3.2.4. Графік залежності величин теплового навантаження опалення, гвп і вентиляції від температури зовнішнього повітря

На рис. 3-2 наведено в лівій частині графіки зміни теплового навантаження опалення і вентиляції та сумарного теплового навантаження залежно від зовнішньої температури.

Права частина рис. 3-2 являє собою графік тривалості теплового навантаження. Він необхідний для встановлення економічного режиму роботи обладнання джерел теплопостачання, вибору найвигідніших параметрів теплоносія та інших планових і техніко-економічних розрахунків.

По осі абсцис відкладають число годин опалювального сезону, на протязі яких спостерігається зовнішня температура, яка дорівнює і нижча заданої (приймається з кліматологічних таблиць), а по осі ординат спільна для лівих і правих графіків годинна витрата теплоти при даній зовнішній температурі.

Метод побудови графіка тривалості сезонного теплового навантаження наведено на рис. 3-2. Наприклад, зовнішній температурі t_з відповідає сумарне теплове навантаження Q_сум. Відкладаємо його значення по осі ординат і проводимо горизонталь в праву частину графіка. Температурі t_з відповідає тривалість цієї і нижчої температури n_з. Перетин вертикалі із точкою n_з і горизонталі Q_сум дає точку (а) графіка тривалості теплового навантаження.

Очевидно, що площа, яка розташована під графіком 4 являє собою витрату теплоти за опалювальний період.

Якщо побудувати рівний цій площі прямокутник окlno, то його основа n_в дорівнюватиме тривалості використання розрахункового теплового навантаження за опалювальний сезон

, (3-11)

де: .

Висота такого ж прямокутника oвcdo являє собою середнє за опалювальний сезон тривалістю n_o теплове навантаження:

. (3-12)

Контрольні запитання

1. Які види теплових навантажень відносять до сезонних та цілорічних?

2. Як визначається за укрупненими показниками витрата теплоти для забезпечення теплового навантаження опалення і вентиляції?

3. Як розрахувати середньотижневу витрату теплоти на забезпечення гарячого водопостачання?

4. Як визначаються розрахункові значення зовнішньої температури для опалення і вентиляції?

5. Як змінюються витрати теплоти на опалення та вентиляцію протягом опалювального сезону залежно від зовнішньої температури?

6. Як будується графік тривалості теплового навантаження та його використання?

3.3. Водяні системи теплопостачання

Водяні системи теплопостачання бувають двох типів:

- закритими або замкнутими,

- відкритими або розімкнутими.

В закритих системах вода, що циркулює в тепловій мережі, із мережі не відбирається, а використовується лише як теплоносій.

У відкритих системах вода із теплової мережі частково або повністю відбирається для гарячого водопостачання (ГВП) абонентів.

Водяні системи розрізняють також залежно від кількості трубопроводів, що з’єднують джерело теплопостачання і дану групу споживачів. Вони можуть бути одно-, двох-, трьох- і багатотрубними.

Мінімальне число трубопроводів для відкритої системи теплопостачання дорівнює одному, а для закритої – двом.

Для теплопостачання міст як правило застосовують двохтрубні водяні системи, в яких теплова мережа складається із подавальної і зворотної ліній.

По подавальній лінії гаряча вода підводиться до абонентів, а по зворотній охолоджена вода повертається до джерела теплопостачання.

Оскільки в містах теплові навантаження опалення, вентиляції і ГВП забезпечуються в основному теплотою низького потенціалу, це і обумовлює доцільність застосування двохтрубних систем теплопостачання.

В промислових районах, в яких наявне технологічне теплове навантаження підвищеного потенціалу, можуть застосовуватися трьохтрубні водяні системи, в яких дві лінії використовують як подавальні, а третя лінія є зворотною. При цьому до однієї опалювальної лінії приєднують опалювальні і вентиляційні

установки (сезонне теплове навантаження), а до другої лінії – технологічні установки та установки ГВП ( цілорічне теплове навантаження).