3.3.1.Закриті системи теплопостачання

Число паралельних трубопроводів в закритій системі має бути не менше 2, оскільки після віддачі теплоти в абонентських установках теплоносій необхідно повернути до джерела теплопостачання для наступного нагрівання.

Схеми приєднання абонентських установок до двохтрубної водяної теплової мережі залежить від характеру абонентської установки і режиму роботи теплової мережі.

Розглянемо, як приклад, різні схеми приєднання абонентських установок до теплової мережі.

А. Приєднання опалювальних установок до теплової мережі

а.1. Залежна схема приєднання до двохтрубної теплової мережі опалювальної установки наведена на рис. 3-3а.

В залежних системах приєднання тиск в абонентській установці залежить від тиску в зворотній магістралі мережі. В опалювальні прилади надходить вода безпосередньо з подавальної магістралі мережі, її температура не повинна перевищувати максимально допустиму температуру на вході в опалювальний прилад (зокрема , для приміщень, де тривалий час перебувають люди, ця температура дорівнює 95°С). Надходження постійної кількості води в опалювальні прилади забезпечується регулятором витрати, РВ, роботою якого забезпечується постійний перепад тисків в дросельній шайбі ДШ

Така схема приєднання опалювальних установок застосовується в невеликих, місцевих системах теплопостачання.

а.2. Залежна схема приєднання до двохтрубної теплової мережі опалювальної установки зі струминним змішуванням наведена на рис. 3-3б. Така схема приєднання має в своєму складі водоструминний елеватор Е.

Вода з подавальної магістралі надходить після регулятора витрати РВ в елеватор Е. Одночасно в елеватор підсмоктується частина води, яка охолодилася в опалювальних приладах ОП і надходить в зворотну магістраль мережі. Змішана вода після елеватора надходить в ОП.

Конструкція водоструминного елеватора наведена на рис.3-4. Для його роботи на абонентському вводі необхідно мати значну різницю напорів води між подавальному і зворотною магістраллю, за рахунок якої створюється підвищення швидкості води на виході із сопла елеватора і зменшується тиск в приймальній камері елеватора. Таким чином в елеваторі створюється ефект інжекції, підсмоктування води після ОП і її змішування з водою з подавальної магістралі мережі , що виходить із сопла.

Відношення кількості води після ОП , яка підсмоктується в елеватор , до кількості води, що надходить в елеватор з подавальної магістралі теплової мережі , називається коефіцієнтом інжекції. Щоб створити необхідний для роботи опалювальної системи коефіцієнт інжекції на рівні 1.5 2.5 ( до одного кілограма води , що надійшла з подавальної магістралі , підмішується 1.5 2.5 кг води , що надходить в Е після ОП ) різниця напорів в подавальній і зворотній магістралі повинна складати 8 15 м. водяного стовпа.

Перевага елеватора як змішувального пристрою є його простота і надійність в роботі. Серйозним недоліком схеми з елеваторним змішуванням є відсутність автономної , незалежної від теплової мережі , циркуляції води в місцевій опалювальній установці , яка припиняється при відсутності надходження мережної води в елеватор ( наприклад , при аварійному відімкненні теплової мережі і т. п. ).

Цього недоліку не має наведена на рис. 3-3в. схема приєднання до теплової мережі опалювальної установки з відцентровим змішувальним насосом.

Насос подає воду після опалювальних приладів на змішування з гарячою водою , що надходить з подавальної лінії теплової мережі. Насос використовується також для забезпечення циркуляції води в опалювальних установках при аварійних ситуацій в тепловій мережі.

а.3. Незалежне приєднання опалювальної установки до водяної теплової мережі. Така схема наведена на рис. 3-5а. Вода з подавальної лінії теплової мережі через регулятор температури РТ надходить в підігрівник ПО , в якому вона нагріває воду , що циркулює за допомогою насоса Н в місцевій системі опалення. Охолоджена в ПО мережева вода надходить в зворотну магістраль мережі ЗМ.

Така схема приєднання обов’язкова тоді , коли тиск води в зворотній магістралі теплової мережі перевищує допустимий тиск в опалювальних приладах ( для чавунних радіаторів це 6 бар ). Робочий тиск ПО є не нижчий 10 бар, а фактичний тиск в опалювальних приладах визначається висотою установки розширювального резервуару Р , який розташовують у верхній частині будівлі. Зміна об’єму води в місцевій системі опалення при її нагріванні чи охолодженні , а також можливий витік води через нещільності комплектуються змінного рівня води в розширювачі Р.