7. Національна економіка: навч. Посіб. Для студ. Внз (Білоцерківець в.В., Завгородня о.О., Лебедєва в.К. Та ін.); за ред.. В.М.Тарасевича – к.: Центр учбової літератури, 2009. – 280 с.

8. Національна економіка: навч. посіб. / за заг. ред. В. П. Решетило; Харк. нац. акад. міськ. госп-ва. – Х.: ХНАМГ, 2009. – 386 с.

9. Національна економіка: навч. посіб. / Петкова Л.О, Пустовійт Р.Ф., Ходжаян А.О. та ін. . – К.: «МП Леся», 2009. – 288с.

10. Національна економіка: Підручник. / За ред. Круша П.В. – К.: Каравела; Піча Ю.В., 2008.- 416 с.

Тема 6с. Формування економічного потенціалу на основі моделей економічного зростання.

1. Стратегія національно-економічної збалансованості.

2. Підходи до моделювання економічного зростання.

3. Пріоритети національно-економічної політики задля досягнення економічного зростання.

3.1. Нарпямки формування капітальних вкладень.

3.2. Особливості бюджетної та податкової політики.

3.3. Політика вирівнювання платіжного балансу країни.

1. Стратегія національно-економічної збалансованості.

Національно-економічна стратегія полягає у тому, щоб на конкретному відрізку часу і в майбутньому національна пропозиція і національний попит завжди перебували в рівновазі. Це свідчитиме про правильність економічної політики. Однак національна пропозиція і національний попит повинні задовольняти життєві потреби кожного члена суспільства. У зв'язку з цим товарів, послуг та доходів грішми на кожну людину має бути стільки, скільки потрібно для розширеного відтворення виробництва і населення.

Стратегія національно-економічної збалансованості повинна орієнтуватися на відповідність пропозиції та попиту потребам суспільства та на рівність між попитом і пропозицією за відтворення виробництва й населення. Відповідно макроекономічне регулювання має охоплювати щонайменше дві групи важливих питань:

- забезпечувати оптимізацію структурних пропорцій усіх елементів продуктивних сил, складових системи фінансів, рівнів економічного управління і регулювання;

- утримувати національно-економічну збалансованість систем виробництва, розподілу і споживання, стабільність усієї господарської системи, стале економічне зростання.

При тому стратегія національно-економічної збалансованості повинна чітко дотримуватися вимог закону господарської збалансованості:

Q*ц=v_г*Г_м.

За правильної економічної політики та ефективних заходів, спрямованих на її реалізацію, суспільство буде убезпечене від яскраво виражених негативних соціяльно-економічних тенденцій. Неправильні економічні заходи знижуватимуть реальний обсяг виробництва Q, доходів грішми Г_м , що неминуче порушуватиме рівність між національним попитом і національною пропозицією, породжуватиме негативні соціяльно-економічні тенденції (інфляцію, дефіцит бюджету, гіперболізацію приватних інтересів державними чиновниками, тінізацію економіки, посилення податкового тиску на виробників, зниження капіталовкладень та ін.).

У зв'язку з невдалою економічною політикою можуть проявлятися три властивості рівняння господарської збалансованості.

1. Обсяг виробництва реального продукту знижується, а попит v_г*Г_м - незмінний. За таких обставин порушується рівність між національною пропозицією і національним попитом. Закон вартості потребує рівності між правою і лівою частинами рівняння. І ця рівність установиться за рахунок зростання цін, тобто за рахунок інфляції.

Зростання цін на товари і послуги неминуче знижуватиме купівельну спроможність населення і, відповідно, рівень споживання, що ще більше зменшуватиме обсяг виробництва Q, позаяк одні виробники отримуватимуть прибутки за рахунок зростання цін на їхню продукцію, інші збанкрутують через високі ціни на сировинно-матеріяльні ресурси і високі ціни на їх продукцію, яка не буде реалізована.

2. Доходи грішми зростають, а обсяг виробництва Q незмінний. Рівність порушена, а закон вартості неминуче вирівнюватиме її за рахунок зростання ціни. Доходи грішми не можуть зростати за незмінності обсягу виробництва. Темп зростання доходів грішми споживачів може дорівнюватиме темпові зростання обсягу виробництва, тоді ціни і коефіцієнт оборотності маси грошей незмінні або менші від темпу зростання обсягу виробництва. Ціни можуть знижуватися, відповідно коефіцієнт оборотності грошей зростатиме, тобто скоріше споживатиметься вироблений продукт і вироблятиметься інший.

3. Обсяг виробництва знижується, доходи грішми зростають. Такі ситуації виникають унаслідок невдалої фінансової політики, зокрема зменшення капіталовкладень, зростання дефіциту бюджету, зростання заробітної платні за зниження обсягів виробництва, розкрадання грошових, товарних, матеріяльних ресурсів. Вирівнювання правої та лівої частин рівняння відбувається за рахунок стрімкого зростання цін.

Зростання цін (гіперінфляція) може сягати до 100 відсотків і більше. Запобігання таким явищам, утримання господарської рівноваги є одним із головних завдань економічної політики держави, умовою стабільного розвитку.

Темпи зростання національного продукту значно нижчі за рівень інфляції. Наслідком того є постійна соціяльна напруженість, котра може спричинити соціяльно-економічні негаразди, якщо не буде радикальних економічних перетворень.