Тема 7. Матеріально-технічне забезпечення виробництва.

Тема 8. Забезпечення операційної діяльності виробничою потужністю.

Тема 9. Персонал і оплата праці.

Тема 10. Виробнича інфраструктура.

/ план матеріально-технічного / методики розрахунку виробничої

забезпечення потужності

| / баланс матеріальних ресурсів / баланс виробничої потужності

/ методи визначення потреби / системи показників виробничої

в матеріальних ресурсах потужності

/ планування запасів / планування персоналу підприємства

/ системи лімітування та / планування продуктивності праці

забезпечення цехів матеріалами / планування фонду оплати праці

/ виробнича потужність / планування виробничої інфраструктури

Тема 7. Матеріально-технічне забезпечення

ВИРОБНИЦТВА

7.1. Зміст планування мтз та послідовність його розробки

План матеріально-технічного забезпечення виробництва (МТЗ) є одним із основних розділів плану економічного і соціального розвитку підприємства. Розробка планів МТЗ сприяє успішному вирішенню проблем забезпечення сировиною, матеріа­лами, комплектуючими, паливом, енергією та іншими видами ресурсів, необхідних для здійснення процесу виробництва. Одночасно із цим в плані матеріально-технічного забезпечення визначаються постачальники і терміни поставок матеріалів. При скла­данні плану враховують повну потребу в матеріальних ресурсах, потрібних для вироб­ництва продукції, експериментальних та ремонтних робіт, виготовлення технологічних Інструментів. Потребу в матеріальних ресурсах розраховує відділ матеріально-техні­чного забезпечення разом із відділами головного механіка, головного енергетика, тех­нічним та планово-економічним відділами. Від якісного та своєчасного обґрунтування плану залежить виконання виробничої програми підприємства.

У ході розробки плану матеріально-технічного забезпечення повинна передбачатися максимально можлива економія ресурсів. Це досягається шляхом заміни дорогих і де­фіцитних матеріалів більш дешевими, скорочення відходів за рахунок впровадження но­вих прогресивних технологій, більш точного розрахунку конструкцій та ряду інших ме­тодів. Економія матеріальних ресурсів сприяє прискоренню темпів росту виробництва.

88 ///. ПЛАНУВАННЯ РЕСУРСНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

Саме тому основним завданням плану матеріально-технічного забезпечення є визначення оптимальної потреби підприємства в матеріальних ресурсах для здійснен­ня виробничо-господарської і комерційної діяльності. При цьому розрізняють потребу до витрачання і потребу до постачання.

Потреба до витрачання встановлює кількість матеріалів, які необхідні підпри­ємству для виконання плану обсягу продаж та інших робіт, пов'язаних із виробницт­вом і реалізацією продукції, для ремонтно-експлуатаційних потреб, капітального бу­дівництва.

Потреба до постачання показує, скільки підприємство повинно отримати мате­ріалів із зовнішніх джерел.

План матеріально-технічного забезпечення складається з двох частин:

/ розрахунків потреби в матеріально-технічних ресурсах;

«^ балансів матеріально-технічного забезпечення.

Розрахунок потреби в матеріально-технічних ресурсах в залежності від характеру матеріалів, що застосовуються, здійснюється в наступних таблицях:

/ потреба в сировині й матеріалах;

«/ потреба в паливі та енергії;

/ потреба в обладнанні.

Вихідними даними для розробки плану матеріально-технічного забезпечення є:

>• плановий обсяг випуску продукції в асортименті та номенклатурі;

>• прогресивні норми витрат матеріальних ресурсів;

>• інформація про кон'юнктуру ринку товарів;

>• аналіз витрат матеріальних ресурсів у звітному періоді;

*- зміна залишків незавершеного виробництва на початок і кінець планового періоду;

>- плани технічного і організаційного розвитку, технічного переозброєння і рекон­струкції підприємства, капітального будівництва.

У зміст планування МТЗ входить:

•4 визначення потреби в матеріалах, устаткуванні, паливі, енергії на базі норм їх витрачання;

-> розрахунок норм запасів усіх товарно-матеріальних цінностей на плановий період;

-» облік, контроль і аналіз виконання планів забезпечення;

-> поточне регулювання забезпечення виробничих підрозділів підприємства.

Розраховується план матеріально-технічного забезпечення в річному, квартально­му та місячному розрізах.

У річному плані визначається потреба всіх підрозділів і служб підприємства в мате­ріальних ресурсах та визначаються обсяги їх поставок на рік, у тому числі по кварталах.

У квартальному плані визначається потреба підприємства по розгорнутій номенк­латурі, та уточнюється обсяг завдань на плановий квартал. На основі цього плану складаються специфіковані замовлення постачальникам, і визначається форма поста­вок - транзитна або складська.

Місячні плани являють собою лімітну карту відпуску матеріалів відповідному підроз­ділу підприємства.

Розробка річного плану МТЗ починається знизу, з підрозділів підприємства, і являє собою визначення потреби в матеріальних ресурсах, які необхідні для виконання вироб­ничої програми, будівельних і ремонтних робіт. Вихідними даними розробки плану є ви­робнича програма випуску продукції, план капітального будівництва, план технічного

" Матеріально-технічне забезпечення виробництва 89

розвитку, норми і нормативи витрат матеріалів. Підсумовуючи потребу по кожному із напрямків, визначають загальну потребу в матеріальних ресурсах, джерела її покрит­тя та складають баланс матеріально-технічного забезпечення по визначеній формі.

В балансі матеріальних ресурсів (табл. 7.1) зіставляються потреби в матеріальних ресурсах із джерелами й розмірами їх задоволення, та визначається кількість матер­іалів, які будуть постачатися зі сторони. Баланс складається по кожному виду ре­сурсів. В загальному вигляді матеріальний баланс являє собою наступну рівність:

Таблиця 7.1. Баланс матеріальних ресурсів на 2003 р. (приклад умовний)

План матеріально-технічного забезпечення може бути представлений у наступній іюрмі (табл. 7.2).

Таблиця 7.2. План матеріально-технічного забезпечення в__________р.

9О _______///. ПЛАНУВАННЯ РЕСУРСНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

Розробка балансів МТЗ є передумовою для планування розподілу матеріальних ресурсів між виробничими одиницями, що входять до складу підприємства. Підприє­мство встановлює виробничим одиницям ліміти на матеріальні ресурси і перерозпо­діляє їх у встановленому порядку з врахуванням змін виробничої програми.

Визначення потреби в матеріально-технічних і енергетичних ресурсах проводить­ся як в натуральному, так і в вартісному виразі з метою узгодження цього розділу плану з планами по витратах, фінансовим планом (рис. 7.1).

Рис. 7.1. Зв 'язок плану матеріально-технічного забезпечення з іншими розділами плану підприємства У своїй діяльності підприємство використовує різноманітні матеріально-технічні ресурси: сировину, матеріали, паливо, енергію, комплектуючі вироби тощо. В процесі виробництва вони перетворюються на продукцію (послуги) і підлягають постійному поповненню. Постачання матеріально-технічних ресурсів має бути своєчасним відпо­відно до витрат.

Матеріально-технічні ресурси підприємство купує на ринку, де продавцями і поста­чальниками є безпосередньо підприємства-виробники або організації-посередники. Ку­півля матеріально-технічних ресурсів безпосередньо у виробників, тобто організація

І

^. Матеріально-технічне забезпечення виробництва_________________________91

постачання за прямими зв'язками, вигідніша тому, що забезпечує можливість опера­тивного врахування спеціальних вимог покупця до продукції, конкретних побажань щодо ": складу, конструкції, оформлення, планування тощо. За прямими зв'язками поставля­ються передусім ті матеріально-технічні ресурси, які потрібні постійно та у великій кількості, а також вироби за індивідуальними замовленнями й складне устаткування. Проте вся номенклатура матеріально-технічних ресурсів, потрібних у виробництві, яка :ягає іноді десятків тисяч найменувань і типорозмірів, не може поставлятися за пря­мими зв'язками. Ті ресурси, які потрібні в невеликій кількості, періодично або нерегу­лярно, економніше буває купити у посередників - оптових фірм і магазинів. Вони ком­плектують певний асортимент товарів для продажу і територіальне розміщуються неподалік від підприємств та організацій-споживачів. Нерегулярна або періодична ку­півля матеріально-технічних ресурсів, передусім із однорідними стандартизованими властивостями, може здійснюватися на товарних біржах, де концентрується інформа­ція про продаж продукції та рівень поточних цін.

Коло основних постачальників підприємства є досить стабільним, особливо за умови масового та серійного виробництва, коли існує постійна потреба у великій кількості тих самих матеріалів. Але періодично виникають нові завдання, які потребують нових матеріально-технічних ресурсів і відповідно - нових постачальників (освоєння нової продукції, заміна та вдосконалення технологічних систем, нове будівництво тощо). Проте : без цього може виявитися потреба замінити окремих постачальників, розширити їх коло. Тому важливою є проблема вибору постачальників.

Вибирати постачальників матеріально-технічних ресурсів потрібно за такими крите­ріями: відповідність виробничої потужності постачальників потребам підприємства в матеріалах, якість і ціна останніх, репутація постачальника, його територіальна віддале­ність та оперативність постачання, швидкість реакції на потреби покупця, умови роз­рахунків, можливість надання кредиту тощо. Ці характеристики постачальників ре­тельно аналізуються та вибирається той партнер, який забезпечує найкращі умови постачання за мінімальних витрат.

Між постачальником та споживачем матеріально-технічних ресурсів укладається договір, що регламентує всі умови постачання: кількість, якість, ціну товарів, термін доставки, форму розрахунків, відповідальність за порушення договору. До основних обо-в'язків постачальника входять: поставка продукції на умовах угоди. Умови постачання містять: основні обов'язки сторін, ціну продукції, що постачається, упаковку та марку­вання, умови транспортування, страхування та інше. Правильний вибір постачальника в умовах ринку справа досить складна, і помилка може дорого коштувати підприємству.

Після вивчення ринку сировини та матеріалів потрібно скласти специфікації на потрібні види матеріальних ресурсів. Специфікація повинна містити найменування і характеристику матеріалів, вимоги до них. До специфікації включають всі характери­стики і стандарти потрібного матеріалу.

Після складання специфікацій складають список можливих постачальників для кож­ного виду матеріальних ресурсів. Джерелом інформації для складання списку поста­чальників є вивчення ринку сировини і матеріалів.

Ціна матеріальних ресурсів — одна із суттєвих умов договору. Вона зазначається в угоді або у специфікації, або в окремому протоколі, який є частиною угоди.

Ціна в угоді може бути твердою (фіксованою) або змінною. В ринкових умовах постачальники матеріалів рідко погоджуються на фіксовану ціну.

92 ///. ПЛАНУВАННЯ РЕСУРСНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

Якщо на момент укладання угоди важко визначити конкретну ціну, тоді сторони можуть передбачити фіксацію вхідної ціни, яка протягом виконання угоди може зміню­ватись за узгодженим сторонами методом. Така ціна має назву змінної, вона по суті с ринковою в момент виконання угоди. У цьому випадку в розділі "Особливі умови уго­ди" зазначаються точні способи визначення змінної ціни.

Змінну ціну, яка враховує інфляцію можна визначити так:

Важливе значення при плануванні матеріально-технічного забезпечення має аналіз ефективності використання матеріальних ресурсів.

Ефективність використання матеріальних ресурсів визначається з метою:

<?» об'єктивної оцінки стану споживання ресурсів у основному та допоміжному виробництві, обсягів запасів;

* контролю величини витрат на їх придбання та збереження;

»«» прийняття рішень з питань організації економії ресурсів та розробки шляхів раціонального використання.

Ефективність використання ресурсів підприємства визначається за допомогою по­казників використання матеріальних ресурсів, які можна умовно поділити на дві групи: загальні і конкретні. До загальних показників належать матеріаловіддача та матеріа­ломісткість. Ці показники визначаються у вартісних та натурально-вартісних величи­нах. Вони розраховуються в цілому по народному господарству, галузі та підприємствах.

Матеріаловіддача у вартісному виразі визначається на рівні галузі і підприємства як відношення продукції в грошовому виразі до витрачених на її виробництво матері­альних ресурсів, і показує, скільки вироблено продукції в грошовому виразі на 1 грив­ню матеріальних ресурсів. Визначається за формулою:

Матеріаломісткість показує величину витрат матеріальних ресурсів на вироб­ництво одиниці продукції (роботи). Визначають загальну і конкретну матеріаломісткість.

Загальна матеріаломісткість визначається на рівні народного господарства та галузі як витрат матеріальних ресурсів у вартісному виразі до виробленої продукції за формулою:

7. Матеріально-технічне забезпечення виробництва_________________________93

Матеріаломісткість визначає фактичний обсяг матеріальних витрат в розрахунку на виробництво одиниці продукції. Вона характеризує один із важливих елементів ефек­тивності виробництва-рівень використання матеріальних ресурсів.

До конкретних показників належать: коефіцієнт використання сировини та матері­алів, коефіцієнт розкрою, коефіцієнт вилучення, витратний коефіцієнт тощо.

Коефіцієнт використання характеризує міру використання сировини та матеріалів на виробництво продукції і визначається як відношення корисних (чистих, теоретичних) витрат сировини та матеріалів до норми їх витрат на виробництво одиниці продукції.

Витратний коефіцієнт є оберненою величиною коефіцієнту використання.

Коефіцієнт виходу (вилучення) продукції із сировини визначає, скільки одержано чистого продукту і який рівень відходів.

Ці коефіцієнти характеризують рівень технології та організації виробництва певного виду продукції.