Тема 7. Види економічного аналізу та основи їх класифікації

1. Класифікація видів економічного аналізу за місцем проведен­ня, об'єктами управління, методикою і обсягом дослідження

2. Особливості організації перспективного і ретроспективного аналізу

3. Зміст і завдання внутрішнього і зовнішнього аналізу

4. Основні напрямки управлінського і фінансового аналізу

1. Для правильного розуміння змісту і завдань економічного аналізу важливе значення має його класифікація.

Економічний аналіз класифікується за різними ознаками. За місцем проведення економічний аналіз поділяється на:

1) внутрішньогосподарський аналіз, об'єктом якого є підприєм­ство і його структурні підрозділи;

2) міжгосподарський аналіз, який вивчає показники роботи підприємства порівняно з показниками інших підприємств.

За об'єктами управління виділяють такі види аналізу:

1) техніко-економічний аналіз;

2) фінансово-економічний аналіз;

3) соціально-економічний аналіз;

4) економіко-статистичний аналіз;

5) економіко-екологічний аналіз;

6) маркетинговий аналіз.

За методикою дослідження об'єктів і призначенням результатів економічний аналіз поділяється на:

1) порівняльний аналіз, у процесі якого звітні показники діяль­ності підприємства порівнюються з плановими, даними попередніх періодів, передових підприємств;

2) факторний аналіз, завданням якого є виявлення величини впливу факторів на зміну результативних показників;

3) діагностичний аналіз, який спрямований на встановлення ха­рактеру порушень нормативного ходу економічних процесів на ос­нові типових ознак, характерних тільки для даного порушення;

4) маржинальний аналіз, особливістю якого є оцінка і обґрунту­вання ефективності управлінських рішень у бізнесі на основі взає­мозв'язку обсягу продажу, собівартості і прибутку і розподілу вит­рат на постійні і змінні;

5) економіко-математичний аналіз, який дозволяє вибрати най­більш оптимальний варіант рішення економічної задачі;

6) стохастичний аналіз, який вивчає стохастичні залежності (не­прямі зв'язки) між економічними явищами і процесами;

7) функціонально-вартісний аналіз, який проводиться з метою виявлення резервів зниження витрат за рахунок ефективніших варі­антів виробництва, ліпшого співвідношення між споживчою вартіс­тю виробу та витратами на його виготовлення, і базується на пошу­ку способів зниження матеріало- енерго- і трудомісткості продукції.

Залежно від повноти програми (обсягу дослідження) еко­номічний аналіз поділяється на:

1) комплексний аналіз, який охоплює всі сторони фінансово-господарської діяльності підприємства;

2) тематичний аналіз, спрямований на дослідження найбільш актуальних для даної ситуації об'єктів.

За охопленням вивчених об'єктів виділяють наступні види аналізу:

1) суцільний аналіз — висновки за його результатами форму­ються після вивчення всіх без виключення об'єктів;

2) вибірковий аналіз — висновки формуються за результатами дослідження тільки частини об'єктів.

Важливе значення також має класифікація економічного аналізу за часом проведення (перспективний і ретроспективний аналіз); за особливостями формування Інформаційної бази (внутрішній і зовнішній аналіз); за змістом та характером прове­дення (фінансовий і управлінський аналіз).

2. За часом дослідження процесів і явищ економічний аналіз поділяють на перспективний і ретроспективний.

Перспективний аналіз — це аналіз результатів господарської діяльності з метою визначення їхніх можливих значень у майбут­ньому. Такий аналіз проводиться до здійснення господарських опе­рацій. Його завданнями с: прогнозування господарської діяльнос­ті; наукове обґрунтування перспективних планів; оцінка очікувано­го виконання плану.

Перспективний аналіз спрямований на обґрунтування еко­номічної стратегії управлінських рішень, перспективних і планових прогнозів; дослідження забеспеченості підприємства матеріальни­ми, трудовими та фінансовими ресурсами перед початком вироб­ництва; опрацьовування запобіжних щодо можливих недоліків за­ходів; виявлення причин та факторів, які можуть негативно впливати на результати діяльності підприємства; вивчення попиту на продукцію і дослідження портфелю замовлень.

Основна функція перспективного аналізу — сприяння підви­щенню ефективності виробництва, його інтенсивності і конкурен­тоспроможності підприємства.

Важливе значення для підприємства в умовах ринкової еко­номіки має стратегічний аналіз, який використовується для визна­чення основних довгострокових тенденцій і факторів розвитку гос­подарської діяльності, оцінки можливих варіантів майбутнього підприємства і його стратегічних альтернатив. Стратегічний аналіз забезпечує вибір найоптимальніших перспективних рішень.

Ретроспективний аналіз використовується для: контролю за ви­конанням плану; виявлення внутрішньогосподарських резервів; об'єктивної оцінки результатів діяльності підприємства. Він прово­диться після здійснення господарських операцій.

Методика ретроспективного аналізу спрямована на: порівнян­ня фактичних результатів діяльності; визначення величини впливу факторів на зміну результатів діяльності підприємства; підрахунок резервів підвищення ефективності виробництва; визначення шляхів мобілізації знайдених резервів.

Ретроспективний аналіз поділяється на оперативний і підсумко­вий.

Оперативний аналіз використовується для виявлення недоліків, визначення їх впливу на господарські процеси, застосування за­собів для усунення небажаних наслідків, прийняття оперативних управлінських рішень. Оперативний аналіз проводиться одразу після здійснення господарських операцій, зміни ситуацій за короткі проміжки часу (зміна, доба і т.п.).

Джерелами інформації для оперативного аналізу є: первинна документація; дані оперативного обліку; матеріали особистого спостереження. Методика оперативного аналізу спрямована на дослідження переважно натуральних показників.

Значення оперативного аналізу полягає в тому, що він дозволяє своєчасно виявляти причину недоліків у роботі підприємства, їхніх конкретних винуватців і оперативно застосовувати відповідні захо­ди для усунення виявлених недоліків.

Підсумковий аналіз здійснюється після закінчення певного цик­лу господарської діяльності та одержання відповідної звітності. На відміну від оперативного аналізу він проводиться на всіх рівнях економіки.

Підсумковий аналіз досліджує вартісні показники за даними бухгалтерського обліку і фінансової звітності, тому він характери­зується точністю розрахунків і вірогідністю вихідної аналітичної інформації.

Значення підсумкового аналізу полягає в тому, що він ком­плексно вивчає господарську діяльність підприємства; уможлив­лює виявлення внутрішньогосподарських резервів, мобілізацію знайдених резервів у майбутніх періодах; є основою перспективно­го аналізу. Основним недоліком підсумкового аналізу є те, що ви­явлені за його результатами резерви означають назавжди загублені можливості підвищення ефективності виробництва, оскільки відно­сяться до минулих періодів.

3. За організацією проведення та суб'єктами економічний аналіз поділяється на зовнішній і внутрішній.

Зовнішній аналіз проводиться за межами підприємства зацікав­леними користувачами за даними фінансової звітності підприємст­ва. Внутрішній аналіз проводиться на підприємстві менеджерами, робітниками функціональних підрозділів та іншими суб'єктами з використанням усієї сукупності економічної інформації.

Таким чином, особливостями зовнішнього аналізу є:

- численність суб'єктів аналізу — користувачів інформації про діяльність підприємства;

- різноманітність цілей і інтересів суб'єктів аналізу;

- наявність типових методик аналізу для підприємств усіх галу­зей;

- орієнтація аналізу тільки на зовнішню фінансову звітність підприємства;

- обмеженість задач аналізу як наслідок попереднього фактора;

- максимальна відкритість результатів аналізу для користувачів інформації про діяльність підприємства.

Особливостями внутрішнього аналізу є:

- орієнтація аналізу на керівництво підприємства;

- використання всіх джерел інформації для аналізу;

- відсутність регламентації;

- комплексність аналізу, вивчення всіх сторін діяльності підприємства;

- максимальна закритість результатів аналізу.

Задачі, що вирішуються в рамках внутрішнього аналізу, мо­жуть бути класифіковані на дві основні групи: контрольно-аналітичні і власно-аналітичні задачі. До першої групи за­дач відносяться ті з них, що розв'язуються в процесі ретроспектив­ного аналізу на базі оперативної і підсумкової облікової інфор­мації. Ці задачі розглядаються з погляду виконання аналізом кон­трольних функцій і їхнє рішення спрямоване, головним чином, на:

- визначення відхилень від планових завдань і причин, що вик­ликали ці відхилення, на

- базі оперативної інформації з метою прийняття оперативних управлінських рішень;

- визначення відхилень від плану й оцінку впливу факторів на ці відхилення на основі

- підсумкової інформації з метою розробки заходів, спрямова­них на усунення дії

- негативних факторів у майбутньому, тобто прийняття поточ­них і перспективних управлінських рішень;

- оцінку результатів реалізації управлінських рішень.

Друга група задач охоплює складання прогнозів, оцінку пер­спективних варіантів розвитку підприємтсва, дослідження його внутрішнього і зовнішнього середовища, що складає зміст перспек­тивного і стратегічного аналізу.

4. Тенденція розподілу економічного аналізу на фінансовий та управлінський з'явилася у зв'язку з відповідним поділом бухгал­терського обліку. Основні напрямки фінансового та управлінського економічного аналізу наведені на рис. 7.2.