- •Методика викладання української мови як педагогічна наука.
- •Наукові основи методики початкового навчання української мови.
- •Особливості сучасного звукового аналітико-синтетичного методу навчання грамоти: суть, прийоми звукового синтезу, прийоми звукового аналізу.
- •1.Утворити склад з двох звуків: [л], [а] – [ла], [л'], [а] – [л'а].
- •Короткий огляд історії методів навчання грамоти.
- •Добукварний період навчання грамоти: формування загальнонавчальних та загальномовленнєвих умінь, прийоми розвитку мовлення, джерела збагачення словника, формування фонетичного слуху.
- •Добукварний період: розвиток умінь здійснення мовного аналізу, підготовка руки дитини до письма.
- •Коло знань та умінь учнів на кінець добукварного періоду. Особливості структури уроків.
- •Букварний період навчання грамоти: основні мовні одиниці, система вивчення звуків та букв, коло знань та умінь учнів на кінець букварного періоду.
- •Структура уроку на ознайомлення з новою буквою.
- •Види робіт з письма у букварний період.
- •Структура уроку письма на вивчення нової букви.
- •Розвиток мовлення і мислення дітей на уроках навчання грамоти: удосконалення звуковимови, збагачення словникового запасу учнів, робота над реченням і зв’язним висловлюванням.
- •Післябукварний період навчання грамоти: основні завдання уроків читання та письма, особливості структури уроків.
- •Методи навчання граматики.
- •Етапи формування граматичного поняття.
- •Методика опрацювання елементів синтаксису (1-4 кл.).
- •Види вправ із синтаксису і пунктуації.
- •Методика опрацювання елементів лексики (1-4 кл.).
- •Види вправ з лексики.
- •Методика вивчення морфемної будови слова. Типи вправ.
- •Типи уроків вивчення граматичного матеріалу. Вимоги до сучасного уроку граматики.
- •Структура комбінованого уроку граматики.
- •Методика навчання орфографії: які орфограми вивчаються у початкових класах, методика роботи над орфографічним правилом.
- •Умови успішного формування орфографічних навичок.
- •Списування як орфографічна вправа.
- •Навчальні диктанти: їх види, методика проведення.
- •Орфографічний розбір і його види.
- •Читання як навчальний предмет, його завдання. Освітнє і виховне значення уроків читання.
- •Наукові засади методики читання в початкових класах.
- •Види читання. Якості читання.
- •Набуття умінь правильного читання.
- •Вироблення вмінь швидкого читання.
- •Вироблення навичок виразного читання.
- •Типи уроків класного читання. Робота над набуттям свідомого читання. Визначення мети уроку ознайомлення з новим твором.
- •Структура уроку ознайомлення з новим твором з пропонованими видами робіт.
- •Методика опрацювання оповідань. Система виучуваних оповідань в початкових класах.
- •Особливості роботи над казкою. Система виучуваних казок в початкових класах.
- •Особливості роботи над байкою. Система виучуваних байок в початкових класах.
- •Особливості роботи над віршем. Система виучуваних віршів в початкових класах.
- •Особливості роботи над науково-пізнавальними статтями. Система виучуваних науково-пізнавальних статей в початкових класах.
- •Другий тип уроку читання - урок узагальнення знань.
- •Робота над загадками, прислів’ями і скоромовками.
- •Мета і завдання позакласного читання. Зв’язок позакласного читання з класним.
- •Підготовчий етап позакласного читання(1клас): робота з дитячою книгою.
- •Особливості роботи на початковому етапі позакласного читання.
- •Основний і завершальний етапи позакласного читання.
- •Види переказів і методика їх проведення.
- •Методика складання тексту-опису, тексту-розповіді, тексту-міркування.
- •Оцінка якості уроку рідної мови. Вимоги до сучасного уроку рідної мови.
Другий тип уроку читання - урок узагальнення знань.
Завдання уроків узагальнення знань
Тематичний добір матеріалу для читання дає можливість підвести підсумки вивченого, закріпити здобуті знання. Здійснюється це на узагальнюючих уроках читання, які вводяться після опрацювання відповідних тем. Їх завдання: а) відновити в пам'яті учнів опрацьоване, тобто повторити і закріпити вивчене; б) навчити їх знаходити асоціативні (тобто коли одні уявлення, почуття викликають інші) зв'язки у тематиці, змісті прочитаних творів, інакше кажучи, розкрити учням прийом узагальнення; в) залучаючи широкий матеріал, сприяти розвиткові логічного мислення: порівняння спільних рис героїв, встановлення причинових зв'язків в описуваних явищах; г) добором нового матеріалу до теми розвивати пізнавальну діяльність дітей,
Як і кожен урок рідної мови в початкових класах, узагальнюючі уроки покликані сприяти розвитку мовлення молодших школярів. Для цього є всі необхідні умови: визначена конкретна тема, учні залучаються до діалогічного монологічного мовлення, аналіз значного матеріалу потребує від учнів самостійних суджень і втілення їх у відповідний мовний матеріал.
Узагальнюючі уроки вводяться протягом роботи над читанками. В усіх класах до кожної з тем читанки передбачені запитання і завдання, розміщені під рубрикою «Ти прочитав розділ...», їх слід брати за основу проведення уроків узагальнення знань. Пропоновані в них запитання спрямовані на досягнення різних результатів. Запитання типу: «Які оповідання про Радянську Армію ви читали?» — націлюють на відновлення в пам'яті вивченого матеріалу/ Зовсім іншого спрямування запитання на зразок: «Які твори про осінь вам найбільше сподобалися?». Запитання вимагає відповіді оціночного характеру. А будь-яка оцінка потребує доведення. Учитель повинен скористатися цією можливістю: спитати, чому відповідний твір справив найбільше враження.
Автори читанок вводять і такі запитання та завдання, які спонукають дітей до роздумів, зіставлень. У кінці теми «У колі рідної сім'ї» учням другого класу можна запропонувати, наприклад, такі запитання: Кого б ти хотів наслідувати? Ким ти мрієш стати, як виростеш? Подумай, чи відповідають малюнки наведеним висловам.
Залежно від класу, теми опрацьованого матеріалу учитель може дати дітям запитання чи завдання, що вимагають пошуків того, що пов'язує дану тему з раніше вивченим. Так, при вгадуванні вірша М. Ісаковського «Тут боєць похований» цілком доречно буде звернутися до класу з проханням назвати твори, в яких говориться про вшанування радянських воїнів-визволителів. Відновлення в пам'яті таких творів, аналіз змісту їх дозволять учителеві привести учнів до сформулювання узагальненої думки: ніхто з героїв Великої Вітчизняної війни не забутий, вони — в нашій пам'яті.
Виправдовують себе також завдання чи запитання, відповіді на які потребують осмислення свого власного життєвого досвіду, власних спостережень, наприклад: що робиться в нашій країні (у нашому місті, селі) для охорони природи?
Отже, різноманітний характер запитань і завдань допомагає вчителеві у виконанні завдань узагальнюючих уроків, їх питома вага, формулювання (узяті з читанки чи дібрані самим учителем) залежать від мети узагальнюючого уроку, її задоволенню підпорядковується і підготовча робота до його проведення.
Підготовка до узагальнюючого уроку і його проведення
До такого типу уроку вчитель готується заздалегідь: визначає мету і зміст уроку, накреслює план його проведення, продумує систему застосування наочності, визначає обсяг і характер завдань, які він дасть учням.
Ще розпочинаючи вивчення розділу, вчитель інформує учнів про те, що по завершенні теми буде проведено узагальнюючий урок. Тема узагальнюючого уроку може збігатися з назвою розділу, який діти починають вивчати, наприклад, «У труді зростаємо». Класовод вправі запропонувати свій девіз, за яким опрацьовуватиметься розділ. Так, приступаючи до вивчення розділу «У час великих випробувань», він націлює четвертокласників на те, що узагальнюючий урок проводитиметься під гаслом «Ніхто не забутий, ніщо не забуте».
На одному з перших уроків з відповідної теми вчитель дає дітям завдання: прочитати додаткову літературу, дібрати ілюстрації, підготувати малюнки, вироби з пластиліну, вивчити напам'ять, вірші, уривки з творів, прислів'я, загадки. Певна річ, що кількість і спрямування цих завдань диктуються темою узагальнюючого уроку. Доцільно давати учням диференційовані завдання: для всього класу, для групи учнів й індивідуальні.
У процесі роботи над розділом здійснюються екскурсій ведуться, спостереження за певними об'єктами, складаються словнички. Увесь зібраний такими способами матеріал неодмінно слід ввести в тканину узагальнюючого уроку. Щоб узагальнюючий урок став уроком узагальнення, необхідно на ньому виставити все, що діти виготовили протягом усього часу роботи над розділом. Це має велике виховне значення і спонукає дітей до спогадів.
Узагальнюючий урок будується не за такою схемою, як урок пояснення нового матеріалу. У ньому немає перевірки домашнього завдання за попередньою темою. Домашнє завдання на цьому уроці — це все підготовлене до цього уроку. З плану уроку випадає і пояснення нового матеріалу, не відомий учням текст не читається, а значить, випускається і робота над його частинами. Основна частина узагальнюючого уроку — повторення й узагальнення опрацьованого. Перед цим лише називаються тема уроку і план його проведення. У кінці учні почують висновок учителя (що нового вони дізналися) і оцінку їх підготовки.
Хід основної частини уроків може і повинен бути різноманітним у кожному випадку їх проведення. Слід прагнути до того, щоб такий урок відкривав дітям щось нове, заохочував їх до читання книжок.
Методика рекомендує кілька видів роботи на узагальнюючих уроках, які ефективно застосовуються у сучасній школі.
1. Повторювальне-узагальнюючі бесіди. У ході таких бесід діти перелічують твори, присвячені тим чи іншим подіям чи відповідають певній темі, читають уривки з творів для підтвердження характеристик героїв тощо. На кожному уроці бесіда має закінчитися узагальненням, оцінкою прочитаного.
Переказування. Відповідно до теми уроку застосовуються різного типу перекази: вибіркові, повні (із залученням учнів усього класу), які обов'язково слід завершити узагальненням, формулюванням ідеї розглядуваної теми.
Різні види читання за книгою і напам'ять. При цьому уривки повинні добиратися цілеспрямовано; на основі їх виводиться головна думка теми узагальнюючого уроку.
Вікторини. Запитання «З якого твору уривок?» відкриває можливості для зіставлень і порівнянь, для знаходження причинових зв'язків між описуваними епізодами.
Розповіді учнів про виготовлені ними речі, про те, що намальовано на картинах-репродукціях, ілюстраціях у книгах. В усіх випадках учитель підводить підсумки уроку.