Тема 7. Визначення впливу попередня лущення зерна на вихід и якість борошно.

Мета роботи. Отримання практичних навичок підготовки зерна до помелу із застосуванням машин для лущення.

Попередні зауваження. При сортових помелах пшениці та жита на борошно направляють подрібнений ендосперм, а поверхневі оболонки - в висівки. Можливість виділення хоча б частини оболонок в підготовчому відділенні борошномельного заводу істотно підвищує результати переробки зерна в борошно. На борошномельних заводах застосовують вологе лущення (для пшениці з використанням машин типу БМШ) і сухе (для пшениці та жита з використанням машин типу ЗШН). Оптимальне видалення оболонок при підготовці жита до сортового помелу становить 2 ... 3%, а при підготовці пшениці - близько 1% плодових оболонок до маси зерна. В результаті в борошні знижується вміст клітковини, зольність, поліпшуються білизна і хлібопекарські властивості борошна. Видалення верхніх шарів плодової оболонки знижує міцність зерна, що визначає зменшення витрат електроенергії на її подрібнення.

Методичні вказівки. Для виконання цієї роботи можна використовувати будь-яку лущильну машину, наявну в лабораторії. Роботу можна виконувати на зерні жита чи пшениці.

Робота складається з двох частин. Спочатку встановлюють значення вологості і тривалість просушування зерна, забезпечують оптимальне видалення оболонок. Заздалегідь готують зразки зерна певної вологості. Наприклад, w₁ - = 13% ', w₂ = 14%; w₃= 15; w₄= 16%; w₅ = 17%; w₆ = 18.%. З кожного зразка беруть 5 ... 6 наважок зерна (масу наважки підбирають в залежності від типу лущильної машини), лущення проводять без просушки. Тривалість лущення змінюють для кожної наважки в певних межах, наприклад від 5 до 30 хв. Після закінчення часу лущення зважують оболонки і розраховують їх в, відсотках до маси, наважки, за результатами будують графік. По ньому знаходять тривалість лущення, що забезпечує заданий видалення оболонок при конкретної вологості зерна.

Пошук оптимальної тривалості сушки проводять на зерні конкретною вологістю. Задають діапазон просушки і інтервал його варіювання. Залежно від цих параметрів готують наважки (тієї ж маси кожна, що і в першому випадку) і проводять лущення. Тривалість лущення змінюють від 5 до 30 хв. для кожного зразка зерна. За отриманими результатами будують графік залежності відділення оболонок від тривалості лущення і просушки. Аналізуючи графіки, вибирають оптимальні параметри лущення даної партії зерна для заданого видалення оболонок (%).

У другій частині роботи проводять розмел зерна, підготовленого за типовою схемою без попереднього лущення, і зерна, що пройшов підготовку з застосуванням лущення при оптимальних параметрах ведення цього процесу.

Для розмелювання використовують будь-яку установку. Бажано заміряти витрату електроенергії на помел. За його результатами - виходу і якості борошна - роблять висновок про доцільність попереднього лущення зерна.

Порядок виконання роботи. Розглянемо її виконання для зерна жита при переробці його в обдирне борошно. При цьому помелі рекомендують видаляти 2 ... 3% оболонок. Приймемо значення 2%. Жито, що надходить на розмелювання, повинно мати вологість 14 ... 15%. Приймемо значення 14%. При лущенні вологість зерна повинно бути вище на 1,5 ... 2,0%, тому для виявлення оптимальної вологості зерна, що надходить на лущення, приймають значення вологості 14%; 15 і 16%. Знаючи вихідну вологість зерна, розраховують кількість води і зволожують зерно перед лущенням, після чого відразу проводять лущення. Потім будують графік, обирають оптимальну вологість. Ведуть пошук оптимальної тривалості сушіння перед лущенням за методикою, описаною вище.

Переходять до розмелювання зерна, його проводять на установці Нагема. Одночасно фіксують по кожній системі витрату електроенергії. Після розмелювання відбирають зразок борошна для аналізу якості - зольності, випічки і т. д. Результати записують у таблицю 19.