- •В.В.Сентюрін, е.В.Єсіна, в.В.Слесаренко методичні рекомендації до лабораторно-практичних занять з патологоанатомічного розтину та судової ветеринарної медицини Дніпропетровськ - 2005
- •Патологоанатомічний розтин
- •Мета та види розтину трупів тварин
- •Причини смерті
- •Вимоги до місць розтину
- •Правила особистої та громадської безпеки при розтині трупів
- •Транспортування трупів та утилізація трупного матеріалу
- •Методи розтину трупів
- •Методика розтину порожнин та порядок видалення органів
- •Розтин трупів свиней та дрібних тварин за методом г.В. Шора
- •Розтин трупів великої рогатої худоби
- •Особливості розтину трупів коней
- •Особливості розтину трупів птахів
- •Відбір матеріалу для лабораторного дослідження Відбір матеріалу для бактеріологічного та вірусологічного дослідження
- •Відбір матеріалу для патогістологічного дослідження.
- •Відбір матеріалу для хіміко-токсикологічного дослідження.
- •Супровідні документи.
- •Контрольні питання до розділу “патологоанатомічний розтин”
- •Судова ветеринарна медицина Предмет, визначення, мета та завдання судової ветмедицини
- •Огляд трупу на місці його загибелі (виявлення)
- •Судове значення трупних змін
- •Охолодження (algor mortis)
- •Трупне заклякання, задубіння (rigor mortis)
- •Зсідання крові ( cruor mortis)
- •Трупні плями (livoris mortis)
- •Трупне розкладання
- •Документація судово-ветеринарного розтину
- •Експертиза трупу тварини з короткочасною смертю
- •Експертиза трупа тварин при утопленні
- •Експертиза смерті тварини від ураження електрострумом
- •Експертиза смерті тварини від асфіксії
- •Експертиза захворювань та загибелі тварин від неправильної експлуатації
- •Експертиза мертвонародженості тварин
- •Асфіксія новонароджених
- •Експертиза ексгумованого трупу або окремих органів
- •Експертиза тварин при отруєні токсичними речовинами
- •Патоморфологічні зміни у тварин при деяких отруєннях
- •Отруєння фосфорорганічними сполуками
- •Отруєння хлорорганічними сполуками
- •Отруєння похідними хлорфеноксіоцтовою та хлорфеноксімасляною кислотами
- •Отруєння цинком.
- •Отруєння сполуками свинцю.
- •Отруєння сполуками фтору.
- •Отруєння солями міді.
- •Отруєння похідними оксикумарина та зоокумарина.
- •Отруєння ціаністими сполуками.
- •Отруєння сполуками миш’яку.
- •Контрольні питання до розділу “судова ветеринарна медицина”
- •Список літератури
Мета та види розтину трупів тварин
В залежності від завдань, які ставляться при розтині, мета останього може бути різною. Розтин трупів може проводитись з діагностичною, науково-дослідною, судово-ветеринарною та навчальною метою.
Розтин з діагностичною метою виконують тоді, коли необхідно з’ясувати причини загибелі тварини або підтвердити правильність клінічного діагнозу. При інфекційних хворобах розтин трупів та вимушено забитих тварин дає змогу перевірити правильність та ефективність лікувально-профілактичних міроприємств, а в багатьох випадках встановити правильний діагноз та своєчасно розробити міроприємства з ліквідації захворювання.
З науково-дослідною метою розтин трупів тварин проводять наукові співробітники при проведені дослідів в науково-дослідних установах. За допомогою цього методу встановлюють морфогенез (динаміку морфологічних змін при розвитку хвороб різної етіології) і патоморфоз (зміну динаміки морфологічних змін під дією лікування, умов зовнішнього середовища та інше) захворювань, розробляють ефективні лікувально-прфілактичні міроприємства та інше.
З судово-ветеринарною метою розтин проводять в тому випадку, коли в загибелі тварин треба встановити провину тих чи інших робітників.
З навчальною метою розтин проводиться викладачами ветеринарних навчальних закладів для засвоєння студентами техніки розтину та суттєвості морфологічних змін при різних захворюваннях.
В залежності від мети виділяють і види розтину: діагностичний, науково-дослідний, судово-ветеринарний, навчальний.
Причини смерті
Основним завданням патологоанатомічного розтину є встановлення причин загибелі тварини. Згідно з класифікацією розрізняють основну (визначаючу) і безпосередню (найближчу) причини смерті.
Основні (визначаючі) причини – це дії зовнішнього середовища або пороки розвитку організму, які самі собою або через ускладнення викликали загибель організму. Це можуть бути механічні (травми, удари і т.д.), фізичні ( дія високої або низької температури, електроструму і т.д.), хімічні (дія кислот, лугів, хімічних отрут і т.д.) та біологічні (збудники інфекційних та інвазійних захворювань) фактори.
Безпосередні (найближчі) причини пов’язані з припиненням діяльності життєво важливих органів. У відповідності з “вітальним трикутником Біша” до них відносять параліч серця, параліч дихального центру та загальний параліч центральної нервової системи. Але при складані протоколу розтину безпосередніми причинами можуть вважатися і інші зміни, які безпосередньо призвели організм до загибелі (крововиливи в мозок, заворот кишок, кровотечі при розриві капсули селезінки, печінки, асфіксія та інше.)
Вимоги до місць розтину
Трупи тварин розтинають ветеринарні спеціалісти одноосібно або в складі комісій в спеціально обладнаних приміщеннях (секційні зали при науково-дослідних установах, навчальних закладах, діагностичних лабораторіях та ін.) При цьому до таких приміщень висуваються такі вимоги :
1.Підлога та стіни виготовляються з водонепроникливого матеріалу, який легко миється і піддається дезинфекції (підлога з цементу, асфальту, кахелю, стіни обкладені кахелем , пофарбовані масляною фарбою).
2.В приміщені повинен бути водопровід з холодною і бажано з гарячою водою та каналізація. Стічні води повинні збиратися в спеціальний резервуар і знезаражуватися.
3.Приміщення повинно бути достатньо просторим і світлим (відношення площі вікон до площі підлоги – 1:4 - 1:5).
4.В приміщенні повинна бути встановлена примусова витяжна вентиляція, яка забезпечувала б повну заміну повітря на протязі 1 години.
5.Для розтину повинні бути встановлені міцні та стійкі столи, кришки яких виготовляють із водонепроникливого матеріалу ( краще з мармуру, можна застосовувати цинкове залізо та алюмінієві листи), на краях яких повинні бути бортики. Кришка повинна мати ухил до центру, де передбачається стічний отвір, закритий сіткою (для затримки крупних часток). Для розтину органів використовують низькі препарувальні столики, які встановлюють на секційний стіл після вилучення органу.
6. В приміщенні повинні бути шафи і столи для інструментів, спецодягу, посуду, реактивів, умивальник з дезинфікуючими розчинами, ваги, гумовий шланг, з’єднаний з водопроводом, медична аптечка.
Розтин трупів тварин повинен проводитися при денному світлі або, в крайньому разі, при люмінесцентному освітленні, маючи на увазі те, що при штучному освітленні важко визначити колір органів і тканин.
Якщо спеціалізовані приміщення відсутні, розтин загиблих тварин виконують на землі або спеціально обладнаних майданчиках біля біотермічних ям з дотриманням ветеринарно-санітарних вимог (з метою уникнення розповсюдження інфекції): на місці розтину повинна бути вода, дезінфікуючі розчини (2-3% розчин карболової кислоти, 4% розчин формальдегід, 10% розчин їдкого натру та інше). Якщо тварина загинула від інфекційного захворювання, після розтину верхній шар землі вибирають на 20-30 см та утилізують разом з трупом.
В тваринницьких приміщеннях, на пасовиськах та інших місцях зосередження тварин трупи розтинати заборонено.