8. Охорона праці і навколишнього середовища.

Сучасні електричні станції і мережі оснащені технікою, в основі якої закладені принципи охорони праці. Безпечні конструкції електричних машин, апаратів, кабельних і повітряних ліній і розподільчих пристроїв повинні забезпечувати здоров‘я і безпечні умови праці для обслуговуючого електротехнічного персоналу і працівників інших спеціальностей.

Заходи з техніки безпеки в основному направлені на запобіганні несчасних випадків на виробництві.

В охороні праці має велике значення стан повітря у виробничих приміщеннях, їх освітлення, вентиляції, доза електромагнітних і радіоактивних випромінювань, вібрацій і шуму. Суттєво впливає на робото спроможність виробнича естетика, що допомагає здоровим умовам праці і підвищенню його продуктивності.

Метод охорони праці полягає в дослідженні умов праці, технологічних процесів, обладнання і виробничої обстановки, в аналізі причин нещасних випадків і професійних захворювань. Виробнича санітарія – одна з важливих засобів охорони праці - забезпечує санітарно-гігієнічні умови і сприяє високій продуктивності праці.

Охорона праці на підприємстві на високому рівні може бути тільки при суворому дотриманні трудового законодавства і діючих норм і правил, що розроблені і впровадженні на практиці в інтересах здоров‘я працівників.

Важливу роль при цьому грає трудова дисципліна.

Здійснимо класифікацію небезпечних і шкідливих виробничих факторів на АТЗТ «ЧШК».

Експлуатація і ремонт обладнання на підприємстві відповідають вимогам стандартів безпеки праці і правил техніки безпеки.

Засоби захисту, пристосування і інструмент, що застосовується при обслуговуванні обладнання і приміщень піддаються огляду і випробування у відповідності з діючими нормативно-технічними документами по охороні праці.

Для робітників і службовців підприємства розроблені і затверджені керівництвом сумісно з профспілковим комітетом інструкції по охороні праці, які встановлюють правила виконання робіт в об’ємі, обов’язковому для робітників на певній посаді.

На директора фабрики покладено загальне керівництво роботою по техніці безпеки. Начальники цехів, ділянок заводу, начальники змін, майстри повинні забезпечувати проведення організаційних і технічних заходів по створенню безпечних умов праці.

Охарактеризуємо мотально-снувальний відділ з питань охорони праці.

Наявні на дільниці небезпечні фактори:

1. перший фактор, це фактор ураження працівників ткацького цеху електричним струмом від електричного обладнання, яке працює в цеху;

2. другий фактор – це рухомі машини і механізми (швейні машини, ткацькі верстати, конвеєри);

3. третій фактор – це шум і вібрація, яку створюють станки, мотори.

У виробничому приміщенні ткацького цеху широко використовується приточно-витяжна вентиляція. Вона забезпечує одночасне подання в приміщення чистого повітря і видаляє з приміщень відпрацьоване повітря. Також використовується кондиціонери, які представляють собою апарати, призначенні для створення оптимального мікроклімату в приміщені шляхом автоматичного регулювання в заданих межах температури вологості, швидкості руху, чистоти повітря, а також його озонування та іонізування. Застосовуються кондиціонери типу БК-1500 і БК-2500.

Серед факторів, що впливає на робото здатність працюючого персоналу, одним з головних є освітлення. Освітлення відповідає таким основним вимогам:

• освітлення відповідає нормам основних робіт;

• рівномірність розподілу яскравості є такою, при якій очі менш адаптовуються і недуже втомлюються;

• немає тіней на робочих поверхнях;

• коливання освітленістю зведені до мінімуму;

• при застосуванні люмінесцентних ламп відсутній стробоскопічний ефект, поява якого приводить до спотворення очного сприйняття об’єкту, що обертаються чи рухаються циклічно.

На підприємстві широко застосовують комбіноване освітлення (природне і штучне). Розрахунок штучного освітлення здійснюється за допомогою методу питомої потужності і наведений в частині 2 даного проекту. Заходи з боротьби з шумом поділяються на засоби і методи колективного захисту і індивідуального захисту. У цьому цеху використовуються всі вищезгадані заходи.

Колективні:

1. зменшення рівня шуму в джерелі виникнення (від лагодження технологічного процесу і налагодження окремих верстатів і агрегатів);

2. зменшення шуму на шляху його розповсюдження від джерела до об’єкту, що захищається (встановлення звукоізолюйочих перегородок глушників шуму).

До засобів індивідуального захисту від шуму відносяться протишумні наушники і вкладники, що перекривають зовнішній слуховий прохід, і протишумні маски.

Захисні заходи від впливу вібрації:

1. застосування вібробезпечних машин і механізмів;

2. використання засобів віброзахисту;

3. розробка організаційно - технічних заходів, направлених на зменшення шкідливого впливу вібрації на людину (експлуатаційні перевірки машин, своєчасне виконання планових ремонтів машин з настроєм їх вібраційних характеристик.

Забезпечення безпеки персоналу, що обслуговує електроустановки, а також осіб, що працюють в цеху здійснюється з використанням набутих захисних заходів:

1. використання ізоляцій, що відповідає вимогам безпеки;

2. дотримання відповідних відстаней до струмоведучих частин чи їх огорожі;

3. використання блокувань, що включають помилковий пуск відключених апаратів;

4. застосування пристроїв захисного відключення, що забезпечують автоматичний розрив в полі при виникненні в ньому небезпеки ураження електричним струмом;

5. занулення корпусів електроустановок;

6. використання захисного заземлення чи вирівнювання електричних потенціалів;

7. застосування попереджувальної сигналізації, написів і плакатів;

8. застосування при роботі захисних засобів і пристосувань.

Детально розглянемо захисне заземлення як методу забезпечення електробезпеки.

Захисне заземлення – електричне з’єднання з землею чи її еквівалентом металічних струмоведучих частин, які можуть попасти під напругу – є найбільш надійним захистом від ураження струмом при пробої ізоляції на корпус електроустановок.

Робоче заземлення – заземлення будь-якої точки струмоведучих частин електроустановок – передбачається для забезпечення її роботи.

Захисне і робоче заземлення в сукупності чи окремо утворюють заземлюючий пристрій, що складається з заземлювачів і заземлюючих провідників.

Заземлювачі (кругла сталь, полоси кутова сталь) прокладається в землі і через них здійснюється роз тискання струму в ній.

Металічні частини електроустановок (корпуси електричних машин, трансформаторів пускачів і т. і.) в нормальних умовах повинні бути добре ізольованими від струмоведучих частин і торкатись до них безпечно. В аварійних умовах (замикання фазного провідника на нульовий чи корпус електроустановки а також пробій ізоляції).

Металічні частини електроустановок, що не є під напругою – будують підж напругою.

Дотик обслуговуючого персоналу до їх металічних частин і пов’язаних з ними проводячими конструкціями інших машин і апаратів стає небезпечним для життя.

Метою захисного заземлення є зниження до безпечної величини напруг дотику і кроку, що появляться в результаті порушення цілісності ізоляцій струмоведучих частин електроустановок. Чим менший опір заземлюючого пристрою, тим меншою буде напруга на металічних частинах електрообладнання. А в якості заземлюючих провідників, що служать для з’єднання заземлюючих частин з заземлювачем в електроустановках напругою 380/220 В, крім стального дроту, шини чи провідника можна використовувати металічні конструкції виробничого призначення (наприклад стальні труби електропроводки, металічні водопровідної, каналізаційної мережі, що відкрито прокладені.

Заземленню підлягають корпуси електричних машин, трансформаторів, апаратів, світильників; приводи електричних апаратів, вторинні обмотки вимірювальних трансформаторів; каркаси розподільчих щитів. Необхідно заземлити металічні кабельні конструкції, оболонки силових і контрольних кабелів, стальні труби електропроводки, металічні корпуси пересувних і переносних електроприймачів.

Для заземлення повинні використовуватись спеціальні заземлюючі затискачі. Не допускає використовувати для цих цілей болтів, гвинтів, шпильок, призначених для кріплення цих деталей.

Перехідний опір між заземлюючим болтом і корпусом електроустановок вимірюється омметром не повинно перевищувати 0,1 Ом. Кінець заземлюючого елементу електроустановки приєднується до заземлювача за допомогою окремого відгалуження.

Найбільш допустимі значення опору заземлюючих пристроїв коригується в залежності від виду електроустанов.

Розрахуємо заземлення корпусу ткацького цеху.

1. Вибираємо найбільш допустиме (нормативний) опір заземлення R_н , виходячи із характеристики цеху

R_{н =} 40 м.

2. Визначаємо відносний електричний опір  грунту в зоні розміщення заземлювача по формулі:

де: - табличне значення відносного опору [17]; =200 Ом.м;

- коефіцієнт сезонності, який вибирається в залежності від кліматичної зони, при розрахунку горизонтальних електродів =3,5… 4,5; 200

3. Визначаємо опір розтіканню струму заземлювачів Re:

Якщо не перевищує R_н, то штучні заземлювачі не потрібні і розрахунок при цьому закінчується.

4. Якщо природні заземлювачі відсутні або R_e >R_н, то находимо допустимий опір штучного заземлювача R_н.доп:

5. Вибираємо вид заземляючого пристрою. Заземлювач зазвичай представляє собою систему вертикальних електродів, з’єднаних горизонтальним провідником. Опір одиничного вертикального електроду, виготовленого з приложеного матеріалу, розраховується по формулі:

при

6. Визначаємо необхідну кількість вертикальних електродів n. Для цього попередньо находим произвидение коефіцієнта використання вертикальних

електродів .

Потім, задавшись відношенням відстані між сусідніми вертикальними електродами до їх довжини (а/ =1…3) по таблиці [17] визначаємо n. n=5

7. Находимо довжину L горизонтального провідника, який з’єднує вертикальні електроди.

8. Вибираємо матеріал і розраховуємо опір горизонтального провідника:

де С – ширина полоси, зазвичай береться рівного діаметру вертикального електроду.

9. Якщо R_u<R_u.доп (в цей же час R_u не повинно набагато перевищувати R_u.доп)в цілях економії металу, то визначаємо загальне заземлення:

- повинно не перевищувати R_н.

Особлива увага на підприємстві приділяється пожежній безпеці. Всі цехи і ділянки підприємництва обладнані протипожежною сигналізацією. На ГПП, ТП заводу трансформатори розділені незгораємою перегородкою. Камери трансформаторів мають 1 і 2 ступінь вогнестійкості по протипожежним вимогам. У всіх приміщеннях, в яких встановлені оліє наповнені апарати (трансформатори, вимикачі) є засоби пожежогасіння (ящики з піском, сухі вогнегасники).

Приміщення акумуляторних батарей відносяться до виробництва класу «А» і тому розміщуються в приміщеннях не нижче 2 ступеня вогнестійкості згідно вимог будівельних норм і правил. На дверях встановлені написи «Вогненебезпечно», «Паління заборонено».

Охорона навколишнього середовища на підприємстві організована

слідуючим чином. Захист атмосфери на витяжних вентиляційних установах виробничих корпусів встановлені пористі фільтри ОФП-12, сухі пиловловлювачі та електрофільтри типу УГ2-5-26.

Захист водного басейну: для нормального проходження виробничих процесів використовується технічна вода, яка циркулює по замкненій системі водопостачання.