Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
НЕ модуль 4.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
11.09.2019
Размер:
333.31 Кб
Скачать

Тема 7с. Перспективи розвитку економіки України у контексті глобалізації.

План.

1. Поняття глобалізації в розрізі сучасних досліджень.

2. Процеси глобалізації у світі.

3. Вплив глобалізації на національну економіку.

4.Економічні проблеми розвитку України в умовах глобалізації.

1. Поняття глобалізації в розрізі сучасних досліджень.

З'ясування сутності розгортання такого суспільного явища, як глобалізація сьогодні викликає низку дискусій, у межах яких осмислюються особливості новітніх перетворень у сфері економіки, політики, соціального розвитку, культури та державного управління. Переважна більшість дослідників в особливий спосіб наголошують на тому, що наприкінці XX ст. світ зазнав якісно нових змін, які певною мірою трансформували соціальну, політичну, економічну та державно-управлінську системи світу.

Слід відзначити, що глобалізація як соціальне явище в різних дослідницьких традиціях розглядається із різних сторін, а саме ряд учених у межах своїх теоретичних розробок намагаються концептуально розкрити можливі "негаразди та суперечності даного процесу", побачити нездоланні труднощі і кризові ситуації, запропонувати свої методи їх подолання або пом'якшення. Така невирішеність значної низки питань, на нашу думку, обумовлена теоретичною незрілістю глобалістики як окремої галузі наукових досліджень. Більше того, на сьогодні поляризація суспільної думки стосовно оцінки глобалізації настільки реальна, що вона ставить під сумнів можливість цілісного теоретичного бачення змісту глобалізації. Звідси всі підстави для того, щоб ототожнювати глобалізацію з соціальним міфом, який приходить на зміну великим утопіям XX ст.

Звичайно, глобалізація як і будь-який інший історичний процес мас як позитивні, так і негативні сторони, несе в собі не лише переваги, але й значні недоліки. Тому ми спробуємо розкрити її сутність у контексті глобалізму та антиглобалізму. Щоб розкрити ці питання, доцільно розглянути сутність феномена глобалізації з позицій цих двох підходів.

Починаючи з 2000 р. вченими формується новий підхід до розуміння сутності глобалізації, а саме вони прагнуть насамперед переосмислити свої погляди, по-новому прилаштовуючись до сучасного світу. Проте вчені реально усвідомили, що єдиним принципом у поясненні змісту глобалізації с теоретична розробка та визначення альтернатив. Саме тому сучасні дискурси про глобалізацію присвячені розробці основних гіпотетично-образних моделей соціального світу, які начебто мають замінити в майбутньому національно-державну аксіоматику. На думку В.І.Толстих, по суті сьогодні йдеться про заміну старої та становлення нової парадигми світоустрою.

Досить цікавим з теоретики-методологічної точки зору є аналіз сутності глобалізації, здійснений російським ученим В.С.Єгоровим. Його розуміння сутності глобалізації є цікавим саме тому, що воно включає розкриття основних критеріїв., за якими доцільно ідентифікувати її як процес та окреме явище. Відповідно до цього, на думку вченого, "глобалізація являє собою процес та явище, яке базується на теорії самоорганізації (синергетики) і включає такі процеси, як відкритість та емерджентність (зненацькість, неочікувана поява), незворотність такого процесу закладає основу нового бачення світу". Таким чином, В.Єгоров розглядає глобалізацію в контексті намагання віднайти джерело космологічної відкритості, яка породжує та підтримує всезагальну самоорганізацію, адже, на його думку, глобалізація має передусім забезпечувати рівноправність, взаємодоповненість, синергійне взаємопроникнення (яке лежить в основ! механізму всезагальні " самоорганізації).

У межах аналізу основних підходів до розуміння сутності глобалізації, представлених у межах російської науки, слід також вказати на працю відомого вченого С. Удовіка «Глобалізація: семіотичні підходи», яка відіграє надзвичайно важливу роль щодо констатації ролі, значення та розуміння глобалізації в російському суспільстві. Так, на думку вченого, "глобалізація відіграє роль синхронізуючого фактора, який забезпечує узгоджено гармонійну взаємодію в межах та між сферами людського існування". Саме тому, йдеться далі, під глобалізацією розуміється "становлення та гармонізація багатоміряого та багаторівневого світу, взаємопов'язаного в одних вимірах та гетерогенного в інших, прохід між якими здійснюється завдяки використанню семіотичних методів".

Глобалізація як світове економічне явище стала однією з найвпливовіших сил, яка призвела до загострення міжнародної конкуренції, що сприяє поглибленню спеціалізації та міжнародного поділу праці. Унаслідок цього відбувається зростання продуктивності праці та скорочення витрат. Таким чином, держави орієнтують свою діяльність на глобальний світовий ринок, що передбачає досягнення вищої ефективності, більш повного та якісного задоволення внутрішнього та зовнішнього попиту. Участь національної економіки в міжнародній конкуренції забезпечує гнучкість у використанні ресурсів, упровадження передової технології, що призводить до загального підвищення обсягу виробництва.

Таким чином, здійснений нами аналіз доводить, що дослідження сутності глобалізації в межах окремих наукових шкіл та дослідницьких підходів часто має суб'єктивний та ментально-регламентований характер. Навіть у межах однієї національної спільноти, як було показано вище, зустрічається принципово суперечливе ставлення до даного явища, не кажучи при цьому про різні транснаціональні виміри його розуміння, представлені в державно-управлінських традиціях різних наукових шкіл. Це, у свою чергу, позитивно позначається на теоретико-методологічній базі розвитку державного управління в умовах глобалізації, адже тут кожна національна спільнота має свої власні критеріальні імперативи як розуміння змісту даного явища, так і можливості вибудувати стратегію розвитку своєї управлінської системи.