- •1.1 Економічна доцільність комбінованого (теплофікаційного) виробітку теплової і електричної енергії
- •2. Джерела теплопостачання
- •2.1. Паливо, що використовується в джерелах систем теплопостачання
- •2.1.1. Елементарний склад палива.
- •2.1.2. Вміст горючих елементів в твердому і рідкому паливі
- •2.1.3. Склад газоподібного палива
- •2.1.4. Теплота згорання палива
- •2.1.5. Технічні характеристики твердого палива
- •2.1.6. Технічні характеристики мазутів.
- •2.1.7. Властивості газу
- •2.2. Горіння палива
- •2.2.1. Стадії горіння різних палив
- •2.3. Підготовка палива до подачі його в котельню
- •2.3.1. Приймання, складування і подача твердого палива
- •2.3.2 Приймання зберігання, підготовка і подача мазуту для спалювання в котельні
- •2.3.3. Газопостачання котелень
- •2.4. Топки парових і водогрійних котлів
- •2.4.1. Шарові топки
- •2.4.2. Камерні топки котлів
- •2.4.3. Розмол палива перед його подачею в топку
- •2.5. Основні схеми генерації пари
- •2.6. Робочі процеси в парогенеруючих трубах парових котлів
- •2.6.1. Циркуляційний контур і його основні характеристики
- •2.6.2. Рушійний і корисний напори циркуляційного контуру
- •2.7. Конструктивні елементи котлоагрегатів
- •2.7.1. Парогенеруючі поверхні нагріву котлів
- •2.7.2. Пароперегрівники
- •Схеми включення пароперегрівників
- •2.7.3. Регулювання температури перегрітої пари
- •2.7.4. Водяні економайзери
- •2.7.5. Повітряпідігрівники
- •2.7.6. Компоновка економайзерів і підігрівників
- •2.7.7. Каркас і обмурівка котлів
- •2.7.8. Арматура парових котлів
- •2.7.9. Гарнітура котлів
- •2.7.10. Підвищення якості насиченої пари
- •2.8.Тепловий баланс теплового котла
- •2.8.1. Коефіцієнт корисної дії парового котла
- •2.8.2. Аналіз теплових втрат котла
- •2.9. Підготовка живильної води для котлів
- •2.9.1 Показники якості води
- •2.9.2. Технологічний процес підготовки живильної води
- •2.9.2.2. Зм’якшення води в катіонітових установках
- •2.9.2.3. Деаерація живильної води
- •2.9.2.4. Норми якості живильної і котлової води і вибір схеми хімічної очистки води
- •2.10. Теплові схеми джерел теплопостачання
- •2.10.2. Принципова схема тец промислового підприємства
- •2.10.3. Принципова теплова схема водогрійної котельні
- •3. Системи теплопостачання
- •3.1. Характеристика споживачів теплової енергії
- •3.2. Визначення витрати теплоти на різні види теплового навантаження
- •3.2.1. Витрати теплоти на теплове навантаження опалення
- •3.2.2. Витрати теплоти на вентиляцію
- •3.2.3. Витрата теплоти на цілорічне теплове навантаження
- •3.2.4. Графік залежності величин теплового навантаження опалення, гвп і вентиляції від температури зовнішнього повітря
- •3.3. Водяні системи теплопостачання
- •3.3.1.Закриті системи теплопостачання
- •А. Приєднання опалювальних установок до теплової мережі
- •Б. Приєднання установок гвп до теплових мереж
- •В. Приєднання теплових навантажень опалення і гвп на одному абонентському вводі
- •3.3.2. Відкриті системи теплопостачання
- •3.4. Парові системи теплопостачання
- •3.6. Регулювання централізованого теплопостачання
- •3.7. Гідравлічний розрахунок теплових мереж
- •3.8. П’єзометричний графік
- •3.9. Основні вимоги до режиму тисків у водяних теплових мережах
- •3.10. Режим одержування теплоти від тец
3.3.2. Відкриті системи теплопостачання
Як приклад розглянемо приєднання до теплової мережі відкритої системи теплопостачання двох видів теплового навантаження – ОП і ГВП.
а. Приєднання установок ОП і ГВП за принципом незв’язаного регулювання.
На рис. 3-7а наведена схема такого регулювання. Обидва види теплових навантажень забезпечуються незалежно один від одного. Витрата мережевої води в систему опалення не залежить від роботи установки ГВП і підтримується постійною за допомогою регулятора витрати РВ.
Витрата води в систему ГВП змінюється від максимального значення в години найбільшого водорозбору до нуля в період відсутності водорозбору.
Співвідношення витрата води на ГВП з подавальної і зворотної лінії залежить від температури води в них і встановлюється регулятором температури РТ.
Максимальна витрата мережевої води з подавальної магістралі теплової мережі на абонентський ввід, за якою визначається розрахункова витрата води в подавальній магістралі мережі, буде при максимальному навантаженні ГВП і мінімальній температурі води в подавальній лінії. Це такий режим, коли навантаження на ГВП повністю забезпечується водою з подавальної магістралі.
Витрата мережевої води, що надходить після абонентського вводу в зворотну магістраль теплової мережі, дорівнює різниці витрат мережевої води на опалення ( регулятор РВ забезпечує її постійність ) і на відбір цієї води після опалювальних приладів на ГВП.
Максимальне надходження води з абонентського вводу в зворотну магістраль теплової мережі дорівнює витраті води на ОП. Це буде тоді, якщо витрата води в систему ГВП відсутня (наприклад в ночі), або при забезпеченні навантаження ГВП лише водою з подавальної магістралі мережі, яка має мінімальну температуру на рівні 60°С.
Очевидно, що при підвищенні теплового навантаження ОП і ГВП за принципом незв’язаного регулювання одержуємо завищену розрахункову витрату води в подавальній лінії теплової мережі. Це приводить до збільшених діаметрів теплової мережі, капітальних та експлуатаційних витрат.
б. Приєднання установок ОП і ГВП за принципом зв’язаного регулювання.
На рис. 3-7б наведена схема такого приєднання. В ній постійну витрату води на абонентський ввід забезпечує регулятор РВ. В години великої витрати води на ГВП з подавальної лінії мережі зменшується надходження мережевої води і, відповідно, теплоти на опалення.
Цей дефіцит теплоти на опалення компенсується в години малого водорозбору води з подавальної магістралі на ГВП ,коли вся, або більша частина, мережевої води направляється в систему опалення.
При приєднанні абонентських установок за принципом зв’язаного регулювання будівельні конструкції опалювальних будівель використовуються як тепловий акумулятор, що вирівнює добовий графік теплового навантаження абонентської установки.
Контрольні запитання
1. Поясніть, що таке закриті і відкриті водяні системи теплопостачання?
2. Що таке залежне і незалежне приєднання установок до теплових мереж?
3. Для чого використовують водяний елеватор в системах опалення?
4. Як визначити розрахункову витрату мережевої води на абонентський ввід при паралельному приєднанні опалення і ГВП?
5. Як змінюється залежно від зовнішньої температури розподіл теплових навантажень між нижнім і верхнім підігрівниками гарячої води для ГВП?
6. Яка розрахункова витрата води на абонентський ввід при зв’язаному регулювання теплових навантажень опалення і ГВП?
7. Як залежить від зовнішньої температури недогрів води, що надходить в елеватор системи опалення при зв’язаному регулюванні ОП і ГВП?