Тема 2. Зміст, предмет та завдання економічного аналізу

1. Економічний аналіз в системі управління підприємством

2. Зміст і завдання аналізу ринкової економіки

3. Предмет та об'єкти аналізу господарської діяльності

1. Для дослідження місця і ролі економічного аналізу в системі управління виробництвом насамперед необхідно оцінити діючі підходи до вивчення даного питання.

Основу першого з них представляє дослідження взаємозв'язку аналізу з загальними функціями управління, від яких він істотно за­лежить у ресурсному відношенні, забезпечуючи їх інформаційно. Крім того, вивчається взаємозв'язок аналізу з теорією прийняття управлінських рішень. При цьому основний акцент робиться на те, що аналіз сприяє прямому виходу на реалізацію управлінських рішень, є основою їхнього прийняття.

Інші автори підходять до вивченню даного питання з погляду взаємозв'язку окремих видів економічного аналізу з різними етапа­ми управління. При цьому виділяються: етап попереднього управ­ління (здійснюється наступний і попередній аналіз); етап оператив­ного управління (проводиться оперативний аналіз); заключний етап управління (застосовується наступний аналіз).

Треті автори взаємозв'язок аналізу з управлінням просліджують на основі вивчення ролі і місця аналізу в реалізації різних типів управлінських рішень: стратегічних, які визначають ціль діяльності на перспективу, і тактичних, спрямованих на пошуки шляхів ре­алізації прийнятих стратегічних рішень. При розробці та прийнятті стратегічних рішень використовуються результати попереднього і наступного аналізу. Для прийняття тактичних рішень необхідним є проведення оперативного аналізу.

На нашу думку, більшість викладених у економічній літературі підходів до вивчення місця і ролі аналізу в системі управління ви­робництвом характеризуються деяким обмежуванням. Розкриваю­чи взаємозв'язок аналізу з управлінням, багато авторів обмежують­ся розглядом лише першої стадії управлінського циклу — підготов­ки та прийняття управлінських рішень, у той час як дослідження даної проблеми вимагає вивчення всіх стадій управлінського цик­лу. У цьому зв'язку представляється доцільним розгляд місця і ролі економічного аналізу в системі управління виробництвом за на­ступною схемою:

- місце і роль аналізу в реалізації функцій управління; місце і роль аналізу в реалізації окремих етапів управлінсько­го циклу;

- місце і роль аналізу в реалізації окремих стадій кожного етапу управління;

- місце і роль аналізу в реалізації окремих дій кожної стадії.

Загальними функціями управління є: планування, організація, керівництво, контроль і мотивація. Тобто аналіз не розглядається як самостійна функція управління. Однак реалізація кожної з на­званих функцій неможлива без здійснення економічного аналізу: для планування й організації необхідний аналіз можливих варіан­тів рішень, тобто перспективний і стратегічний аналіз; для керів­ництва і контролю важливим є порівняння фактичних результатів з установленими завданнями, тобто оперативний і наступний аналіз, що забезпечує проведення управлінського контролю.

Основними аспектами управлінського контролю є:

- визначення цілей (стандартів), які повинні бути досягнуті в позначений відрізок часу, і неприйнятних від них відхилень;

- вимір фактично досягнутих результатів за звітний період;

- порівняння фактично досягнутих результатів із очікуваними (стандартами);

- визначення конкретних дії для коректування істотних відхилень від установлених цілей (стандартів).

У запропонованій послідовності показаний основний аналітич­ний крок порівняння фактичних результатів з установленими цілями (стандартами). Якщо відхилення відсутні чи є прийнятними (у межах припустимих), корегуючі дії не здійснюються. У випадку перевищення припустимих відхилень після оцінки ситуації з точки зору реальності цілей (стандартів) починаються корегуючі дії. Як­що визначені цілі (стандарти) нереальні, проводиться їхнє корегу­вання, і процес повторюється. У противному випадку (цілі реальні) після визначення причин відхилень фактичних результатів від уста­новлених цілей (стандартів) здійснюються корегуючі дії, які спря­мовані на приведення об'єкта управління у заданий стан. Результат корегуючих дій знову вимірюється, порівнюється з визначеними цілями (стандартами) і виявляється прийнятність відхилень. Якщо після корегуючих дій відхилення знову перевищують межу, процес повторюється.

Виходячи з представленої послідовності управлінського кон­тролю, основним його етапом є визначення дії, яка забезпечує максимальне наближення фактичних результатів до установлених цілей (стандартів). При цьому всі дії базуються на рішеннях, прий­нятих на основі економічного аналізу.

Далі варто визначити місце і роль економічного аналізу у роз­робці, реалізації І контролі за реалізацією управлінських рішень. З цією метою необхідно більш детально розглянути окремі етапи управлінського циклу:

1. Підготовка та прийняття управлінського рішення.

2. Реалізація управлінського рішення.

3. Оцінка результатів реалізації управлінського рішення.

Для здійснення першої стадії управлінського циклу в залеж­ності від типу управлінських рішень (перспективні, оперативні, по­точні) застосовуються відповідно перспективний і ретроспектив­ний (оперативний і підсумковий) аналіз. На другій стадії управлін­ського циклу, головним чином, необхідне здійснення оперативного аналізу. І нарешті результати реалізації управлінського рішення оцінюються шляхом підсумкового і частково оперативного аналізу.

Щодо визначення місця і ролі аналізу у реалізації окремих стадій станів управлінською циклу розглянемо його перший етап (підготовка та прийняття управлінського рішення) як процес, тобто послідовність процедур, що приводять до рішення.

В основі визначення проблемної ситуації лежить аналіз даних про фінансово-господарську діяльність підприємства. Продовжен­ням постановки проблеми є її структуризація, тобто класифікація факторів і їхніх зв'язків, групування, ранжирування і т.п. Потім у міру можливості визначаються кількісні характеристики еле­ментів структури. На основі цього стає можливим чітке визначен­ня мсти, обмежень, критеріїв та інших умов. Після їхнього узгод­ження її оцінки у кількісно визначеній формі формулюється задача і визначаються її масштаби: структурний (організаційні рамки, у яких буде вирішуватися задача, структурний підрозділ, підпри­ємство); тимчасовий (виділений чи необхідний час для прийняття та реалізації рішення); обсяговий (кількісна характеристика об'єкта). Виявлення сутності проблемної ситуації, постановка мети, визначення можливих шляхів і засобів її рішення є, головним чи­ном, результатом якісного аналізу. Визначення кількісних характе­ристик елементів структури вимагає застосування методів кількіс­ного аналізу.

Розробка моделі рішення являє собою насамперед етап кількіс­ного аналізу. Однак модель рішення є лише формалізованою час­тиною управлінської задачі, і рішення, отримане на її основі, опти­мальне тільки з погляду формалізованих умов задачі. У цьому зв'язку отримане «модельне рішення» повинне бути доповнено якісним аналізом.

При виявленні альтернатив досягнення мети основну роль грає якісний аналіз. Однак тут можливо застосування і методів кількісного аналізу: для представлення інформації в наочному ви­гляді, виявлення незалежних факторів (методи сучасного фактор­ного і компонентного аналізу). При цьому розкриття економічно­го змісту компонентів є задачею якісного аналізу.

В умовах ринкової економіки суттєво збільшується рівень не­визначеності зовнішнього середовища суб'єктів господарювання. У цьому зв'язку для реалізації стадії «Опис можливих станів зов­нішньою середовища й оцінки ймовірності їхнього виникнення» підвищується значення аналізу закономірностей і прогнозування відповідних факторів. Дана стадія реалізується шляхом здійснення якісного та кількісного аналізу.

Виявлення результатів реалізації альтернатив у конкретних умовах зовнішнього середовища с задачею якісного аналізу госпо­дарських процесів.

Реалізація двох останніх стадій вимагає змістовної інтерпре­тації (якісний аналіз) із застосуванням методів кількісного аналізу (методи комплексної оцінки альтернатив). Таким чином, ознайом­лення з основними стадіями процесу прийняття управлінського рішення переконує в необхідності здійснення аналізу в реалізації кожної з них.

У свою чергу кожна стадія етапу управлінського циклу скла­дається із сукупності управлінських операцій (дій), що конкретизу­ють перелік робіт та виконавців аналітичних задач, методику їхнього рішення, терміни та форми надання вихідної аналітичної інформації і т.д.

Вищевикладений підхід щодо визначення місця і ролі аналізу у здійсненні процесу управління дозволяє відзначити його значну роль в обґрунтуванні та реалізації управлінських рішень.

2. Зміст аналізу господарської діяльності як наукової дисцип­ліни випливає насамперед з тих завдань, які він виконує в системі інших прикладних економічних наук.

До числа найважливіших задач економічного аналізу відно­сяться:

- підвищення науково-економічної обґрунтованості бізнес-пла­нів і нормативів (у процесі їхньої розробки);

- об'єктивне і всебічне дослідження виконання бізнес-плану і дотримання нормативів (за даними обліку та звітності);

- визначення величини впливу факторів на зміну показників, які аналізуються;

- визначення забезпеченості підприємства трудовими, матері­альними, фінансовими ресурсами й ефективності їхнього викорис­тання;

- пошук наявних резервів підвищення ефективності виробницт­ва і розробка конкретних заходів щодо їхнього використання;

- дослідження конкурентоспроможності підприємства і кон'юн­ктури ринку;

- узагальнення результатів аналізу для прийняття раціональних управлінських рішень.

Слід відмітити, що перехід до ринкового механізму змінює ха­рактер аналітичних досліджень, розширює зону діагностики і по­шуку. Сферу аналітичних досліджень становить як внутрішнє, так і зовнішнє економічне середовище кожного суб'єкта господарюван­ня. Такий аналіз дозволяє швидко адаптуватися до змін ринкової кон'юнктури, передбачати можливі зміни поведінки партнерів, уникати невиправданого ризику співпраці. Виробнича діяльність при цьому оцінюється з точки зору досягнення максимальних фінансових результатів та економічної стабільності на ринку, а фінансова діяльність і управління фінансовими ресурсами розгля­даються крізь призму оптимізації виробництва, пошуку найбільш вигідних сфер підприємництва, раціонального маневрування гро­шовими потоками.

Таким чином, аналіз господарської діяльності як наука являє собою систему спеціальних знань, зв'язаних з дослідженням тен­денцій господарського розвитку, науковим обґрунтуванням планів, управлінських рішень, контролем за їх виконанням, оцінкою досягнутих результатів, пошуком, виміром та обґрунтуванням величини господарських резервів підвищення ефективності виробництва й розробкою заходів щодо їхнього використання.

Питання про мету економічного аналізу не досить широко висвітлене у підручниках та навчальних посібниках з економічного аналізу. Деякі автори визначають основну мету аналізу господарсь­кої діяльності як пошук можливостей (резервів) підвищення ефек­тивності виробництва на основі вивчення передових досягнень на­уки та практики, структури ринку, а також детального вивчення по­питу й пропозиції на продукцію підприємства [15]. Таке надто вузь­ке визначення мети обмежується тільки виявленням резервів. На на­шу думку, більш вдалим і науково обґрунтованим є таке визначен­ня мети економічного аналізу: сприяння виконанню планів під­приємств і їх підрозділів, а також інших господарських формувань, сприяння дальшому розвитку і поліпшенню економічної роботи за­вдяки підготовці проектів оптимальних управлінських рішень.

3. Економічний аналіз має свій предмет, який він вивчає вико­ристовуючи властиві йому методи і технічні прийоми. Предмет економічного аналізу з розвитком самої науки конкретизувався й видозмінювався.

У спеціальній економічній літературі з аналізу господарської діяльності зустрічаються різні визначення предмета економічного аналізу, які можна згрупувати в такій спосіб:

- господарська діяльність підприємства;

- господарські процеси та явища;

- причинно-наслідкові зв'язки економічних явищ та процесів.

У якості одного з повного визначення предмету економічного аналізу найвдалішим, на нашу думку, є таке. Предмет аналізу — діяльність підприємств і їх підрозділів, а також інших господарсь­ких формувань, спрямована на досягнення максимальних резуль­татів за мінімальних витрат.

Така точка зору є найсучаснішого, бо окреслює насамперед суттєву ознаку — багатосторонню діяльність підприємств, їх підрозділів та інших господарських формувань, спрямовану на по­шуки відхилень показників від плану, норм і договірних зо­бов'язань, а також зіставлення результатів роботи підприємства з витратами. Кінцевою позицією досягнення успішної роботи є вияв­лення резервів підвищення ефективності виробництва.

Крім того, наведене визначення є повним, тому що у ньому звертається увага не лише на діяльність підприємства, а й на робо­ту його підрозділи;, а також чітко підкреслюється цілеспрямований характер діяльності.

Предмет економічного аналізу розкривається через його об'єкти — складові діяльності підприємства, якими є: забезпеченість виробничими і фінансовими ресурсами, характер їх викорис­тання виробництво і реалізація продукції, її собівартість, фінан­сові результати роботи, фінансовий стан підприємства та Інвес­тиційна його діяльність.