Переклад юридичних матеріалів

Особливості взаємозв’язку мови та права цікавлять як правознавців так й лінгвістів. Джерелом юридичних текстів є фахівці-юристи, а реципієнтом, відповідно, кожен дорослий громадянин країни. Таким чином, мова права є невід’ємною частиною правовою системи з її традиціями, особливостями логіки й функціями, а отже й особливості юридичної мови витікають з особливостей самого права, серед яких найяскравішими є наступні:

- Висока степінь абстракції юридичних понять. На відміну від спеціальних областей, наприклад техніки чи природознавчих наук, де терміни позначають конкретні предмети, мова права виражає абстрактні поняття й зв’язки між ними.

- Тісний зв’язок мови й права. Мова права має бути, з одного боку, єдиною, щоб забезпечити єдність всередині правової системи. З іншого боку, вона має бути багатофункціональною, щоб нею можна було користуватися в різноманітних сферах юридичної спеціальності. Саме тому мова перекладу юридичного документу має відповідати трьом умовам: бути точною, ясною, достовірною.

Юридичний текст виконує пізнавальні та спонукальні функції. Таку комунікативну задачу мають закони, включаючи Головний закон (Конституцію), а також підзаконні акти. До такого типу текстів відносять конвенції міжнародного права та інші юридичні документи.

Текст більшості документів загалом має рівний та спокійний стиль, що не викликає додаткових асоціацій та не відволікає від суті документа. Нейтральний виклад юридичних норм підвищує ефективність правового регулювання. Доречним здається більш детально розглянути значимі з точки зору перекладу особливості юридичного тексту, спираючись на ті види інформації, які в ньому знаходяться.

1. Носієм когнітивної інформації є перш за все юридичні терміни, яким властиві усі ознаки термінів в цілому (однозначність, відсутність емоційності, незалежність від контексту...)

2. Об’єктивність подачі інформації забезпечується використанням абсолютного теперішнього часу дієслова й пасивними конструкціями.

3. Спонукальний характер інформації, що передається за допомогою дієслівних структур з відтінком модальності.

4. Широко вживаються слова з архаїчним відтінком (зокрема, архаїзовані терміни), що надають документам особливого пафосу, тобто традиційно виступають носієм специфічного стилю юридичних текстів. Подібний архаїчний відтінок таких текстів пов’язано із високим статусом у суспільстві.

5. Синтаксис юридичного тексту відрізняється повнотою структур та різноманітністю засобів, що забезпечують логічність викладу. Переважають складні речення (складносурядні речення). Отже, компресивність юридичному тексту не властива. Для нього не характерні скорочення, дужки, цифрові позначення. Числівники, як правило передаються словами.

6. Не використовуються також вказівні та особові займенники. Переважає також тавтологічна когезія – повторення в кожному наступному реченні чи висловлюванні одного й того ж іменника.

На думку провідних вчених при перекладі досить часто необхідна так звана поправка на норму, узус та інформаційний запас носіїв мови перекладу. В більшості випадків проблеми перекладу, пов’язані з трансформаціями, які виникають внаслідок лінгвокультурних розбіжностей двох народів. Ось декілька прикладів адаптивного перекладу:

What will be held to be “just and reasonable” must depend upon the particular facts of each case.

Те, що суд визнає справедливим й доцільним, має залежати від конкретних фактів окремої справи.

The liability of the carrier is to three exceptions at common law. The first is the “act of God” by which is understood some unforeseen accident of natural cause.

У відповідності до загального права, перевізник звільняється від відповідальності утрьох випадках. По перше, за умов форс-мажору (стихійного лиха), під яким розуміється непередбачені обставини природного характеру.

З даних прикладів можна зробити висновок, що способи перекладу юридичних документів можуть варіюватися й комбінуватися залежно від наявності особливої спеціальної термінології, побудови речення, наявності сполучників та ввідних слів, лінгвокультурологічних особливостей та ін.

Висновки для перекладача:

При перекладі текстів юридичної тематики домінуючими системними ознаками є ті, що передають:

1. когнітивну інформацію з інтенцією спонукання/ наказу;

2. відтінок високого стилю;

3. юридичні терміни, частина з яких має архаїчний відтінок, передаються повними еквівалентами;

4. пасивні конструкції передаються граматичними еквівалентними структурами з залученням відповідних трансформацій;

5. нейтральна письмова літературна норма канцелярського різновиду передається комплексом лексичних та граматичних засобів.