73.Види цін у міжнародній торгівлі.

Міжнародна ціна – це грошовий вираз інтернаціональної вартості виробництва. У міжнародній торгівлі ціни класифікують :

1. За напрямком товарних потоків: 1.1.експортні; 1.2.імпортні.

2. За умовою розрахунків: 2.1.ціни комерційних угод; 2.2.ціни програм допомоги; 2.3.ціни клірингових розрахунків; 2.4.трансфертні ціни.

3. За повнотою врахування витрат: 3.1.ціни нетто; 3.2.ціни кінцевого споживання.

4. За характером реалізації: 4.1.оптові; 4.2.роздрібні.

5. За мірою фіксації : 5.1.тверді ціни; 5.2.рухомі ціни; 5.3.змінні ціни; 5.4.ціни з наступною фіксацією.

6. За ступенем інформованості: 6.1.ціни, що публікуються: (довідкові; біржові; аукціонні; статистичні; ціни фактичних угод; ціни пропозиції великих фірм); 6.2.розрахункові ціни.

Трансфертна ціна-ціна товару за внутрішньо-корпоративними операціями. Тверда ціна – це ціна , яка встановлюється у момент підписання контракту і не підлягає змінам протягом терміну його дії . Рухома ціна – ціна, яка фіксується при укладанні контракту і може бути надалі переглянута за умови зміни ринкової ціни даного товару на момент поставки. Змінна ціна – ціна, яка розрахована у момент виконання контракту шляхом перегляду договірної (базисної) ціни з урахуванням змін у витратах на виробництво, що сталися за час виконання контракту. Ціна з наступною фіксацією – ціна з визначеними умовами її зміни на момент виконання контракту.

74.Оцінка стану і динаміки цінової і нецінової конкуренції на світових товарних ринках.

Цінова конкуренція - боротьба між товаровиробниками за споживача шляхом зниження витрат виробництва, зниження цін на товари і послуги без істотної зміни їх якості і асортименту. Підприємці при цьому нерідко маніпулюють цінами (встановлюють знижені, поки товар не завоює ринок збуту, а потім підвищують).

Нецінова конкуренція - це боротьба між товаровиробниками за споживачів шляхом впровадження досягнень НТП у виробництво, що підвищує якість продукції, її асортименту. Для завоювання ринків збуту компанії продовжують термін гарантійного обслуговування, надають кредити покупцям.

Різновидом недосконалої конкуренції є нечесна конкуренція, яка ведеться неекономічними методами (підкуп чиновників, промисловий шпіонаж, укладення угод про єдину політику цін). У сучасній економічній науці поширена думка, що цінова конкуренція як елемент підприємницької поведінки, відходить на другий план. На зміну ціновій конкуренції приходить конкуренція якості й додаткових послуг для споживача. Стабільність цін і ринкових умов узагалі виявляється для фірми набагато привабливішою, ніж передбачувані вигоди від зміни цін. Саме тому в більшій динаміці знаходиться нецінова конкуренція, що є сприятливим для всіх сторін підприємницької д-ті.

75.Загальні підходи до виділення етапів розвитку мт.

Існує п'ять груп концепцій розвитку МТ: меркантилізму (раннього та пізнього); переваг (абсолютних і відносних); факторів вир-ва; неотехнологічні; конкурентоспроможності.

Ранній меркантилізм (У. Стаффорд, Г. Скаруффі) наприкінці XV ст. Суть: державі слід продавати на зовнішньому ринку якомога більше будь–яких товарів, а купувати — якомога менше. В країні повинно накопичуватися золото, яке за тих часів ототожнювалось із багатством нації.

Теорія пізнього меркантилізму (Т. Мен, А. Серра, А. Мокрет'єн) з др. пол. XVI ст. до сер. XVIII ст. Суть: доктрина «активного торговельного балансу», шляхом активізації зовнішньої торгівлі при перевищенні доходів від експорту порівняно із витратами на імпорт. З цією метою держава повинна обмежувати ввезення іноземних товарів шляхом підвищення ставок мита, сформулювати правила вивезення вітчизняних товарів, використовуючи фінансові методи заохочення експорту.

Теорія абсолютних переваг (Адам Сміт). Суть: для держави можуть бути вигідними не тільки продаж, а й купівля товарів на зовнішньому ринку. Згідно з принципом абсолютної переваги країні доцільно спеціалізуватися на виробництві таких товарів, з яких вона має найменші, порівняно з іншими країнами, витрати на виробництво. Умова - вільна торгівля.

Теорії порівняльних переваг (Д. Рікардо). Суть: країна повинна спеціалізуватися на експорті товарів, у виробництві яких вона має найбільшу абсолютну перевагу або найменшу абсолютну неперевагу. Рікардо доводить можливість виграшу для країни із загальним, менш ефективним виробництвом за рахунок імпорту товарів, національні витрати на випуск яких вищі порівняно з тими товарами, вивезення котрих компенсує сплату такого імпорту.

Теорія факторів виробництва (30–х роках XIX ст. Жан–Батист Сей). Суть: наявність чинників працю, капітал і землю, які в сукупності визначають витрати виробництва. Його теорія була застосована у теорії Хекшера–Оліна, яку в свою чергу використав Леонтьєв («парадокс Леонтьева»).

Теорія неотехнологічного напряму: спроба пояснення перспектив міжнародної торгівлі динамічними порівняльними перевагами, що виникають і з часом зникають. До теорій і моделей неотехнічного напряму належать: модель наукомісткої спеціалізації, теорія технологічного розриву, теорія життєвого циклу продукту на світовому ринку, модель економії на масштабах виробництва, концепція внутрішньогалузевої торгівлі.

Теорія конкурентних переваг (Майкл Портер), 1991 р.: на міжнародному ринку конкурують фірми, а не країни. Успіх залежить від правильно визначеної конкурентної стратегії. Особливості конкуренції залежать від п'яти факторів: можливість появи нових конкурентів; вірогідність появи або ступінь впливу товарів–замінників; поведінка постачальників; поведінка споживачів; суперництво існуючих конкурентів між собою.