7. Отруєння солями міді.

Місцево впливають опіково, а при всмоктуванні токсично діють на центральну нервову систему та паренхіматозні органи. Знаходять жовтяницю, не пігментовані ділянки шкіри, підшкірної клітковини та внутрішні органи зафарбовуються в брудно-бурий колір, печінка збільшена і має колір від жовтого до плямистого і брудно-бурого. Збільшуються та пігментуються портальні лімфовузли. Нирки збільшені, їх поверхня має колір від темно-бурого до чорного, з металевим блиском. Селезінка збільшена та повнокровна, пульпа її темно-бурого кольору. Сеча в сечовому міхурі має темно-бурий колір.

8. Отруєння похідними оксикумарина та зоокумарина.

Клінічно проявляється адинамією, парезом тазових кінцівок, наявністю підшкірних крововиливів на кінцівках, у самців – в області мошонки. На голові та спині виявляють виразковість шкіри, реєструють кровотечі з носа, вух, очей, анального отвору. В області шиї, підгрудку та кінцівок – гематоми. На вражених ділянках – анемічність тканин, численні крововиливи в паренхіматозних органах та різного розміру гематоми, які знаходяться під шкірою, між листками брижі, на серозних оболонках, в окремих м’язах, а також на серозних покривах грудної та черевної порожнин. В гематомах кров не звернута, відсутні згустки.

9. Отруєння ціаністими сполуками.

В період розвитку клінічних ознак реєструють утруднення дихання, занепокоєння, тварина приймає позу “сидячої собаки”. Потім захворювання супроводжується швидким розвитком судом, падінням тварин на землю та зупинкою дихання. При розтині відмічають наступні зміни: кров зсідається погано, колір її коричнево-чорний, легені збільшені, яскраво-червоні, в просвіті трахеї та бронхів скопичується піниста рожево-червона рідина. При потраплянні цих сполук до шлунку (рубця), при дослідженні його вмісту буде відчуватися запах гіркого мигдалю. В шлунково-кишковому тракті та паренхіматозних органах відмічають краплинні та смугасті крововиливи.

10. Отруєння сполуками миш’яку.

В шлунку, особливо у фундальній частині, спостерігають почервоніння та виразки, а також некрози (опіки). У вмісту шлунку (рубця) відмічають погано розчинені у воді білі шматочки миш’яку. При отруєнні шматковим миш’яковистим ангідридом на місці його контакту зі слизовою оболонкою утворюються глибокі виразки, прободіння рубця, шлунка, а також катарально-геморагічне запалення з наявністю фібрину та некрозів в дванадцятипалій, порожній та прямій кишках. Вміст шлунку має запах часнику. При хронічних отруєннях зміни відбуваються в суглобах, де відмічають накопичення рідини під хрящем і його розм’якшення. У птахів слизова оболонка зоба суха, пергаментоподібна, в м’язовому шлунку – кератиновий шар пухкий, легко знімається, місцями він кулевидно піднятий над слизовою оболонкою, на якій знаходять драглистий серозно-фібринозний ексудат, краплинні та смугасті крововиливи, струповидні накладання.

Контрольні питання до розділу “судова ветеринарна медицина”

1. Особливості судово-ветеринарного розтину трупів тварин.

2. Огляд трупа на місці його виявлення при судово-ветеринарної експертизі.

3. Судове значення посмертних змін.

4. Правила оформлення документів судово-ветеринарного розтину.

5. Експертиза трупу тварини з короткочасною смертю.

6. Експертиза трупа тварин при утопленні..

7. Експертиза загибелі від ураження електрострумом.

8. Експертиза смерті тварини від асфіксії.

9. Експертиза захворювань та загибелі тварин від неправильної експлуатації.

10. Експертиза мертвонародженості та асфіксії новонароджених.

11. Експертиза ексгумованого трупу або окремих органів

12. Експертиза тварин при отруєні токсичними речовинами.

13. Аліментарна дистрофія.

14. Авітаміноз А.

15. Авітаміноз Д.

16. Авітаміноз Е (білом'язова хвороба).

17. Патоморфологічні зміни у тварин при отруєннях різними речовинами.