Правовий характер лінгвоетнічного бар’єра

Актуальним є питання вдосконалення галузі правового перекладу. Так, правовим перекладачам та правникам рекомендується дотримуватися таких основних правил:

Перекладачів стосуються такі рекомендації:

1. поважати культурні відмінності іншої правової системи (перекладати не просто слова, а, в широкому розумінні, правову культуру);

2. визнавати та відтворювати у перекладі стиль правової системи відображений в мові з якої робиться переклад.

3. Правників стосуються такі рекомендації:

4. надавати детальні інструкції щодо перекладу (специфікація роботи, мета та роль документа, який має бути перекладено тощо);

5. поважати мовну номенклатуру (семантику термінології згідно з особливостями правової системи походження тощо);

Стисло з’ясуємо зміст деяких актуальних для українського досвіду рекомендації на прикладах . Надання правником детальних інструкції стосовно перекладу, а також встановлення реалістичних термінів для виконання сприяє якісному виконання перекладу, що відповідає очікуванням правника.

Стосовно необхідності надання детальних інструкцій, за приклад може правити випадок “зворотного перекладу”. Так, на практиці, трапляються випадки, коли у текст договору (контракту) включаються положення (формулювання) законодавства, які згодом перекладаються на іноземну мову. Згодом такий іншомовний договір (контракт) дається на переклад на українську мову. У результаті, перед правником, який отримує переклад, можуть постати нові, “незнайомі” для правника формулювання. Виникають претензії щодо перекладу, які можна було уникнути якщо б правник надав відповідні інструкції. Відтак справа перекладу та бюджет на його виконання тільки виграватиме у разі, коли правник рекомендуватиме перекладачу звернути увагу на ті чи інші аспекти стосовно перекладу, відповідне законодавство тощо, а перекладач також проявить ініціативу у цьому питанні.

Стосовно реалістичності термінів виконання перекладу, за приклад може правити випадок “нестачі часу”. Часом правники, керовані ринковими чинниками та бажанням клієнтів якнайшвидше вирішити юридичних аспект питання, встановлюють нереалістичні терміни для виконання замовлень на переклад договорів (контрактів). Нестача часу, навіть за умов додаткової винагороди, може негативно вплинути на якість перекладу. Слід мати на увазі, що справа перекладу є клопіткою та тривалою. Після того, як переклад закінчено (чому може передувати підготовка його кількох варіантів (проектів)), текст перекладу необхідно уважно вичитати редактору та коректору, а також – обов’язково – правнику. Для здійснення цих процедур потрібен час, який сторони (правник та перекладач) повинні з’ясувати збалансовано. Співпраця між перекладачем та правником завжди на користь справі. Перекладачі, роблячи переклад тексту зовнішньоекономічного договору (контракту), який готується до підписання, можуть помітити неузгодженості в його формулюванні, про які необхідно повідомити правника. Успіх текстового оформлення (в тому числі перекладу) багатомовних текстів зовнішньоекономічних договорів (контрактів) залежить від тісної співпраці між правниками та перекладачами.

Отже, у сфері зовнішньоекономічної діяльності співпраця між правниками та перекладачами стає об’єктивною необхідністю. “Перекладач володіє певним скарбом знань, з якого правник прагне отримати свої відсотки”, проте гарантованість таких відсотків, як і винагорода перекладача забезпечується співпрацею та стосунками відповідальності між правником та перекладачем. Загалом, семантико-термінологічні аспекти зовнішньоекономічних договорів представляють собою комплекс питань, вирішення яких визначає успіх підготовки тексту зовнішньоекономічного договору (контракту) для його укладення.