- •10. Поняття та види адвокатської діяльності.
- •11. Форми організації адвокатської діяльності.
- •12.Правовий статус адвокатських об’єднань, принципи їх діяльності та порядок реєстрації.
- •13. Принципи організації та діяльності адвокатури.
- •14.Принцип верховенства права в адвокатській діяльності.
- •15. Принцип незалежності та взаємовідносини між адвокатурою та органами влади й управління.
- •18. Принципи гуманізму та демократизму в адвокатській діяльності.
- •19.Кваліфікаційно-дисциплінарні комісії адвокатури як органи адвокатського самоврядування, їх завдання, структура та порядок утворення.
- •20. Повноваження кдка.
- •21.Атестаційна палата кдка.
- •22.Дисциплінарна палата кдка.
- •23.Завдання, порядок утворення та склад вкка.
- •24. Повноваження вкка.
- •25.Розгляд скарг та процедура прийняття рішень на засіданнях вкка.
- •26.Спілки та асоціації адвокатів
- •27.Спілка адвокатів України,їх формування та компетенція. Все
- •28.Членство в Спілці адвокатів України. Це
- •30. Вимоги до адвоката. Набуття статусу адвоката
- •31. Помічник адвоката, його правове положення
- •32.Професійні права та обов’язки адвоката.
- •33.Соціальні права та обов’язки адвоката та його помічника.
- •35.Безоплатна правова допомога
- •1. Низький рівень якості безкоштовних правових послуг
- •2. Недостатнє фінансування безоплатної правової допомоги
- •3. Недосконале правове регулювання надання адвокатами безоплатної правової допомоги:
- •4. Відсутність Закону „Про безоплатну правову допомогу”
- •36.Угода про надання правової допомоги.
- •37.Гарантії адвокатської діяльності.
- •38. Поняття та види дисциплінарної відповідальності адвоката.
- •39.Дисциплінарне провадження в адвокатурі.
- •40.Підстави та порядок припинення адвокатської діяльності.
- •41. Поняття адвокатської етики
- •43. Основні принципи адвокатскої етики.
- •44.Незалежність як принцип адвокатської етики.
- •45. Дотримання законності як принцип адвокатської етики.
- •47.Конфіденційність як принцип адвокатської етики.
- •48.Компетентність та добросовісність адвоката.
- •49.Чесність та порядність в адвокатській діяльності.
- •51.Культура поведінки адвоката.
- •52. Обмежене рекламування дія-ті адвокатів як принцип адвокатської етики.
- •53. Етика взаємовідносин адвоката з судом та колегами.
- •54.Дотримання норм адвокатської етики в громадській, науковій та публіцистичній дія-ті адвоката.
- •55.Захисник у кримінальній справі.
- •56. Захисник у кримінальній справі
- •57.Прийняття адвокатом доручення на ведення кримінальної справи.Запрошення адвоката.Призначення адвоката-захисника.
- •58.Допуск адвоката-захисника до участі в справі, порядок підтвердження повноважень.
- •59.Відмова адвоката від прийняття захисту та відмова від вже прийнятого захисту.
- •60.Обставини, що виключають участь адвоката у якості захисника.
- •61. Відмова від захисника та відмова від захисту.Заміна захисника.
- •63. Формування правової позиції захисника по справі
- •64. Поняття законних інтересів обвинуваченого, його особистих та майнових прав.
- •65.Участь адвоката у дізнанні та на досудовому слідстві.
- •66.Заявлення клопотань слідчому. Подання скарг прокурору та до суду.
- •67.Діяльність адвоката-захисника з доказування. Межі участі захисника в реалізації завдань кримнального судочинства
- •68.Права й обов’язки адвоката-захисника в суді 1-ої інстанції.
- •69.Участь адвоката захисника у дослідженні доказів в суді 1-ої інстанції
- •70.Виступ захисника в суд дебатах,їх зміст та форма
- •71.Подання адвокатом-захсником зауважень на протокол судового засідання.
- •72.Апеляційне оскарження вироку суду, його особливості при розбіжності позицій адвоката і підзахисного.
- •73.Участь адвоката-захисника у касаційному провадженні з кримінальної справи.
- •74.Адвокат-захисник при перегляді судових рішень з кримінальних справ всу.
- •76.Процесуальні умови участі адвоката в якості представника у кримінальній справі.
- •77.Обставини, що виключають участь адвоката як представника.
- •78.Повноваження адвоката-представника потерпілого на досудовому слідстві та в судовому розгляді кримінальної справи.
- •79.Особливості участі адвоката-представника потерпілого у справах, що порушуються не інакше як за скаргою потерпілого.
- •80.Представництво адвокатом інтересів цивільного позивача або цивільного відповідача ,його права та обов’язки.
- •82.Адвокат як представник інтересів фіз. Та юрид. Осіб у цивільному процесі, порядок підтвердження повноважень.
- •85.Складання позовної заяви, її форма та зміст,порядок подання.
- •86.Дії адвоката-представника позивача з вжиття судом заходів по забезпеченню позову.
- •87.Особливості представництва адвокатом інтересів відповідача.
- •89.Процесуальні права та обов’язки адвоката-представника при розгляді цивільної справи в суді 1-ої інстанції.
- •90.Адвокат-представник в апеляційному провадженні з цивільних справ.
- •91.Участь адвоката у касаційному розгляді цивільної справи.
18. Принципи гуманізму та демократизму в адвокатській діяльності.
Принцип демократизму в діяльності адвокатури передбачає її створення на підставі демократичних засад, вільного бажання особи, яка підтвердила свої професійнізнання шляхом складання кваліфікаційного іспиту та відповідає іншим вимогам, закріпленим у ст. 2 Закону «Про адвокатуру».До прийняття цього Закону для одержання статусу ад-воката юрист повинен був стати членом єдиного у кожній області об'єднання адвокатів (колегії), яке мало монополію щодо надання права на професію адвоката. Закон «Про адвокатуру» порушив цю монополію. Адвокат, який має відповідне свідоцтво, може самостійно визначати організаційну форму своєї роботи: займатися цією діяльні-стю індивідуально або об'єднуватись з іншими адвокатами у різні види адвокатських об'єднань, у тому числі в колегії, які у ст. 4 Закону визначаються як рівні фірмам, ко-нторам та іншим адвокатським об'єднанням.
Відповідно до принципу гуманізму адвокат не має права відмовитися від прийнятого на себе захисту підозрюваного, обвинуваченого, підсудного.Адвоката, який здійснює захист обвинуваченого (підозрюваного, підсудного), не випадково не названо законом у числі осіб, які приймають рішення у справі за своїм внутрішнім переконанням. Він покликаний здійснювати захист незалежно від будь-яких сумнівів, і обов'язковим моральним (етичним) правилом для нього, як і для лікаря, повинен бути принцип «Не нашкодити!».З принципу гуманізму випливає правило: адвокат немає права використовувати свої повноваження на шкоду особі, в інтересах якої він прийняв доручення.Це повною мірою стосується й випадків колізійного захисту, коли має місце виникнення протилежних інтересів підсудних та їх захисників. Усі дії адвоката проти інших підсудних виправдані лише тоді, коли без них неможливе здійснення у повному обсязі захисту підсудного, інтереси якого ввірені адвокату. У випадках, коли протиріччяне впливають з процесуальної позиції підсудних та можуть бути повністю усунені або пом'якшені, підтримання їх захисником неприпустимо, оскільки він в цьому разіперетворюється на обвинувача інших підсудних.Якщо підсудний (підозрюваний, обвинувачений) визнає свою вину у вчиненні злочину, адвокат, за наявності підстав для цього, має відстоювати перед судом (слідчим,прокурором) його невинність. При цьому він зобов'язаний погодити свою позицію з підзахисним, оскільки колізія міжпозиціями адвоката і підзахисного є неприйнятою.Адвокат не може визнавати доведеною вину свого підзахисного, якщо останній її заперечує.Крім випадків, коли підзахисний обмовлює себе(інших підсудних), адвокат не є вільним у визначеннісвоєї позиції. Тому він повинен діяти на користь свого підзахисного (а також інших підсудних) та оспорювати всуді такі його показання. Але у вирішенні питань правового характеру, виборі методики і тактики захисту адвокат є незалежним.
19.Кваліфікаційно-дисциплінарні комісії адвокатури як органи адвокатського самоврядування, їх завдання, структура та порядок утворення.
У ЗУ «Про адвокатуру» у ст.13 вказано, що «для визначення професійних знань осіб, які мають намір займатися адвокатською діяльністю, вирішення питань про дисциплінарну відповідальність адвокатів утворюються строком на три роки КДКА.Форм. КДКА та організаційне забезпечення їх діяльності покладається на Раду Міністрів АРК, обласні та Київську і Севастопольську міські Ради народних депутатів».
КДКА створюються в АРК, областях, м.К. та С.Положення про КДКА та ВККА від 5.05.1993р. Основним завданням кваліфікаційно-дисциплінарної комісії є визначення рівня професійних знань осіб, які мають намір займатися адвокатською діяльністю, та вирішення питань про дисциплінарну відповідальність адвокатів. У своїй діяльності кваліфікаційно-дисциплінарна комісія керується
Конституцією ,актами законодавства України, актами Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури, прийнятими в межах її компетенції, а також цим Положенням.
КДКА діє в складі двох палат - атестаційної та дисциплінарної.
КДКА очолює голова, який обирається більшістю голосів від загальної кількості членів комісії таємним голосуванням на альтернативній основі з числа членів палат на першому засіданні комісії, що має бути скликане у 15-денний строк з часу сформування. Заступниками голови кваліфікаційно-дисциплінарної комісії за посадою є голови палат комісії.
Голова комісії і голови палат не можуть обіймати ці посади більше ніж два строки підряд.