- •1.Педагогіка як наука, її становлення і розвиток.
- •2. Теоретичні засади правового виховання
- •3. Дослідницький метод навчання та методика його використання.
- •1. Об'єкт, предмет і завдання педагогіки.
- •2. Мета виховання в сучасній українській школі. Ідеал національного виховання.
- •3. Сутність, функції та класифікація засобів навчання. Методика застосування обраного засобу навчання.
- •1. Основні педагогічні категорії
- •2. Принципи національного виховання. Їх характеристика.
- •3. Шкільний підручник як засіб навчання. Структурні компоненти шкільного підручника.
- •1. Система педагогічних наук
- •2. Характеристика процесу фізичного виховання.
- •3. Текст як структурний компонент підручника.
- •Сутність, функції та класифікація методів наукового дослідження.
- •3. Сутність, функції та класифікація форм навчання. Методика використання обраної форми навчання.
- •Методологія педагогіки та її рівні
- •2. Шляхи реалізації трудового виховання в сучасній школі.
- •3. Урок — основна форма організації навчання
- •1. Філософські основи педагогіки.
- •2. Теоретичні засади трудвого виховання.
- •1. Соціологічні методи дослідження
- •Характеристика процесу естетичного виховання.
- •1. Тестування, проективні методи
- •2.Сутність, завдання та зміст естетичного виховання.
- •2. Моральне виховання
- •3.Програмоване навчання та методика його використання.
- •1. Логіка (етапи) психолого-педагогічного дослідження
- •1. Поняття про особистість, її розвиток та формування
- •Дидактичні та виховні умови формування світогляду.
- •3. Класифікація методів проблемно-розвиваючого навчання
- •Спадковість та розвиток особистості.
- •3 . Проблемна ситуація як умова пізнавальної активності учнів
- •1.Вплив середовища на розвиток особистгості.
- •1. Виховання, навчання і розвиток особистості
- •2. Формальні та неформальні групи
- •3. Закономірності процесу навчання та шляхи їх реалізації
- •1. Взаємозв'язок зовнішніх і внутрішніх умов розвитку
- •3. Принципи процесу навчання та шляхи їх реалізації
- •1. Вікові періоди розвитку особистості
- •2. Сутність, зміст, функції виховного колективу
- •1. Особливлсті виховання учнів середнього шкільного віку
- •2 Колектив і його види
- •3 Теоретичні знання як компонент змісту освіти.
- •2. Форми оргіназації виховного процесу.
- •3 Поняття як компонент змісту освіти.
- •1. Врахування індивідуальних особливостей розвитку особистості.
- •2. Генетико-моделюючий метод виховання
- •1. Педагогічний процес як система
- •3. Навички і вміння як компонент змісту освіти.
- •2. Мета і завдання виховання
- •Проблемний метод навчання.
- •1. Категорії дидактики. Зв'язок дидактики з іншими науками
- •2. Процес виховання, його структура і рушійні сили
- •3 Частково-пошуковий метод навчання.
2. Мета виховання в сучасній українській школі. Ідеал національного виховання.
Ідеал національного виховання найглибше розкрито у працях українського педагога Г. Ващенка. В основі ідеалу національного виховання лежать загальнолюдські та національні цінності. До загальнолюдських відносяться добро, зло, справедливість, людяність, любов.До національних – мова, культура, звичаї. За Г.Ващенком, ідеал національного виховання грунтується на двох головних цілях: служіння Богові та своїй нації.Він включає в себе таку систему компонентів духовного світу украінців:
1 – національну психологію – психологію працьовитого господаря, вмілого хлібороба, поборника прав людини і державної незалежності, духовної спадщини народу.
2 - національний характер і темперамент - одвічне правдошукання, гостинність і щедрість, лагідність, талановитість, ніжність і глибокий ліризм, волелюбність і душевне багатство.
3 - національний спосіб мислення –самобутність, завдяки чому із століття в століття розвивається українська самобутня культура і духовність.
4 - народну мораль етику – людяність, доброту, милосердя, співпереживання, як найвищі духовні надбання.
5 - народну естетику – красу поведінки, привабливий стиль життя, доброзичливе ставлення до людей, уміння вишивати одяг, готувати смачну іжу.
6 - народну правосвідомість – життя за законами добра і краси, правди і справедливості,гідності і милосердя.
7- національну філософію – самобутню систему ідей, поглядів на природу, суспільство, всесвіт, на духовний світ людини, проблему долі людини.
8 -національний світогляд – систему поглядів, переконань, ідеалів, яка є основою національної духовності
9 - національну ідеологію – ідейне багатство націі,систему філософських, політичних, правових, економічних, моральних, естетичних та релігійних ідей,поглядів і переконань.
10 - національну свідомість та самосвідомість – відчуття гордості за незалежність украінської націі.
3. Сутність, функції та класифікація засобів навчання. Методика застосування обраного засобу навчання.
Ефективність використання методів навчання в сучасній школі значною мірою обумовлене наявністю матеріально-технічних засобів. Засоби навчання —допоміжні матеріально-технічні засоби з їх специфічними дидактичними функціями.Технічні засоби навчання — обладнання й апаратура, що застосовуються в навчальному процесі з метою підвищення його ефективності.
Залежно від дидактичного призначення використовують як джерело знань посібник для самостійної роботи, засіб ілюстрації, повторення та систематизації. Застосовують як окремо, так і в комплексі — одночасно або послідовно поєднують різні за навчальними й виховними можливостями засоби перед поясненням, під час пояснення чи повторення навчального матеріалу.
Технічні засоби навчання розрізняють: за особливостями використовуваного матеріалу (словесний, образотворчий, конкретні мовні одиниці та схематичний показ); за видом сприйняття (зорові, слухові, наочно-слухові, аудіо, візуальні та аудіовізуальні); за способом передачі матеріалу (за допомогою технічної апаратури чи без неї — традиційним способом; в статиці чи динаміці; готові таблиці та матеріали для їх складання; картини, моделі, кінокадри, плівки); за організаційними формами роботи з ними (фронтальна — на основі демонстраційних засобів та індивідуальна — на основі розданого учням образотворчого матеріалу). Екранні засоби. До них належать транспаранти, діапозитиви, діафільми, дидактичні матеріали для епіпроекції.
Транспарант є екранним засобом зорової наочності, ефективним завдяки своїм високим демонстраційним властивостям: фронтальності, контрастності, яскравості тощо. Інформацію з екрана учні розглядають емоційно, що сприяє зосередженню їх уваги на об'єктах вивчення, а це важливо для інтенсифікації, підвищення ефективності навчального процесу. Друковані засоби. До них належать таблиці, картки для складання таблиць, картини, роздавальний образотворчий матеріал. Таблиці — найпоширеніший, традиційний вид друкованих засобів, що належать до зорової наочності. Вони забезпечують довготривале, не обмежене у часі експонування мовного матеріалу, дуже прості у використанні. Засоби слухової наочності. Компакт-диски і аудіокасети є головними засобами слухової наочності. Сприяють виробленню літературної вимови, наголосу, інтонації тощо. Покликані полегшувати засвоєння складних щодо орфографії слів, виділених у підручнику для запам'ятовування. При їх компонуванні максимально використовують дидактичний матеріал підручника, озвучуючи тексти, вправи, пов'язані з формуванням навичок правильної вимови. У звукових посібниках доцільно використовувати додатковий матеріал — вправи з наголошування і вимови, віршові тексти. Складний мовний матеріал групують за спільними і відмінними ознаками. Аудіозаписи найчастіше використовують при засвоєнні важких слів. Бази даних. Вони містять різноманітну статистичну, текстову, графічну та ілюстративну інформацію у необмежених об'ємах з обов'язковою її форматизацією. їх використовують для оперативного пошуку необхідної інформації, відсутньої в підручниках, посібниках.
Гіпермедіа-технології надають можливості для роботи з текстами через виділення ключових об'єктів (слів, фраз, малюнків), організацію перехресних посилань між ними.
Мультимедіа-технології (багатоваріантне середовище) пов'язані зі створенням мультимедіа-продуктів: електронних книг, мультимедіа-енциклопедій, комп'ютерних фільмів, баз даних тощо. Вони поєднують анімацію, текстову, графічну, аудіо- та відеоінформацію, обсяг якої становить сотні мегабайт. Комп'ютер дає змогу учням, не виходячи із класу (з дому), бути присутніми на лекціях видатних учених, педагогів, стати свідками історичних подій минулого і сучасності, відвідувати музеї та культурні центри світу.
Телекомунікації. Доступ до мереж телекомунікацій підвищує інформаційну озброєність учителів, дає змогу спілкуватися зі своїми колегами, проводити спільну навчальну, методичну та наукову роботу. Телекомунікаційний доступ до баз даних здійснюється через всесвітню мережу Інтернет. Впровадження комп'ютерів як важливого засобу навчання пов'язане з багатьма проблемами — матеріальними і психологічними, змінює мислення дитини, особливості її спілкування з учителем. Існують і універсальні проблеми, пов'язані зі створенням програм навчання на комп'ютері, визначенням меж між комп'ютером-іграшкою та комп'ютером-інструментом пізнання. Окрема проблема — готовність учителів до роботи в таких умовах. Дистанційне навчання передбачає організацію навчального процесу викладачем, розробку навчальної програми, орієнтованої на самостійну роботу учня або студента, який, перебуваючи на значній відстані від викладача, має змогу будь-коли почати діалог за допомогою телекомунікаційних або інших засобів.
Білет №3