Відбір матеріалу для хіміко-токсикологічного дослідження.

При підозрі на отруєння в лабораторію направляють наступний матеріал від трупів загиблих тварин:

• по 1 кг кожного виду корму, що застосовувався для годівлі загиблих тварин, а також залишки кормів з годівниць;

• частину стравоходу та уражену частину шлунку з вмістом (не менше 0,5 л), від великої та дрібної рогатої худоби  частину стравоходу , сичуга, незначну кількість вмісту з різних місць сичуга та рубця;

• відрізок тонкого і товстого відділів кишечника (приблизно по 40 см кожного) в найбільш уражених ділянках із вмістом приблизно 0,5 кг;

• частину печінки (0,5-1 кг) із жовчним міхуром або цілу печінку від дрібних тварин;

• нирку;

• сечу, приблизно 0,5 л.

При підозрі на отруєння через легені в лабораторію надсилають найбільш кровонаповнену частину легень, серце і кров; через шкіру або шляхом ін’єкції  шматочок шкіри та підлеглі м’язи з місця припустимого проникнення отрути. Матеріал направляють в скляних банках, окремих для кожної проби.

При ексгумації отруєних тварин , крім проб із збережених органів і м’язів надсилають 0,5 кг землі, що знаходиться під трупом та 0,5 кг з поверхні трупа.

Матеріал для хіміко-токсикологічного дослідження надсилають в неконсервованому вигляді, але якщо в лабораторію його доставити неможливо раніше 3-4 днів, тоді застосовують консервування цього матеріалу спиртом-ректифікатом у співвідношенні 1:2, при цьому одночасно направляють пробу спирту в кількості 50 мл.

На кожну пробу матеріалу, що надсилається для лабораторного дослідження наклеюють відповідні етикетки з інформацією про цей матеріал та загиблу тварину, оформлюють супровідні документи.

Супровідні документи.

Матеріал для лабораторних досліджень доставляють нарочним, при цьому обов’язково надсилають супровідну, де вказують вид, вік загиблої або вимушено забитої тварини, її інвентарний номер, клінічні ознаки захворювання, патологоанатомічні зміни (краще протокол розтину), клінічний діагноз і які захворювання необхідно виключати.

При необхідності до супровідної додають інші дані, такі як, наприклад, про лікувальні міроприємства, які застосовувалися тварині перед загибеллю, епізоотологічний стан господарства, з якого часу згодовували корм та т.д. До супровідної на проби крові, які направляються планово або вимушено, додають опис таких проб у двох примірниках.

Контрольні питання до розділу “патологоанатомічний розтин”

1. Розтин трупів тварин, його мета та види.

2. Місце розтини та вимоги до нього.

3. Ветеринарно-санітарні вимоги до транспортування трупів та трупного матеріалу.

4. Методи утилізації трупів та трупного матеріалу.

5. Правила устаткування біотермічних ям.

6. Утилізація трупів на ветеринарно-санітарних заводах та продукти їх переробки.

7. Спалювання трупів.

8. Особиста гігієна та профілактика хвороб при роботі з трупами та трупним матеріалом (спецодяг, підготовка рук, лікування травм і т.д.).

9. Методи розтину трупів тварин.

10. Порядок і послідовність розтину.

11. Методика розтину порожнин та порядок вилучення органів у трупів свиней та дрібних тварин.

12. Методика розтину порожнин та порядок вилучення органів у трупів великої рогатої худоби.

13. Методика розтину порожнин та порядок вилучення органів у трупів коней.

14. Особливості розтину трупів птахів.

15. Правила відбору, пакування та пересилки патологічного матеріалу для бактеріологічного та вірусологічного дослідження.

16. Правила відбору, пакування та пересилки патологічного матеріалу для гістологічного дослідження.

17. Правила відбору, пакування та пересилки патологічного матеріалу для хіміко-токсикологічного дослідження.

18. Правила оформлення супровідних документів до трупу та патологічного матеріалу, що направляється в лабораторію.

19. Правила відбору і зберігання матеріалу для судового розбору або як навчального препарату (музейні препарати).

20. Правила виготовлення гістологічних зрізів.

21. Порядок описання компактного органу.

22. Порядок описання порожнинного органу.

23. Порядок описання вогнищ уражень.

24. Протокол розтину та зміст його розділів.

25. Патолого-анатомічний діагноз, правила його складання. Заключний діагноз.

26. Смерть та посмертні зміни, їх відмінності від прижиттєвих змін.

27. Причини смерті.

28. Основне, конкуруюче, фонове, поєднуюче, супутнє захворювання. Ускладнення основних захворювань.