Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Пакет 1..doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
10.11.2019
Размер:
577.54 Кб
Скачать

«Новітня історія країн азії та африки

(1918-1945 рр.)»

Курс

Напрям,

освітньо-кваліфікаційний рівень

Характеристика навчальної дисципліни

Кількість кредитів

ECTS: 2

Модулів: 2

Змістовних модулів: 2

Загальна кількість годин: 54

Шифр та назва напряму підготовки

0203 Гуманітарні науки

Шифр та назва спеціальності

6.020302 Історія

Освітньо-кваліфікаційний рівень

Бакалавр

Нормативна

4-й рік підготовки

7- й семестр

Лекцій (теоретична підготовка):

20 год.

Семінарів:

16 год.

Самостійна робота:

18 год.

Вид контролю: екзамен

МЕТА:

  • ознайомлення з основними завданнями, літературою курсу;

  • вивчення особливостей історичного, культурного, національного розвитку, соціально-економічних проблем та характеру національно-визвольних рухів країн Азії та Африки у першій половині ХХ ст.;

  • розвиток навичок наукового аналізу, спрямованих на забезпечення самостійного осмислення закономірностей історичного процесу;

  • оволодіння студентами практичними навичками роботи з історичними джерелами та науковою літературою;

  • формування умінь застосовувати набуті знання для орієнтації в громадсько-політичному житті та оцінки суспільних явищ і подій.

Словник

Кредитно-модульна система організації навчального процесу – це модель організації навчального процесу, яка ґрунтується на поєднанні модульних технологій навчання та залікових одиниць (залікових кредитів).

Заліковий кредит це одиниця виміру навчального навантаження необхідного для засвоєння змістових модулів або блоку змістових модулів.

Модуль – це задокументована завершена частина освітньо-професійної програми (навчальної дисципліни, практики, державної атестації), що реалізується відповідними формами навчального процесу (тема, самостійна робота, лабораторна робота, тест).

Змістовий модуль це система навчальних елементів, що поєднана за ознакою відповідності певному навчальному об’єктові.

Поточний контроль оцінювання рівня знань, умінь та навичок студентів, що здійснюється у ході навчального процесу шляхом проведення усного опитування, контрольної роботи, тестування, колоквіуму тощо.

Модульний контроль форма контролю, у якому підводиться підсумок роботи студента впродовж модуля.

Екзамен (залік) – форма підсумкового контролю, засвоєння студентом навчального матеріалу з окремої дисципліни за певний період відповідно до навчального плану.

Лекція основна форма проведення навчальних занять у вищому навчальному закладі, призначених для засвоєння теоретичного матеріалу. Як правило, лекція є елементом курсу лекцій, який охоплює основний теоретичний матеріал окремої або кількох тем навчальної дисципліни.

Семінарське заняття форма навчального заняття, при якій викладач організує дискусію навколо попередньо визначених тем, до котрих студенти готують тези виступів на підставі індивідуально виконаних завдань (рефератів). Семінарські заняття проводяться в аудиторіях або навчальних кабінетах з однією академічною групою. Індивідуальне навчальне заняття проводиться з окремими студентами з метою підвищення рівня їх підготовки та розкриття індивідуальних творчих здібностей.

Консультація – форма навчального заняття, при якій студент отримує відповіді від викладача на конкретні запитання або пояснення певних теоретичних положень чи аспектів їх практичного застосування. Консультація може бути індивідуальною або проводитися для групи студентів, залежно від того, чи викладач консультує студентів з питань, пов’язаних із виконанням індивідуальних завдань, чи з теоретичних питань навчальної дисципліни. Індивідуальні завдання з окремих дисциплін (реферати, курсові роботи тощо) видаються студентам в терміни, передбачені вищим навчальним закладом. Індивідуальні завдання виконуються студентом самостійно при консультуванні викладачем.

Самостійна робота студента – основний засіб роботи студента по оволодінню навчальним матеріалом у час, вільний від обов’язкових навчальних занять.

ПРОГРАМА КУРСУ

НОВІТНЯ ІСТОРІЯ КРАЇН АЗІЇ ТА АФРИКИ

(1918-1945 РР.)”

(за вимогами кредитно-модульної системи)

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1

Вступ до курсу

Предмет та завдання курсу. Актуальність вивчення проблем історії афро-азіатських країн періоду новітнього часу. Історія країн Азії та Африки в програмах середніх шкіл. Завдання курсу. Основні історіографічні проблеми курсу. Специфіка дисципліни. Основний зміст курсу.

Наслідки Першої світової війни для народів Азії та Африки

Вплив Першої світової війни на становище колоніальних і залежних держав. Зміни в соціальній структурі афро-азіатських країн: зміцнення позицій національного, середнього і великого капіталу, послаблення ролі компрадорської буржуазії і феодалів, диференціація селянства і ріст чисельності робітничого класу.

Післявоєнне ставлення країн метрополій до народів колоніальних і залежних країн. Ліга націй і мандатна система. Переділ німецьких колоній. Значення рішень Версальсько-Вашингтонської конференції для долі Афро-азіатських колоній і напівпоколій.

Вплив політики радянської Росії на національно-визвольний рух на Сході. Підписання договорів про дружбу і співробітництво з Туреччиною, Іраном, Афганістаном (1921 р.), Монголією і Китаєм (1924 р.).

Комінтерн і національно-колоніальне питання. Рішення другого конгресу Комінтерну. Практична допомога Комінтерну національно-визвольним і комуністичним рухам.

Піднесення національно-визвольного руху на Сході в 1918 – 1922 рр.

Провідні діячі визвольного руху в країнах Азії: Мустафа Кемаль, Махандас Карамчанд Ганді, Джавахарлал Неру, Сунь Ятсена, Нгуєн Ай Куока (Хо Ши Мін), Ахмед Сукарно та ін.

Африка

Національно-визвольний рух у країнах Північної Африки: Алжир, Республіка Ріф у Марокко, Єгипет. Нові форми антиколоніалізму у Тропічній і Південній Африці. Панафриканізм. Агресія Італії проти Ефіопії.