- •Класифікація типів уроків
- •Дидактична структура уроку
- •Суть і завдання елементів дидактичної структури уроку
- •Методична структура уроку
- •Фактори, що впливають на підготовку уроку
- •Дидактичні вимоги до уроку
- •Технологія постановки цілей Способи визначення цілей уроку
- •Способи опису цілей уроку
- •Особливості окремих видів нестандартних уроків
- •Урок-лекція
- •Урок-семінар
- •Уроки-практикуми
- •Урок-залік
- •Урок-дискусія (диспут)
- •Урок-змагання, урок-конкурс
- •Урок-гра
- •Інтерактивне навчання
- •Групові форми навчання
- •Вимоги до вчителя при проведенні нетрадиційних уроків
- •Квадратні корені
- •Підготовка вчителя до уроку, план-конспект уроку.
- •Самоаналіз уроку
- •Приклади планів-конспектів нестандартних уроків Квадратні рівняння
- •I. Оргмомент
- •II. Активізація опорних знань
- •III. Історична сторінка
- •IV. Систематизація та узагальнення знань
- •1. Метод «Карусель»
- •2. Розв'язування вправ
- •V. Самостійна робота учнів
- •VI. Підсумок уроку
- •VII. Домашнє завдання
- •Геометрична прогресія
- •Хід уроку
- •II. Розв'язування прикладних задач.
- •Розв'язання
- •Розв'язання
- •Розв'язання
- •Розв'язання
- •Розв'язання
- •Розв'язання
- •I. Організаційний момент.
- •II. Конкурс «Представлення команд».
- •III. Конкурс «Розминка».
- •IV. Конкурс «Хто швидше».
- •V. Конкурс «Двобій між командами».
- •VI. Конкурс капітанів.
- •Розв'язання
- •Розв'язання
- •VII. Конкурс «Розв'яжи кросворд».
- •VIII. Конкурс «Естафета».
- •Розв'язання
- •IX. Підсумок уроку.
- •Приклади конспектів уроків розроблених з використання «конструктора» уроку
- •Цілі: перевірити і провести корекцію знань, навичок і вмінь з даної теми, підвести підсумок письмової роботи; розвивати вміння самостійно працювати.
- •Хід уроку
- •Хід уроку
Уроки-практикуми
У даній формі організації навчання учні самостійно виконують практичні і лабораторні роботи, відпрацьовують уміння і навички у розв’язанні задач певного типу або виду, оволодівають новими математичними методами.
Виділимо основні етапи підготовки до уроків-практикумів з математики.
Перший етап полягає у математичному і дидактичному аналізі теоретичного і задачного матеріалу теми. При аналізі задачного матеріалу необхідно:
розв’язати усі задачі з теми із підручника, виділивши основні види задач;
встановити відповідність задачного матеріалу вивченій теорії;
виявити функції кожного виду задач (дидактична, пізнавальна, розвивальна, практична);
виділити нові для учнів типи задач, приклади і методи їх розв’язання;
відібрати ключові задачі на використання вивченої теорії;
виділити задачі, що допускають кілька способів розв’язання;
спланувати цикли взаємопов’язаних задач;
скласти рівневу контрольну роботу.
Другий етап присвячений тематичному плануванню. Всі уроки теми повинні бути взаємопов’язаними. При плануванні теми виробляється «загальна стратегія» її вивчення. Зрозуміло, що кожний окремий урок у майбутньому буде розроблятись більш детально з врахуванням результатів попередніх уроків.
Як же розташувати уроки-практикуми у системі всіх уроків. Позитивним є досвід вивчення теоретичного матеріалу укрупненими блоками з тим, щоб звільнити три-чотири наступних уроки для розв’язання задач. Перший із серії уроків-практикумів зазвичай присвячується знаходженню загальних прийомів, алгоритмів, виділенню основних видів і типів задач. Розглядаються нові для учнів прийоми розв’язання задач, виділяються ключові задачі. Форма роботи на ньому – колективна. На наступних (одному-двох) уроках проходить колективне та групове розв’язання більш складних задач. На останньому уроці кожен учень розв’язує задачі самостійно у відповідності зі своїми можливостями.
Третій етап полягає у відборі системи задач з орієнтацією на даний клас. Ця робота є найбільш трудомісткою, потребує аналізу додаткової літератури, розв’язання значної кількості задач різних типів і рівнів складності. Виділимо найбільш важливі вимоги, яким повинна задовольняти така система
система задач повинна бути повною, тобто такою, що охоплює достатню кількість задач, в яких вивчена теорія виявляється найбільш різносторонньо;
мають бути виділені ключові задачі;
повинні бути наявні задачі з дидактичними, пізнавальними, розвивальними, практичними функціями;
передбачено задачі, що призначені для організації колективної, групової та індивідуальної роботи;
необхідні задачі, що допускають кілька способів розв’язання, в тому числі такі, що потребують комплексного використання вивченого матеріалу;
бажана наявність задач, що дозволяють організувати творчий пошук, сприяють навчанню евристичним прийомам.
Четвертий етап – безпосередня підготовка до окремого уроку. Проведений попередній аналіз задачного матеріалу, продумане тематичне планування, вдало дібрана система задач, аналіз результатів попередніх уроків, врахування рівня розвитку учнів відповідного класу слугують доброю основою для даного творчого процесу.