- •Поняття, значення та система Особливої частини кримінального права
- •Поняття та принципи кваліфікації злочинів.
- •Конкуренція у кримінальному праві України: поняття, види та правила вирішення.
- •5. Бланкетні норми Особливої частини кк України: поняття та особливості застосування.
- •6. Злочини з двома формами вини у кримінальному праві України.
- •7. Поняття службової особи в кримінальному праві України, її відмежування від особи, яка надає публічні послуги.
- •8. Загальна характеристика злочинів проти основ національної безпеки України.
- •9. Державна зрада (ст. 111 кк) та її відмінність від шпигунства (ст. 114 кк), розголошення державної таємниці (ст. 328 кк) та протиправних дій з конфіденційною інформацією (ст. 330 кк).
- •10. Поняття та види злочинів проти життя. Проблеми визначення моменту початку та закінчення життя людини.
- •11. Поняття та види «простого» умисного вбивства
- •12. Кваліфікація умисного вбивства при обтяжуючих обставинах
- •13. Кримінально-правова характеристика вбивств при пом’якшуючих обставинах.
- •14. Кримінальна відповідальність за тілесні ушкодження.
- •15. Кримінально-правова характеристика катування (ст. 127 кк), його співвідношення з мордуванням (ч.2 ст.127 кк) та заподіянням тілесних ушкоджень.
- •16. Кримінально-правова характеристика залишення в небезпеці (ст. 135 кк) та її відмінність від вбивств та ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані (ст. 136 кк).
- •17. Загальна характеристика злочинів у медичній сфері.
- •18. Кримінально-правова характеристика захоплення заручників (ст. 147 кк), його співвідношення з незаконним позбавленням волі або викраденням людини (ст. 146 кк) та терористичним актом (ст. 258 кк)
- •19. Підстави кримінальної відповідальності за торгівлю людьми або іншу незаконну угоду щодо людини.
- •20. Кримінально-правова характеристика експлуатації дітей (ст. 150 кк), його співвідношення з використання малолітньої дитини для заняття жебрацтвом (ст. 150-1 кк).
- •21. Кримінально-правова характеристика зґвалтування (ст. 152 кк), та його відмінність від насильницького задоволення статевої пристрасті неприродним способом (ст. 153 кк).
- •22. Кримінально-правова характеристика примушування до вступу в статевий зв'язок (ст. 154 кк), його відмінність від зґвалтування (ст. 152 кк).
- •24. Кримінально-правова характеристика злочинів проти виборчих прав.
- •25. Кримінально-правова характеристика злочинів проти трудових прав і свобод.
- •29. Кваліфікація шахрайства (ст. 190 кк), його відмінність від заподіяння майнової шкоди шляхом обману або зловживання довірою (ст. 192 кк).
- •30. Кваліфікація вимагання (ст. 189 кк), його відмінність від вимагання хабара.
- •31. Кваліфікація викрадень, поєднаних із проникненням у житло, інше приміщення чи сховище.
- •32. Привласнення, розтрата або заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, його відмінність від злочинів у сфері службової діяльності.
- •33. Кримінально-правова характеристика некорисливих злочинів проти власності.
- •34. Кримінальна відповідальність за самовільне зайняття земельної ділянки та самовільне будівництво (ст. 197-1 кк).
- •35. Характеристика гуманізації відповідальності за злочини у сфері господарської діяльності від 15.11.2011 року
- •36. Кримінальна відповідальність за фальшивомонетництво (ст. 199 кк), його відмінність від шахрайства (ст. 190 кк).
- •37. Кримінально-правова характеристика контрабанди (ст. 201 кк)
- •38. Кримінальна відповідальність за зайняття гральним бізнесом (ст. 203-2 кк).
- •39. Кваліфікація фіктивного підприємництва (ст. 205 кк)
- •40. Протидія законній господарській діяльності (ст. 206 кк), її відмінність від вимагання (ст. 189 кк)
- •41. Кваліфікація легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом (ст. 209 кк), її відмінність від придбання, отримання, зберігання чи збут майна, одержаного злочинним шляхом (ст. 198 кк).
- •42. Кримінально-правова характеристика злочинів у сфері бюджетної системи України.
- •43. Кримінальна відповідальність за ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) (ст. 212 кк).
- •44. Кримінально-правова характеристика шахрайства з фінансовими ресурсами (ст. 222 кк).
- •45. Кримінально-правова характеристика злочинів у сфері обігу цінних паперів.
- •46. Кримінальна відповідальність за незаконне використання інсайдерської інформації (ст. 232-1 кк).
- •47. Кримінально-правова характеристика незаконної приватизації державного, комунального майна (ст. 233 кк).
- •48. Загальна характеристика злочинів проти довкілля.
- •49. Кримінальна відповідальність за порушення правил екологічної безпеки (ст. 236 кк).
- •50. Кримінально-правова охорона континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони України.
- •51. Кримінально-правова характеристика незаконної порубки лісу (ст. 246 кк), її відмежування від злочинів проти власності.
- •52. Кваліфікація незаконного полювання (ст. 248 кк), його відмінність від незаконного зайняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом (ст. 249 кк).
- •53. Кримінальна відповідальність за створення злочинної організації (ст. 255 кк).
- •54. Кримінальна відповідальність за бандитизм (ст. 257 кк), його відмінність від розбою (ст. 187 кк).
- •55. Кримінально-правова характеристика злочинів, пов’язаних із тероризмом.
- •56. Кримінальна відповідальність за створення не передбачених законом воєнізованих або збройних формувань (ст. 260 кк).
- •57. Кримінально-правова характеристика незаконного поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами (ст. 263 кк).
- •58. Кримінальна відповідальність за недбале зберігання вогнепальної зброї або бойових припасів (ст. 264 кк)
- •59. Кримінально-правова характеристика злочинів, пов’язаних з радіоактивними матеріалами.
- •60. Загальна характеристика злочинів проти безпеки виробництва.
- •62. Загальна характеристика злочинів проти безпеки руху та експлуатації транспорту.
- •65. Кримінальна відповідальність за випуск в експлуатацію технічно несправних транспортних засобів або інше порушення їх експлуатації (ст. 287 кк).
- •66. Кримінально-правова характеристика хуліганства (ст. 296 кк), його відмінність від наруги над могилою, іншим місцем поховання або над тілом померлого (ст. 297 кк).
- •67. Кримінально-правова характеристика групового порушення громадського порядку (ст. 293 кк), його відмінність від масових заворушень (ст. 294 кк).
- •68. Кримінальна відповідальність за ввезення, виготовлення, збут і розповсюдження порнографічних предметів (ст. 301 кк).
- •70. Втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність (ст. 304 кк), його відмінність від використання малолітньої дитини для заняття жебрацтвом (ст. 150-1 кк)
- •71. Характеристика предметів наркотизму
- •72. Кваліфікація незаконного виробництва, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів (ст. 307 кк).
- •73. Кримінальна відповідальність за посів або вирощування снотворного маку чи конопель (ст. 310 кк).
- •75. Кримінальна відповідальність за незаконне публічне вживання наркотичних засобів (ст. 316 кк).
- •76. Кримінальна відповідальність за розголошення державної таємниці (ст. 328 кк), його відмінність від державної зради (ст. 111 кк) та шпигунства (ст. 114 кк).
- •78. Кримінальна відповідальність за примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов'язань (ст. 355 кк), його відмінність від вимагання (ст. 189 кк).
- •79. Кримінальна відповідальність за самоправство (ст. 356 кк), його відмінність від самозахисту цивільних прав.
- •80. Кримінальна відповідальність за підроблення документів, печаток, штампів та бланків, збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів (ст. 358 кк)
- •81. Загальна характеристика злочинів проти інформаційної безпеки за кк України.
- •82. Несанкціоноване втручання в роботу електронно-обчислювальних машин (комп'ютерів), автоматизованих систем, комп'ютерних мереж чи мереж електрозв'язку (ст. 361 кк).
- •83. Перевищення влади або службових повноважень (ст. 365 кк), його відмінність від зловживання владою або службовим становищем (ст. 364 кк).
- •84. Кримінальна відповідальність за хабарництво (ст. 368 кк та ст. 369 кк), його відмінність від незаконного збагачення (ст. 368-2 кк) та комерційного підкупу (ст. 368-3 кк).
- •85. Кваліфікація зловживання впливом (ст. 369-2 кк), його відмінність від хабарництва.
- •86. Загальна характеристика злочинів проти правосуддя.
- •87. Кримінальна відповідальність за невиконання судового рішення (ст. 382 кк)
- •88. Поняття та види військових злочинів
- •89. Загальна характеристика злочинів проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку
- •90. Кримінальна відповідальність за піратство (ст. 446 кк), його відмінність від злочинів проти власності
10. Поняття та види злочинів проти життя. Проблеми визначення моменту початку та закінчення життя людини.
Життя людини, відповідно до ст. З Конституції України, є найвищою соціальною цінністю, а в ст. 27 Основного Закону наголошується, що кожна людина має невід'ємне право на життя і ніхто не може свавільно позбавити людину життя. Тому злочини проти життя становлять велику суспільну небезпеку. До них КК відносить різні види умисних вбивств (статті 115—118), вбивство через необережність (ст. 119), доведення до самогубства (ст. 120), погрозу вбивством (ст. 129).
Об'єктом даної групи злочинів є життя людини. Початком життя при цьому слід вважати початок фізіологічних пологів. Посягання на плід людини до початку родового процесу не є посяганням на життя і може призвести до відповідальності за незаконне проведення аборту. Кінцевим моментом життя є біологічна смерть.
Закон рівною мірою охороняє життя будь-якої людини, незалежно від її життєздатності, віку, моральних якостей тощо. Вбивство — це позбавлення життя іншої людини. Самогубство або замах на самогубство злочином не вважається.
11. Поняття та види «простого» умисного вбивства
Умисне вбивство без обтяжуючих, і пом'якшуючих обставин (просте вбивство) — ч. 1 ст. 115 — має місце в тих випадках, коли у вчиненому відсутні ознаки вбивств, передбачених ч. 2 ст. 115, статтями 116—118. За частиною 1 ст. 115 кваліфікуються вбивства, вчинені:
В обоюдной драке/ссоре;
Из мести;
Из ревности;
По мотивам личной неприязни;
При преждевременной обороне;
При договоренности (сочувствии);
При неустановленном мотиве (но не хулиганском).
12. Кваліфікація умисного вбивства при обтяжуючих обставинах
Умисне вбивство за обтяжуючих обставин (кваліфіковане вбивство) — ч. 2 ст. 115. Обтяжуючі обставини перераховані в пунктах 1—13 ч. 2 ст. 115. Для застосування ст. 115 досить наявності хоча б однієї з указаних в ній обтяжуючих обставин.
Умисне вбивство двох або більше осіб (п. 1 ч. 2 ст. 115) передбачає, що позбавлення життя цих осіб було вчинене одночасно або протягом короткого проміжку часу і охоплювалося єдністю наміру винного. Дії винного не можуть кваліфікуватися за п. 1 ч. 2 ст. 115, якщо не доведено, що його намір був спрямований на позбавлення життя саме двох або більше осіб.
Вбивство однієї людини і замах на життя іншої не може розглядатися як закінчений злочин — вбивство двох або більше осіб. У цих випадках вчинене слід кваліфікувати за ст. 15 та п. 1 ч. 2 ст. 115 або за ч. 1 ст. 115 незалежно від послідовності злочинних дій. Замах на вбивство двох або більше осіб, який не призвів до смертельного наслідку, кваліфікується за ст. 15 і п. 1 ч. 2 ст. 115.
Умисне вбивство малолітньої дитини або жінки, яка завідомо для винного перебувала у стані вагітності (п. 2 ч. 2 ст. 115), має місце, якщо вбито дитину до 14 років або якщо винному було достовірно відомо про вагітність жінки. Кваліфікація злочину не залежить від строку вагітності та життєздатності плоду.
Умисне вбивство заручника (п. З ч. 2 ст. 115). Заручником є особа, яка захоплена або утримується будь-ким для забезпечення того, щоб родичі, інші особи, органи держави або відповідні організації виконали певні вимоги як умову звільнення заручника. Вбивство заручника може мати місце в момент захоплення або протягом часу утримування заручника, тобто позбавлення волі. Вбивство можливе і внаслідок спроби заручника втекти, під час його перевезення і т. д. Саме захоплення чи утримання заручника є самостійним злочином і кваліфікується за ст. 147 або 349.
Умисне вбивство, вчинене з особливою жорстокістю (п. 4 ч. 2 ст. ,115). У деяких випадках спосіб позбавлення життя свідчить про особливу жорстокість злочину. Пленум Верховного Суду України в своїй практиці вважає, що до особливо жорстоких можуть бути віднесені, зокрема, випадки, коли перед позбавленням життя або в процесі вчинення вбивства до потерпілого умисно застосовувалися тортури, катування або йому заподіювалися особливі страждання шляхом нанесення великої кількості тілесних ушкоджень, або з використанням вогню, струму, отрути, що завдає нестерпного болю.
Судова практика виходить з того, що про ознаку особливої жорстокості може свідчити також вчинення злочину в присутності близьких потерпілому осіб, якщо винний усвідомлював, що такими діями завдає їм особливих страждань.
Умисне вбивство слід також вважати вчиненим з особливою жорстокістю, якщо воно супроводжувалося глумлінням над трупом, крім випадків його знищення або розтину з метою приховат вбивство.
Умислом винного має охоплюватися особлива жорстокість дій, що ним вчиняються. Визнавши засудженого винним у вбивстві, вчиненому з особливою жорстокістю, суд має навести у вироку підстави та мотиви, згідно з якими він дійшов такого висновку. Встановлення особливої жорстокості вбивства не входить до компетенції судово-медичної експертизи, оскільки поняття «жорстокість» не є медичним. Вирішення цього питання є прерогативою органів досудового слідства і суду. Експерт лише дає висновок, чи зазнав потерпілий особливо сильних страждань.
Умисне вбивство, вчинене способом, небезпечним для життя багатьох осіб (п. 5 ч. 2 ст. 115), має місце, якщо, вчиняючи вбивство певної особи, винний усвідомлював, що він застосовує такий спосіб заподіяння смерті, який небезпечний для життя не тільки однієї людини (наприклад, вбивство шляхом пострілу в натовп людей, підпал приміщення, у якому крім потерпілого знаходилися інші особи, вчинення аварії автомашини, в якій їхали кілька осіб).
Заподіяння при вбивстві способом, небезпечним для життя багатьох людей, тілесних ушкоджень іншим особам слід додатково кваліфікувати за статтями КК, що передбачають відповідальність за умисне заподіяння тілесних ушкоджень. Якщо при вбивстві способом, небезпечним для життя багатьох людей, вчинено умисне вбивство двох або більше осіб, винний підлягає відповідальності за пунктами 1 і 5 ч. 2 ст. 155.
Умисне вбивство з корисливих мотивів (п. б ч. 2 ст. 115) здійснюється з мотивів, спрямованих на отримання будь-якої матеріальної вигоди (грошей, майна, майнових прав, прав на житлову площу тощо) або з наміром позбутися матеріальних витрат (сплати боргу, платежу аліментів та ін.). Корисливим також є вбивство, вчинене за винагороду або з метою зайняти більш високооплачувану посаду.
Для кваліфікації злочину за п. 6 ч. 2 ст. 115 не має значення, чи вдалося винному реалізувати корисливий мотив. Необхідно лише, щоб корисливі мотиви виникли до вчинення вбивства. Тому не може бути основою для кваліфікації вбивства за п. 6 ч. 2 ст. 115 заволодіння майном вбитого в тих випадках, якщо користь не була мотивом вбивства.
Умисне вбивство з хуліганських мотивів (п. 7 ч. 2 ст. 115) матиме місце лише у випадку, якщо воно вчиняється за явно вираженої неповаги до суспільства, зневаги до правил співжиття та норм моралі, без мотиву чи за незначного мотиву як приводу для вбивства та ін. Якщо винний крім вбивства з хуліганських мотивів вчинив інші умисні дії, що грубо порушують громадський порядок і виражають явну неповагу до суспільства, то вчинене ним належить кваліфікувати за п. 7 ч. 2 ст. 115 і ст. 296. Хуліганство, що потягло за собою необережне позбавлення життя людини, не містить складу злочину, який розглядається, і має кваліфікуватися за відповідною частиною статей 296 і 119.
Умисне вбивство особи чи її близького родича у зв'язку з виконанням цією особою службового або громадського обов'язку (п. 8 ч. 2 ст. 115), має місце, якщо вбивство вчинене в зв'язку з виконанням службового чи громадського обов'язку. Під виконанням службового обов'язку слід розуміти виконання особою покладених на неї обов'язків у державній чи громадській установі, на підприємстві, в організації. Потерпілим при цьому може бути не тільки службова особа, а й інші працівники, які виконують службові функції, та їх близькі родичі. Виконання громадського обов'язку — це будь-яка корисна для суспільства діяльність громадянина.
Відповідальність за вбивство в зв'язку з виконанням службового або громадського обов'язку настає незалежно від того, коли були вчинені потерпілим дії, які послужили приводом для вбивства. Таким чином, не обов'язково, щоб вбивство було вчинене саме в момент виконання потерпілим свого службового чи громадського обов'язку.
Посягання на життя (тобто вбивство або замах на вбивство) державного чи громадського діяча, вчинене у зв'язку з його державною чи громадською діяльністю, слід кваліфікувати за ст. 112, а вбивство чи замах на вбивство працівника правоохоронного органу, члена громадського формування з охорони громадського порядку та державного кордону або військовослужбовця у зв'язку з їх діяльністю щодо охорони громадського порядку — за ст. 348. Так само і вбивство чи замах на вбивство судді, народного засідателя чи присяжного у зв'язку з їх діяльністю, пов'язаною із здійсненням правосуддя, а також захисника чи представника особи у зв'язку з діяльністю, пов'язаною з наданням правової допомоги, — відповідно за статтями 379 і 400.
Умисне вбивство, вчинене з метою приховати інший злочин або полегшити його вчинення (п. 9 ч. 2 ст.115). Винний може переслідувати мету повністю приховати раніше вчинений злочин або лише обставини, які впливають на кваліфікацію та міру покарання. Вбивство з метою полегшити вчинення іншого злочину винний може здійснювати як до, так і в процесі вчинення наміченого злочину. Наприклад, випадки вбивства потерпілого, свідка, особи, яка має докази злочину, охоплюються п. 9 ч. 2 ст. 115.
Умисне вбивство, поєднане із згвалтуванням або насильницьким задоволенням статевої пристрасті неприродним способом (п. 10 ч. 2 ст. 115). Винний може здійснити вбивство в процесі самого зґвалтування або задоволення статевої пристрасті для того, щоб придушити опір потерпілої або з садистських мотивів. Але таке вбивство може мати місце і після здійснення цих злочинів, щоб приховати злочин і уникнути відповідальності. Вбивство і зґвалтування або задоволення статевої пристрасті можуть бути вчинені як одною, так і різними особами.
Умисне вбивство, вчинене на замовлення (п. 11 ч. 2 ст. 115) — це вбивство, вчинене виконавцем за дорученням замовника. Таке доручення, як роз'яснює Пленум Верховного Суду України, може мати форму наказу, розпорядження, а також угоди, відповідно до якої виконавець зобов'язується позбавити потерпілого життя, а замовник — вчинити або, навпаки, не вчинити в інтересах виконавця певні дії матеріального (грошову винагороду, передачу прав на майно та ін.) чи нематеріального характеру (звільнення від кримінальної відповідальності, розв'язання різних життєвих проблем і та ін.). Якщо вбивство на замовлення зумовлене виплатою винагороди або іншими матеріальними благами, вчинене вимагає додаткової кваліфікації за п. б ч. 2 ст. 115.
Умисне вбивство, вчинене за попередньою змовою групою осіб (п. 12 ч. 2 ст. 115) має місце, якщо воно вчинене спільно двома або більше особами, які заздалегідь, тобто до початку злочину, домовилися про спільне його вчинення. Таке вбивство може бути вчинене як співвиконавцями, так і з розподілом ролей, тому безпосереднім виконавцем вбивства може бути і один учасник групи. За цим пунктом ч. 2 ст. 115 належить кваліфікувати і умисне вбивство, вчинене організованою групою або злочинною організацією. У разі вчинення вбивства злочинною організацією (її учасниками) кваліфікація злочину настає за сукупністю ст. 225 і п. 12 ч. 2 ст. 115.
Умисне вбивство, вчинене повторно (п. 13 ч. 2 ст. 115). Йдеться про умисне вбивство, вчинене хоча б у другий раз. Вчинення вбивства, передбаченого статтями 116—118, не дає підстав розглядати наступне умисне вбивство як повторне. Умисне вбивство, якому передувало умисне заподіяння смерті, що охоплюється статтями інших розділів КК (терористичний акт, диверсія, бандитизм, посягання на життя працівника правоохоронного органу та ін.), кваліфікується за п. 13 ч. 2 ст. 115. Цей пункт застосовується незалежно від того, чи був винний засуджений за раніше вчинене вбивство.
Якщо особу, яка вчинила повторне вбивство, за жодне з них не було засуджено, останнє вбивство кваліфікується за п. 13 ч. 2 ст. 115, а вчинене раніше кваліфікується самостійно.
Незакінчене вбивство (або співучасть в ньому) також створює повторність.
Умисне вбивство не може кваліфікуватися як повторне, якщо судимість за раніше вчинене вбивство погашена чи знята у встановленому порядку, а також якщо закінчилися строки давності за попереднє вбивство.
Перелік обтяжуючих обставин, вказаних в ч. 2 ст. 115, є вичерпним. Якщо умисне вбивство вчинене за обтяжуючих обставин, перерахованих у двох або більше пунктах ч. 2 ст. 115, то при його кваліфікації мають вказуватися всі пункти.
Умисне вбивство за ч. 2 ст. 115, карається позбавленням волі на строк від десяти до п'ятнадцяти років або довічним позбавленням волі, з конфіскацією майна у випадку, передбаченому п. 6 ч 2 ст. 115.