- •Поняття, значення та система Особливої частини кримінального права
- •Поняття та принципи кваліфікації злочинів.
- •Конкуренція у кримінальному праві України: поняття, види та правила вирішення.
- •5. Бланкетні норми Особливої частини кк України: поняття та особливості застосування.
- •6. Злочини з двома формами вини у кримінальному праві України.
- •7. Поняття службової особи в кримінальному праві України, її відмежування від особи, яка надає публічні послуги.
- •8. Загальна характеристика злочинів проти основ національної безпеки України.
- •9. Державна зрада (ст. 111 кк) та її відмінність від шпигунства (ст. 114 кк), розголошення державної таємниці (ст. 328 кк) та протиправних дій з конфіденційною інформацією (ст. 330 кк).
- •10. Поняття та види злочинів проти життя. Проблеми визначення моменту початку та закінчення життя людини.
- •11. Поняття та види «простого» умисного вбивства
- •12. Кваліфікація умисного вбивства при обтяжуючих обставинах
- •13. Кримінально-правова характеристика вбивств при пом’якшуючих обставинах.
- •14. Кримінальна відповідальність за тілесні ушкодження.
- •15. Кримінально-правова характеристика катування (ст. 127 кк), його співвідношення з мордуванням (ч.2 ст.127 кк) та заподіянням тілесних ушкоджень.
- •16. Кримінально-правова характеристика залишення в небезпеці (ст. 135 кк) та її відмінність від вбивств та ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані (ст. 136 кк).
- •17. Загальна характеристика злочинів у медичній сфері.
- •18. Кримінально-правова характеристика захоплення заручників (ст. 147 кк), його співвідношення з незаконним позбавленням волі або викраденням людини (ст. 146 кк) та терористичним актом (ст. 258 кк)
- •19. Підстави кримінальної відповідальності за торгівлю людьми або іншу незаконну угоду щодо людини.
- •20. Кримінально-правова характеристика експлуатації дітей (ст. 150 кк), його співвідношення з використання малолітньої дитини для заняття жебрацтвом (ст. 150-1 кк).
- •21. Кримінально-правова характеристика зґвалтування (ст. 152 кк), та його відмінність від насильницького задоволення статевої пристрасті неприродним способом (ст. 153 кк).
- •22. Кримінально-правова характеристика примушування до вступу в статевий зв'язок (ст. 154 кк), його відмінність від зґвалтування (ст. 152 кк).
- •24. Кримінально-правова характеристика злочинів проти виборчих прав.
- •25. Кримінально-правова характеристика злочинів проти трудових прав і свобод.
- •29. Кваліфікація шахрайства (ст. 190 кк), його відмінність від заподіяння майнової шкоди шляхом обману або зловживання довірою (ст. 192 кк).
- •30. Кваліфікація вимагання (ст. 189 кк), його відмінність від вимагання хабара.
- •31. Кваліфікація викрадень, поєднаних із проникненням у житло, інше приміщення чи сховище.
- •32. Привласнення, розтрата або заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, його відмінність від злочинів у сфері службової діяльності.
- •33. Кримінально-правова характеристика некорисливих злочинів проти власності.
- •34. Кримінальна відповідальність за самовільне зайняття земельної ділянки та самовільне будівництво (ст. 197-1 кк).
- •35. Характеристика гуманізації відповідальності за злочини у сфері господарської діяльності від 15.11.2011 року
- •36. Кримінальна відповідальність за фальшивомонетництво (ст. 199 кк), його відмінність від шахрайства (ст. 190 кк).
- •37. Кримінально-правова характеристика контрабанди (ст. 201 кк)
- •38. Кримінальна відповідальність за зайняття гральним бізнесом (ст. 203-2 кк).
- •39. Кваліфікація фіктивного підприємництва (ст. 205 кк)
- •40. Протидія законній господарській діяльності (ст. 206 кк), її відмінність від вимагання (ст. 189 кк)
- •41. Кваліфікація легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом (ст. 209 кк), її відмінність від придбання, отримання, зберігання чи збут майна, одержаного злочинним шляхом (ст. 198 кк).
- •42. Кримінально-правова характеристика злочинів у сфері бюджетної системи України.
- •43. Кримінальна відповідальність за ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) (ст. 212 кк).
- •44. Кримінально-правова характеристика шахрайства з фінансовими ресурсами (ст. 222 кк).
- •45. Кримінально-правова характеристика злочинів у сфері обігу цінних паперів.
- •46. Кримінальна відповідальність за незаконне використання інсайдерської інформації (ст. 232-1 кк).
- •47. Кримінально-правова характеристика незаконної приватизації державного, комунального майна (ст. 233 кк).
- •48. Загальна характеристика злочинів проти довкілля.
- •49. Кримінальна відповідальність за порушення правил екологічної безпеки (ст. 236 кк).
- •50. Кримінально-правова охорона континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони України.
- •51. Кримінально-правова характеристика незаконної порубки лісу (ст. 246 кк), її відмежування від злочинів проти власності.
- •52. Кваліфікація незаконного полювання (ст. 248 кк), його відмінність від незаконного зайняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом (ст. 249 кк).
- •53. Кримінальна відповідальність за створення злочинної організації (ст. 255 кк).
- •54. Кримінальна відповідальність за бандитизм (ст. 257 кк), його відмінність від розбою (ст. 187 кк).
- •55. Кримінально-правова характеристика злочинів, пов’язаних із тероризмом.
- •56. Кримінальна відповідальність за створення не передбачених законом воєнізованих або збройних формувань (ст. 260 кк).
- •57. Кримінально-правова характеристика незаконного поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами (ст. 263 кк).
- •58. Кримінальна відповідальність за недбале зберігання вогнепальної зброї або бойових припасів (ст. 264 кк)
- •59. Кримінально-правова характеристика злочинів, пов’язаних з радіоактивними матеріалами.
- •60. Загальна характеристика злочинів проти безпеки виробництва.
- •62. Загальна характеристика злочинів проти безпеки руху та експлуатації транспорту.
- •65. Кримінальна відповідальність за випуск в експлуатацію технічно несправних транспортних засобів або інше порушення їх експлуатації (ст. 287 кк).
- •66. Кримінально-правова характеристика хуліганства (ст. 296 кк), його відмінність від наруги над могилою, іншим місцем поховання або над тілом померлого (ст. 297 кк).
- •67. Кримінально-правова характеристика групового порушення громадського порядку (ст. 293 кк), його відмінність від масових заворушень (ст. 294 кк).
- •68. Кримінальна відповідальність за ввезення, виготовлення, збут і розповсюдження порнографічних предметів (ст. 301 кк).
- •70. Втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність (ст. 304 кк), його відмінність від використання малолітньої дитини для заняття жебрацтвом (ст. 150-1 кк)
- •71. Характеристика предметів наркотизму
- •72. Кваліфікація незаконного виробництва, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів (ст. 307 кк).
- •73. Кримінальна відповідальність за посів або вирощування снотворного маку чи конопель (ст. 310 кк).
- •75. Кримінальна відповідальність за незаконне публічне вживання наркотичних засобів (ст. 316 кк).
- •76. Кримінальна відповідальність за розголошення державної таємниці (ст. 328 кк), його відмінність від державної зради (ст. 111 кк) та шпигунства (ст. 114 кк).
- •78. Кримінальна відповідальність за примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов'язань (ст. 355 кк), його відмінність від вимагання (ст. 189 кк).
- •79. Кримінальна відповідальність за самоправство (ст. 356 кк), його відмінність від самозахисту цивільних прав.
- •80. Кримінальна відповідальність за підроблення документів, печаток, штампів та бланків, збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів (ст. 358 кк)
- •81. Загальна характеристика злочинів проти інформаційної безпеки за кк України.
- •82. Несанкціоноване втручання в роботу електронно-обчислювальних машин (комп'ютерів), автоматизованих систем, комп'ютерних мереж чи мереж електрозв'язку (ст. 361 кк).
- •83. Перевищення влади або службових повноважень (ст. 365 кк), його відмінність від зловживання владою або службовим становищем (ст. 364 кк).
- •84. Кримінальна відповідальність за хабарництво (ст. 368 кк та ст. 369 кк), його відмінність від незаконного збагачення (ст. 368-2 кк) та комерційного підкупу (ст. 368-3 кк).
- •85. Кваліфікація зловживання впливом (ст. 369-2 кк), його відмінність від хабарництва.
- •86. Загальна характеристика злочинів проти правосуддя.
- •87. Кримінальна відповідальність за невиконання судового рішення (ст. 382 кк)
- •88. Поняття та види військових злочинів
- •89. Загальна характеристика злочинів проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку
- •90. Кримінальна відповідальність за піратство (ст. 446 кк), його відмінність від злочинів проти власності
Поняття та принципи кваліфікації злочинів.
Кримінально-правова кваліфікація становить собою юридичну діяльність, яка отримує свій зовнішній вираз у відповідній формі, закріплюється у процесуальних документах і включає в себе:
виклад фактичних обставин справи;
складання формули кваліфікації;
викладення формулювання звинувачення.
Виклад фактичних обставин справи полягає у формулюванні фактичного складу діяння. Тобто, з усіх наявних у кримінальній справі матеріалів відбираються ті, які орган дізнання, слідчий, прокурор, суд вважають встановленими (процесуальне доведеними) та такими, що мають кримінально-правове значення.
Формула кваліфікації - це вказівка на статті Особливої, а в певних випадках - і Загальної частини КК, якими передбачене вчинене діяння, шляхом використання скорочених, умовних позначень.
Формулювання звинувачення становить собою словесне посилання на ті кримінально-правові норми, які відображені у формулі кваліфікації; юридичні формулювання, що відображають норми закону, якими встановлена відповідальність за вчинене посягання. У цьому формулюванні словами відображається сутність звинувачення, пред'явленого особі, - тобто вказується, у вчиненні якого злочину (яких злочинів) обвинувачується особа.
Принципи кримінально-правової кваліфікації - це система науково обґрунтованих, стабільних, таких, що застосовуються свідомо, найбільш загальних положень, на підставі яких здійснюється вибір кримінально-правової норми, яка передбачає скоєне діяння, доводиться необхідність застосування саме цієї норми і процесуальне закріплюється висновок, що діяння охоплюється саме обраною нормою.
Принципи кримінально-правової кваліфікації не закріплені у законі, тому їх види, систему та зміст розкриває лише теорія кримінального права. Визначити, які положення є принципами кримінально-правової кваліфікації можна, базуючись на аналізі норм Конституції України, положень Загальної та Особливої частин КК, міжнародно-правових актів, схвалених нашою державою, виходячи з загальновизнаних теоретичних постулатів та позицій, яких дотримується правозастосовна практика. Видається, що кваліфікація повинна здійснюватися з дотриманням таких принципів, як: законність; офіційність; об'єктивність; точність; індивідуальність; повнота; вирішення спірних питань на користь особи, дії якої кваліфікуються; недопустимість подвійного інкримінування; стабільність.
Враховуючи, що у загальному курсі Особливої частини кримінального права України вивчаються лише основи кримінально-правової кваліфікації, зупинимося на розкритті змісту лише окремих із вказаних принципів.
Принцип законності робить визначальний вплив на зміст усіх інших принципів кваліфікації, тому є головним серед них. Найбільш зримо його дія проявляється в таких положеннях:
- питання кваліфікації мають однаково вирішуватися на всій території держави;
- має забезпечуватися однакова правова оцінка діянь усіх однойменних суб'єктів, незалежно від їх соціальних, демографічних та інших ознак;
- законність кваліфікації має забезпечуватися в діяльності всіх правоохоронних та судових органів, незалежно від їх рівня;
- фактичною підставою кваліфікації можуть виступати лише дані, отримані відповідно до вимог кримінально-процесуального закону;
- при кваліфікації має місце пріоритет диспозиції над санкцією кримінально-правової норми. Це означає, що кваліфікуючи посягання, слід виходити з ознак, закріплених у диспозиції статті Особливої частини КК, а не із санкції - можливого покарання;
- не допускається кваліфікація за аналогією, тобто за нормою, яка прямо не передбачає відповідальність за скоєне посягання.
Закріплення в законі про кримінальну відповідальність правил кваліфікації злочинів (аналогічно тому, як в КК регламентовані правила призначення покарання) сприяло б утвердженню принципу законності.
Принцип індивідуальності кваліфікації передбачає, що діяння кожної особи кваліфікується окремо - індивідуально. З урахуванням цього навіть співучасники одного й того ж злочину можуть нести відповідальність за різними статтями КК.
Принцип повноти кваліфікації означає, що вона має бути закінченою та вичерпною. Кваліфікація буде повною, якщо кримінально-правову оцінку отримали всі діяння, вчинені особою. Повнота кваліфікації передбачає, що при її здійсненні використані всі чинні правові норми. Кваліфікація з врахуванням усіх кримінально-правових норм означає, що вибір тих, які мають бути застосовані в даному випадку, проводиться з врахуванням правил про конкуренцію норм, колізію між ними, дію кримінального закону в часі.
Принцип недопустимості подвійного інкримінування при кваліфікації означає, що посягання не може кваліфікуватися за статтею Особливої частини КК, якщо інша стаття (частина статті), з числа інкримінованих винній особі, повністю охоплює скоєне.