188. Рівні, форми і типи міжнародної економічної інтеграції.

Ек. Інтеграція – сис-ний процес усунення обмежень у сферах міжн. торгівлі, платежів та моб. факторів вир-ва, що призводить до посилення глобальної конкурентоспроможності як угрупування в цілому так і окремої країни зокрема.

Існує 2 рівні м. ек. інтеграції: мікро- та макро- рівень. На мікрорівні вирізняють горизонтальну і вертикальну інтеграцію: горизонтальна інтеграція виникає при злитті фірм, які виробляють подібні або однорідні товари; вертикальна інтеграція передбачає об'єднання фірм, які функціонують у різних виробничих циклах. На певному рівні розвитку мікроінтеграції виникають ТНК. На макрорівні розглядають такі основні форми інтеграції : зона преференційної торгівлі – зона з пільговим торговельним режимом, коли дві або декілька країн зменшують взаємні тарифи з імпорту товарів, зберігаючи рівень тарифів в торгівлі з іншими країнами. У зонах вільної торгівлі діє особливий пільговий торговельний режим для країн-учасниць за рахунок усунення внутрішніх тарифів при їх збереженні в торгівлі з іншими країнами. Митний союз - це угода двох або декількох держав, що передбачає усунення внутрішніх тарифів та встановлення спільного зовнішнього тариф. Митний союз перетворюється у спільний ринок з усуненням будь-яких обмежень на переміщення товарів, послуг, а також виробничих факторів – капіталу і робочої сили. В економічному союзі вільний рух факторів і результатів виробництва доповнюється гармонізацією внутрішньої та зовнішньої економічної політики. На основі економічних створюються і політичні союзи, в яких поряд з економічною забезпечується й політична інтеграція.

Типи міжнар. регіональної інтеграції:Торговельна інтеграція (зона преференційної торгівлі, вільної торгівлі, митний союз) Виробнича кооперація (спільний ринок, економічний союз, політичний союз)189. Вертикальна, горизонтальна та змішана міжнародна мікроінтеграція.

Різноманітність економічних умов діяльності підприємств зумовлює існування різних типів інтеграції — вертикальної, горизонтальної, діагональної або змішаної.

Горизонтальна інтеграція виникає у разі злиття фірм, які виробляють подібні або однорідні товари, з метою їх подальшої реалізації через спільну систему розподілу і отримання при цьому додаткового прибутку і супроводжується виробництвом за кордоном товарів, аналогічних тим, що виробляються в країні базування.

Вертикальна інтеграція передбачає об’єднання фірм, котрі функціонують у різних виробничих циклах. Вона розширює масштаб і силу впливу підприємств у галузі, що створює для них певні конкурентні переваги завдяки зміцненню конкурентної позиції та/або збереженню конкурентних переваг. Розрізняють три форми вертикальної інтеграції: інтеграція «донизу» — розширення фірмою свого бізнесу за рахунок, наприклад, стадії виробництва сировини, інтеграція «догори» - фірма намагається розширити свій бізнес за рахунок подальших стадій виробництва і збуту, невиробнича інтеграція «догори» - включає сферу розподілу.

Окремо виділяють змішані форми інтеграції (які фактично включають у себе і горизонтальну, і вертикальну інтеграції одночасно), форми укрупнення масштабів фірм — комбінування та диверсифікацію. Таким чином фірма може максимально розширити свою діяльність у межах основної і безпосередньо пов’язаної з нею сфери діяльності (комбінування) або розширити перелік найосновніших сфер своєї діяльності (диверсифікація).