- •В.В.Сентюрін, е.В.Єсіна, в.В.Слесаренко методичні рекомендації до лабораторно-практичних занять з патологоанатомічного розтину та судової ветеринарної медицини Дніпропетровськ - 2005
- •Патологоанатомічний розтин
- •Мета та види розтину трупів тварин
- •Причини смерті
- •Вимоги до місць розтину
- •Правила особистої та громадської безпеки при розтині трупів
- •Транспортування трупів та утилізація трупного матеріалу
- •Методи розтину трупів
- •Методика розтину порожнин та порядок видалення органів
- •Розтин трупів свиней та дрібних тварин за методом г.В. Шора
- •Розтин трупів великої рогатої худоби
- •Особливості розтину трупів коней
- •Особливості розтину трупів птахів
- •Відбір матеріалу для лабораторного дослідження Відбір матеріалу для бактеріологічного та вірусологічного дослідження
- •Відбір матеріалу для патогістологічного дослідження.
- •Відбір матеріалу для хіміко-токсикологічного дослідження.
- •Супровідні документи.
- •Контрольні питання до розділу “патологоанатомічний розтин”
- •Судова ветеринарна медицина Предмет, визначення, мета та завдання судової ветмедицини
- •Огляд трупу на місці його загибелі (виявлення)
- •Судове значення трупних змін
- •Охолодження (algor mortis)
- •Трупне заклякання, задубіння (rigor mortis)
- •Зсідання крові ( cruor mortis)
- •Трупні плями (livoris mortis)
- •Трупне розкладання
- •Документація судово-ветеринарного розтину
- •Експертиза трупу тварини з короткочасною смертю
- •Експертиза трупа тварин при утопленні
- •Експертиза смерті тварини від ураження електрострумом
- •Експертиза смерті тварини від асфіксії
- •Експертиза захворювань та загибелі тварин від неправильної експлуатації
- •Експертиза мертвонародженості тварин
- •Асфіксія новонароджених
- •Експертиза ексгумованого трупу або окремих органів
- •Експертиза тварин при отруєні токсичними речовинами
- •Патоморфологічні зміни у тварин при деяких отруєннях
- •Отруєння фосфорорганічними сполуками
- •Отруєння хлорорганічними сполуками
- •Отруєння похідними хлорфеноксіоцтовою та хлорфеноксімасляною кислотами
- •Отруєння цинком.
- •Отруєння сполуками свинцю.
- •Отруєння сполуками фтору.
- •Отруєння солями міді.
- •Отруєння похідними оксикумарина та зоокумарина.
- •Отруєння ціаністими сполуками.
- •Отруєння сполуками миш’яку.
- •Контрольні питання до розділу “судова ветеринарна медицина”
- •Список літератури
Огляд трупу на місці його загибелі (виявлення)
Огляд трупа повинен виконуватися з залученням представників місцевої влади, правових органів і обов’язково понятих. Судово-ветеринарне обстеження трупу починається з огляду місця, де знаходився чи знаходиться труп в момент загибелі тварини, якщо труп не переносили або він не був вивезений в спеціальне місце для розтину. Звертають увагу на положення трупу, незвичайну позу, спосіб фіксації, якщо тварина була на прив’язі, на характер виявлених пошкоджень, на наявність поблизу незвичайних виділень (рвотних мас, крові, піни та ін.), а також сторонніх предметів. Всі знайдені елементи та обставини повинні бути ретельно оглянуті та зафіксовані.
В деяких випадках, коли тварини падають, особливо великі, наприклад кінь, спостерігаються випадки повного та неповного перелому кісток кінцівок. В тому місці, де лежить труп, на землі можуть бути помітні різного роду впадини, вдавлювання, які обумовлені рухами тварин в період тривалої агонії чи в передагональний стан. Все це повинно бути враховано експертом, так як може мати місце якщо не пряме, то побічне відношення до діагностованого випадку загибелі. Положення трупу і всі особливості, а також дані поверхневого огляду відразу фіксуються в протоколі огляду. Все те, що може бути в подальшому корисним для уточнення причин і обставин смерті і те, що може бути збережено, повинно бути відмічено в протоколі і передано на збереження представникам влади чи направлено в лабораторію для додаткових досліджень. Тільки після закінчення поверхневого огляду можна приймати міри до перевезення трупу в спеціальне приміщення для подальшого обстеження.
Внутрішнє обстеження трупу (розтин) при судветекспертизі проводиться обов’язково, за виключенням тих випадків, при яких розтин і зняття шкіри з трупів тварин) заборонено. Трупи разом з шкірою спалюють при ботулізмі, брадзоті овець, сказі, злоякісному набряку, сапі, мелоідозі (несправжній сап), епізоотичному лімфангіті коней, віспі овець, кіз, свиней, ентеротоксемії овець, емкарі ВРХ, прішлих хворобах (скрепі, вісна, маеді, губчата енцефалопатія ВРХ) та ін.
При внутрішньому огляді необхідно звернути увагу на розташування внутрішніх органів та їх розриви. Слід відмітити, що у тварин з великою рухомістю кишечника (у коней) і після смерті виникають посмертні зміни в положенні кишок. Посмертні зміщення, як відомо, не супроводжуються розладом кровообігу. Під час прижиттєвих зміщень кишечника відмічають розлади кровообігу, що має визначальне значення для їх диференціальної діагностики. Всі порушення необхідно обов’язково фіксувати в протокольній частині акту розтину.
Прижиттєві розриви органів травного каналу можливі, особливо у коней, але інколи вони відбуваються і посмертно при виражених процесах розпаду. Вони супроводжуються більш чи менш вираженими крововиливами в ділянках, де відбувається розрив, краї нерівні. Якщо це шлунок чи кишечник, то слизова оболонка по краю розриву коротша, ніж м’язова та серозна . По краю прижиттєвих розривів можна виявити пропитування тканин кров’ю, незникаючі залишки травних мас (у травоїдних). Посмертні розриви не супроводжуються крововиливами в місці розриву. Краї розриву більш рівні, хоча не завжди і не скрізь, тому це ознака не є достовірною. Слизова, м’язова і серозна оболонки рівні, краї не просочені кров’ю.