- •Поняття, значення та система Особливої частини кримінального права
- •Поняття та принципи кваліфікації злочинів.
- •Конкуренція у кримінальному праві України: поняття, види та правила вирішення.
- •5. Бланкетні норми Особливої частини кк України: поняття та особливості застосування.
- •6. Злочини з двома формами вини у кримінальному праві України.
- •7. Поняття службової особи в кримінальному праві України, її відмежування від особи, яка надає публічні послуги.
- •8. Загальна характеристика злочинів проти основ національної безпеки України.
- •9. Державна зрада (ст. 111 кк) та її відмінність від шпигунства (ст. 114 кк), розголошення державної таємниці (ст. 328 кк) та протиправних дій з конфіденційною інформацією (ст. 330 кк).
- •10. Поняття та види злочинів проти життя. Проблеми визначення моменту початку та закінчення життя людини.
- •11. Поняття та види «простого» умисного вбивства
- •12. Кваліфікація умисного вбивства при обтяжуючих обставинах
- •13. Кримінально-правова характеристика вбивств при пом’якшуючих обставинах.
- •14. Кримінальна відповідальність за тілесні ушкодження.
- •15. Кримінально-правова характеристика катування (ст. 127 кк), його співвідношення з мордуванням (ч.2 ст.127 кк) та заподіянням тілесних ушкоджень.
- •16. Кримінально-правова характеристика залишення в небезпеці (ст. 135 кк) та її відмінність від вбивств та ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані (ст. 136 кк).
- •17. Загальна характеристика злочинів у медичній сфері.
- •18. Кримінально-правова характеристика захоплення заручників (ст. 147 кк), його співвідношення з незаконним позбавленням волі або викраденням людини (ст. 146 кк) та терористичним актом (ст. 258 кк)
- •19. Підстави кримінальної відповідальності за торгівлю людьми або іншу незаконну угоду щодо людини.
- •20. Кримінально-правова характеристика експлуатації дітей (ст. 150 кк), його співвідношення з використання малолітньої дитини для заняття жебрацтвом (ст. 150-1 кк).
- •21. Кримінально-правова характеристика зґвалтування (ст. 152 кк), та його відмінність від насильницького задоволення статевої пристрасті неприродним способом (ст. 153 кк).
- •22. Кримінально-правова характеристика примушування до вступу в статевий зв'язок (ст. 154 кк), його відмінність від зґвалтування (ст. 152 кк).
- •24. Кримінально-правова характеристика злочинів проти виборчих прав.
- •25. Кримінально-правова характеристика злочинів проти трудових прав і свобод.
- •29. Кваліфікація шахрайства (ст. 190 кк), його відмінність від заподіяння майнової шкоди шляхом обману або зловживання довірою (ст. 192 кк).
- •30. Кваліфікація вимагання (ст. 189 кк), його відмінність від вимагання хабара.
- •31. Кваліфікація викрадень, поєднаних із проникненням у житло, інше приміщення чи сховище.
- •32. Привласнення, розтрата або заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, його відмінність від злочинів у сфері службової діяльності.
- •33. Кримінально-правова характеристика некорисливих злочинів проти власності.
- •34. Кримінальна відповідальність за самовільне зайняття земельної ділянки та самовільне будівництво (ст. 197-1 кк).
- •35. Характеристика гуманізації відповідальності за злочини у сфері господарської діяльності від 15.11.2011 року
- •36. Кримінальна відповідальність за фальшивомонетництво (ст. 199 кк), його відмінність від шахрайства (ст. 190 кк).
- •37. Кримінально-правова характеристика контрабанди (ст. 201 кк)
- •38. Кримінальна відповідальність за зайняття гральним бізнесом (ст. 203-2 кк).
- •39. Кваліфікація фіктивного підприємництва (ст. 205 кк)
- •40. Протидія законній господарській діяльності (ст. 206 кк), її відмінність від вимагання (ст. 189 кк)
- •41. Кваліфікація легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом (ст. 209 кк), її відмінність від придбання, отримання, зберігання чи збут майна, одержаного злочинним шляхом (ст. 198 кк).
- •42. Кримінально-правова характеристика злочинів у сфері бюджетної системи України.
- •43. Кримінальна відповідальність за ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) (ст. 212 кк).
- •44. Кримінально-правова характеристика шахрайства з фінансовими ресурсами (ст. 222 кк).
- •45. Кримінально-правова характеристика злочинів у сфері обігу цінних паперів.
- •46. Кримінальна відповідальність за незаконне використання інсайдерської інформації (ст. 232-1 кк).
- •47. Кримінально-правова характеристика незаконної приватизації державного, комунального майна (ст. 233 кк).
- •48. Загальна характеристика злочинів проти довкілля.
- •49. Кримінальна відповідальність за порушення правил екологічної безпеки (ст. 236 кк).
- •50. Кримінально-правова охорона континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони України.
- •51. Кримінально-правова характеристика незаконної порубки лісу (ст. 246 кк), її відмежування від злочинів проти власності.
- •52. Кваліфікація незаконного полювання (ст. 248 кк), його відмінність від незаконного зайняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом (ст. 249 кк).
- •53. Кримінальна відповідальність за створення злочинної організації (ст. 255 кк).
- •54. Кримінальна відповідальність за бандитизм (ст. 257 кк), його відмінність від розбою (ст. 187 кк).
- •55. Кримінально-правова характеристика злочинів, пов’язаних із тероризмом.
- •56. Кримінальна відповідальність за створення не передбачених законом воєнізованих або збройних формувань (ст. 260 кк).
- •57. Кримінально-правова характеристика незаконного поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами (ст. 263 кк).
- •58. Кримінальна відповідальність за недбале зберігання вогнепальної зброї або бойових припасів (ст. 264 кк)
- •59. Кримінально-правова характеристика злочинів, пов’язаних з радіоактивними матеріалами.
- •60. Загальна характеристика злочинів проти безпеки виробництва.
- •62. Загальна характеристика злочинів проти безпеки руху та експлуатації транспорту.
- •65. Кримінальна відповідальність за випуск в експлуатацію технічно несправних транспортних засобів або інше порушення їх експлуатації (ст. 287 кк).
- •66. Кримінально-правова характеристика хуліганства (ст. 296 кк), його відмінність від наруги над могилою, іншим місцем поховання або над тілом померлого (ст. 297 кк).
- •67. Кримінально-правова характеристика групового порушення громадського порядку (ст. 293 кк), його відмінність від масових заворушень (ст. 294 кк).
- •68. Кримінальна відповідальність за ввезення, виготовлення, збут і розповсюдження порнографічних предметів (ст. 301 кк).
- •70. Втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність (ст. 304 кк), його відмінність від використання малолітньої дитини для заняття жебрацтвом (ст. 150-1 кк)
- •71. Характеристика предметів наркотизму
- •72. Кваліфікація незаконного виробництва, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів (ст. 307 кк).
- •73. Кримінальна відповідальність за посів або вирощування снотворного маку чи конопель (ст. 310 кк).
- •75. Кримінальна відповідальність за незаконне публічне вживання наркотичних засобів (ст. 316 кк).
- •76. Кримінальна відповідальність за розголошення державної таємниці (ст. 328 кк), його відмінність від державної зради (ст. 111 кк) та шпигунства (ст. 114 кк).
- •78. Кримінальна відповідальність за примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов'язань (ст. 355 кк), його відмінність від вимагання (ст. 189 кк).
- •79. Кримінальна відповідальність за самоправство (ст. 356 кк), його відмінність від самозахисту цивільних прав.
- •80. Кримінальна відповідальність за підроблення документів, печаток, штампів та бланків, збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів (ст. 358 кк)
- •81. Загальна характеристика злочинів проти інформаційної безпеки за кк України.
- •82. Несанкціоноване втручання в роботу електронно-обчислювальних машин (комп'ютерів), автоматизованих систем, комп'ютерних мереж чи мереж електрозв'язку (ст. 361 кк).
- •83. Перевищення влади або службових повноважень (ст. 365 кк), його відмінність від зловживання владою або службовим становищем (ст. 364 кк).
- •84. Кримінальна відповідальність за хабарництво (ст. 368 кк та ст. 369 кк), його відмінність від незаконного збагачення (ст. 368-2 кк) та комерційного підкупу (ст. 368-3 кк).
- •85. Кваліфікація зловживання впливом (ст. 369-2 кк), його відмінність від хабарництва.
- •86. Загальна характеристика злочинів проти правосуддя.
- •87. Кримінальна відповідальність за невиконання судового рішення (ст. 382 кк)
- •88. Поняття та види військових злочинів
- •89. Загальна характеристика злочинів проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку
- •90. Кримінальна відповідальність за піратство (ст. 446 кк), його відмінність від злочинів проти власності
75. Кримінальна відповідальність за незаконне публічне вживання наркотичних засобів (ст. 316 кк).
1. Публічне або вчинене групою осіб незаконне вживання наркотичних засобів у місцях, що призначені для проведення навчальних, спортивних і культурних заходів, та в інших місцях масового перебування громадян -
2. Ті самі дії, вчинені повторно або особою, яка раніше вчинила один із злочинів, передбачених статтями 307, 310, 314, 315, 317, 318 цього Кодексу.
Об'єктом злочину є громадський порядок в частині, що забезпечує нормальний фізичний і моральний розвиток людини.
Об'єктивна сторона злочину характеризується діями, що полягають у публічному або груповому незаконному вживанні наркотичних засобів. Незаконне публічне вживання психотропних речовин чи аналогів зазначених засобів або речовин не визнається злочином.
Публічним є відкритий (очевидний для інших осіб) спосіб незаконного вживання наркотичних засобів. Це можуть бути: ін'єкція наркотику, куріння гашишу, опію, вживання макової соломи тощо. Відповідальність настає незалежно від того, вживає наркотики публічно одна особа чи група осіб.
При вчиненні цього злочину групою осіб присутність інших, сторонніх осіб, не є обов'язковою. Для відповідальності за групове вживання наркотичних засобів не має значення, одночасно чи послідовно, один за одним, учасники групи вживали наркотики. Важливим є те, що групове вживання наркотичних засобів здійснюється у місцях масового перебування громадян - навчальних закладах, стадіонах, дискоклубах тощо.
Обов'язковою ознакою об'єктивної сторони складу цього злочину є місце його вчинення.
Суб'єкт злочину загальний.
Суб'єктивна сторона злочину характеризується умислом.
Кваліфікуючими ознаками злочину є вчинення його: 1) повторно, 2) особою, яка раніше вчинила один із злочинів, передбачених статтями 307, 310, 314, 315, 317, 318.
76. Кримінальна відповідальність за розголошення державної таємниці (ст. 328 кк), його відмінність від державної зради (ст. 111 кк) та шпигунства (ст. 114 кк).
1. Розголошення відомостей, що становлять державну таємницю, особою, якій ці відомості були довірені або стали відомі у зв'язку з виконанням службових обов'язків, за відсутності ознак державної зради або шпигунства - карається позбавленням волі на строк від двох до п'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.
2. Те саме діяння, якщо воно спричинило тяжкі наслідки.
Частина 1 ст. 328 передбачає відповідальність за розголошення відомостей, що становлять державну таємницю, особою, якій ці відомості були довірені або стали відомі у зв'язку з виконанням службових обов'язків за відсутності ознак державної зради або шпигунства.
Предметом цього злочину є відомості, що становлять державну таємницю, вичерпний перелік яких подано в Законі України «Про державну таємницю» від 21 січня 1994 р. (в редакції Закону України від 21 вересня 1999 р.).
У статті 1 цього Закону державна таємниця визначається як вид таємної інформації, що охоплює відомості у сфері оборони, економіки, науки і техніки, зовнішніх відносин, державної безпеки та охорони правопорядку, розголошення яких може завдати шкоди національній безпеці України та які визнані у порядку, встановленому цим Законом, державною таємницею і підлягають охороні державою. Так, наприклад, відповідно до ст. 8 цього Закону державну таємницю в сфері оборони становлять відомості про стратегічні й оперативні плани; у сфері науки — про наукові, науково-дослідні, дослідно-конструкторські і проектні роботи, на базі яких можуть бути створені прогресивні технології, нові види виробництва продукції і технологічних процесів, що мають оборонне чи економічне значення або істотно впливають на зовнішньоекономічну діяльність і національну безпеку України; у сфері економіки — це відомості про державні запаси дорогоцінних металів монетарної групи; у сфері зовнішніх відносин — про експорт і імпорт озброєння, військової техніки, окремих видів стратегічної сировини.
Водночас ця ж стаття забороняє віднесення до державної таємниці будь-яких відомостей, якщо цим порушуватимуться конституційні права людини і громадянина, заподіюватиметься шкода здоров'ю і безпеці населення. Це відомості про стихійні лиха, катастрофи, стан навколишнього середовища, здоров'я населення, характеристики стану правопорядку тощо.
Об'єктивна сторона злочину, передбаченого в ч. 1 ст. 328, визначена як розголошення відомостей, що становлять державну таємницю, тобто протиправний їх розголос. Діяння може виражатися як у дії, так і в бездіяльності, які призводять до того, що відомості стають надбанням сторонніх осіб. Під сторонніми особами слід розуміти осіб, яким ці відомості не повинні бути відомі. Дія може виражатися, наприклад, у розголосі секретних даних в розмові, письмовому повідомленні, шляхом публікації в пресі, у виступі по радіо та телебаченню, у передачі для друкування особі, що не має права на ознайомлення з цими відомостями, у показі креслень, документів тощо. Бездіяльність може полягати в недотриманні правил збереження, поводження, перевезення матеріалів, документів, коли створюється можливість ознайомлення з відомостями сторонніх осіб. Спосіб розголошення для кваліфікації значення не має.
Злочин вважається закінченим з моменту розголошення відомостей, коли вони стали відомі хоча б одній сторонній особі.
Суб'єктивна сторона цього злочину — це будь-яка форма вини: як умисел (прямий і непрямий),, так і необережність (самовпевненість і недбалість). Обов'язковою ознакою вини є усвідомлення суб'єктом того, що відомості, які розголошуються, становлять державну таємницю, і що вони доводяться до відома сторонніх осіб. Так, умисним буде розголошення відомостей, якщо суб'єкт бажав похвастати про наявність в нього інформації про державну таємницю. Недбалість має місце, наприклад, у випадку, коли особа, приймаючи відвідувачів, не ховає зі столу документ, який містить державну таємницю, що дає можливість прочитати його стороннім особам. Мотиви розголошення можуть бути різними і на кваліфікацію не впливають.
При вчиненні цього злочину розголошення відомостей, що становлять державну таємницю, не повинно мати ознак державної зради або шпигунства (статті 111 та 114).
Суб'єкт цього злочину спеціальний — це особа, якій відомості, що становлять державну таємницю, були довірені або стали відомі у зв'язку з виконанням службових обов'язків. Це може бути як службова особа, поняття якої дано в примітці до ст. 364, так і інша особа, пов'язана по службі з такими відомостями (секретар, шифрувальник тощо). Військовослужбовець за розголошення відомостей військового характеру, що становлять державну таємницю, відповідає за ст. 422.
Частина 2 ст. 328 передбачає таку кваліфікуючу ознаку, як спричинення тяжких наслідків. Закон не дає поняття тяжких наслідків, їх зміст визначають, виходячи з конкретних матеріалів справи. Це випадки, коли відомості, наприклад, стали відомі іноземній розвідці або її представникам або коли розголошені відомості за своїм змістом є особливо важливими (наприклад, особливо важливі дані про новітні розробки в галузі оборони).
77. Кваліфікація опору представникові влади, працівникові правоохоронного органу, державному виконавцю, члену громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовцеві, уповноваженій особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (ст. 342 КК).
Опір — це активна протидія виконанню представником влади службових обов'язків. При цьому дії того, хто чинить опір, можуть бути спрямовані безпосередньо проти особи представника влади (наприклад, винний перешкоджає слідчому пройти до однієї з кімнат квартири для проведення огляду місця події або обшуку) або проти предметів, необхідних для виконання цими особами своїх обов'язків (наприклад, винний знищує документ, який прокурор намагався вилучити).
Для об'єктивної сторони необхідно, щоб опір виявлявся при виконанні зазначеними працівниками службових обов'язків або обов'язків з охорони громадського порядку.
Для злочину не має значення, виконували ці особи свої службові обов'язки, перебуваючи безпосередньо на службі, чи діяли у межах своїх повноважень з власної ініціативи (наприклад, працівник міліції у вільний від роботи час намагається припинити злочин, а винний чинить опір).
Злочин вважається закінченим з моменту активної протидії.
Суб'єктивна сторона цього злочину — прямий умисел.
Склад злочину відсутній, якщо винний не усвідомлював, що чинив опір зазначеним особам.
Суб'єкт цього злочину — будь-яка особа.
У частині 3 ст. 342 встановлена відповідальність за опір, що поєднується з примушенням цих осіб шляхом насильства або погрози застосування такого насильства до виконання явно незаконних дій.
Примушення — це фізичний або психічний вплив з метою примусити потерпілого виконати, всупереч його бажанню, явно незаконні дії (наприклад, застосування насильства з метою звільнення затриманого правопорушника).
Під фізичним насильством слід розуміти заподіяння зазначеним особам ударів, побоїв, тілесних ушкоджень. Погроза — це дії або висловлювання, що виражають намір винного застосувати фізичне насильство щодо цих самих осіб.