- •Методика викладання української мови як педагогічна наука.
- •Наукові основи методики початкового навчання української мови.
- •Особливості сучасного звукового аналітико-синтетичного методу навчання грамоти: суть, прийоми звукового синтезу, прийоми звукового аналізу.
- •1.Утворити склад з двох звуків: [л], [а] – [ла], [л'], [а] – [л'а].
- •Короткий огляд історії методів навчання грамоти.
- •Добукварний період навчання грамоти: формування загальнонавчальних та загальномовленнєвих умінь, прийоми розвитку мовлення, джерела збагачення словника, формування фонетичного слуху.
- •Добукварний період: розвиток умінь здійснення мовного аналізу, підготовка руки дитини до письма.
- •Коло знань та умінь учнів на кінець добукварного періоду. Особливості структури уроків.
- •Букварний період навчання грамоти: основні мовні одиниці, система вивчення звуків та букв, коло знань та умінь учнів на кінець букварного періоду.
- •Структура уроку на ознайомлення з новою буквою.
- •Види робіт з письма у букварний період.
- •Структура уроку письма на вивчення нової букви.
- •Розвиток мовлення і мислення дітей на уроках навчання грамоти: удосконалення звуковимови, збагачення словникового запасу учнів, робота над реченням і зв’язним висловлюванням.
- •Післябукварний період навчання грамоти: основні завдання уроків читання та письма, особливості структури уроків.
- •Методи навчання граматики.
- •Етапи формування граматичного поняття.
- •Методика опрацювання елементів синтаксису (1-4 кл.).
- •Види вправ із синтаксису і пунктуації.
- •Методика опрацювання елементів лексики (1-4 кл.).
- •Види вправ з лексики.
- •Методика вивчення морфемної будови слова. Типи вправ.
- •Типи уроків вивчення граматичного матеріалу. Вимоги до сучасного уроку граматики.
- •Структура комбінованого уроку граматики.
- •Методика навчання орфографії: які орфограми вивчаються у початкових класах, методика роботи над орфографічним правилом.
- •Умови успішного формування орфографічних навичок.
- •Списування як орфографічна вправа.
- •Навчальні диктанти: їх види, методика проведення.
- •Орфографічний розбір і його види.
- •Читання як навчальний предмет, його завдання. Освітнє і виховне значення уроків читання.
- •Наукові засади методики читання в початкових класах.
- •Види читання. Якості читання.
- •Набуття умінь правильного читання.
- •Вироблення вмінь швидкого читання.
- •Вироблення навичок виразного читання.
- •Типи уроків класного читання. Робота над набуттям свідомого читання. Визначення мети уроку ознайомлення з новим твором.
- •Структура уроку ознайомлення з новим твором з пропонованими видами робіт.
- •Методика опрацювання оповідань. Система виучуваних оповідань в початкових класах.
- •Особливості роботи над казкою. Система виучуваних казок в початкових класах.
- •Особливості роботи над байкою. Система виучуваних байок в початкових класах.
- •Особливості роботи над віршем. Система виучуваних віршів в початкових класах.
- •Особливості роботи над науково-пізнавальними статтями. Система виучуваних науково-пізнавальних статей в початкових класах.
- •Другий тип уроку читання - урок узагальнення знань.
- •Робота над загадками, прислів’ями і скоромовками.
- •Мета і завдання позакласного читання. Зв’язок позакласного читання з класним.
- •Підготовчий етап позакласного читання(1клас): робота з дитячою книгою.
- •Особливості роботи на початковому етапі позакласного читання.
- •Основний і завершальний етапи позакласного читання.
- •Види переказів і методика їх проведення.
- •Методика складання тексту-опису, тексту-розповіді, тексту-міркування.
- •Оцінка якості уроку рідної мови. Вимоги до сучасного уроку рідної мови.
Читання як навчальний предмет, його завдання. Освітнє і виховне значення уроків читання.
Завдання предмета читання у початкових класах — формувати, закріплювати, удосконалювати навички свідомого, правильного, швидкого, виразного читання, розвивати потяг до самостійного читання книг. У ньому тричі вжите слово «читання», і кожного разу воно має значеннєві відтінки, зрозумілі читачеві, а саме: предмет читання ставить за мету виробити в учнів не тільки уміння читати (навички читання), а й внутрішнє бажання читати, що є усвідомленням необхідності спілкування з книгою, бачити в цьому життєву потребу (самостійне читання).
Щойно сформульовані завдання здійснюються на двох типах уроків читання: класного і позакласного. Структура уроків класного і позакласного читання різна, але їх навчальна мета одна: удосконалювати навички читання і в кінцевому підсумку сформувати активного читача. Система цих уроків включає щоденні вправи учнів у читанні під керівництвом учителя і націлює їх на самостійну роботу над книгою. Це розкриває їм пізнавальні можливості книги і сприяє духовному їх розвиткові.
І все ж уроки читання не обмежуються виконанням перелічених вище завдань. Як складова частина навчальної дисципліни «Українська мова» читання покликане виконувати значно ширше коло завдань. Найважливіше з них полягає в активному застосуванні всіх видів мовленнєвої діяльності, а не тільки в набутті прийомів читання. Це значить, що на уроках читання слід розвивати навички слухання і говоріння: ведення діалогу, уміння висловлювати свої думки, тобто всього того, що називається культурою мовлення.
Розвиток мовленнєвої діяльності досягається завдяки зв'язкам читання з іншими розділами предмета «Українська мова». До свідомого читання діти починають готуватися в період навчання грамоти. Уроки читання розкривають широкі можливості для роботи над удосконаленням мовлення і мислення, над розширенням активного словника, пізнанням будови мови. Не випадково программа з української мови в 2—4 класах формулює розділ не просто «Читання», а «Читання і розвиток мовлення», підкреслюючи, що читання і розвиток учнівського мовлення на уроках повинні становити органічний сплав. Ця вимога більшою чи меншою мірою втілюється на всіх етапах уроку: і в підготовчій бесіді до вивчення теми, і при повторному читанні, і при аналізі твору. Якщо вчитель розкриває зміст невідомого слова, він тим самим робить його доступним дитячому розумінню і, значить, допомагає учням ввести це слово до свого активного словника. А коли дитячий наставник вимагає від своїх підопічних відповіді на запитання або пропонує сформулювати своє ставлення до описаних подій, то в цьому випадку він прагне виробити в учнів уміння користуватися мовою в діалогічній і монологічній формах.
Говорячи інакше, хоч би яким видом занять учитель займався на уроках читання, він повинен усвідомлювати, що працює над розвитком мовлення дітей. Та й саме його мовлення впливає на дитяче мовлення. У системі початкового навчання розвиток мовлення — це принцип навчання, який забезпечує кінцеву мету опрацювання предмета «Українська мова», складовою частиною якого є уроки читання.
Методика рекомендує відводити деякий час, приблизно 10—15 хв, для цілеспрямованої роботи над розвитком мовлення дітей: переказувати прочитане за планом, дати усний опис природи, розповісти про похід до музею, у парк, ліс та ін., пов'язуючи це з темою уроку. Тому у підготовці уроку читання, визначенні мети, доборі прийомів опрацювання матеріалу необхідно не лише планувати читання тексту, а й передбачати систему розвитку мовлення учнів. Наприклад, до уроків з теми «Наша Батьківщина — Україна (2 клас) мету можна сформулювати так: «Працюючи над виразним читанням, виховувати гордість за рідний край, за Батьківщину; збагачувати словниковий запас, розвивати усне мовлення учнів».
Розділи «Читання» і «Розвиток мовлення» в курсі української мови початкової школи невіддільні. Але в «Методиці викладання української мови» з методичних міркувань вони розглядаються окремо
Прищепити любов до читання — це значить переконати дитину у необхідності дружити з книгою, відчувати її корисність у повсякденному житті. У процесі роботи над книгою учні повинні пройнятися розумінням книги як величезної сили, здатної впливати на розум і емоції людини....
Максим Горький зізнавався, що всім найкращим у собі він зобов'язаний книгам. Ідея сказаного — у підкресленні благотворного впливу книги на формування позитивних рис особистості. Дію цього впливу у повній мірі слід використати на уроках читання. Для цього є всі можливості. Читання книг відкриває кожній людині світ незвіданого, незнаного, таємничого. У найбільшій мірі це стосується дітей. Учні початкових класів прилучаються до цього світу передусім на уроках читання, які задовольняють освітню мету навчання молодших школярів.
Підручники з читання для всіх початкових класів будуються за тематичним принципом і враховують час вивчення матеріалу у певні пори (сезони) року. Провідними темами програм і підручників з читання для всіх класів є: усна народна творчість, твори письменників-класиків та сучасних письменників, в яких зображено ставлення людини до Вітчизни, народу, праці, природи, рідної мови і літератури; картини природи; питання миру, дружби, взаємодопомоги між народами нашої землі і трудящими усього світу. Різноманітна тематика текстів для читання представлена художніми творами різних жанрів: оповіданнями, віршами, казками, байками і науково-пізнавальними статтями (у методичній літературі їх ще називають науково-популярними і науково-художніми статтями).
Завдяки цілеспрямованому ознайомленню дітей молодшого віку зрізними сторонами життя людей вони одержують змогу відкрити для себе важливе й цікаве з історії бойових і трудових традицій трудящих світу і нашого народу: святкування Першого травня, Восьмого березня, Дня Перемоги та інших дат здійснення соціально-політичної перебудови на Україні. Учні розширюють свої уявлення про навколишню дійсність, природу, тварин, опрацьовуючи твори, пов'язані з сезонною тематикою.
Разом з тим тематично об'єднані твори мають і виховну спрямованість: їх зміст дозволяє здійснювати систематичне моральне виховання учнів 1—4 класів. Так, на зразках художньої літератури й нарисів про нашу землю виховується любов до Батьківщини не як абстрактне поняття, а як конкретне, яке виявляється у прив'язаності до рідної оселі) вулиці, села чи міста, де народився і виріс. Цю незаперечну істину письменник Юрій Нагибін передав як формулу словами: «Любов до Батьківщини починається з любові до свого дому, до своєї вулиці». Хай ця формула вказує вчителеві на один з можливих напрямів патріотичного виховання учнів. Матеріал для розмови з учнями на таку тему міститься, наприклад, у вірші А. Костецького «Батьківщина». Після прочитання її можна запитати учнів «З чого починається для кожного з нас наша Батьківщина?». Одержавши відповідь, легко перейти до завдань, вміщених у «Читанці» (для 2 класу) після тексту статті.
Опрацювання оповідань і науково-пізнавальних статей про нашу багатонаціональну Україну збудить в учнів почуття патріотизму.
Читання оповідань і віршів про духовний світ людини, її відданість Батьківщині покликане збудити у школярів гордість за трудящу людину — людину праці, колективіста, інтернаціоналіста, борця за світ без експлуатації, без війн, за щастя всіх народів світу. Кінцева мета роботи над такими творами — досягти того, щоб прочитане запалило дітей до активної участі у великих справах дорослих: у сумлінній праці, у дбайливому ставленні до природи, до державного, громадського майна. Для заклику учнів бути Людиною з великої літери стане в пригоді вірш М. Рильського «Ким хочеш бути, хлопчику..?».
Незаперечна роль уроків читання і в естетичному вихованні. Вони розкривають учням можливості мови не тільки у передачі думок, а й у змалюванні картин дійсності. Читання художніх творів прилучає учнів до образності мови. Уже в добукварний період першокласники знайомляться з порівнянням як прийомом характеристики предмета (наприклад, загадка: «Дивний звірок: круглий, мов клубок, голки стирчать, спробуй узять». Хто це?). Пізніше, читаючи художні тексти, учні розширюють свої уявлення про порівняння, зокрема про порівняння як художній прийом. Влучний момент виникає під час читання твору М. Коцюбинського «Взимку», у якому є речення: «З краю неба насувались білі, наче молочні, хмари». Перед тим як привернути увагу класу до цього порівняння, доречно поговорити про колір неба, хмар. А далі запитати: «Що нагадує вам колір білих хмар? З чим їх можна порівняти?». На основі відповідей учитель сформулює думку про порівняння як художній засіб, завдяки якому чіткіше сприймається описуваний предмет. Можливо, саме з порівняння як найбільш дохідливого прийому художності доцільно починати роботу над прищепленням учням художнього смаку.
У процесі читання школярі знайомляться з різними літературними жанрами, які притаманними їм художніми засобами відбивають навколишній світ. Читання художніх творів покликане переконати учня в тому, що словесний твір здатний впливати на розум і почуття людини, як живописне полотно чи музика. Приклади переносного значення слова дають змогу показати властивість мови передавати художні образи. Художній образ створюється завдяки називанню якогось явища іншими словами з метою яскравішого його змалювання, М. Рильський, наприклад, порівнює сніг з білими мухами. «Білі мухи» — це художній образ. Д. Павличко назвав нічним гостем зайчика, який приснився дівчинці. А хіба не поетичний, узагальнюючий образ хлопчика на ім'я Помагай? Безперечно, образ. Помагай усім допомагав, ось і заслужив таке ім'я, красиве, привабливе.
У художніх творах письменник малює картини життя. Але малює не фарбами, а словами. Ми, наприклад, читаємо «У віконце дивилось сонце» і згадуємо: коли сидиш удома і через вікно бачиш сонце, то й, справді, здається, що сонце заглядає чи дивиться у вікно. Або інший текст: «Високо в небі горить зірка». Чому зірка горить? Мабуть, тому, що маленька зірка нагадує жарину. Тому-то й можна сказати, що ця зірка горить. Прикладів подібного типу доволі у кожному художньому творі. Доречно поговорити з учнями про те, чому М. Рильський у вірші «Славній Армії хвала» вжив словосполучення «золоте гасло» («світу — мир, війні — війна!»). При аналізі художніх особливостей твору учитель має можливість показати учням, що письменник захоплює читача не тільки тим, що він зображує, а й тим, як він відтворює зображуване. У словесному змалюванні — особливість художніх творів.
Певна річ, що естетичний вплив на читача справляють тільки твори високої художньої майстерності. Цілісність високохудожнього твору — у єдності форми і змісту. До усвідомлення цього повинен дійти учень початкової школи, аналізуючи художні особливості твору на основі розуміння його змісту.