- •Поняття, значення та система Особливої частини кримінального права
- •Поняття та принципи кваліфікації злочинів.
- •Конкуренція у кримінальному праві України: поняття, види та правила вирішення.
- •5. Бланкетні норми Особливої частини кк України: поняття та особливості застосування.
- •6. Злочини з двома формами вини у кримінальному праві України.
- •7. Поняття службової особи в кримінальному праві України, її відмежування від особи, яка надає публічні послуги.
- •8. Загальна характеристика злочинів проти основ національної безпеки України.
- •9. Державна зрада (ст. 111 кк) та її відмінність від шпигунства (ст. 114 кк), розголошення державної таємниці (ст. 328 кк) та протиправних дій з конфіденційною інформацією (ст. 330 кк).
- •10. Поняття та види злочинів проти життя. Проблеми визначення моменту початку та закінчення життя людини.
- •11. Поняття та види «простого» умисного вбивства
- •12. Кваліфікація умисного вбивства при обтяжуючих обставинах
- •13. Кримінально-правова характеристика вбивств при пом’якшуючих обставинах.
- •14. Кримінальна відповідальність за тілесні ушкодження.
- •15. Кримінально-правова характеристика катування (ст. 127 кк), його співвідношення з мордуванням (ч.2 ст.127 кк) та заподіянням тілесних ушкоджень.
- •16. Кримінально-правова характеристика залишення в небезпеці (ст. 135 кк) та її відмінність від вбивств та ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані (ст. 136 кк).
- •17. Загальна характеристика злочинів у медичній сфері.
- •18. Кримінально-правова характеристика захоплення заручників (ст. 147 кк), його співвідношення з незаконним позбавленням волі або викраденням людини (ст. 146 кк) та терористичним актом (ст. 258 кк)
- •19. Підстави кримінальної відповідальності за торгівлю людьми або іншу незаконну угоду щодо людини.
- •20. Кримінально-правова характеристика експлуатації дітей (ст. 150 кк), його співвідношення з використання малолітньої дитини для заняття жебрацтвом (ст. 150-1 кк).
- •21. Кримінально-правова характеристика зґвалтування (ст. 152 кк), та його відмінність від насильницького задоволення статевої пристрасті неприродним способом (ст. 153 кк).
- •22. Кримінально-правова характеристика примушування до вступу в статевий зв'язок (ст. 154 кк), його відмінність від зґвалтування (ст. 152 кк).
- •24. Кримінально-правова характеристика злочинів проти виборчих прав.
- •25. Кримінально-правова характеристика злочинів проти трудових прав і свобод.
- •29. Кваліфікація шахрайства (ст. 190 кк), його відмінність від заподіяння майнової шкоди шляхом обману або зловживання довірою (ст. 192 кк).
- •30. Кваліфікація вимагання (ст. 189 кк), його відмінність від вимагання хабара.
- •31. Кваліфікація викрадень, поєднаних із проникненням у житло, інше приміщення чи сховище.
- •32. Привласнення, розтрата або заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, його відмінність від злочинів у сфері службової діяльності.
- •33. Кримінально-правова характеристика некорисливих злочинів проти власності.
- •34. Кримінальна відповідальність за самовільне зайняття земельної ділянки та самовільне будівництво (ст. 197-1 кк).
- •35. Характеристика гуманізації відповідальності за злочини у сфері господарської діяльності від 15.11.2011 року
- •36. Кримінальна відповідальність за фальшивомонетництво (ст. 199 кк), його відмінність від шахрайства (ст. 190 кк).
- •37. Кримінально-правова характеристика контрабанди (ст. 201 кк)
- •38. Кримінальна відповідальність за зайняття гральним бізнесом (ст. 203-2 кк).
- •39. Кваліфікація фіктивного підприємництва (ст. 205 кк)
- •40. Протидія законній господарській діяльності (ст. 206 кк), її відмінність від вимагання (ст. 189 кк)
- •41. Кваліфікація легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом (ст. 209 кк), її відмінність від придбання, отримання, зберігання чи збут майна, одержаного злочинним шляхом (ст. 198 кк).
- •42. Кримінально-правова характеристика злочинів у сфері бюджетної системи України.
- •43. Кримінальна відповідальність за ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) (ст. 212 кк).
- •44. Кримінально-правова характеристика шахрайства з фінансовими ресурсами (ст. 222 кк).
- •45. Кримінально-правова характеристика злочинів у сфері обігу цінних паперів.
- •46. Кримінальна відповідальність за незаконне використання інсайдерської інформації (ст. 232-1 кк).
- •47. Кримінально-правова характеристика незаконної приватизації державного, комунального майна (ст. 233 кк).
- •48. Загальна характеристика злочинів проти довкілля.
- •49. Кримінальна відповідальність за порушення правил екологічної безпеки (ст. 236 кк).
- •50. Кримінально-правова охорона континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони України.
- •51. Кримінально-правова характеристика незаконної порубки лісу (ст. 246 кк), її відмежування від злочинів проти власності.
- •52. Кваліфікація незаконного полювання (ст. 248 кк), його відмінність від незаконного зайняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом (ст. 249 кк).
- •53. Кримінальна відповідальність за створення злочинної організації (ст. 255 кк).
- •54. Кримінальна відповідальність за бандитизм (ст. 257 кк), його відмінність від розбою (ст. 187 кк).
- •55. Кримінально-правова характеристика злочинів, пов’язаних із тероризмом.
- •56. Кримінальна відповідальність за створення не передбачених законом воєнізованих або збройних формувань (ст. 260 кк).
- •57. Кримінально-правова характеристика незаконного поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами (ст. 263 кк).
- •58. Кримінальна відповідальність за недбале зберігання вогнепальної зброї або бойових припасів (ст. 264 кк)
- •59. Кримінально-правова характеристика злочинів, пов’язаних з радіоактивними матеріалами.
- •60. Загальна характеристика злочинів проти безпеки виробництва.
- •62. Загальна характеристика злочинів проти безпеки руху та експлуатації транспорту.
- •65. Кримінальна відповідальність за випуск в експлуатацію технічно несправних транспортних засобів або інше порушення їх експлуатації (ст. 287 кк).
- •66. Кримінально-правова характеристика хуліганства (ст. 296 кк), його відмінність від наруги над могилою, іншим місцем поховання або над тілом померлого (ст. 297 кк).
- •67. Кримінально-правова характеристика групового порушення громадського порядку (ст. 293 кк), його відмінність від масових заворушень (ст. 294 кк).
- •68. Кримінальна відповідальність за ввезення, виготовлення, збут і розповсюдження порнографічних предметів (ст. 301 кк).
- •70. Втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність (ст. 304 кк), його відмінність від використання малолітньої дитини для заняття жебрацтвом (ст. 150-1 кк)
- •71. Характеристика предметів наркотизму
- •72. Кваліфікація незаконного виробництва, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів (ст. 307 кк).
- •73. Кримінальна відповідальність за посів або вирощування снотворного маку чи конопель (ст. 310 кк).
- •75. Кримінальна відповідальність за незаконне публічне вживання наркотичних засобів (ст. 316 кк).
- •76. Кримінальна відповідальність за розголошення державної таємниці (ст. 328 кк), його відмінність від державної зради (ст. 111 кк) та шпигунства (ст. 114 кк).
- •78. Кримінальна відповідальність за примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов'язань (ст. 355 кк), його відмінність від вимагання (ст. 189 кк).
- •79. Кримінальна відповідальність за самоправство (ст. 356 кк), його відмінність від самозахисту цивільних прав.
- •80. Кримінальна відповідальність за підроблення документів, печаток, штампів та бланків, збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів (ст. 358 кк)
- •81. Загальна характеристика злочинів проти інформаційної безпеки за кк України.
- •82. Несанкціоноване втручання в роботу електронно-обчислювальних машин (комп'ютерів), автоматизованих систем, комп'ютерних мереж чи мереж електрозв'язку (ст. 361 кк).
- •83. Перевищення влади або службових повноважень (ст. 365 кк), його відмінність від зловживання владою або службовим становищем (ст. 364 кк).
- •84. Кримінальна відповідальність за хабарництво (ст. 368 кк та ст. 369 кк), його відмінність від незаконного збагачення (ст. 368-2 кк) та комерційного підкупу (ст. 368-3 кк).
- •85. Кваліфікація зловживання впливом (ст. 369-2 кк), його відмінність від хабарництва.
- •86. Загальна характеристика злочинів проти правосуддя.
- •87. Кримінальна відповідальність за невиконання судового рішення (ст. 382 кк)
- •88. Поняття та види військових злочинів
- •89. Загальна характеристика злочинів проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку
- •90. Кримінальна відповідальність за піратство (ст. 446 кк), його відмінність від злочинів проти власності
33. Кримінально-правова характеристика некорисливих злочинів проти власності.
Умисне знищення або пошкодження майна (ст. 194). Безпосереднім об'єктом цього злочину виступають відносини власності з приналежності матеріальних благ (при знищенні майна) і використання матеріальних благ (при пошкодженні майна). Додатковим об'єктом злочину (ч. 2 ст. 194) виступає життя і здоров'я людини.
Предмет злочину — майно, що належить державним, колективним організаціям, а також індивідуальне чи приватне майно. Воно може бути рухомим і, на відміну від викрадення, заволодіння і привласнення чужого майна, нерухомим — будівлі, споруди, обладнання тощо. Майно як предмет злочину повинно мати товарну, мінову вартість. При цьому воно повинне бути для особи, яка вчиняє цей злочин, чужим — тобто належати на праві власності іншій особі і на це майно винний не має ні дійсного, ні передбачуваного права.
Знищення і пошкодження спеціальних видів майна або природних багатств в їх природному стані вимагає кваліфікації за іншими статтями КК. Зокрема, знищення або пошкодження лісових масивів та зелених насаджень, незаконна порубка лісу, умисне знищення або пошкодження територій, взятих під охорону держави, та об'єктів природно-заповідного фонду, за наявності ознак складу злочину, підлягає кваліфікації відповідно за ст. 245 або ст. 246, або ст. 252; пошкодження шляхів сполучення і транспортних засобів — за ст. 277; нищення, руйнування чи псування пам'яток історії або культури — за ст. 298. Застосовуються спеціальні норми (статті 290, 292, 347, 352, 399 і 411) і у випадках знищення чи пошкодження інших спеціальних видів майна. Стаття 194 тут не застосовується, за виключенням випадків, якщо знищення або пошкодження спеціальних видів майна підпадає під ознаки ч. 2 ст. 194 і карається більш суворо, ніж передбачено санкціями спеціальних норм.
Об'єктивна сторона цього злочину полягає у знищенні або пошкодженні чужого майна, що заподіяло шкоду у великих розмірах.
Знищення чужого майна — це такий протиправний руйнуючий вплив на майно, внаслідок якого воно повністю втрачає свою споживчу або економічну цінність, приведення його до такого стану, при якому воно взагалі не може бути використане за своїм призначенням, причому втрачені майном властивості не можуть бути відновлені. Предмет — майно (речі, гроші, цінні папери, будівлі, споруди тощо) — внаслідок знищення перестає існувати як таке.
Пошкодження чужого майна полягає в такому протиправному впливі на предмет, внаслідок якого він частково, не в повному обсязі втрачає свої споживчі властивості та економічну цінність і при цьому істотно обмежується можливість його використання за призначенням. Пошкоджене майно може бути відновлене і знову набути тимчасово або частково втрачених корисних якостей для використання його за функціональним призначенням лише при необхідних фінансових, трудових та інших витратах.
Суспільне небезпечні наслідки як ознака об'єктивної сторони злочину виражаються в шкоді у великих розмірах. Шкода у великих розмірах — поняття оціночне, яке уточнюється у кожному конкретному випадку, з урахуванням матеріального становища потерпілого. Між знищенням або пошкодженням чужого майна і заподіяною шкодою має бути встановлений причинний зв'язок.
Суб'єктивна сторона цього злочину характеризується умисною формою вини — прямий або непрямий умисел.
Суб'єкт злочину — будь-яка особа, а за ч. 2 ст. 194 — особа, яка досягла 14річного віку.
Частина 2 ст. 194 передбачає відповідальність за те саме діяння, вчинене шляхом підпалу, вибуху чи іншим загальнонебезпечним способом, або заподіяло майнову шкоду в особливо великих розмірах, або спричинило загибель людей чи інші тяжкі наслідки.
Щодо загибелі людей (людських жертв) та інших тяжких наслідків повинна бути необережна форма вини. Якщо при знищенні або пошкодженні чужого майна особа бажала або свідомо допускала настання смерті потерпілого або настання інших тяжких наслідків (наприклад, спричинення тяжкого тілесного ушкодження), вчинене потрібно кваліфікувати за ч. 2 ст. 194 КК і за відповідною статтею КК, що передбачає відповідальність за злочин проти життя та здоров'я людини.
Погроза знищення майна (ст. 195).
Об'єкт злочину — відносини власності. Додатковий об'єкт — особиста безпека.
Об'єктивна сторона цього злочину полягає у погрозі знищення чужого майна шляхом підпалу, вибуху або іншим загальнонебезпечним способом, якщо були реальні підстави побоюватися здійснення цієї погрози. Поняття погрози і поняття знищення чужого майна шляхом підпалу, вибуху або іншим загальнонебезпечним способом висвітлені при аналізі статей 129 і 194.
Цей злочин з усіченим складом і вважається закінченим з моменту здійснення погрози, за наявності реальних підстав побоюватися її здійснення. Якщо після погрози майно знищене, вчинене слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 194.
Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом.
Мотиви і мета погрози можуть бути різними — помста, ненависть, нездорова конкуренція тощо. Якщо погроза здійснюється з хуліганських мотивів у процесі вчинення хуліганських дій, вчинене охоплюється ст. 296 КК (хуліганство) і додаткової кваліфікації за ст. 195 не потребує. Погроза знищення майна, поєднана із вимаганням, тобто вимогою передачі чужого майна чи права на майно або вчинення будь-яких дій майнового характеру на користь винного кваліфікується за ст. 189 як вимагання.
Суб'єкт злочину — будь-яка особа.
Необережне знищення або пошкодження майна (ст. 196) утворить злочин, якщо воно спричинило тяжкі тілесні ушкодження або загибель людей.
Об'єкт, предмет і об'єктивна сторона злочину такі самі, як і в злочині, передбаченому ст. 194.
Суб'єктивна сторона — необережність (злочинна самовпевненість або злочинна недбалість).
Суб'єкт злочину — будь-яка особа.
Порушення обов'язків щодо охорони майна (ст. 197).
Предметом цього злочину виступає чуже майно, яке передане власником іншій особі, наприклад, сторожу, водію, кур'єру на зберігання чи під охорону і яка несе перед власником на договірних основах обов'язок із забезпечення збереження цього майна.
Об'єктивна сторона злочину виражається в порушенні винним обов'язків із забезпечення збереження майна, тобто у невиконанні або неналежному виконанні особою, якій доручено зберігання чи охорона чужого майна, своїх обов'язків. Невиконання особою своїх обов'язків з охорони чужого майна виражається в тому, що вона не робить ніяких дій щодо виконання прийнятих на себе обов'язків із забезпечення збереження ввіреного чужого майна. Неналежне виконання обов'язків передбачає, що особа хоч і здійснює певні дії із забезпечення збереження ввіреного їй майна, але не в повному обсязі або не так, як це було потрібно відповідно до прийнятих нею на себе зобов'язань.
Об'єктивна сторона злочину відсутня, якщо у особи не було можливості забезпечити охорону майна (наприклад, внаслідок стихійного лиха — землетрусу, розливу ріки, раптового приступу хвороби, серцевого нападу тощо).
Для наявності об'єктивної сторони необхідне настання, внаслідок порушення особою обов'язків щодо охорони майна, тяжких наслідків, які мають перебувати в причинному зв'язку з цим порушенням. Тяжкі наслідки — це розкрадання, загибель, псування майна тощо. Це оціночне поняття уточнюється в кожному конкретному випадку. Якщо заподіяна майнова шкода, її вартісний критерій може бути визначений виходячи з примітки до ст. 185.
Порушення обов'язків щодо охорони чужого майна саме по собі не викликає настання тяжких наслідків, але створює для цього необхідні умови їх спричинення. Тяжкі наслідки наступають внаслідок дій інших осіб (розкрадання, пошкодження майна), стихійних сил природи (загибель, псування майна) тощо.
Суб'єктивна сторона злочину — стосовно порушення обов'язків щодо охорони майна — будь-яка форма вини (як умисел, так і необережність), щодо тяжких наслідків — тільки необережність.
Суб'єкт злочину — будь-яка особа, яка не є службовою. Для службової особи відповідальність за такі дії настає за службову недбалість за ст. 367.