- •1.Історична довідка про розвиток сппр.
- •2.Чинники, які сприяють сприйняттю та поширенню сппр.
- •3.Сучасний підхід до концепції ін-ція.
- •4. Ознаки корис-ті інф-ції для кор-ча сппр.
- •6.Розвиток інф-них тех-гій.
- •7.Характеристики нової інформаційної технології.
- •8.Загальна схема автоматизованого розв'язку задач.
- •9.Три покоління інформаційних систем.
- •10.Схема до обгрунтування концепції бази моделей.
- •12.Загальна схема підтримки та прийняття рішень.
- •13. Характеристика раціональних рішень
- •14.Класифікація Саймона проблем прийняття рішень в організаційному управлінні.
- •15.Загальні характеристики і особливості слабоструктурованих проблем, для яких в основному призначені сппр.
- •16.Класифікація працівників організаційного управління.
- •17.Особливості роботи керівників з технологічної точки зору.
- •18.Нормативні моделі підтримки управлінських рішень.
- •19.Дескриптивні (описові) моделі підтримки упр-х рішень.
- •20.Система перт для прийняття упорядкувальних рішень.
- •21.Графіки Ганта для прийняття упорядкувальних рішень.
- •22.Системний підхід в організаційному управлінні.
- •23.Суть і компоненти сппр.
- •24.Концепції побудови системи підтримки прийняття рішень.
- •25.Три покоління сппр.
- •26.Характеристика сппр третього покоління.
- •27.Характеристика сучасних сппр.
- •28.Галузі застосування сппр.
- •29. Сппр Marketing Expert
- •31. Система підтримки прийняття фінансових рішеньVisual ifps/Plus
- •32. Сппр plexsys
- •33. Загальна архітектура сппр
- •34. Підсистема даних в сппр.
- •35 Схема підсистеми даних в сппр
- •36. Аналіз систем управління базами даних для сппр
- •37. База моделей в сппр
- •38. Системи управління базою моделей (субм) в сппр
- •40. Структурне моделювання
- •41. Управління поштою (повідомленнями) в сппр
- •42. Використання ресурсів Інтернет в сппр
- •43. Основи та загальна схема класифікації сппр
- •44.Таксономія сппр Альтера та розширена рамка сппр Пауера.
- •45. Класифікація сппр на основі інструментального підходу.
- •46.Класифікація сппр за ступенем залежності опр в процесі прийняття рішень.
- •47.Класифікація сппр за ознакою часового горизонту.
- •48.Способи взаємодії особи, яка приймає рішення, з сппр.
- •49 Моделі сппр в рамках інформаційного підходу.
- •50. Модель сппр, основана на знаннях
- •51.Модель ієрархії упр-ня.
- •52.Моделі сппр, орієнт-ні на особистість опр.
- •53.Моделі сппр для план-ня і прогноз-ня.
- •54.Модель сппр для конторської діял-ті (для офісу).
- •55. Орієнтовані на моделі сппр
- •56. Сппр Analytica.
- •57. Сппр Expert Choice.
- •58. Родове дерево методологій в сппр
- •59. Процес прийняття рішень
- •60. Ситуації, пов’язані з прийняттям рішень
- •61. Функції і задачі прийняття рішень
- •62. Узагальнена матриця методів/ситуацій рішень.
- •63. Оцінка програмного забезпечення сппр: техніко-економічний аналіз.
- •64.Оцінка програмного забезпечення сппр: моделі багатоатрибутної корисності.
- •65.Оцінка програмного забезпечення сппр: метод ціни (вартості) інформації.
- •66.Фактори, які визначають інженерію сппр.
- •67. Загальні фази аналізу, проектування та розробки сппр (загальна схема створення сппр).
- •68. Методологія сппр: визначення опису системи і попереднє проектування
- •1. Вивчення опису системи.
- •2.0. Попереднє проектування.
- •69.Методологія сппр: детальне проектування і розробка програм та задач користувача.
- •3. Детальне проектування.
- •4. Розробка програм і задач користувачів.
- •70.Методологія сппр: тестування, перетворення даних і реалізація системи, експлуатація і супроводження системи
- •5.Тестування.
- •6.Перетворення даних і реалізація с-ми.
- •7.Експлуатація і супроводження с-ми.
- •71 .Суть і стратегія макетування сппр.
- •72. Дев’ятиетапна модель макетування сппр: загальна схема
- •73. Дев’ятиетапна модель макет-ня сппр: аналіз вимог.
- •74. Дев’ятиетапна модель макет-ня сппр: модел-ня.
- •75. Дев’ятиетапна модель макет-ня сппр: вибір методів.
- •76. Дев’ятиетапна модель макет-ня сппр: вибір і проект-ня пз.
- •77. Дев’ятиетапна модель макет-ня сппр: вибір і компонування апаратних засобів; складання с-ми.
- •78. Дев’ятиетапна модель макет-ня сппр: передача с-ми, оцінка с-ми, зворотній звязок.
- •79.Базові засоби штучного інтелекту і їх застосування в системах оброблення інформації.
- •80.Дейтамайнінг - засоби інтелектуального аналізу даних в сппр.
- •81.Застосування нейромереж в сппр.
- •82.Використання генетичних алгоритмів в сппр.
- •83.Програмні (інтелектуальні) агенти в сппр.
- •84.Розвиток та застосування сппр на основі сховищ даних та olap-систем.
- •85.Загальне проектування і процес розробки орієнтованих на дані сппр.
- •86.Сховище даних і створення на цій основі сппр. Вітрини даних.
- •87.Система аналітичної інтерактивної обробки olap.
- •88.Система оперативної аналітичної обробки Oracle Express.
- •89.Суть підтримки прийняття групових рішень.
- •90.Групове програмне забезпечення (Groupware) і його застосування в групових системах підтримки прийняття рішень (гсппр).
- •91.Підтримуючі засоби гсппр.
- •92. Гсппр GroupSystems
- •93. Підсистема управління сеансами в гсппр plexsys.
- •94. Управління моделями в гсппр plexsys.
- •95. Виконавчі інформаційні системи як різновид сппр.
- •96. Організаційно-технологічні основи створення та прийняття виконавчих рішень
- •97. Модель та компоненти віс
- •98. Ключові аспекти та механізми користувацького інтерфейсу.
- •99. Основні принципи (вимоги) до користувацького інтерфейсу
- •100. Питання проектування користувацького інтерфейсу.
- •101. Симулятори користувацького інтерфейсу.
93. Підсистема управління сеансами в гсппр plexsys.
PLEXSYS — це інтегрована комп’ютерна система для планування (для її розроблення був узагальнений досвід планування більш ніж 40 різних організацій), моделювання і прийняття рішень. СППР може використовуватись в індивідуальному чи груповому режимах для виконання таких функцій: 1) пошуку даних у внутрішніх та зовнішніх джерелах інформації; 2) аналізу цих даних на базі застосування широкого діапазону кількісних і якісних моделей; 3) генерування критеріїв, результатів і передумов, на яких ґрунтуються результати; 4) зв’язування передумов з рішеннями і запам’ятовування цих конструкцій на майбутнє. Процес обдумування в PLEXSYS здійснюється за допомогою двох підсистем: EBS — електронного мозкового штурму і SIAA — аналізу передумов і ідентифікації власників рішень. Засоби EBS дають змогу учасникам наради за допомог ою мережі мікрокомп’ютерів анонімно обмінюватися коментарями щодо питань, які розглядаються. Система будується на методі пулу записок, за якого кожний член групи пише свої коментарі на аркуші паперу, котрий потім переміщується в центр стола для прочитання іншими членами. Засіб SIAA використовується для: виділення власників рішень, що відносяться до пропонованого плану; реєстрації припущень (передбачень) чи сподівань цих власників рішень; ранжування припущень власників рішень за важливістю для самого власника і для пропонованого плану. Власники рішень — це ті люди або групи людей, від дій яких залежить організація, чи на яких покладається організація при виконанні своїх завдань, чи ті, що впливають на запропонований план або хід дій. Процес ідентифікації власників рішень і допущень, які задовольняють модель, складається із п’яти кроків: формування групи; виділення припущень і власників рішень; внутрігрупова діалектика; міжгрупова діалектика; аналіз і синтез.
Підсистема управління сеансами надає доступ до специфічної для даного сеансу інформації, включаючи входи сеансу, і до моделі, яка знаходиться в базі знань. Крім того, програмні засоби допомагають користувачеві проводити аналіз і зберігати планову інформацію для конкретного сеансу планування. Підсистема включає чотири типи інтерактивних програмних засобів: мову бази знань, опис сценаріїв, монітор сеансів, засіб управління зв’язками. Важливою проблемою, яку розв’язано за реалізації системи планування PLEXSYS, є розроблення механізму для подання і зберігання знань про моделювання і процеси планування.
94. Управління моделями в гсппр plexsys.
PLEXSYS — це інтегрована комп’ютерна система для планування (для її розроблення був узагальнений досвід планування більш ніж 40 різних організацій), моделювання і прийняття рішень. СППР може використовуватись в індивідуальному чи груповому режимах для виконання таких функцій:
1) пошуку даних у внутрішніх та зовнішніх джерелах інформації;
2) аналізу цих даних на базі застосування широкого діапазону кількісних і якісних моделей;
3) генерування критеріїв, результатів і передумов, на яких ґрунтуються результати;
4) зв’язування передумов з рішеннями і запам’ятовування цих конструкцій на майбутнє.
Процес обдумування в PLEXSYS здійснюється за допомогою двох підсистем: EBS — електронного мозкового штурму і SIAA — аналізу передумов і ідентифікації власників рішень.
Засоби EBS дають змогу учасникам наради за допомогою мережі мікрокомп’ютерів анонімно обмінюватися коментарями щодо питань, які розглядаються. Засіб SIAA використовується для: виділення власників рішень, що відносяться до пропонованого плану; реєстрації припущень (передбачень) чи сподівань цих власників рішень; ранжування припущень власників рішень за важливістю для самого власника і для пропонованого плану. Власники рішень — це ті люди або групи людей, від дій яких залежить організація, чи на яких покладається організація при виконанні своїх завдань, чи ті, що впливають на запропонований план або хід дій. Процес ідентифікації власників рішень і допущень, які задовольняють модель, складається із п’яти кроків: формування групи; виділення припущень і власників рішень; внутрігрупова діалектика; міжгрупова діалектика; аналіз і синтез.
Окремі особи і групи плановиків взаємодіють із системою за допомогою якісних і кількісних моделей, що зберігаються в централізованій базі моделей. Доступ до моделей контролюється системою управління сеансом, яка шляхом взаємодії з централізованою системою управління знаннями передає в робочу зону для швидкого доступу відповідні для даного сеансу стратегічного планування моделі і дані. Формування моделей починається з описування загальної структури моделей, яка потім послідовно розгортається до рівня докладного описування. Важливою проблемою, яку розв’язано за реалізації системи планування PLEXSYS, є розроблення механізму для подання і зберігання знань про моделювання і процеси планування. Підсистема керування базами знань СППР PLEXSYS містить чотири редактори для створення баз знань: редактор термінів; редактор виразів; середній редактор та редактор прикладів.