12. Касові операції банків: сутність, види та особливості здійчснення.

Касове обслуговування клієнтів поягає в тому, щ окомерційні банки приймають від них готівкові кошти та зараховують їх на відповідні рахунки, видають з кас банку готівкові кошти клієнтам за їх вимогою на відповідні цілі.

Комерційні банки виконують касові операції, додержуючись таких принципів:

- усі сібєкти господарської діяльності зобовязані зберігати свої кошти на рахунках у банку

Субєкти господарської діяльності, які мають готівкові кошти, зберігають їх у касі в межах ліміту, встановеному комерційним банком.

Банкі здійснюють касоів операції з обслуговування клієнтів на основі єдиних правил, що встановлені НБУ. Ці правила визначають порядок прийому, видачі, пакування, зберігання та обіку готівки.

Для прийому та видачі готівки в установах банків організуються прибуткові та видаткові каси.

Каси банку, що функціонують протягом операційного дня називаються денними. Період, за який банк здійснює касове обслуговування називається опраційним днм банку.

Денні прибуткові каси приймають готівкові кошти від підприємств, організацій та від громодян. Основним джередом готівкових коштів банку є виручка підприємств.

Зарахування коштів у касу здійснюється на підставі таких документів: обява на внесеннгя готівки, прибутковий касовий ордер. На прийняту від клієнта суму готівкових коштів банк виписує йому квітанцію.

Дя розширення можливостей касового обслуговування клієнтів банки відкривать вечірні каси, що приймають готівкові кошти від клієнтів, після закінчення опраційного дня. Видаткових операцій такі каси не проводять.

Банківські установи надать посуги з інкасації готівки – це переіщення її з кас підприємтв і установ до кас комерційних банків.

Видаткові каси, видають готівку клієнтам з їх рахунків по грових видаткових касових ордерах. Для виконання операцій з касового обслуговуваня баакни повинні мати спеціально обладнані приміщення та сховище, необхідні машини, апарат касових працівників, охорону.

Основні джереа надходжння готівки в касу – це торгова виручка.

Кошти на виплати, повязані з оплатою праці та випатою дивідендів (доходу), всі підприємства та індивідуаьні підприємці мають одержувати виключно з кас банків. При цьомц ними повинна забезпечуватись систематична і повна сплата податків д державних цільових фондів.

Установи комерційних банків ведуть щоденний обік касових оборотів. Він ведеться в касових журналах. НБУ як мсійний центр використовує данні звітності про касові обороти банків для здійснення процсу управління грошовим обігом та регулювання місійних операцій.

Касові операції банків трудомісткі і витратні, тому за надання посуг, повязаних з касовим обслуговуванням , банки як правио , стягують плату зі своїх клієнтів згідно з договором на розрахунково-касове обслуговування кієнтів.

13. Капітал банку: сутність, структура та етапи формування.

Власний капітал (кошти) банку являє собою грошові кошти, внесені акціонерами (засновниками банку), а також кошти, утворені в процесі подальшої діяльності банку.

У порівнянні з підприємствами інших сфер діяльності власний капітал комерційного банку займає незначну питому вагу у сукупному капіталі, приблизно 8 - 10%, Власний капітал комерційного банку слугує перш за все для страхування інтересів вкладників і меншою мірою - для фінансового забезпечення своєї оперативної діяльності. Призначення банківського капіталу виражається в його функціях.

Отже, власний капітал КБ виконує такі функції:

1. Захисна: власний капітал слугує для страхування інтересів вкладників і кредиторів банку, а також для покриття поточних збитків від банківської діяльності.

2. Забезпечення оперативної діяльності: відчутна на перших кроках діяльності банку, коли за рахунок власного капіталу формується інфраструктура і розгортається діяльність.

3. Регулююча: через фіксацію розміру власного капіталу регулюючі органи впливають на діяльність банку в цілому.

Джерелами формування капіталу банку можуть бути:

1. Статутний капітал банку, який, у свою чергу, формується з акціонерного або приватного капіталу під час організації нового банку шляхом акумулювання внесків засновників чи випуску і реалізації акцій.

2.Резервний фонд комерційного банку. Це грошові ресурси, що резервуються банком для забезпечення непередбачених витрат, покриття збитків від банківської діяльності, а також виплати дивідендів по привілейованих акціях, якщо недостатньо прибутку. Наявність коштів в ньому забезпечує стійкість комерційного банку, зменшує вірогідність його банкрутства. Розмір резервного фонду та щорічних внесків до нього не може бути меншим 25% статутного фонду, а розмір відрахувань - меншим 5% чистого прибутку.

3. Спеціальні фонди (фонд основних коштів, фонд переоцінки основних засобів та ін.), які призначені для виробничого та соціального розвитку банку. Порядок формування і використання цих коштів визначається статутними документами банку. Формуються ці фонди за рахунок прибутку. Елементом резервного капіталу є загальні резерви, призначені для покриття можливих збитків по операціях банку. Їх відмінність від резервного фонду полягає в тому, що вони мають більш конкретне призначення

4. Нерозподілений прибуток - джерело внутрішнього походження. Створюється як залишок прибутку після виплати дивідендів відрахувань до резервного та інших фондів.

Розмір власного капіталу комерційного банку залежить від таких факторів:

1)рівня мінімальних вимог НБУ до статутного фонду

2) специфіки клієнтури.

3)характеру активних операцій.

Капітал поділяють на:

- основний (капітал І рівня);

- додатковий (капітал П рівня).

Капітал банку складається з суми основного та додаткового капіталу за мінусом відрахувань з урахуванням основних засобів.

До основного капіталу належать:

1.Фактично сплачений статутний капітал.

2.Емісійні різниці.

3.Загальні резерви банку.

4.Нерозподілений прибуток минулих років.

5.Очікуваний затверджений прибуток минулого року мінус:

- власні цінні папери в портфелі на продаж;

- нематеріальні активи;

-капітальні вкладення в нематеріальні активи.

До додаткового капіталу належать:

1. Фонди банку.

2. Індексація основних засобів.

3. Прибуток поточного року.

При розрахунку капіталу банку розмір додаткового капіталу береться в сумі, що не перевищує величину основного капіталу.