МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ АКАДЕМІЯ МУЦИПАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ

ПОЛІТИЧНА

ЕКОНОМІЯ

За загальною редакцією доктора економічних наук, професора

Ю. В. Ніколенка

Затверджено Міністерством освіти і науки України

як підручник для студентів вищих навчальних закладів

Київ «Центр учбової літератури»

2009

ББК 65.01я73 УДК 330.101 (075.8)

П 50

Гриф надано Міністерством освіти і науки України (Лист № 1.4/18–Г–1933 від 24.07.2008)

Рецензенти:

Лютий І. О. — доктор економічних наук, професор (Київський національний університет імені Тараса Шевченка);

Мних М. В. — доктор економічних наук, професор (Академія муніципального управління);

Євтушевський В. А. — доктор економічних наук, професор (Київський національний університет імені Тараса Шевченка).

За загальною редакцією Ю.В. Ніколенка Колектив авторів: Ю. В. Ніколенко, В. Я. Бобров, Л. С. Лісогор — доктори

економічних наук, професори; Б. Т. Свєтлов, М. Д. Миронов, С. Є. Шпильовий — кандидати економічних наук, професори; В. К. Береговий, М. М. Гузик, А. В. Демківський, Ю. В. Кирилюк, І. Ю. Ніколенко, О. В. Отрошко, А. Є. Савенко, В. І. Середа, О. М. Соколова, Я. С. Ткаченко — кандидати економічних наук, доценти; В. М. Зінченко — ст. викладач.

П50 Політична економія: Підручник / За ред. Ніколенко Ю. В. — К.: Центр учбової літератури, 2009. — 632 с.

ISBN 978-966-364-797-5

Підручник підготовлений відповідно до затвердженої Міністерством освіти і науки України «Освітньо-професійної підготовки бакалавра галузі знань 0305 — «економіка і підприємництво».

Комплексно розкриті загальні закономірності руху сучасних економічних систем; показані здійснювані в Україні перетворення відносин власності, розподілу, обміну та споживання; дана характеристика сучасної ринкової системи, її суб’єктів та інфраструктури. Акцентується увага на з’ясуванні проблем суспільного відтворення на рівні національної економіки та світового господарства. Аналізуються сучасні глобальні проблеми.

Викладення матеріалу побудоване таким чином, щоб він міг використовуватися студентами всіх спеціальностей.

ББК 65.01я73 УДК 330.101 (075.8)

ISBN 978-966-364-797-5

© Ніколенко Ю. В., Бобров В. Я., Лісогор Л. С. та інш., 2009 © Центр учбової літератури, 2009

ЗМІСТ

Передмова (Ніколенко Ю.В.) .............................................................		7
Глава 1. Політична економія в системі економічних наук
	(Ніколенко Ю.В., Зінченко В.М.) .............................................	9
§ 1.	Поняття економіки та виробничих відносин......................................	9
§ 2.	Політична економія в системі економічних наук............................	14
§ 4.	Методи економічного аналізу ................................................................	27
§ 5.	Економіка позитивна і економіканормативна..................................	33
Глава 2. Зародження та основні етапи розвитку економічної думки
	(Савенко А.Є.) ....................................................................	37
§ 1.	Зародження економічної думки ............................................................	37
§ 2.	Формування політичної економії як науки.......................................	40
§ 3.	Основні напрями сучасної економічної думки ................................	49
Глава 3. Потреби, ресурси та виробничі можливості суспільства
	(Зінченко В.М., Ніколенко Ю.В., Гринчук Н.М.)........................	62
§ 1.	Потреби як рушійний мотив виробничої діяльності......................	62
§ 2.	Суспільне виробництво. Матеріальне і нематеріальне
	виробництво................................................................................................	64
§ 3.	Фактори суспільного виробництва ......................................................	71
Глава 4. Економічні відносини власності
	(Зінченко В.М., Ніколенко Ю.В.) ............................................	84
§ 1.	Поняття власності. Типи, форми і види власності..........................	84
§ 2.	Відносини власності у змішаній кономічній системі.....................	88
§ 3.	Трансформація форм власності в Україні .........................................	97
Глава 5.	Економічна система та її структура. Сучасні економічні системи
	(Боров В.Я.)......................................................................	110
§ 1.	Виникнення і природа економічних систем....................................	110
§ 2.	Класифікація економічних систем .....................................................	113
§ 3.	Національні моделі економічних систем..........................................	124
Глава 6. Товарне виробництво — основа ринкової економіки
	(Миронов М.Д., Демківський А.В.)........................................	137
§ 1.	Натуральне господарство і товарне виробництво.........................	137

Політична економія
§ 2. Товар і його властивості. Праця, яка створює товар ....................	141
§ 3. Походження, суть і функції грошей ...................................................	145
§ 4. Історичний досвід україни в творенні національної грошової
одиниці........................................................................................................	152
§ 5. Закон вартості, його дія та реалізація................................................	162
§ 6. Грошовий обіг та інфляція ....................................................................	164
Глава 7. Ринок, його суть і функції. Моделі ринку
(Соколова О.М.) ................................................................	171
§ 1. Поняття ринку, його характерні риси та функції..........................	171
§ 2. Види ринку..................................................................................................	176
§ 3. Механізм дії ринку ...................................................................................	180
§ 4. Інфраструктура ринку. Формування ринкової інфраструктури
в Україні ......................................................................................................	185
Глава 8. Домогосподарства як суб’єкти ринкової економіки
(Ніколенко І.Ю.)................................................................	191
§ 1. Домогосподарства як суб’єкти ринкових відносин ......................	191
§ 2. Доходи домогосподарств та їх розподіл............................................	193
§ 3. Витрати на споживання. Заощадження домогосподарств .........	195
Глава 9. Підприємництво та його організаційно-правові форми
(Гузик М.М., Соколова О.М.)...............................................	201
§ 1. Сутність і функції підприємництва....................................................	201
§ 2. Умови та принципи підприємництва ................................................	210
§ 3. Організаційно-правові форми підприємництва ............................	213
§ 4. Види підприємств.....................................................................................	220
§ 5. Матеріальні основи функціонування підприємства ....................	235
Глава 10. Витрати та доходи фірм
(Гузик М.М., Соколова О.М.) .............................................	249
§ 1. Витрати фірм та їх види ........................................................................	249
§ 2. Доходи і прибутки фірми.......................................................................	262
Глава 11. Капітал сфери обігу
(Демківський А.В.) ...........................................................	271
§ 1. Позичковий капітал і позичковий процент.....................................	271
§ 2. Торговельний капітал і торговельний прибуток ...........................	278
§ 3. Цінні папери як фіктивний капітал сфери обігу ...........................	284

4

Зміст

Глава 12.	Особливості підприємництва в аграрному секторі
	(Гузик М.М.) ...................................................................	304
§ 1.	Суб’єкти та об’єкти підприємництва в аграрному секторі.......	306
§ 2.	Рентні відносини ....................................................................................	311
§ 3.	Агропромислова інтеграція та її форми..........................................	324
§ 4.	Механізм реалізації аграрних відносин в умовах ринкової
	економіки.................................................................................................	330
Глава 13.	Держава в ринковій економіці
	(Свєтлов Б.Т., Кирилюк Ю.В.) ...........................................	347
§ 1.	Необхідність державного втручання в економіку.......................	347
§ 2.	Методи державного регулювання економіки...............................	352
Глава 14.	Фінанси і фінансова система
	(Шпильовий С.Є.) ............................................................	361
§ 1.	Необхідність, сутність та функції фінансів...................................	361
§ 2.	Фінансова система і характеристика її сфер та ланок...............	369
Глава 15.	Кредитна система
	(Ткаченко Я.С.)................................................................	378
§ 1.	Суть кредитних відносин.....................................................................	378
§ 2.	Форми, методи та види кредиту........................................................	382
§ 3.	Банківська система. Види банків......................................................	386
Глава 16.	Доходи, їх формування та розподіл
	(Шпильовий С.Є.) ............................................................	403
§ 1.	Доходи споживчого призначення.....................................................	403
§ 2.	Заробітна плата .......................................................................................	407
§ 3.	Форми розподілу доходів за трудові результати та
	економічну діяльність .........................................................................	416
§ 4.	Соціальні фонди держави....................................................................	418
§ 5.	Доходи від власності .............................................................................	422
§ 6.	Розподіл і перерозподіл чистого доходу і чистого продукту ..	423
Глава 17.	Сукупний продукт та економічне зростання
	(Отрошко О.В.) .......................................................................................	428
§ 1.	Поняття валового внутрішнього продукту ...................................	428
§ 2.	Методи розрахунку валового внутрішнього продукту .............	431
§ 3.	Сутність економічного зростання та фактори, що його
	визначають ..............................................................................................	436
§ 4.	Державна політика сприяння економічного зростання............	440

5

	Політична економія
Глава 18.	Циклічний характер суспільного відтворення
	(Гузик М.М., Соколова О.М.) .............................................	444
§ 1.	Економічний цикл та його види........................................................	444
§ 2.	Довгі економічні цикли........................................................................	447
§ 3.	Середні економічні цикли ..................................................................	451
§ 4.	Особливості економічних циклів післявоєнного періоду........	456
§ 5.	Теорії економічних коливань.............................................................	461
§ 6.	Особливості економічної кризи в Україні та її причини..........	465
Глава 19.	Населення, людські ресурси, ринок праці
	(Лісогор Л.С.) ..................................................................	483
§ 1.	Населення та його відтворення .........................................................	484
§ 2.	Трудовий потенціал та ринок праці.................................................	490
§ 3.	Модель ринку праці...............................................................................	491
§ 4.	Пропонування та зайнятість трудових ресурсів..........................	496
§ 5.	Неповна зайнятість та безробіття.....................................................	503
§ 6.	Заходи забезпечення зайнятості та їх фінансування.................	509
§ 7.	Попит на робочу силу ...........................................................................	514
Глава 20.	Світове господарство
	(Середа В.І.) ...................................................................	517
§ 1.	Основні риси світового господар та закономірності його
	розвитку....................................................................................................	517
§2. Основні форми міжнародних економічних відносин у
	світовому господарстві.........................................................................	539
§ 3.	Проблеми інтеграції економіки україни у світове
	господарство ...........................................................................................	561
Глава 21.	Економічні аспекти глобальних проблем
	(Береговий В.К.) ..............................................................	587
§ 1.	Суть глобальних проблем....................................................................	587
§ 2.	Економічні аспекти глобальних проблем ......................................	604
Короткий словник економічних термінів (Савенко А.Є)...................		617

6

ПЕРЕДМОВА

Економіка являє собою систему економічних відносин, яка складається як на рівні окремих господарюючих суб’єктів, так і на рівні національної економіки в цілому. Щоб ці відносини систематизувати ї представити як цілісну систему, їх, як правило, класифікують за характером функціонування та за роллю в суспільному виробництві: соціально-економічні відносини, загальноорганізаційні та конкретно-економічні відносини.

Відповідно до даної структури складається система економічних наук, які вивчають ці відносини: політична економія, мікроекономіка, макроекономіка, історія економічних вчень, конкретні економічні науки. Логічний зв’язок між ними можна представити таким чином: на мікрорівні узагальнюються дані конкретно-економічних досліджень, виводяться моделі і формулюються принципи поведінки окремих господарюючих суб’єктів у певному ринковому середовищі; на макрорівні — акцентується увага на виявленні взаємозв’язків між цими окремими суб’єктами і розкриваються загальні тенденції економічного розвитку. Завершуватися будь-які фундаментальні дослідження мають виходом на узагальнення політекономічного характеру. Зокрема, необхідно показати, як ті чи інші перетворення у господарстві позначаються на відносинах власності, відносинах розподілу, економічному становищі окремих груп суб’єктів підприємницької діяльності, заробітній платі, соціальному захисті населення. Отже, в субординації економічних наук політичну економію варто поставити на саму вершину. Це вінець економічної науки. Кожен економіст, так само як і господарський практик, повинен уміти дати належну оцінку соціально-економічної природи тих господарських рішень, які приймаються як на мікро-, так і на макроекономічному рівнях.

Свого часу курс «Економічна теорія» замінив у багатьох вищих навчальних закладах «Політичну економію». Але така його назва була надуманою, вона не дозволяє чітко визначити предмет цієї дисципліни і, звичайно, не може бути альтернативою такій фундаментальній науці, як політична економія.

Якщо виходити зі структури тих економічних відносин, які входять до сфери уваги теоретичних досліджень, то можна сказати, що вони представляють економіку взагалі, безвідносно до специфічних

7

Політична економія

особливостей галузі. Тому й логічно об’єднати всі ці дисципліни під загальною назвою «Економіка», яка стане альтернативою сучасній «Економічній теорії». У структурі цього загального курсу можна чітко окреслити предмети політичної економії, мікрота макроекономіки, що, у свою чергу, може бути вагомим аргументом для розробки логічно побудованих навчальних програм цих курсів.

Даний навчальний посібник підготовлений відповідно до затвер- дженоїМіністерствомосвітиінаукиУкраїни«Освітньо-професійної програми підготовки бакалавра галузі знань 0305 — «економіка і підприємництво». При цьому колектив авторів намагався побудувати викладення матеріалу таким чином, щоб він міг широко використовуватися студентами всіх спеціальностей. Висвітлення курсу політичної економії здійснюється за такою структурою: спочатку (глави 1–4) даються основні характеристики об’єкта вивчення, цілей і методів сучасних типів економічних систем, а також розкриваються такі базові економічні поняття, як потреби, ресурси, виробничі можливості, показується економічна роль власності та її трансформаційні перетворення в Україні. Потім (глави 5–7) висвітлюються основні риси ринкової економіки. Зокрема, дана характеристика ринку та його інфраструктури, капіталу сфери обігу, розкриті основні категорії товарного виробництва, закони грошового обігу, простежується історичний досвід становлення українських грошей. Значна увага (глави 8–11) приділяється аналізу цілей і характеру діяльності суб’єктів ринкової економіки; домогосподарств, підприємств та держави. В окремому розділі висвітлюються особливості підприємництва в аграрному секторі. Останній розділ (глави 12– 16) акцентує увагу на з’ясуванні проблем суспільного відтворення на рівні національної економіки, а також світового господарства, інтеграції України у світовий ринок. Завершується він аналізом економічних аспектів сучасних глобальних проблем.

У цілому автори виходили з того, що глибока економічна освіта — це найбільше надбання цивілізованого суспільства. Зміст та структура посібника підпорядковані завданням оволодіння студентами глибокими теоретичними знаннями сучасних проблем ринкової економіки, закономірностей її розвиту, діалектики суперечностей, методів регулювання, формуванню сучасного економічного мислення та вміння розуміти природу того економічного середовища, яке сьогодні складається в Україні, і перспектив його соціальноекономічних перетворень.

8

Глава 1 ПОЛІТИЧНА ЕКОНОМІЯ В СИСТЕМІ

ЕКОНОМІЧНИХ НАУК

§ 1. ПОНЯТТЯ ЕКОНОМІКИ ТА ВИРОБНИЧИХ

ВІДНОСИН

Поняття економіки

Вивчення кожної науки починається з визначення її предмета, тобто того кола питань, які вона досліджує, з’ясування цілей, які вона намагається досягти, методів, які вона використовує. Отже, головним завданням даної теми є визначення:

•предмета курсу «Політична економія»;

•цілей і функцій даної науки;

•загальних методів економічних досліджень.

Політична економія відноситься до тих наук, які вивчають економіку в цілому (сутність основних понять, загальні взаємозв’язки та залежності між ними) безвідносно до конкретних форм. Як відомо, національне господарство кожної країни складається з сукупності різноманітних галузей, кожна з яких має свої, властиві лише їй, специфічні особливості економічної діяльності. Разом з тим ці галузі між собою тісно пов’язані і взаємозумовлені. Економічні відносини між ними і всередині них будуються на основі загальних принципів і моделей господарської діяльності, мають одні і ті ж соціально-економічні наслідки, однаково позначаються на житті як суспільства в цілому, так і кожного його члена. Саме ці відносини формують економічне середовище, представляють систему економічних законів і закономірностей, які обумовлюють поведінку всіх господарюючих суб’єктів як на мікро-, так і макрорівнях і цим самим виражають логіку економічного життя. Коротко цю систему економічних відносин називають економікою, а науку, яка її вивчає, — економічною теорією.

Вперше поняття «економіка» ввів грецький мислитель Аристотель (III ст. до н.е.). Описуючи організацію господарства в маєтку

9

Політична економія

рабовласника, він фактично обґрунтував суть економіки як науки про домашнє господарство: грецьке «ойкос» означає дім, господарство, «номос» — вчення, закон. Проте економіка як наука, як систематизоване знання про суть господарської діяльності виникла лише в ХVII–ХVIII ст., тобто в період становлення капіталізму.

Щоб з’ясувати предмет даної науки, необхідно розкрити сутність принаймні двох важливих категорій: «економіка» й «економічна теорія». При цьому слід зауважити, що теорія — це форма наукового пізнання, яка дає уявлення про певну об’єктивну дійсність як цілісну систему. Отже, економічна теорія має бути наукою про економіку як цілісну систему, в якій все пов’язане, взаємозумовлене й субординоване.

Наприклад, багато економістів спеціалізуються на вивченні певної, окремо взятої галузі. Так, існують економісти з праці, економісти з енергетики, економісти-монетаристи, економісти-міжнародники. Що їх відрізняє — це певний сектор економічного життя, яким вони цікавляться. Разом з тим немає необхідності класифікувати економіку за галузями економічного життя, коли йдеться про економіку як цілісну систему.

Щоб краще це зрозуміти, наведемо такий приклад. В медицині є лікарі вузької спеціалізації, які займаються лікуванням окремих людських захворювань. Разом з тим кожний лікар має вивчити людину в цілому, як живий організм, в якому все пов’язане і зумовлене, який чутливо реагує як на внутрішні, так і зовнішні зміни, що можуть відбуватися і відбуваються у реальному людському житті. Так само і економіст-теоретик розглядає економіку в цілому як живий організм, всі елементи якого органічно між собою пов’язані і функціонують у певному співвідношенні і субординації. Аналогічно тому, як лікування окремого людського захворювання не може бути успішним без знання його взаємозв’язку з людським організмом в цілому, так само конкретно-економічні дослідження в окремих галузях не досягають належного результату без достатніх знань про економіку як цілісну систему. Цим обумовлюється значення вивчення економічної теорії в системі економічних наук.

В економічній літературі даються різні визначення поняття економіки як науки. Нагадаємо найбільш відомі з них:

•економіка — наука про виробничу діяльність та обмін її результатами між людьми;

10

Глава 1. Політична економія в системі економічних наук

•економіка вивчає рух економічного життя: тенденції в розвитку цін, виробництва, безробіття тощо. У міру вивчення цих явищ вона допомагає розробити політику, реалізуючи яку, уряд може впливати на економічний розвиток;

•економіка — наука вибору. Вона вивчає, як люди вибирають спосіб використання обмежених виробничих ресурсів (землі, праці, обладнання, технічних знань) для виготовлення різних товарів і розподілу їх між різними членами суспільства;

•економіка вивчає, яким чином людина здійснює організацію виробництва і споживання;

•економіка вивчає гроші, капітал, його форми й багатство. Кожне з цих визначень відображає певний аспект економічних

відносин, хоч і не охоплює повністю всієї системи. Водночас усі вони показують, що економіка безпосередньо пов’язана з виробництвом, зі створенням матеріальних і духовних благ та послуг.

Як відомо, суспільне виробництво має дві сторони: технічну і суспільну. Технічну виражають продуктивні сили, а суспільну — виробничі відносини. Детальну характеристику продуктивних сил ми розглянемо пізніше. Зараз же відзначимо, що вони складаються з двох основних частин: засобів виробництва і трудових ресурсів, які приводять їх у рух, тобто використовують для створення матеріальних і духовних благ. Продуктивні сили виражають відносини «людинаприрода». Ці відносини вивчаються природничими і технічними науками. Суспільну сторону виробництва представляють виробничі відносини. До їх вивчення зводиться весь зміст економічних наук.

У сучасних умовах серед виробничих ресурсів на перший план висувається інтелектуальний капітал, а саме: освіта, наука, знання, науково місткі та інформаційні технології, а також інші компоненти, які економістами об’єднуються в загальне поняття — економіка знань і які представляють собою сучасні напрями розвитку та якісного вдосконалення продуктивних сил і суспільно-економічних відносин.

Отже, предметом економічної теорії як науки є виробничі відносини. У літературі дається таке їх визначення: виробничі відносини — це відносини, що складаються у суспільстві щодо виробництва, розподілу обміну і споживання матеріальних і духовних благ. Таке їх тлумачення в основному характерне для марксистської політичної економії, хоч в немарксистських джерелах воно також

11

Політична економія

не заперечується. Так, відомі американські вчені Д.Бегг, С.Фішер, Р.Дорнбуш відмічають, що предмет економічного аналізу — це складова частина людської поведінки, яка пов’язана з виробництвом, обміном і використанням благ і послуг1.

Щоб детальніше уявити, що собою представляють виробничі відносини, наведемо приклад, який зустрічається в літературі2. Уявімо собі дві ситуації.

Ситуація 1. Робінзон попав на безлюдний острів і вимушений вести життя первісної людини. Взяв ліану, палицю і великий камінь, спорудив сокиру, пішов з нею на полювання за папугами. Довго чи швидко, але йому вдалося спіймати один екземплярчик, який був на місці з’їдений.

Ситуація 2. Група первісних мисливців, озброєних найдосконалішою на ті часи технікою — кам’яною сокирою, луком і стрілами, забила мамонта, їдоків було у племені багато, м’яса — мало. Довелося м’ясо поділити порівну між усіма: якби одні одержали більше, то інші не змогли б вижити. Наступні полювання складалися для племені невдало, тому старійшини вирішили удосконалити стріли: приробити до них залізні наконечники. Декілька мисливців успішно перекваліфікувались у виготовленні наконечників для стріл. Вони перестали ходити на полювання, а обмінювали свій продукт (наконечники для стріл) на частини м’яса забитого мамонта.

Учому полягає принципова відміна другої ситуації від першої?

Вобох випадках примітивне виробництво (мисливство, виготовлення найпростіших знарядь праці), але у другому представлена хоч і примітивна, але вже економіка, тому що йдеться не лише про відносини людей до речей — лука, сокири, м’яса, а й про їх стосунки між собою у суспільстві: не взагалі (сімейні, релігійні, ідеологічні та ін.), а пов’язані з виробництвом.

Отже, економічні відносини між людьми складаються щодо суспільного виробництва. У своїй загальній сукупності вони виражають собою суть самого поняття «економіка».

1 Див. D.Веgg, S.Fisher, R.Dоrnbusch / Місrоесоnоmіс. Рагіs. МеугоwНіll. — ІSВN. — Р. 1.

2 ДИВ: Основы предпринимательской деятельности. Под ред. В.М.Масловой. — М.: «Финансы и статистика», 1995. — С. 4.

12

Глава 1. Політична економія в системі економічних наук

Виробничі відносини

Можна собі уявити, як ускладнюються ці відносини у розвинутому індустріальному суспільстві, коли йдеться про виробництво мільйонів найменувань різноманітної продукції, про різнорідні інтереси та потреби членів суспільства, про неоднаковий соціальноекономічний стан окремих груп населення, а отже, і різні можливості придбання ними необхідних благ і послуг. Щоб економічні відносини систематизувати і представити як логічну цілісну систему, економісти, як правило, їх класифікують за характером функціонування і ролі у суспільному виробництві, виділяючи такі групи:

–соціально-економічні відносини;

–конкретно-економічні відносини;

–загальні організаційно-економічні відносини.

Соціально-економічні відносини іноді представляють як відносини «людина-людина». Наприклад, привласнення виробленого продукту, розподіл між людьми створених матеріальних і духовних благ. Це виробничі відносини. Вони виражають ті соціальноекономічні стосунки, які виникають між людьми з приводу виробництва, розподілу, обміну і споживання матеріальних і духовних благ.

Дана система відносин найповніше відображає соціальну сторону економіки і показує:

–хто володіє економічною владою, тобто привласнює засоби виробництва — вирішальні умови господарської діяльності;

–як, за яких суспільних умов і скільки трудівник працює на себе та на інших членів суспільства;

–кому достаються продукти праці суспільства, тобто хто привласнює результати виробництва.

Угосподарстві кожної країни є також відносини, які можна представити як «виробництво-виробництво». Вони виникають у процесі обміну засобами виробництва, трудової діяльності, кооперації праці, фінансових ресурсів тощо. Ці економічні відносини стосуються організації виробництва, тому їх називають організаційноекономічними. Система даних відносин фактично охоплює весь

господарський механізм, за допомогою якого здійснюється регулювання національного господарства.

У сукупності організаційно-економічних відносин можна виділити:

13