- •1.1 Економічна доцільність комбінованого (теплофікаційного) виробітку теплової і електричної енергії
- •2. Джерела теплопостачання
- •2.1. Паливо, що використовується в джерелах систем теплопостачання
- •2.1.1. Елементарний склад палива.
- •2.1.2. Вміст горючих елементів в твердому і рідкому паливі
- •2.1.3. Склад газоподібного палива
- •2.1.4. Теплота згорання палива
- •2.1.5. Технічні характеристики твердого палива
- •2.1.6. Технічні характеристики мазутів.
- •2.1.7. Властивості газу
- •2.2. Горіння палива
- •2.2.1. Стадії горіння різних палив
- •2.3. Підготовка палива до подачі його в котельню
- •2.3.1. Приймання, складування і подача твердого палива
- •2.3.2 Приймання зберігання, підготовка і подача мазуту для спалювання в котельні
- •2.3.3. Газопостачання котелень
- •2.4. Топки парових і водогрійних котлів
- •2.4.1. Шарові топки
- •2.4.2. Камерні топки котлів
- •2.4.3. Розмол палива перед його подачею в топку
- •2.5. Основні схеми генерації пари
- •2.6. Робочі процеси в парогенеруючих трубах парових котлів
- •2.6.1. Циркуляційний контур і його основні характеристики
- •2.6.2. Рушійний і корисний напори циркуляційного контуру
- •2.7. Конструктивні елементи котлоагрегатів
- •2.7.1. Парогенеруючі поверхні нагріву котлів
- •2.7.2. Пароперегрівники
- •Схеми включення пароперегрівників
- •2.7.3. Регулювання температури перегрітої пари
- •2.7.4. Водяні економайзери
- •2.7.5. Повітряпідігрівники
- •2.7.6. Компоновка економайзерів і підігрівників
- •2.7.7. Каркас і обмурівка котлів
- •2.7.8. Арматура парових котлів
- •2.7.9. Гарнітура котлів
- •2.7.10. Підвищення якості насиченої пари
- •2.8.Тепловий баланс теплового котла
- •2.8.1. Коефіцієнт корисної дії парового котла
- •2.8.2. Аналіз теплових втрат котла
- •2.9. Підготовка живильної води для котлів
- •2.9.1 Показники якості води
- •2.9.2. Технологічний процес підготовки живильної води
- •2.9.2.2. Зм’якшення води в катіонітових установках
- •2.9.2.3. Деаерація живильної води
- •2.9.2.4. Норми якості живильної і котлової води і вибір схеми хімічної очистки води
- •2.10. Теплові схеми джерел теплопостачання
- •2.10.2. Принципова схема тец промислового підприємства
- •2.10.3. Принципова теплова схема водогрійної котельні
- •3. Системи теплопостачання
- •3.1. Характеристика споживачів теплової енергії
- •3.2. Визначення витрати теплоти на різні види теплового навантаження
- •3.2.1. Витрати теплоти на теплове навантаження опалення
- •3.2.2. Витрати теплоти на вентиляцію
- •3.2.3. Витрата теплоти на цілорічне теплове навантаження
- •3.2.4. Графік залежності величин теплового навантаження опалення, гвп і вентиляції від температури зовнішнього повітря
- •3.3. Водяні системи теплопостачання
- •3.3.1.Закриті системи теплопостачання
- •А. Приєднання опалювальних установок до теплової мережі
- •Б. Приєднання установок гвп до теплових мереж
- •В. Приєднання теплових навантажень опалення і гвп на одному абонентському вводі
- •3.3.2. Відкриті системи теплопостачання
- •3.4. Парові системи теплопостачання
- •3.6. Регулювання централізованого теплопостачання
- •3.7. Гідравлічний розрахунок теплових мереж
- •3.8. П’єзометричний графік
- •3.9. Основні вимоги до режиму тисків у водяних теплових мережах
- •3.10. Режим одержування теплоти від тец
2.7.8. Арматура парових котлів
До арматури відносять пристрої, призначені для обслуговування, керування і спостерігання за роботою елементів пароводяного тракту котла. Вони приєднуються безпосередньо до елементів котла і знаходяться під його робочим тиском.
Арматура розподіляється на запобіжну, регулюючу, запірну і продувну. Комплект арматури слугує для безпечної і безаварійної експлуатації котла.
Відповідно до правил Держгортехнагляду до складу комплекту арматури котла входять:
водовказівні прилади для контролю і спостереження за рівнем води в барабані;
запобіжні клапани для захисту котла від перевищення тиску в ньому порівняно з допустимим;
зворотний клапан на лінії живильної води, що надходить в котел, для запобігання виходу води з котла при зменшенні тиску в живильній магістралі порівняно з робочим тиском у котлі;
головна парова засувка на вихідному колекторі пароперегрівника.
Обов’язковою є наявність манометрів на барабані котла, перед головною паровою засувкою і на вході води в економайзер.
Одним з найважливіших індикаторів роботи котла є рівень води в барабані. Він заміряється безпосередньо на барабані котла за допомогою водовказівних колонок (з обох кінців барабана). Обов’язковою є наявність зниженого покажчика рівня, за допомогою якого здійснюється спостерігання за рівнем обслуговуючим персоналом з площадки обслуговування котла.
Барабанні парові котли оснащуються запобіжними клапанами, завдання яких не допустити збільшення тиску в котлі понад допустимі значення. При тиску пари на виході з котла до 40 бар використовують важільні запобіжні клапани. На барабані котла встановлюють 2 запобіжні клапани – один робочий, один – контрольний. Третій запобіжний клапан встановлюють на вихідному колекторі пароперегрівника.
При зростанні тиску вище допустимого першим повинен спрацювати запобіжний клапан на вихідному колекторі пароперегрівника. Пара, що проходить через пароперегрівник у його вихідний колектор, а звідти через запобіжний клапан в атмосферу, поряд зі зменшенням тиску в котлі захищає труби пароперегрівника від надмірного підвищення температури. Це особливо актуально для котлів з шаровим спалюванням твердого палива, в яких не можна миттєво зупинити процес горіння і топка характеризується великою акумуляцією теплоти палива в шарі. Це приводить до тривалого омивання пароперегрівника топочними газами з високою температурою.
Якщо спрацювання запобіжного клапану на вихідному колекторі пароперегрівника не забезпечує зменшення тиску в котлі, тоді включається контрольний запобіжний клапан на барабані котла і, в разі потреби, після контрольного клапана, включається робочий запобіжний клапан на барабані котла.
2.7.9. Гарнітура котлів
Під гарнітурою котлів розуміють пристрої і деталі, необхідні для обслуговування топки і газоходів, а також їх захисту від вибухів димових газів.
До гарнітури відносять:
завантажувальні і шуровочні дверці шарової топки;
лази;
вічка діаметром 80÷100 мм для візуального спостереження процесу горіння;
лючки;
поворотні заслінки і шибери;
затвори шлакових і золових бункерів;
вибухові запобіжні клапани;
пристрої для очистки поверхні нагріву від зовнішніх забруднень.
Як правило, гарнітура виготовлюється з чавуну. Важливим є ущільнення пристроїв гарнітури, що з’єднані з топкою, де вакуум знаходиться в межах 2÷4 мм водяного стовпа, що спонукає до підсмоктування повітря через нещільності.
Вибухові запобіжні клапани, які захищають топку і газоходи від руйнування при вибухах газів в них, встановлюють у верхніх частинах топки, газоходів економайзера і повітряпідігрівника, перед димососом, в системі пилоприготування.
Площа вихідного отвору вибухових запобіжних клапанів приймається з розрахунку 0,020÷0,025 м2 на 1 м3 об’єму топки чи газоходу.
При спалюванні антрацитів і напівантрацитів вибухові запобіжні клапани не встановлюють.
Для очистки поверхонь нагріву від забруднень золою і сажею в котлах передбачається:
обдувка парою чи повітрям;
обмивка водою;
збивання дробом.
Обдувочні пристрої, як правило, механізовані і автоматизовані.