- •1.Педагогіка як наука, її становлення і розвиток.
- •2. Теоретичні засади правового виховання
- •3. Дослідницький метод навчання та методика його використання.
- •1. Об'єкт, предмет і завдання педагогіки.
- •2. Мета виховання в сучасній українській школі. Ідеал національного виховання.
- •3. Сутність, функції та класифікація засобів навчання. Методика застосування обраного засобу навчання.
- •1. Основні педагогічні категорії
- •2. Принципи національного виховання. Їх характеристика.
- •3. Шкільний підручник як засіб навчання. Структурні компоненти шкільного підручника.
- •1. Система педагогічних наук
- •2. Характеристика процесу фізичного виховання.
- •3. Текст як структурний компонент підручника.
- •Сутність, функції та класифікація методів наукового дослідження.
- •3. Сутність, функції та класифікація форм навчання. Методика використання обраної форми навчання.
- •Методологія педагогіки та її рівні
- •2. Шляхи реалізації трудового виховання в сучасній школі.
- •3. Урок — основна форма організації навчання
- •1. Філософські основи педагогіки.
- •2. Теоретичні засади трудвого виховання.
- •1. Соціологічні методи дослідження
- •Характеристика процесу естетичного виховання.
- •1. Тестування, проективні методи
- •2.Сутність, завдання та зміст естетичного виховання.
- •2. Моральне виховання
- •3.Програмоване навчання та методика його використання.
- •1. Логіка (етапи) психолого-педагогічного дослідження
- •1. Поняття про особистість, її розвиток та формування
- •Дидактичні та виховні умови формування світогляду.
- •3. Класифікація методів проблемно-розвиваючого навчання
- •Спадковість та розвиток особистості.
- •3 . Проблемна ситуація як умова пізнавальної активності учнів
- •1.Вплив середовища на розвиток особистгості.
- •1. Виховання, навчання і розвиток особистості
- •2. Формальні та неформальні групи
- •3. Закономірності процесу навчання та шляхи їх реалізації
- •1. Взаємозв'язок зовнішніх і внутрішніх умов розвитку
- •3. Принципи процесу навчання та шляхи їх реалізації
- •1. Вікові періоди розвитку особистості
- •2. Сутність, зміст, функції виховного колективу
- •1. Особливлсті виховання учнів середнього шкільного віку
- •2 Колектив і його види
- •3 Теоретичні знання як компонент змісту освіти.
- •2. Форми оргіназації виховного процесу.
- •3 Поняття як компонент змісту освіти.
- •1. Врахування індивідуальних особливостей розвитку особистості.
- •2. Генетико-моделюючий метод виховання
- •1. Педагогічний процес як система
- •3. Навички і вміння як компонент змісту освіти.
- •2. Мета і завдання виховання
- •Проблемний метод навчання.
- •1. Категорії дидактики. Зв'язок дидактики з іншими науками
- •2. Процес виховання, його структура і рушійні сили
- •3 Частково-пошуковий метод навчання.
1. Тестування, проективні методи
Тестування — метод діагностики із застосуванням стандартизованих запитань та завдань, що мають певну шкалу значень. До нього вдаються для стандартизованого визначення індивідуальних відмінностей особистості. Тестові методи використовують у трьох сферах: 1) в освіті; 2) при виборі професії та професійній підготовці; 3) при психологічному консультуванні й психотерапії. Вони дають змогу з певною ймовірністю визначити рівень розвитку в індивіда психологічних властивостей (пам'яті, мислення, уяви та ін.), особистісних характеристик, ступінь готовності до певної діяльності, засвоєння знань і навичок тощо. За функціональною ознакою (призначення тестів щодо предмета дослідження) розрізняють:— тести інтелекту — методики психологічної діагностики, призначені для виявлення розумового потенціалу індивіда;— тести креативності — сукупність методик для вивчення та оцінювання творчих здібностей особистості (креативності);— тести досягнень — методики, за допомогою яких визначають ступінь конкретних знань, навичок, умінь особистості;— тести особистісні — методики психодіагностики, за допомогою яких визначають різні якості особистості та ЇЇ характеристики: уподобання, цінності, ставлення, емоційні, мотиваційні та міжособистісні властивості, типові форми поведінки;
— проективні тести — методики, скеровані на виявлення певних психічних властивостей людини. Вони передбачають стимули, реагуючи на які, людина виявляє найхарактерніші свої якості. Для цього досліджуваній особі пропонують витлумачити події, відновити ціле за деталями, надати сенс неоформленому матеріалу, створити оповідання за малюнком із невизначеним змістом.
2.Сутність, завдання та зміст естетичного виховання.
Естетичне виховання — педагогічна діяльність, спрямована на формування здатності сприймати і перетворювати дійсність за запонами краси.Метою естетичного виховання є високий рівень естетичної культури особистості, її здатність до естетичного освоєння дійсності. Естетична культура — сформованість у людини естетичних знань, смаків, ідеалів, здібностей до естетичного сприймання явищ дійсності, творів мистецтва, потреба вносити прекрасне в оточуючий світ, оберігати природну красу. Джерелами естетичного виховання є художня література, музика, образотворче, театральне мистецтво, кіно, природа, естетика шкільних приміщень, зовнішній вигляд учителів та учнів, взаємини між учнями і вчителями та ін. В естетичному вихованні учнів величезне значення має особистість педагога. Його поведінка, одяг, осанка, рухи, міміка, голос, тон — все це має бути взірцем для учнів. Показники естетичної вихованості учнів — це і їх зовнішній вигляд, манера поводитися, розмовляти, вигляд їхніх підручників, зошитів тощо. Естетичне виховання є багатогранним процесом, основу якого складають такі напрями:
1. Життя і діяльність дитини в сім'ї. Тут формуються основи естетичних смаків, почуттів, на що впливають організація побуту в оселі, одяг, взаємини в сім'ї, оцінювання старшими краси предметів, явищ, безпосередня участь в естетичній діяльності тощо. 2. Виховна діяльність дошкільних закладів. Здійснюється через естетику побуту, систему спеціальних занять (музика, образотворче мистецтво, танці, ігри тощо). 3. Навчально-виховна діяльність загальноосвітніх закладів. Передбачає залучення учнів до оволодіння змістом навчальних дисциплін (мови, літератури, історії, предметів природничого циклу, музики, образотворчого мистецтва), позакласної виховної роботи (танцювальні гуртки, хорові колективи, студії образотворчого мистецтва та ін.). У школах створюють спеціалізовані гуманітарно-естетичні класи, що сприяє естетичному розвитку учнів. 4. Навчально-виховна робота позашкільних дитячих виховних закладів (будинки і палаци дитячої та юнацької творчості, студії, дитячі музичні та художні школи тощо). Діяльність спрямована на задоволення інтересів, розвиток здібностей дітей, залучення їх до активної естетичної діяльності. 5. Діяльність професійних навчально-виховних закладів. Навчаючись у них, майбутні фахівці отримують естетичні знання, беруть участь у діяльності мистецьких аматорських колективів, набувають вмінь естетичної діяльності.
6. Вплив засобів масової інформації. Діяльність їх поєднує елементи багатьох видів мистецтва. Проте засилля в них “масової культури” ускладнює процес формування здорових естетичних смаків, потребує копіткої роботи вихователів, батьків, випереджуючого формування високих естетичних потреб, смаків, несприйняття потворного.
Урок узагальнення і систематизації знань. Його завдання полягає в упорядкуванні та систематизації засвоєних знань. Воно може мати характер емпіричних узагальнень і виражатись у класифікації процесів, відповідних понять. Урок цього типу передбачає розвиток від окремого до загального. Його структуру складають: повідомлення теми, мети, завдань уроку та мотивація учіння; відтворення та узагальнення понять і засвоєння відповідної системи знань; узагальнення та систематизація основних теоретичних положень науки і відповідних ідей; підсумки уроку і повідомлення домашнього завдання.
Білет № 10.1. Математичні методи
Використовують їх для кількісного аналізу фактичного матеріалу, отриманого у процесі дослідження. Вони надають процесу дослідження чіткості, структурованості, раціональності, ефективності при опрацюванні великої кількості емпіричних даних. У педагогічних дослідженнях широко використовують такі їх види:
— метод реєстрування — виявлення певної якості в явищах та її кількості (наприклад, кількості запізнень на уроки );
— метод ранжування — класифікація даних у певній послідовності (спадання чи зростання показників), визначення місця в цьому ряду (наприклад, складання списку учнів залежно від рівня успішності тощо);
— метод моделювання — створення і дослідження моделей. Є засобом теоретичного дослідження психологічних явищ через уявне створення життєвих ситуацій, в яких може відбуватися діяльність людини, змодельованої системи. Допомагає пізнати закономірність поведінки людини у певних ситуаціях;
— статистичні методи — методи математичної статистики, що використовуються для опрацювання експериментальних даних з метою підвищення обґрунтованості висновків. У педагогіці та психології вони представлені: а) описовою статистикою (табулювання, графічний вираз та кількісне оцінювання даних); б) теорією статистичного висновку (передбачення результатів за даними обстеження вибірок); в) теорією планування експериментів (виявлення та перевірка причинних зв'язків між змінними).
Завдяки математичним методам описують кількісні характеристики педагогічних явищ, визначають оптимальні умови управління процесом навчання і виховання. Ефективні тільки при масовому характері досліджуваних явищ, їх типовості, вимірюваності.