- •"Організація праці менеджера"
- •Передмова
- •Розділ 1. Еволюція розвитку та вдосконалення управлінської праці
- •1.1. Внесок ф. Тейлора в удосконалення наукової організації праці
- •1.2. Концепція вдосконалення управлінської праці керівника з підлеглими за а.Файолем
- •1.3. Удосконалення організаційних принципів управління за Гьюлік-Урвіком
- •1.4. Вплив на якість управлінської праці фактору людських відносин
- •Висновок
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 2. Сутність, напрямки та принципи наукової організації праці. Нормування праці
- •Ключові поняття і терміни
- •2.1. Роль впливу психологічного фактору на результати управлінської праці.
- •2.2. Вимоги до технології управлінської праці
- •2.3. Система методів наукової організації праці з підлеглими
- •2.4. Напрямки та принципи наукової організації праці. Нормування праці
- •Висновок
- •Питання для самоконтролю:
- •Розділ 3. Комунікаційний процес в управлінській праці менеджера
- •Ключові поняття і терміни
- •3.1. Види комунікацій в управлінській діяльності
- •3.2. Наради. Технологія проведення нарад
- •3.3. Бесіди. Правила та методи проведення ділових бесід
- •1. Перш ніж почати бесіду, створіть атмосферу взаємної довіри.
- •3.4. Ділові переговори як засіб розв’язання проблем, що виникають
- •3.5. Інші форми та методи управлінського впливу на підлеглих
- •Висновок
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 4. Прийняття управлінських рішень
- •4.1. Класифікація управлінських рішень
- •4.2. Індивідуальні рішення
- •4.3. Колективні рішення
- •4.4. Особливості прийняття управлінських рішень в сучасних умовах господарювання
- •Висновки
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 5. Розподіл та кооперація управлінської праці
- •Ключові поняття і терміни
- •5.1. Основні види розподілу та кооперації праці з підлеглими
- •5.2. Розпорядча діяльність менеджера
- •5.3. Делегування повноважень (обов’язки, повноваження, відповідальність)
- •Висновок
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 6. Форми впливу менеджера на підлеглих
- •6.1. Особливості управлінської праці
- •6.2. Функції керівника
- •6.3. Форми влади
- •6.4. Вплив на підлеглих через авторитет
- •6.5. Принципи керівництва
- •6.6. Стилі керівництва підлеглими
- •6.7. Управлінська праця та особистість керівника
- •Висновок
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 7. Вимоги до організації планування та обладнання робочих місць менеджера.
- •Ключові поняття і терміни
- •7.1. Ергономічні та естетичні вимоги до планування робочих місць
- •7.2. Використання оргтехніки в управлінській праці
- •Висновок
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 8. Автоматизація праці менеджера та використання інформаційних систем підтримки прийняття рішень (сппр)
- •8.1. Шляхи автоматизації управлінської праці за допомогою сучасних засобів обчислювальної техніки
- •8.2. Автоматизоване робоче місце: основні поняття, завдання, призначення
- •8.3. Сутність та завдання сппр
- •8.4. Основні аналітичні технології у підтримці прийняття рішень
- •8.5. Особливості корпоративних інформаційних систем (на прикладі системи "Галактика")
- •8.6. Автоматизована система управління гірничодобувними підприємствами "sap for Mining"
- •1. Рішення sap для гірничодобувної промисловості
- •Висновок
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 9. Раціональне використання часу – вирішальний чинник в управлінській діяльності менеджера
- •9.1. Як виправляти недоліки керівництва?
- •9.2.Методи та способи аналізу використання робочого часу менеджера
- •9.3. Планування робочого часу менеджера
- •9.4. Деякі основні рекомендації для підвищення ефективності праці керівника
- •9.5. Самоменеджмент. Особистий капітал часу для самореалізації
- •Висновок
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 10. Основні види управлінської документації
- •Ключові поняття і терміни
- •10.1. Різновиди управлінських документів
- •10.2. Реквізити, оформлення та опрацювання бланків документів
- •252133, Київ-133, вул. Кутузова, 18/7, тел. 97—53—91
- •I група «Реквізити назви документів»
- •II група «Реквізити датування та індексації документів»
- •III група «Реквізити оформлення тексту»
- •IV група «Реквізити затвердження документа»
- •V група «Реквізити про отримання і виконання документів».
- •10.3. Оформлення організаційно-розпорядчих та інформаційних документів
- •10.4. Оформлення документації щодо особового складу
- •Висновок
- •Питання для самоконтролю.
- •Роздiл 11. Порядок проходження та виконання документiв
- •Ключові поняття і терміни
- •11.1. Загальні положення
- •11.2. Попередній розгляд прийнятих документів
- •11.3. Схема руху вихідних документів
- •11.4. Порядок проходження вихідних документів
- •11.5. Порядок проходження внутрішніх документів
- •Висновок
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 12. Функції секретаря-референта. Управління потоком відвідувачів
- •Ключові поняття і терміни
- •12.1. Обов’язки секретаря
- •12.2. Управління потоком відвідувачів.
- •12.3. Вимоги до керівника при спілкуванні з відвідувачами.
- •Висновок
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 13. Психологічні аспекти праці менеджера
- •13.1. Темперамент і управлінська діяльність
- •13.2. Конфлікти та причини їх виникнення
- •13.3. Вирішення конфліктних ситуацій
- •Висновок
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 14. Роль ділового етикету в спілкуванні керівника з підлеглими
- •Ключові поняття і терміни
- •14.1. Історія виникнення і розвитку етикету
- •14.2. Етикет у ділових контактах з підлеглими
- •Висновок
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 15. Побудова служби діловодства. Механізація та автоматизація процесів діловодства
- •Ключові поняття і терміни
- •15.1 Поняття документаційного забезпечення управлінської діяльності
- •15.2 Уніфікація і стандартизація управлінських документів
- •15.3 Поняття документообігу
- •15.4 Основні вимоги до автоматизації документообігу
- •15.5 Функції систем автоматизації діловодства і документообігу
- •15.6 Загальна характеристика деяких систем автоматизації документообігу
- •Висновок
- •Питання для самоконтролю
- •Література
Розділ 14. Роль ділового етикету в спілкуванні керівника з підлеглими
При вивченні матеріалу розділу слід засвоїти:
- значення етикету в ділових контактах з підлеглими;
- особливості етикету у ділових контактах з підлеглеми;
- значення моралі в етикеті ділового спілкування.
Ключові поняття і терміни
Етикет Діловий етикет Етикет і управлінська праця |
|
Мораль в етикеті Контакт з підлеглими Різновиди етикету |
14.1. Історія виникнення і розвитку етикету
Етикет - явище історичне. Правила поведінки людей змінювалися зі змінами умов життя конкретного соціального середовища. Етикет виник в період зародження абсолютних монархій. Дотримуватися певних правил поведінки, церемоніалу було необхідно для звеличення царських персон: імператорів, королів, царів, князів, принців, герцогів та ін. для закріплення ієрархії усередині самого класового суспільства. Від знання етикету, виконання його правил часто залежала не тільки кар'єра, але і життя людини. Так було в Давньому Єгипті, Китаї, Римі, Золотій Орді. Порушення етикету приводило до ворожнечі між племенами, народами і навіть до воєн.
Сформовані норми моральності є результатом тривалого за часом процесу встановлення взаємин між людьми. Без дотримання цих норм неможливі політичні, економічні, культурні відносини, тому що не можна існувати, не поважаючи один одного, не накладаючи на себе певних обмежень.
Етикет - слово французького походження, що означає манеру поводження. До нього належать правила чемності та ввічливості, прийняті в суспільстві.
Етикет - це зведення норм і правил поведінки, прийнятих у відповідній спільноті людей.
В кожному суспільстві склалися свої правила поведінки. Наприклад, у селі прийнято привітатися з тим, з ким зустрівся, у тому числі й з незнайомою людиною, у місті ж вітаються тільки із знайомими. Є й інші відмінності в міському і сільському етикеті. Також розрізняються побутовий і службовий (діловий) етикет.
Сервантес колись сказав: “Ніщо не обходиться нам так дешево і не цінується так дорого як ввічливість”.
Сучасний етикет успадковує звичаї практично всіх народів від сивої давнини до наших днів. У своїй основі ці правила поведінки є загальними, оскільки вони дотримуються представниками не тільки якогось одного суспільства, а й представниками всіляких соціально-політичних систем, що існують у сучасному світі. Народи кожної країни вносять в етикет свої виправлення і доповнення, зумовлені суспільним ладом країни, специфікою її історичної будови, національними традиціями і звичаями.
Етикет завжди виконував і виконує певні функції. Наприклад, субординація по чинах, станах, знатності роду, званнях, майновому положенню. Особливо строго дотримувалися і дотримуються правила етикету в країнах Далекого і Ближнього Сходу.
В Росії на початку XVIII ст. став посилено упроваджуватися західний етикет. На російський ґрунт переносилися одяг, манера і зовнішні форми поведінки. За дотриманням цих правил боярами і дворянським станом (особливо в столичних містах) постійно і настирливо, деколи жорстко, стежив сам цар Петро І. За їх порушення строго карали. Надалі, при царюванні Єлизавети і Катерини II відбиралися ті правила етикету, які відповідали вимогам і особливостям національної культури Росії. Росія як євразійська країна багато в чому поєднувала протилежності Європи та Азії. А цих протилежностей було багато не тільки у XVIII ст., але їх багато і зараз. Р.Киплінг говорив, що Захід є Захід, Схід є Схід і не зустрітися їм ніколи. Так, в Європі траурний колір - чорний, а в Китаї - білий. Навіть у межах Російської імперії правила поведінки різних народів значно відрізняються.
Звичайно, суспільний, прогрес сприяв взаємопроникненню правил поведінки, збагаченню культур. Світ ставав тіснішим. Процес взаємного збагачення правилами поведінки дозволив виробити взаємоприйнятний, визначальний в головних рисах етикет, що закріплювався в звичаях і традиціях.
Англію і Францію називають звичайно "класичними країнами етикету". Однак, батьківщиною етикету назвати їх ніяк не можна. Брутальність, неуцтво, поклоніння грубій силі тощо у XV сторіччі присутні в обох країнах. Про Німеччину й інші країни тодішньої Європи можна взагалі не говорити, одна лише Італія того часу була винятком. Облагороджування вдач італійського суспільства починається вже в XI столітті. Людина переходила від феодальних звичаїв до духу нового часу і цей перехід почався в Італії раніше, ніж в інших країнах. Якщо порівнювати Італію XV століття з ними - народами Європи, то відразу ж впадає в око більш високий ступінь освіченості, багатства, здатності прикрашати своє життя. А в цей же час Англія, закінчивши одну війну, потрапляє в іншу, залишаючись до середини XVI століття країною варварів. У Німеччині лютувала жорстока і непримиренна війна Гуситів, дворянство неосвічене, панує кулачне право, вирішення усіх суперечок силою. Франція була поневолена і спустошена англійцями, французи не визнавали ніяких заслуг, крім військових, вони не тільки не поважали науки, але навіть нехтували ними і вважали всіх учених найнікчемнішими з людей.
Коротше кажучи, у той час як вся інша Європа потопала у міжусобицях, а феодальні порядки були ще міцними, Італія була країною нової культури. Ця країна і може бути названою батьківщиною етикету.
Розрізняють кілька видів етикету, основними з яких є:
придворний етикет - строго регламентований порядок і форми поведінки, установлені при дворах монархів;
дипломатичний етикет - правила поведінки дипломатів та інших офіційних осіб при контактах один з одним на різних дипломатичних прийомах, візитах, переговорах;
військовий етикет – зведення загальноприйнятих в армії правил, норм і поведінки військовослужбовців у всіх сферах їхньої діяльності;
загальногромадянський етикет - сукупність правил, традицій і умовностей, яких дотримувалися громадяни при спілкуванні один з одним
Більшість правил дипломатичного, військового і загальногромадянського етикету тією чи іншою мірою співпадають. Відмінність між ними полягає в тому, що дотриманню правил етикету дипломатами надається більше значення, оскільки порушення цих правил може завдати шкоди престижу країни, її офіційним представникам і привести до ускладнень у взаєминах держав.
Зі змінами у житті людей, росту утворень і культури одні правила поведінки змінюються іншими. Те, що раніше вважалося непристойним, стає загальноприйнятим, і навпаки. Але вимоги етикету не є абсолютними: дотримання їх залежить від місця, часу й обставин. Поведінка, що є неприпустимою в одному місці і за певних обставин, може бути доречною в іншому місці і за інших обставин.
Норми етикету, на відміну від норм моралі є умовними, бо мають ніби характер неписаної угоди про те, що в поводженні людей є загальноприйнятим, а що ні. Кожна шляхетна людина повинна не тільки знати і дотримуватися основних норм етикету, але і розуміти необхідність визначених правил і взаємин. Манери багато в чому відбивають внутрішню культуру людини, його моральні й інтелектуальні якості. Уміння правильно поводитися в суспільстві має дуже велике значення: воно полегшує встановлення контактів, сприяє досягненню взаєморозуміння, створює хороші та стійкі взаємини.
У питаннях загальногромадянського етикету важливе місце займає етикет ділового спілкування, а зокрема - етика прийому відвідувачів і підлеглих та бесіда з ними. Ділова етика складає не тільки репутацію самого керівника, але і репутацію фірми в очах ділових партнерів і потенційних клієнтів. До питань етики прийому відвідувачів безпосереднє відношення, має питання зовнішнього вигляду "господаря" і його кабінету.