- •Тема 11. Політика економічного зростання в національній економіці.
- •1. Сутність та вимірювання економічного зростання і економічного розвитку.
- •Фактори економічного зростання країни.
- •3.Джерела економічного зростання.
- •4. Розвиток країн з транзитивною економікою.
- •5.Моделі економічного зростання.
- •6. Проблеми і напрямки формування стратегії економічного зростання в Україні.
- •Тема 12. Інституціональні форми інтеграції у світове господарство.
- •1. Відкритість та конвертованість національної економіки.
- •2.Принципи інтеграції національної економіки.
- •3. Сот як інституціональна основа інтеграції у світову економічну систему.
- •4. Інституціональні аспекти інтеграції у світове господарство.
- •7. Національна економіка: навч. Посіб. Для студ. Внз (Білоцерківець в.В., Завгородня о.О., Лебедєва в.К. Та ін.); за ред.. В.М.Тарасевича – к.: Центр учбової літератури, 2009. – 280 с.
- •Тема 6с. Формування економічного потенціалу на основі моделей економічного зростання.
- •Стратегія національно-економічної збалансованості.
- •2.Підходи до моделювання економічного зростання.
- •3. Пріоритети національно-економічної політики для досягнення економічного зростання.
- •3.1. Напрямки формування капітальних вкладень.
- •3.2. Особливості бюджетної та податкової політики.
- •3.3. Політика вирівнювання платіжного балансу країни.
- •Тема 7с. Перспективи розвитку економіки України у контексті глобалізації.
- •1. Поняття глобалізації в розрізі сучасних досліджень.
- •2. Процеси глобалізації у світі.
- •3. Вплив глобалізації на національну економіку.
- •4.Економічні проблеми розвитку України в умовах глобалізації.
6. Проблеми і напрямки формування стратегії економічного зростання в Україні.
Для забезпечення стабільного економічного зростання і зміцнення позицій України у світовому господарстві необхідно розширити джерела конкурентних переваг за рахунок інвестиційних важелів та іновацій. Важливою умовою переходу до економічного зростання є створення привабливого інвестиційного середовища в країні. Україна сьогодні є потенційно привабливою для іноземних інвесторів. Їх бажання вкладати капітал в економіку зумовлено метою закріпитися на перспективному ринку збуту, прагненням отримувати прибутки на довгостроковій основі, доступом до порівняно дешевих джерел сировини та ресурсів, що підвищує конкурентоспроможність продукції за рахунок економії витрат виробництва і наближеності до джерел сировини, використання відносно дешевої і кваліфікованої робочої сили як важливого фактора зниження витрат виробництва.
До основних напрямів формування стратегії економічного зростання належить:
стабілізація фінансово-грошової та банківської системи;
докорінна перебудова податкової системи в напрямі її глибокої лібералізації, меншення податкового тягаря та створення ефективних економічних механізмів стимулювання підприємницької діяльності;
радикальні інституційні зміни, серед яких особливе місце належить відносинам власності, диверсифікації форм її реалізації;
зміни в системі управління економікою, надання більших повноважень і відповідальності регіонам;
перебудова організаційної структури виробництва з урахуванням пріоритетності наукомістких і високотехнологічних галузей економіки, що дозволить Україні ввійти у світовий економічний простір з високим науково-технічним потенціалом.
Значна роль у відновленні економічного зростання країни належить аграрній реформі, яка б привела до підвищення економічної ефективності аграрного сектора, спонукала до ефективнішого господарювання, заснованого на ринкових принципах (лібералізація ціноутворення на сільськогосподарську продукцію, надання вигідних умов кредитування сільськогосподарським підприємствам тощо).
У сфері зовнішньоекономічних відносин головним є поступове входження України у світовий економічний простір. Незважаючи на економічне зростання на початку ХХІ ст., підстав для оптимістичних оцінок ще замало, оскільки вони не спираються достатньою мірою на чинники довготривалої дії. Аналіз позитивних результатів останніх років розвитку показав, що вихід країни на траєкторію зростання став можливим завдяки відкритості економіки й активному використанню зовнішньоекономічного чинника. Разом з тим країні потрібно змінювати нинішню однобічну метало- сировинну спеціалізацію, яка не може бути надійною основою для стабільності довгострокового економічного зростання.
Найближчі завдання зовнішньоекономічної діяльності уряду України в межах стратегії розвитку такі:
- не допускати зниження цінової конкурентоспроможності вітчизняного експорту;
- на основі створення вільних економічних зон, відповідної монетарної політики стимулювати експорт, особливо продукції високотехнологічних галузей і виробництв;
- активно впроваджувати політику гнучкого протекціонізму, забезпечувати захист галузей і виробництв, які являються потенційно конкурентоспроможними на внутрішньому й зовнішньому ринках.
Важливим напрямом стратегії економічного зростання є і соціальна політика, яка повинна спрямовуватись на створення необхідних умов для підвищення добробуту населення країни, передусім за рахунок ділової активності, стимулювання трудової і підприємницької діяльності, а на цьому грунті збільшення платоспроможного попиту. Забезпечення стабільних темпів розвитку економіки України в середньо- й довгостроковій перспективі потребують обов’язкового вирішення цих фундаментальних проблем.