Судове значення трупних змін

Для того щоб визначити час, який пройшов з моменту загибелі тварини до розтину, користуються посмертними змінами з врахуванням дії на труп навколишнього середовища, виду та вгодованості тварини, а також характер захворювання.

Влітку, крім того, можна визначити час загибелі по стадіям розвитку мух. Якщо в наявних порожнинах трупа (ротова порожнина, ніс, вуха, анус, піхва, препуцій) є тільки яйця мух, то з моменту загибелі пройшло не більше однієї доби. Дрібні личинки з’являються через 1-2 доби, великі через 2-5 доби, лялечки через 6-7 діб. Повний розвиток мух при температурі 20-22⁰С відбувається за 22 доби. Відомо, якщо зібрати лялечки, які знайшли біля загиблої тварини і спостерігати за їх перетворення у статевозрілу комаху (імаго), то віднімаючи з 22 днів, які минули з моменту збору лялечок, до перетворення їх в імаго, можна визначити, скільки днів пройшло з часу загибелі тварини.

Охолодження (algor mortis)

Охолодження трупу відбувається внаслідок припинення обміну речовин і вироблення теплової енергії до температури навколишнього середовища, а при високій швидкості руху повітря його температура може знижуватися на 2-3⁰ С нижче температури навколишнього середовища. Повне охолодження трупу коня настає через 63 години, середніх собак через – 46 годин, дрібних тварин – через 24-36 годин.

Охолодження залежить також від різниці температур трупа зразу після загибелі та навколишнього середовища; чим вона є більшою, тим швидше охолоджується труп. У великих та добре вгодованих тварин охолодження відбувається повільніше, ніж у дрібних та виснажених. Заважає швидкому охолодженню і густий волосяний покрив. У тварин, отруєних миш’яком, стрихніном, синильною кислотою, охолодження буде відбуватися повільніше, ніж у загиблих від інших причин.

Внаслідок великої кількості факторів, впливаючих на швидкість охолодження, про час загибелі тварини за цією ознакою можна казати тільки в перші 2 доби, і лише дуже приблизно.

Трупне заклякання, задубіння (rigor mortis)

Час початку заклякання коливається від 0,5 до 6 годин, в більшості випадків воно через 15-20 годин буває виражене у всіх м’язах трупа, а найбільшої інтенсивності воно досягає через 24 години, а потім м’язи стають більш м’якими внаслідок розпаду молочної кислоти.

При високій температурі заклякання трупа настає раніше, але швидко минає, а при низькій – навпаки. Сухість повітря прискорює утворення заклякання, вологість – затримує його. Трупне задубіння дуже добре виражено та довго триває у великих тварин з добре розвиненою м’язовою системою, при швидко перебігаючому захворюванні, при загибелі тварини під час напруженої роботи. У виснажених тварин задубіння настає швидше, але і швидше минає і менш інтенсивно виражене. Є така закономірність, що чим пізніше настає задубіння, тим воно довше триває і навпаки.

М’язи, які знаходились в стані дистрофії не підлягають закляканню. Після захворювання і отруєння, котрі супроводжуються судомами (ботулізм, отруєння стрихніном ), трупне заклякання настає дуже швидко, яскраво виражено і довго зберігається. Задубіння також настає дуже швидко при смерті від дії електричного струму, травми головного мозку, а також від кровотечі. При септичних захворюваннях (сибірка та інші) заклякання виявляється слабкіше або може бути зовсім відсутнім. Заклякання серцевого м’яза настає через 12 годин і триває біля 2 діб. Внаслідок заклякання та пов’язаного з ним скорочення серцевого м’яза кров з порожнин серця, особливо з лівого шлуночка, видаляється, а серце стає щільним і скороченим. Серцевий м’яз в стані дистрофії та запалення не підлягає задубінню чи воно слабше виявляється. Такий серцевий м’яз в’ялий, порожнини розширені та переповнені кров’ю.

Зняте застосуванням фізичної сили трупне задубіння знову не розвивається.