Тема 1 Наукові основи економічного аналізу

1. Поняття економічного аналізу і його роль за ринкових відносин

2 Історія становлення і розвитку економічного аналізу

3 Зв'язок економічного аналізу з іншими дисциплінами

4 Проблеми і перспективи розвитку економічного аналізу

1. Перехід до ринкової економіки вимагає від підприємств підвищення ефективності виробництва, конкурентноздатності про­дукції на основі впровадження передового вітчизняного і закор­донного досвіду підвищення підприємництва, ініціативи і т.д. Важ­лива роль у рішенні цих задач належить економічному аналізу, то­му що з його допомогою розробляється стратегія і тактика розвит­ку підприємства, обґрунтовується вибір оптимальних варіантів управлінських рішень, здійснюється контроль за їхнім виконанням, оцінюються результати діяльності підприємства в розрізі структур­них підрозділів, видів (сегментів) діяльності та центрів відповідаль­ності, виявляються причини негараздів і наявні резерви.

У дослівному перекладі аналіз означає «розділяю», «розчлено­вую». Для вивчення цілого ряду економічних явищ і процесів використовуються й інші методи пізнання. Найбільш близьким до аналізу є синтез, що дозволяє ви­явити і вивчити взаємозв'язки та залежності між окремими елемен­тами явищ чи процесів, які досліджуються.

Під аналізом у широкому змісті слова розуміють спосіб пізнан­ня процесів і явищ, оснований на розчленовуванні їх на складові частини і вивчення цих частин у їхньому взаємозв'язку.

Економічний аналіз провадиться на всіх рівнях управління еко­номікою. На макрорівні (держава, галузі, регіони) здійснюється загальнотеоретичний економічний аналіз. На мікрорівні (підприєм­ства і організації) - конкретний економічний аналіз, який назива­ють аналіз фінансово-господарської діяльності.

Аналіз фінансово-господарської діяльності є складовою части­ною економічної роботи на підприємстві. Він, як завершальний її етап, комплексно охоплює всі інші елементи цієї роботи і є надій­ним інструментом для економічного обґрунтування управлінських рішень.

Економічний аналіз дає змогу виявити й кількісно виразити за­лежності між результатами діяльності підприємств та ресурсами, заробітком, формами власності. Він сприяє бережливості, умілому витрачанню всих видів засобів, ліквідації безгосподарності, непро­дуктивних витрат і втрат.

Важливого значення економічний аналіз набуває за ринкових реформ, коли широко використовуються економічні методи уп­равління: він має не лише виявляти хиби, а й розкривати можли­вості дальшого зростання економіки.

2. Економічний аналіз як наука сформувався на початку XX ст.

Становлення економічного аналізу обумовлене загальними об'єктивними вимогами й умовами, що властиві виникненню будь-якої нової галузі знань.

По-перше, це задоволення практичної потреби. Вона виникла в зв'язку з розвитком продуктивних сил, удосконаленням виробни­чих відносин, розширенням масштабів виробництва. Інтуїтивний аналіз, примірці розрахунки, прикидки в пам'яті, що використову­валися на кустарних і напівкустарних підприємствах, стали недо­статніми в умовах великих виробничих одиниць. Без комплексного всебічного аналізу господарської діяльності стало неможливо керу­вати складними економічними процесами, приймати оптимальні рішення.

По-друге, це пов'язано з розвитком економічної науки взагалі. Як відомо, з розвитком будь-якої науки відбувається диференціація її галузей. Економічний аналіз господарської діяльності сформу­вався в результаті диференціації суспільних наук. Раніш функції економічного аналізу (коли вони були порівняно не такими важли­вими) розглядалися в рамках існувавших у той час таких наукових дисциплін, як балансоведення, бухгалтерський облік, фінанси, ста­тистика. У рамках цих наук з'явилися перші найпростіші способи аналітичного дослідження. Однак для обґрунтування поточних і довгострокових планів економічного і соціального розвитку підприємств з'явилася потреба в комплексному всебічному дослідженні діяльності підприємств. Вищезгадані науки вже не мог­ли забезпечити всі запити практики. Виникла необхідність виділен­ня аналіза господарської діяльності у самостійну галузь знань. Надалі роль економічного аналізу зростала відповідно ціни помил­ки в господарській діяльності. Цікавість до нього помітно зроста­ла. Почалося більш-менш комплексне аналітичне вивчення вироб­ництва. Аналіз став важливим засобом плановою управління еко­номікою підприємства, виявлення резервів підвищення ефектив­ності виробництва.

Висвітлюючи історію становлення і розвитку аналізу госпо­дарської діяльності як науки, можна виділити такі періоди: до рево­люції 1917р.; післяреволюційний період; період переходу до ринко­вих відносин. При цьому слід мати на увазі дві обставини: по-пер­ше, розробку теоретичних питань науки (методик розрахунку по­казників і спеціальних технічних прийомів аналізу); по-друге, їхнє практичне використання.

До революції аналіз господарської діяльності полягав переваж­но в аналізі балансу і оцінюванні статей активу і пасиву. Спеціаль­ної літератури, єдиної схеми організації економічного аналізу не існувало. Використовувались короткі інструкції комерційних банків щодо перевірки кредитоспроможності клієнтури.

Після 1917р. економічний аналіз розвивався відповідно до різних етапів розвитку соціалістичної економіки і потребам командно-адміністративної системи. У період непу досить активно здійснювались аналітичні розробки діяльності підприємств і організацій споживчої кооперації. Необхідність впровадження еко­номічного аналізу у практику промислових підприємств визначив курс на індустріалізацію країни.

У 30-і рр. курс аналізу господарської діяльності був введений у програми вузів СРСР. З'явилися перші підручники і посібники з економічного аналізу, їхніми авторами були Н.Р. Вейцман, С.К. Татур, М.І. Баканів та ін. Саме в 30-і рр. відбулося становлен­ня аналізу господарської діяльності як науки, і він став широко за­стосовуватися на практиці для комплексного системного вивчення економіки підприємств і пошуку резервів збільшення виробництва продукції. За передвоєнні роки з питань економічного аналізу було видано біля трьохсот книг і приблизно шістсот наукових статей.

Під час другої світової війни питання перебудови бухгалтерсь­кого обліку, контролю й аналізу господарської діяльності стосовно запитів воєнного часу знайшли відображення в працях названих і інших авторів.

Післявоєнний час можна охарактеризувати як період ґрунтов­ної розробки теоретичних питань аналізу. У цей же час аналіз органічно вписується в практику управління господарством на рівні як підприємства, гак І національної економіки. Поступово розроб­ляються самостійні напрямки методології економічного аналізу: порівняльний, техніко-економічний, оперативний, економіко-математичний, функціонально-вартісний і т.д.

Отже, було зроблено велику роботу з розвитку економічного аналізу й удосконаленню його методики, підготовлено грунт для наступного етапу — економічного аналізу в період переходу до ринкових відносин.

Сучасний стан аналізу можна охарактеризувати як досить ґрун­товно розроблену в теоретичному плані науку. Ряд методик, ство­рених науковцями, використовуються в управлінні виробництвом на різних рівнях. Разом з тим наука знаходиться в стані розвитку. Ведуться дослідження в області більш широкого застосування ма­тематичних методів, ЕОМ, що дозволяють оптимізувати уп­равлінські рішення. Йде процес впровадження теоретичних досяг­нень вітчизняної і закордонної науки в практику.

3. Економічний аналіз тісно пов'язаний з рядом економічних і неекономічних дисциплін: діалектикою, економічною теорією, плануванням і прогнозуванням, бухгалтерським обліком, аудитом, маркетингом, галузевими економіками, організацією вироб­ництва й управління, фінансуванням і кредитуванням підприємств, математикою і статистикою.

Ці зв'язки не тільки не звужуються, а, навпаки, стають більш численними, що обумовлено місцем аналізу в системі економічних наук, його методологічним характером і роллю, яку він виконує в системі управління виробництвом.

Серед наук, з якими пов'язаний економічний аналіз, варто особ­ливо виділити діалектику та економічну теорію.

Діалектичний метод дослідження створює необхідний простір для абстрактно-логічних суждень, він покладений в основу еко­номічного аналізу. Базовими для використання в аналізі є основні принципи діалектики: рух, розвиток, саморозвиток, взаємозумов­леність, взаємозалежність, причинно-наслідкова підпорядко­ваність, необхідність, випадковість, перехід кількості в якість.

Економічна теорія, вивчаючи економічні закони, механізми їхньої дії, створює теоретичну основу для розвитку аналізу. При проведенні аналітичних досліджень необхідно враховувати дію цих законів. У свою чергу аналіз сприяє розвитку економічної теорії, тому що численні аналітичні дослідження накопичують дані про прояв економічних законів. Вивчення цих даних уможливлює відкриття нових, раніше невідомих законів, створення глобальних прогнозів розвитку економіки країни або світової економіки.

Також глибокий аналіз на мікрорівні неможливий без знань економіки галузі й організації виробництва на підприємстві. У свою чергу, за результатами аналізу встановлюються відхилення, тенденції змін, відповідність вимогам ринку, диспропорції і спосо­би її подолання. Це сприяє розвитку економіки конкретних підприємств і галузі в цілому.

Найбільш тісні зв'язки існують між економічним аналізом та бухгалтерським обліком. Дані бухгалтерського обліку формують інформаційну базу для аналізу господарської діяльності. Потреби економічного аналізу ставлять до інформації підвищені вимоги відносно повноти, оперативності, достовірності, порівнянності, безперервності, доступності даних. Тому зв'язок між економічним аналізом та бухгалтерським обліком має подвійний характер.

Для аналітичних розрахунків широко застосовуються статистичні прийоми та статистична інформація, форми і правила скла­дання якої визначають органи статистики. Економічний аналіз ви­користовує середні та відносні величини, ряди динаміки, групу­вання, індексний метод та інші загальностатистичні прийоми. Зараз для потреб аналізу господарської діяльності певного мірою ви­користовується методологія математичної статистики.

Перехід до ринкової економіки зумовив появу нової форми зовнішнього контролю — аудиту. Завданням аудиту є не тільки пе­ревірка правильності ведення бухгалтерського обліку, достовір­ності й повноти фінансової звітності та її відповідності вимогам чинного законодавства, але й аналіз фінансового становища, пла­тоспроможності, фінансової стійкості, рентабельності діяльності і інших фінансових показників підприємства-клієнта.

Економічний аналіз є важливою частиною науково обґрунтованого планування. За результатами аналізу встановлюються тен­денції зміни тих показників, за якими розроблюється прогноз, оцінюються різні варіанти плану і вибирається найвдаліший, вияв­ляється рівень виконання плану, недоліки і причини їх виникнення.

Нині невід'ємною частиною економічного аналізу підприємства стають маркетингові дослідження, що традиційно розглядалися тільки в рамках самого маркетингу. За умов ринкових відносин це є об'єктивною необхідністю, оскільки забезпечує вивчення як внутрішнього, так і зовнішнього економічного середовища суб’єктів господарювання і системність проведення економічного аналізу.

Економічні явища і показники пов'язані між собою функціо­нальною та кореляційною залежністю. Тому у аналітичних дослід­женнях широко застосовується математичний апарат у формі економіко-математичного моделювання, використання методів елементарної математики та математичних методів, що забезпечує охоплення аналізом більшої кількості об'єктів і більшого обсягу інформації.

Отже, економічний аналіз є синтезованою наукою, що сформу­валася шляхом інтеграції цілого ряду наук і об'єднала окремі їхні елементи. У свою чергу результати аналізу використовуються іншими науками при вивченні тих чи інших сторін економіки.

4. Розвиток ринкових відносин в Україні потребує підвищення ефективності господарювання, активізації економічної роботи на макро- і мікрорівнях управління економікою. Але в теперішній час в цілому на підприємствах України економічна робота, а відповідно і її складова — економічний аналіз, перебувають на низькому рівні. Наслідком цього є значне погіршення показників ефективності в країні: зменшилися обсяги виробництва, знизилася його рентабельність, скоротилися інвестиції. Динаміка прибутку у всіх галузях економіки країни свідчить про те, що абсолютний розмір прибутку за останні роки зменшився на 26%. У 1995 р. всі га­лузі економіки країни були прибутковими, а у 2000 р. збитковими виявилися постачання та збут, заготівлі та житлово-комунальне господарство. Падіння обсягу матеріального виробництва призве­ло відповідно до зниження розміру прибутку. Але переважна час­тина зниження прибутку є результатом зростання собівартості ви­робленої продукції. У роки економічної кризи більшість підпри­ємств намагалася досягти збільшення прибутків шляхом постійно­го підвищення цін на свою продукцію. Цей підхід, орієнтований на тимчасове досягнення бажаних результатів, призвів до поглиблен­ня економічної кризи.

Новий етап розвитку країни — етап стабілізації економіки та економічного зростання — має ознаменуватися удосконаленням економічної роботи на підприємствах, активізацією аналітичних досліджень їхньої господарської діяльності. Треба ширше викорис­товувати принципи управління за відхиленнями; підвищити опера­тивність економічного аналізу; перенести центр уваги від аналізу звітності до аналізу ситуацій (в тому числі перспективних), цільо­вого аналізу резервів; розширити використання в економічному аналізі вибіркових даних. Потрібні перебудова роботи наявних економічних служб і створення нових для інформаційного і мето­дичного забезпечення аналізу, створення міжгалузевих і спеціалізо­ваних банків даних, вивчення маркетингу; запозичення досвіду високорозвинутих країн з організації та методики аналізу кон'юнкту­ри ринку, впровадження нових методик аналізу з урахуванням фак­тичного стану суспільства та економіки України. Важливе значення за сучасних умов набуває ситуаційний комерційний аналіз, за­снований на комп'ютерній технології обробки оперативних інфор­маційних масивів, який уможливлює оперативне керування марке­тинговою діяльністю підприємств.

Перед економічним аналізом як наукою за сучасних умов роз­витку економіки постало багато проблем. Насамперед належить створити єдину систему економічного аналізу, яка б інтегрувала аналіз діяльності на всіх рівнях. З цим мас бути пов'язана і система різнострокових прогнозів, що базувалася б на закономірностях, тенденціях і резервах, виявлених аналізом. Треба створити єдину обґрунтовану систему оцінних показників ефективності господа­рювання підприємств і їхніх підрозділів, удосконалити організаційні форми аналітичної роботи.

Вирішення актуальних проблем аналізу погребує широкого за­стосування економіко-математичних методів, електронно-обчислювальної техніки й персональних комп'ютерів, що дасть змогу скоротити протяжність інформаційних потоків, знизити ймовір­ність помилок під час добору й передавання даних.

Поліпшення організації та методики економічного аналізу, повніше його використання в управлінні спрямовані на підвищен­ня ефективності виробництва і якості праці в усіх ланках націо­нальної економіки і тісно пов'язані з усією системою вдосконален­ня господарського механізму в нашій країні.