- •1. Об'єктивні передумови розвитку екологічно-правових норм.
- •2 Механізм формування екологічного права.
- •3 Місце екологічного права в системі екологічних і правових наук.
- •4 Роль екологічного права у здійсненні екологічної політики держави.
- •5 Предмет і методи екологічного права.
- •6 Об'єкти екологічного права.
- •7 Джерела екологічного права.
- •8 Поняття екологічного права
- •9 Система учбового курсу “Екологічне право”.
- •10 Поняття екологічних прав громадян.
- •11 Види економічних прав громадян.
- •12 Обов'язки громадян в галузі екології.
- •13 Гарантії реалізації екологічних прав громадян.
- •14 Способи захисту екологічних прав громадян
- •15 Поняття і особливості права власності на природні ресурси
- •16 Форми права власності на природні ресурси
- •17 Суб'єкти і об'єкти права власності на природні ресурси.
- •20 Підстави виникнення права природокористування
- •21 Суб'єкти і об'єкти права природокористування.
- •22 Зміст права природокористування
- •23 Підстави зміни, припинення права природокористування
- •24 Юридична природа екологічної безпеки
- •25 Особливості правовідносин у галузі забезпечення екологічної безпеки.
- •26 Механізм правового забезпечення екологічної безпеки.
- •27 Науково-правові засади екологічної експертизи.
- •28 Юридична природа екологічної експертизи.
- •29 Правові форми та види екологічної експертизи
- •30 Правовий статус експерта екологічної експертизи.
- •32 Поняття управління в галузі екології.
- •33 Система органів управління в галузі екології
- •34. Функції управління в галузі екології
- •35. Поняття і склад економіко правов механізму в галузі екології
- •36. Правові форми платежів в галузі екології.
- •37. Економіко-правове стимулювання екологічної діяльності
- •38. Відповідальність як засіб реалізації екологічного права: поняття і форми.
- •41. Види юридичної відповідальності за екологічні правопорушення.
- •42. Законодавчі засади раціонального природокористування.
- •43. Зміцнення законності в галузі природокористування.
- •44. Всебічне сприяння екологізації суспільства.
- •45. Місце раціонального природокористування в екологічних відносинах.
- •50. Форми власності на землю в Україні.
- •58. Підстави виникнення,зміни і припинення права водокористування.
- •60. Облік і ведення державного водного кадастру.
- •61,62. Відповідальність за порушення водного законодавства,водні порушення.
- •64. Право лісокористування та його види.
- •65. Правове регулювання заготівлі деревини,живиці,другорядних лісових матеріалів.
- •66. Організаційно-правові заходи охорони лісів.
- •67. Майнова відповідальність за шкоду, заподіяну порушенням лісового законодавства
- •68. Порушення лісового законодавства як підстави адміністративної і кримінальної відповідальності
- •69. Відповідальність за порушення лісового законодавства.
- •70. Тваринний світ як об'єкт правового регулювання, використання, відтворення та охорони.
- •71. Суб'єкт, об'єкт, зміст фауністичних правовідносин
- •72. Суб'єкти та об'єкти права власності на тваринний світ
- •73. Право використання тваринного світу, його форми та види.
- •74. Правове регулювання мисливства та рибальства
- •77. Правові засади здійснення моніторингу і контролю за додержанням законодавства про тваринний світ.
- •78. Порушення законодавства у галузі використання. Відтворення та охорони тваринного світу як підстави адміністративної і кримінальної відповідальності
- •79. Атмосферне повітря як об'єкт правового регулювання охорони і використання.
- •80. Організаційно-правові заходи охорони атмосферного повітря
- •81. Стандартизація і нормування в галузі охорони і використання атмосферного повітря
- •82. Державний облік у галузі охорони атмосферного повітря
- •83. Моніторинг у галузі охорони атмосферного повітря.
- •84. Особливості майнової відповідальності за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря
- •85. Особливості. Правопорушень у галузі охорони атмосферного повітря як підстави адміністративної і кримінальної відповідальності
- •86. Надра як об'єкт правового регулювання, використання та охорони
- •89. Суб'єкти та об'єкти права власності на надра.
- •90. Поняття і зміст правової охорони надр
- •91. Право користування надрами та його види
- •92. Правове регулювання геологічного вивчення надр.
- •93. Геологічний контроль та гірничий нагляд: поняття та характеристика
- •94. Особливості розгляду справ у галузі використання та охорони надр
- •95. Порушення законодавства про надра як підстави адміністративної і кримінальної відповідальності.
- •96 Природно-заповідний фонд України як об'єкт правової охорони.
- •97 Організаційно-правові заходи охорони природно-заповідного фонду
- •98. Особливості відшкодування шкоди заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд України
- •99. Порушення законодавства про природно-заповідний фонд України як підстави адміністративної і кримінальної відповідальності
- •100. Еколого-правові норми та екологічні правовідносини
- •102. Місце екологічного права в правовій системі України
- •103. Поняття еколого-правового статусу людини та громадянина. Конституційно-правова система прав, свобод і обов’язків людини, громадянина та юридичних осіб.
- •104. Право на безпечне екологічне середовище та екологічну безпеку людини та громадянина.
- •105. Право на отримання екологічної інформації, одержання екологічної освіти та об’єднання в громадські екологічні організації, на відшкодування екологічної шкоди.
- •106. Гарантії реалізації екологічних прав громадян України.
- •107. Екологічні права і обов’язки громадян України.
- •108. Поняття та види екологічних прав громадян.
- •109. Правові форми захисту екологічних прав громадян
- •110. Особливості реалізації галузевих та міжгалузевих екологічних прав громадян.
- •114. Види і форми управління в екологічній сфері.
- •115. Функції управління в галузі управління.
- •117. Повноваження органів державного управління загальної і спеціальної компетенції в екологічній сфері.
- •118. Організаційно-правові форми здійснення управління і екологічного контролю.
- •119. Громадське управління в галузі екології.
- •120. Місцеве самоврядування в галузі екології.
- •121. Система і компетенція органів державного управління в галузі екології.
- •122. Функції управління в галузі екології.
- •123. Взаємодія державного і громадського управління в галузі екології.
- •124. Класифікація функції управління в галузі екології.
- •125. Правові форми екологічного контролю.
- •126. Підстави та умови екологічно-правової відповідальності.
- •127. Соціально-правова характеристика екологічних правопорушень.
- •128. Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням екологічного законодавства власниками джерел підвищеної екологічної небезпеки.
- •129. Правові форми еколого-правової відповідальності.
- •130. Проблема застосування дисциплінарних стягнень за екологічні правопорушення.
- •131. Поняття та основні ознаки права власності на природні ресурси.
- •132. Форми і методи охорони права власності на природні ресурси.
- •167. Державні, громадські, спеціалізовані екологічні експертизи.
- •171. Правові форми екологічної експертизи.
- •172. Державна, громадська екологічні експертизи.
- •175. Юридична природа екологічної безпеки.
- •176. Соціально-правовий механізм забезпечення екологічної безпеки.
- •177. Особливості правовідносин у галузі забезпечення екологічної безпеки.
- •178. Законодавство про зони надзвичайних екологічних ситуацій та його місце в системі екологічного законодавства.
- •179. Правовий режим зон екологічної катастрофи.
- •181. Класифікація правових режимів території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи.
- •182. Правовий режим зон відчуження.
- •183. Правовий режим зони безумовного (обов’язкового) відселення.
- •184. Правовий режим зони посиленого радіологічного контролю.
- •185. Особливості управління в зонах надзвичайних екологічних ситуацій.
- •186. Правовий захист екологічних та інших соціальних прав громадян, потерпілих від надзвичайних екологічних ситуацій.
- •188. Поняття та основні юридичні ознаки міжнародного екологічного права.
- •189. Правові засади міжнародного екологічного права та їх види.
- •190. Джерела міжнародного екологічного права.
- •191. Всесвітня Хартія охорони природи.
- •192. Всесвітня стратегія охорони природи.
- •193. Принципи міжнародного екологічного права.
- •194. Співвідношення загальних принципів міжнародного права і спеціальних принципів міжнародного екологічного права.
- •195. Проблеми забезпечення екологічної безпеки в системі принципів міжнародного екологічного права.
- •196. Еколого-правові засади міжнародної проблеми розробки забезпечення глобальної екологічної
- •197. Міжнародно-правова відповідальність як засіб реалізації міжнародного екологічного права.
- •198. Поняття, зміст та види відповідальності за порушення міжнародно-правових норм у галузі екології.
195. Проблеми забезпечення екологічної безпеки в системі принципів міжнародного екологічного права.
Спеціальні (галузеві) принципи міжнародного права навколишнього середовища найбільш повно зафіксовані у Стокгольмській декларації з навколишнього середовища і Декларації Ріо-де-Жанейро з навколишнього середовища і розвитку. Вони також відображені у Всесвітній хартії природи та інших актах міжнародного права навколишнього середовища.
До цих принципів, що забезпечують екологічну безпеку зокрема, належать:
- суверенне право держав розробляти свої природні ресурси і їх відповідальність у рамках національної юрисдикції не заподіювати шкоди навколишньому середовищу інших держав;
- міжнародного співробітництва держав у сфері охорони довкілля на основі рівноправ’я;
- попередження забруднення морів та заподіяння шкоди навколишньому середовищу;
- екологічна безпека держав на засадах взаємного співробітництва;
- скоординований підхід до планування й управління в галузі охорони навколишнього середовища;
- ефективна і динамічна роль міжнародних організацій у галузі охорони і поліпшення навколишнього середовища;
- наукова обгрунтованість екологічних заходів;
- поширення екологічної інформації та відповідних знань серед населення;
- відшкодування шкоди, завданої довкіллю, зокрема на засадах “забруднювач платить”;
- міжнародна відповідальність за екологічні правопорушення.
- екологічно обґрунтоване раціональне використання природних ресурсів; Його характеризують такі елементи:
а) раціональне планування та керівництво відтворюваними та невідтворюваними ресурсами землі в інтересах нинішнього та майбутнього поколінь;
б) довгострокове планування екологічної діяльності із забезпеченням екологічної перспективи;
в) оцінка можливих наслідків діяльності держави в межах своєї території;
г) підтримання природних ресурсів, що використовуються, на оптимально допустимому рівні тощо. недопущення радіоактивного забруднення навколишнього природного середовища;
- захист екологічних систем Світового океану;
- заборона військового або іншого ворожого використання засобів впливу на природне середовище в концентрованому вигляді;
196. Еколого-правові засади міжнародної проблеми розробки забезпечення глобальної екологічної
безпеки.
Розвиток науки і техніки, зумовлений потребами економіки, підвищуючи соціально-економічну безпеку суспільства, водночас призвів до появи небезпеки для здоров'я людини та навколишнього середовища.
Політика екологічної безпеки є типом розвитку суспільства (як суб'єкта екосистеми), що реалізується в умовах інтенсивно-коеволюційного розвитку, тобто в інтересах як суб'єкта екосистеми, так і об'єкта (середовища), і відповідає певним характеристикам.
* Безумовне дотримання принципу примата безпеки. Нині проблема безпеки населення держави, а також цивілізації загалом є одним з найважливіших критеріїв соціального розвитку, і можна сказати, що нині концепція прогресу поступається місцем концепції безпеки. Це стало очевидним, коли виявилося, що прогрес в економіці або культурній сфері пов'язаний з екологічним регресом.
* Докорінна зміна характеру виробничих відносин з точки зору їхніх екологічних наслідків. При цьому враховуються екологічна ємність територій при розміщенні господарських комплексів; необхідність зіставлення можливості екосистем окремих регіонів України, врахування цього в демографічній, регіональній і національній політиці; послідовне та чітке вжиття природоохоронних заходів; впровадження ресурсозбереження й енергозбереження; екологобезпечних і бeзвідходних технологій, що застосовуються в промисловості та сільському господарстві.
* Дотримання невід'ємного права на здорове навколишнє середовище.
* Інтернаціоналізація екологічної безпеки. Захист навколишнього середовища - природне поле співробітництва всіх держав, вільного від конфронтації, суперництва та взаємних підозрювань.
* Новий погляд на проблему споживання, його раціоналізацію. Поліпшення рівня життя людей має відчуватися не коштом природи, а супроводжуватися збереженням і відтворенням умов існування тваринного та рослинного світу.
Нові підходи до розв'язання багатьох соціальних завдань, пов'язаних передусім із шкодоюзбитком для здоров'я людей через руйнування навколишнього середовища.
* Закріплення пріоритету загальнолюдських цінностей, впровадження в заклади освіти та виховання дисциплін екологічного змісту. Сприйняття людиною себе як частки природи.
Для цього створені великі всесвітні і регіональні організації з охорони навколишнього середовища, їх налічується понад 200. Провідною є спеціалізована установа - Про¬грама 00Н з навколишнього середовища (ЮНЕП), яка покликана координувати і частково фінансувати дії держав в цій діяльності. Важливу роль під час розробки екологічної політики має обмін інфор¬мацією. Створена міжнародна довідкова система джерел інформації довкілля (ІНФОТЕРРА). Екологічні проблеми глобального характеру покликаний розв'язу¬вати також Міжнародний союз з охорони природи та природних ресурсів.