. Загальноприйнятими формами організації навчальної роботи є колективна — уроки у школі, лекції та семінарські заняття у вузі, екскурсії, факультативні заняття тощо та індивідуальна — самостійна робота, дипломні та курсові проекти тощо, які суттєво відрізняються за ступенем самостійності пізнавальної діяльності учнів і ступенем керівництва навчальною діяльністю з боку викладача. Індивідуальне навчання. Полягає в тому, що учень виконує завдання індивідуально, але за допомогою вчителя (вивчення підручника). Воно досить ефективне, оскільки враховує особливості розвитку дитини, індивідуалізує контроль за перебігом і наслідками навчальної роботи. Індивідуально-групова форма навчання. Згідно з нею учитель займається з групою дітей (10—15 осіб), навчальна робота має індивідуальний характер, оскільки діти різного віку неоднаково підготовлені. Класно-урочна форма навчання. За феодального ладу розвиток виробництва і підвищення ролі духовного життя в суспільстві сприяли виникненню форм масового навчання дітей. Мангеймська форма вибіркового навчання. Виникла наприкінці XIX ст. як спроба відмовитися від класно-урочної системи. Вперше була застосована в німецькому місті Мангейм доктором Йозефом-Антоном Зіккінгером. Суть її полягає в тому, що учнів, залежно від їх здібностей та успішності, розподіляли по класах на слабких, середніх і сильних. Відбір здійснювався на основі спостережень, результатів психометричних обстежень, характеристик учителів та екзаменів Дальтон-план. Ця система ґрунтується на забезпеченні кожного учня можливістю працювати індивідуально, згідно зі своїм темпом. Загального плану (розкладу) занять не було, колективна робота проводилась протягом години, решту часу учні вивчали матеріал індивідуально, звітуючи про виконання кожної теми перед учителем відповідного предмета. План Трампа. У XX ст. у США виникла форма навчання “план Трампа”, розрахована на максимальну індивідуалізацію навчального процесу на основі використання технічних засобів, поєднання індивідуального навчання з колективною роботою учнів. Комплексний метод навчання. Виник на початку XX ст., започаткований педагогами швейцарцем Адольфом Фер'єром, бельгійцем Овідієм Декролі, німцем О. Шульцем. Його суть в об'єднанні навчального матеріалу в теми-комплекси. Але комплексність порушувала предметність викладання, систематичність вивчення основ наук. Класно-урочна система використовується в багатьох країнах (зокрема, в Україні), має багато позитивних особливостей: ґрунтується на закономірностях процесу засвоєння навчального матеріалу, передбачає засвоєння нового матеріалу в невеликих обсягах, планомірно і послідовно, з чергуванням різних видів розумової та фізичної діяльності. Вона забезпечує єдність системи навчання в масштабі всієї країни, що полегшує планування і складання програм з навчальних предметів. її використання полегшує виховання в учнів почуття колективізму, дає змогу використовувати фронтальні форми роботи з усім класом. Нині використовуються: (урок, екскурсія, семінар, практичне заняття, лабораторна робота, практикум, факультатив, домашня самостійна робота, екзамен,
Білет №6.