2.7.8. Арматура парових котлів

До арматури відносять пристрої, призначені для обслуговування, керування і спостерігання за роботою елементів пароводяного тракту котла. Вони приєднуються безпосередньо до елементів котла і знаходяться під його робочим тиском.

Арматура розподіляється на запобіжну, регулюючу, запірну і продувну. Комплект арматури слугує для безпечної і безаварійної експлуатації котла.

Відповідно до правил Держгортехнагляду до складу комплекту арматури котла входять:

• водовказівні прилади для контролю і спостереження за рівнем води в барабані;

• запобіжні клапани для захисту котла від перевищення тиску в ньому порівняно з допустимим;

• зворотний клапан на лінії живильної води, що надходить в котел, для запобігання виходу води з котла при зменшенні тиску в живильній магістралі порівняно з робочим тиском у котлі;

• головна парова засувка на вихідному колекторі пароперегрівника.

Обов’язковою є наявність манометрів на барабані котла, перед головною паровою засувкою і на вході води в економайзер.

Одним з найважливіших індикаторів роботи котла є рівень води в барабані. Він заміряється безпосередньо на барабані котла за допомогою водовказівних колонок (з обох кінців барабана). Обов’язковою є наявність зниженого покажчика рівня, за допомогою якого здійснюється спостерігання за рівнем обслуговуючим персоналом з площадки обслуговування котла.

Барабанні парові котли оснащуються запобіжними клапанами, завдання яких не допустити збільшення тиску в котлі понад допустимі значення. При тиску пари на виході з котла до 40 бар використовують важільні запобіжні клапани. На барабані котла встановлюють 2 запобіжні клапани – один робочий, один – контрольний. Третій запобіжний клапан встановлюють на вихідному колекторі пароперегрівника.

При зростанні тиску вище допустимого першим повинен спрацювати запобіжний клапан на вихідному колекторі пароперегрівника. Пара, що проходить через пароперегрівник у його вихідний колектор, а звідти через запобіжний клапан в атмосферу, поряд зі зменшенням тиску в котлі захищає труби пароперегрівника від надмірного підвищення температури. Це особливо актуально для котлів з шаровим спалюванням твердого палива, в яких не можна миттєво зупинити процес горіння і топка характеризується великою акумуляцією теплоти палива в шарі. Це приводить до тривалого омивання пароперегрівника топочними газами з високою температурою.

Якщо спрацювання запобіжного клапану на вихідному колекторі пароперегрівника не забезпечує зменшення тиску в котлі, тоді включається контрольний запобіжний клапан на барабані котла і, в разі потреби, після контрольного клапана, включається робочий запобіжний клапан на барабані котла.

2.7.9. Гарнітура котлів

Під гарнітурою котлів розуміють пристрої і деталі, необхідні для обслуговування топки і газоходів, а також їх захисту від вибухів димових газів.

До гарнітури відносять:

• завантажувальні і шуровочні дверці шарової топки;

• лази;

• вічка діаметром 80÷100 мм для візуального спостереження процесу горіння;

• лючки;

• поворотні заслінки і шибери;

• затвори шлакових і золових бункерів;

• вибухові запобіжні клапани;

• пристрої для очистки поверхні нагріву від зовнішніх забруднень.

Як правило, гарнітура виготовлюється з чавуну. Важливим є ущільнення пристроїв гарнітури, що з’єднані з топкою, де вакуум знаходиться в межах 2÷4 мм водяного стовпа, що спонукає до підсмоктування повітря через нещільності.

Вибухові запобіжні клапани, які захищають топку і газоходи від руйнування при вибухах газів в них, встановлюють у верхніх частинах топки, газоходів економайзера і повітряпідігрівника, перед димососом, в системі пилоприготування.

Площа вихідного отвору вибухових запобіжних клапанів приймається з розрахунку 0,020÷0,025 м² на 1 м³ об’єму топки чи газоходу.

При спалюванні антрацитів і напівантрацитів вибухові запобіжні клапани не встановлюють.

Для очистки поверхонь нагріву від забруднень золою і сажею в котлах передбачається:

• обдувка парою чи повітрям;

• обмивка водою;

• збивання дробом.

Обдувочні пристрої, як правило, механізовані і автоматизовані.