37.Передумови міжнародного кредитування та міжчасова торгівля

MІЖЧАСОВА ТОРГІВЛЯ - підвищене поточне споживання за рахунок скорочення споживання у майбутньому (запозичення) або занижене поточне споживання на користь більшого споживання у майбутньому (кредитування).

38.Вплив міграції на ринок праці.

Розрізняють вн. міграцію роб. сили, що відбувається між регіонами 1 держ., і зовнішню міграцію, що торкається кільк. країн. Наука МЕ займається зовнішньою міграцією роб. сили і її екон. причин.

Рухом робочої сили в міжнародних масштабах керують ті ж стимули, що і потоками тов. і кап.: вони спрямовуються туди, де за інших рівних умов вища ціна на них.

Міжнародна трудова міграція – 1 з найбільш складних елементів в міжнар. Екон. Відн., оскільки на відміну від руху тов. і кап., цей процес залучає живих істот.

Міграція робочої сили - переселення працездатного населення з 1 держав в інші терміном більш ніж на рік, викликане причинами екон. й іншого характеру.

Основні види міжнародної міграції:

Імміграція - в'їзд працездатного населення в дану країну через її межі.

Еміграція - виїзд працездатного населення з даної країни за її межі.

Міграційне сальдо - різниця імміграції з країни й еміграції в країну.

«Витік мозків» - міжнародна міграція висококваліфікованих кадрів.

Рееміграція - повернення емігрантів на батьківщину на постійне місце проживання.

Причини міжнародної міграції робочої сили: - економічні ( національні різниці в оплаті праці, безробіття, діяльність МК, які сприяють поєднанню робочої сили з капіталом, здійснюючи або рух робочої сили до капіталу, або рух капіталу до трудонадлишкових районів); - позаекономічні ( політичні, національні, релігійні, расові, сімейні).

Країна експортер робочої сили:

1) переваги: скорочення безроб., приплив валютних надходжень (переказ частини дох. емігрантів, податки з фірм-посередників, які здійснюють вербовку роб. сили, податки з гр. переказів мігрантів родинам), відповідне зм. витрат держ. на сусп. блага (освіта, охорона здоров'я), інвестування мігрантів при їх поверненні на батьківщину.

2) недоліки: скорочення технологічного, наук. потенціалу та культ. рівня внаслідок від'їзду висококваліфікованих кадрів, недотримання податків, зм. обсягу нац. доходу, зменшення обсягів випуску.

Країна імпортер робочої сили

1) переваги: зростання обсягу роб. сили, освіта та кваліфікація мігрантів можуть бути джерелом екон. зростання, додаткові податкові надходження, зростання заг. доходу країни внаслідок припливу людського кап., забезпечення нагрузки соц. непривабливих роб. місць.

2) недоліки: додаткові навантаження на держ. бюджет (сплата допомог по безроб., зб. витрат на охорону порядку, здоров'я), зростання соц. напруги (якщо іноземці займають робочі місця на які претендують місцеві).

Механізми контролю міграції:

У той час як більшість країн світу просуваються по шляху лібералізації своєї зовнішньої торгівлі, практично усі вони вживають заходів, що обмежують міжнародну міграцію. Міграція приводить до росту сукупного обсягу вир., хоча розподіл екон. вигод від міграції далеко не рівномірн.

Проблеми, що несе із собою міжнар. міграція роб. сили, привели до ств. широкої сист. Держ. і міждерж. регул. Утручання держ. в міжнар. рух роб. сили почалося значно раніш, ніж його участь у регул. МТ.

Законодавства більшості країн, що регулюють в'їзд іноземців, насамперед проводять чітку різницю між іммігрантами - людьми, що пересаджають у країну на постійне місце проживання, і неіммігрантами - людьми, що приїжджають у країну тимчасово і/або не претендують там на постійне місце проживання. Незважаючи на те що неіммігранти найчастіше можуть знаходитися і працювати в приймаючій країні протягом тривалого періоду часу, найбільш важливим з економічної точки зору є регулювання трудової імміграції.