3.Джерела економічного зростання.

Аналізуючи фактори, що впливають на економічне зростання, важливо визначити і джерела економічного зростання. Приріст обсягу виробництва може бути досягнутий за рахунок трьох джерел:

- приросту праці ( ΔL );

- приросту капіталу ( ΔK );

- технічних нововведень ( Т.Н.).

Таким чином, ураховуючи джерела економічного зростання, приріст обсягу виробництва за рік можна визначити:

ΔQ =aΔL + (1-a )ΔK + T.П. ,

де ΔQ - приріст обсягу виробництва;

Т.П. - технічний прогрес (або сукупна продуктивність факторів виробництва);

a, (1 -a ) - відносні внески кожного фактора виробництва в економічне зростання відповідно до їхніх відносних часток у національний доход, які можуть змінюватися з часом.

Як джерело економічного зростання, науково-технічний прогрес та інтелектуалізація основних факторів виробництва спрямовані на більш ефективне й раціональне використання ресурсів виробництва. Разом з технічним прогресом економічне зростання може відбуватися навіть без збільшення обсягів використання факторів виробництва, просто внаслідок більш раціонального використання тих факторів, що залучені товаровиробниками. Наприклад, новітні технології дозволяють економити всі фактори виробництва: енергію, сировину, матеріали тощо.

Слід зауважити, що на частку нових знань, втілюваних у технологіях, устаткуванні, утворенні кадрів, організації виробництва в розвинутих країнах, приходиться від 70 до 95% приросту ВВП. Впровадження нововведень стало ключовим фактором ринкової конкуренції, що дозволяє передовим фірмам домагатися надприбутків за рахунок присвоєння інтелектуальної ренти. Залежно від цього досягається стійка тенденція здешевлення одиниці споживчих властивостей продуктів, що забезпечує підвищення суспільного добробуту і поліпшення якості життя населення.

Впровадження нової техніки та технології приводить до перетворення науки на безпосередньо продуктивну силу, до фундаментальних змін в техніці, гармонійного поєднання розумових, фізичних, психічних зусиль людини, її духовного збагачення.

Важливою особливістю сучасного економічного зростання є перехід до безупинного інноваційного прогресу в практиці керування. Одночасно підвищується значення державної науково-технічної, інноваційної і освітньої політики, що визначає загальні умови науково-технічного прогресу. Постійно зростає частка витрат на науку у ВВП розвинутих країн. Причому частка держави в цих витратах складає 35-40%. Значення державного стимулювання НТП у забезпеченні сучасного економічного зростання визначається об’єктивними властивостями інноваційних процесів: високим ризиком, залежністю від ступеня розвитку загального наукового середовища та інформаційної інфраструктури, значною капіталоємкістю наукових досліджень, невизначеністю можливостей комерційної реалізації їхніх результатів, вимогами до наукової та інженерної кваліфікації кадрів, необхідністю правового захисту інтелектуальної власності. Таким чином, зрозуміло, що в економічній конкуренції на світовому ринку виграють ті країни, що забезпечують сприятливі умови для наукових досліджень і науково-технічного прогресу.