- •1.1 Економічна доцільність комбінованого (теплофікаційного) виробітку теплової і електричної енергії
- •2. Джерела теплопостачання
- •2.1. Паливо, що використовується в джерелах систем теплопостачання
- •2.1.1. Елементарний склад палива.
- •2.1.2. Вміст горючих елементів в твердому і рідкому паливі
- •2.1.3. Склад газоподібного палива
- •2.1.4. Теплота згорання палива
- •2.1.5. Технічні характеристики твердого палива
- •2.1.6. Технічні характеристики мазутів.
- •2.1.7. Властивості газу
- •2.2. Горіння палива
- •2.2.1. Стадії горіння різних палив
- •2.3. Підготовка палива до подачі його в котельню
- •2.3.1. Приймання, складування і подача твердого палива
- •2.3.2 Приймання зберігання, підготовка і подача мазуту для спалювання в котельні
- •2.3.3. Газопостачання котелень
- •2.4. Топки парових і водогрійних котлів
- •2.4.1. Шарові топки
- •2.4.2. Камерні топки котлів
- •2.4.3. Розмол палива перед його подачею в топку
- •2.5. Основні схеми генерації пари
- •2.6. Робочі процеси в парогенеруючих трубах парових котлів
- •2.6.1. Циркуляційний контур і його основні характеристики
- •2.6.2. Рушійний і корисний напори циркуляційного контуру
- •2.7. Конструктивні елементи котлоагрегатів
- •2.7.1. Парогенеруючі поверхні нагріву котлів
- •2.7.2. Пароперегрівники
- •Схеми включення пароперегрівників
- •2.7.3. Регулювання температури перегрітої пари
- •2.7.4. Водяні економайзери
- •2.7.5. Повітряпідігрівники
- •2.7.6. Компоновка економайзерів і підігрівників
- •2.7.7. Каркас і обмурівка котлів
- •2.7.8. Арматура парових котлів
- •2.7.9. Гарнітура котлів
- •2.7.10. Підвищення якості насиченої пари
- •2.8.Тепловий баланс теплового котла
- •2.8.1. Коефіцієнт корисної дії парового котла
- •2.8.2. Аналіз теплових втрат котла
- •2.9. Підготовка живильної води для котлів
- •2.9.1 Показники якості води
- •2.9.2. Технологічний процес підготовки живильної води
- •2.9.2.2. Зм’якшення води в катіонітових установках
- •2.9.2.3. Деаерація живильної води
- •2.9.2.4. Норми якості живильної і котлової води і вибір схеми хімічної очистки води
- •2.10. Теплові схеми джерел теплопостачання
- •2.10.2. Принципова схема тец промислового підприємства
- •2.10.3. Принципова теплова схема водогрійної котельні
- •3. Системи теплопостачання
- •3.1. Характеристика споживачів теплової енергії
- •3.2. Визначення витрати теплоти на різні види теплового навантаження
- •3.2.1. Витрати теплоти на теплове навантаження опалення
- •3.2.2. Витрати теплоти на вентиляцію
- •3.2.3. Витрата теплоти на цілорічне теплове навантаження
- •3.2.4. Графік залежності величин теплового навантаження опалення, гвп і вентиляції від температури зовнішнього повітря
- •3.3. Водяні системи теплопостачання
- •3.3.1.Закриті системи теплопостачання
- •А. Приєднання опалювальних установок до теплової мережі
- •Б. Приєднання установок гвп до теплових мереж
- •В. Приєднання теплових навантажень опалення і гвп на одному абонентському вводі
- •3.3.2. Відкриті системи теплопостачання
- •3.4. Парові системи теплопостачання
- •3.6. Регулювання централізованого теплопостачання
- •3.7. Гідравлічний розрахунок теплових мереж
- •3.8. П’єзометричний графік
- •3.9. Основні вимоги до режиму тисків у водяних теплових мережах
- •3.10. Режим одержування теплоти від тец
Б. Приєднання установок гвп до теплових мереж
б.1. Установки ГВП приєднуються до теплової мережі через водо-водяні теплообмінники. Мережева вода з подавальної лінії мережевої води через клапан регулятора температури РТ надходить у водо-водяний підігрівник П, в якому через трубну поверхню теплообміну нагріває водопровідну воду. Охолоджена вода після підігрівника надходить в зворотну лінію теплової мережі. Імпульс для регулятора РТ надходить від температури водопровідної води після підігрівника.
У абонентів, які споживають велику кількість гарячої води ( бані, пральні і інші) та мають нерівномірний графік споживання гарячої води, встановлюють акумулятори гарячої води. З їх допомогою вирівнюється графік споживання води та створюється запас гарячої води на випадок раптових перебоїв в роботі теплової мережі.
На рис. 3-5б наведена схема приєднання до теплової мережі установки для забезпечення гарячого водопостачання з верхнім акумулятором. Зарядка акумулятора гарячою водою здійснюється під тиском холодної води у водопроводі, який регулюється регулятором тиску після себе (РТПС) , а розрядка – під статичним тиском самого акумулятора. Циркуляція води в самій системі здійснюється насосом. При збільшенні розбору гарячої води в місцевій системі вода надходить як з підігрівника П, так і з акумулятора А. При зменшенні водорозбору вода після підігрівника П надходить також в акумулятор А.
На рис. 3-5в показана нижня установка акумулятора , який заряджається насосом Н, а розряджається під тиском холодної води в водопроводі. В цій схемі насос Н находиться постійно в роботі. При малому водорозборі на ГВП відбувається циркуляція води через акумулятор А і через замкнутий контур місцевої системи ГВП : насос – підігрівник – місцева система – зворотний клапан ЗК – насос.
При збільшенні відбору в місцевій системі ГВП циркуляція води через акумулятор А і контур місцевої системи ГВП, яка створюється насосом Н, послаблюється. При великому водорозборі змінюється напрям руху води через акумулятор А. Холодна вода одночасно надходить з водопроводу у всмоктувальну лінію насоса Н і знизу в акумулятор А, витісняючи з його верхньої частини гарячу воду, яка надходить на водорозбір разом з підігрітою в підігрівнику П водопровідною водою.
В. Приєднання теплових навантажень опалення і гвп на одному абонентському вводі
Для сучасних житлових будинків характерним є приєднання на одному абонентському вводі навантаження опалення і гарячого водопостачання.
Принциповими вимогами до схеми приєднання є такі:
- забезпечення розрахункових теплових навантажень при мінімальних витратах води з подавальної магістралі теплової мережі;
- створення комфортних умов для споживачів теплоти, що іде на ОП і ГВП.
в.1. На рис 3-6а показана схема паралельного приєднання на одному абонентському вводі теплових навантажень ОП і ГВП.
При такій схемі приєднання витрата води на абонентський ввід з подавальної магістралі теплової мережі дорівнює сумі витрат води на забезпечення ОП і ГВП. Витрата теплої води на опалення є величиною постійною, яка забезпечується регулятором витрати води РВ.
Витрата води в підігрівник П, що нагріває водопровідну воду для ГВП, змінюється в широкому діапазоні, відповідно до графіка споживання гарячої води. Регулятор температури регулює відбір гарячої води, що надходить з подавальної магістралі мережі в підігрівник П для нагрівання водопровідної води для ГВП.
Розрахункова витрата мережевої води на підігрівник системи ГВП визначається за максимальною витратою води на ГВП (при мінімальній температурі води в подавальній магістралі теплової мережі). В результаті маємо завищену розрахункову витрату води на абонентський ввід. Це приводить до збільшення діаметрів теплових мереж , зростання капітальних затрат на їх спорудження та збільшення витрат електроенергії на перекачку теплоносія.
При паралельному приєднанні нераціонально використовується теплота мережевої води. Мережева вода після опалювальних приладів , яка має температуру 40-70 °С , не використовується для нагрівання холодної водопровідної води , яка має відносно низьку температуру. Теплотою води після ОП можна забезпечити значну долю теплового навантаження ГВП, враховуючи , що температура гарячої води не перевищує 60 65°С.
В.2. Двохступенева змішана схема приєднання теплового навантаження ОП і ГВП на одному абонентському вводі наведена на рис. 3-6 б. Її особливістю є двохступеневе нагрівання води для ГВП. В підігрівнику ПН холодна вода попередньо нагрівається за рахунок теплоти води , що надходить після опалювальних приладів. Завдяки цьому зменшується теплова продуктивність підігрівника ПВ і витрата мережевої води з подавальної магістралі.
В цій схемі підігрівник ПН включається послідовно щодо мережевої води, а підігрівник ПВ – паралельно з системою опалення.
Очевидно, що розрахункова витрата мережевої води з подавальної магістралі на абонентський ввід, завдяки частковому забезпеченню навантаження ГВП в підігрівнику ПН, буде істотно нижча, ніж в розглянутій раніше схемі паралельного приєднання ОП і ГВП. Ця витрата повинна розраховуватись за максимальним навантаженням ГВП.
В.3. Двохступенева послідовна схема приєднання теплового навантаження ОП і ГВП за принципом зв’язаного регулювання наведена на рис. 3-6в. Її слід розглядати як один зі способів вирівнювання теплового навантаження житлових будівель, що споживають теплоту на ОП і ГВП , без установки акумуляторів гарячої води. Згідно схеми за допомогою регулятора витрати води РВ, встановленого на абонентському вводі, підтримується постійна витрата мережевої води з подавальної магістралі для забезпечення сумарного теплового навантаження опалення і ГВП.
В даній схемі реалізується двохступеневе послідовне приєднання установок ГВП. Як тепловий акумулятор передбачене використання будівельних конструкцій будівель, що опалюються. В період збільшеного навантаження ГВП і пов’язаного з цим збільшенням відбору мережної води в підігрівник ПВ зменшується температура постійного за витратою потоку води, що надходить в елеватор Е. При цьому зменшується надходження теплоти на опалення, а недодана теплота компенсується в період малих навантажень ГВП, коли в елеватор Е надходить вода підвищеної температури.
В підігрівнику нижнього ступеня нагрівання ПН значна кількість теплоти води після ОП використовується для потреб ГВП.
Все це приводить до зменшення розрахункової втрати води на абонентський ввід і в тепловій мережі порівняно з розглянутою в 6.2. змішаною двохступеневою схемою.
Якщо теплопідготовча установка ТЕЦ чи водогрійна котельня забезпечує надходження в подавальну магістраль теплової мережі води з температурою, що компенсує її зменшення в підігрівнику ПВ перед надходженням в водоструминний елеватор Е, то при незмінній витраті води з мережі на ввід будуть також забезпечені комфортні умови роботи системи опалення незалежно від роботи системи ГВП.
Основна перевага двохступеневої послідовної схеми приєднання ОП і ГВП порівняно з послідовною схемою полягає у вирівнюванні добового графіку теплового навантаження і раціонального використання теплоносія, що приводить до додаткового зменшення витрати води в мережі.
Температура води, що повертається в ТЕЦ, зменшується (завдяки зменшенню її витрати при більш-менш сталому тепловому навантаженні ), що дозволяє використати для її нагрівання відібрану з турбіни пару більш низького потенціалу. Як було показано раніше, при цьому збільшується економія теплоти при виробленні електричної енергії.
В усіх розглянутих схемах приєднання ОП до теплової мережі як основний регулюючий пристрій використовують регулятор витрати РВ, який забезпечує надходження постійної кількості води на опалення. Такий спосіб регулювання є прийнятним для районів з однорідним тепловим навантаженням.
Якщо співвідношення теплових навантажень ГВП і ОП є практично однаковими для всіх абонентів даного району, то замість регулятора витрати РВ встановлюють постійні опори у вигляді дросельних діафрагм. При цьому витрата мережевої води на опалення має нерівномірний добовий графік, залежний від режиму роботи системи ГВП.